Рішення № 121941746, 26.09.2024, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/8750/24

Провадження № 2/638/4268/24

РІШЕННЯ

Іменем України

26 вересня 2024 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Латки І. П.,

за участю секретаря судового засідання Мяснянкіної Г.П.,

учасники справи:

позивач - АТ «СЕНС БАНК»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

У травні 2024 року АТ «СЕНС БАНК» за допомогою системи «Електронний суд» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 254770,03 грн, в обґрунтування якого зазначило, що 22.10.2021 року ОСОБА_1 уклала з АТ «Альфа Банк» угоду про надання споживчого кредиту № 501377137, за умовами якої банк зобов`язувався надати позичальнику кредит, а позичальник зобов`язувався в порядку та на умовах, визначених Кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені Кредитним договором. У випадку невиконання позичальником умов Договору останній зобов`язаний достроково виконати всі боргові зобов`язання перед банком протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня отримання від Банку інформації. Банк належним чином виконав свій обов`язок щодо надання позичальнику кредиту, тоді як позичальник своїх зобов`язань належним чином не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість за Кредитним договором, яка становить 254770,03 грн. 12 серпня 2022 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк».

АТ «СЕНС БАНК» просило суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 501377137 у розмірі 254770,03 грн, а також покласти на відповідача судові витрати.

Ухвалою суду від 16 травня 2024 року у справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін про судове засідання. Встановлено відповідачу строк 15 днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження на подання відзиву на позовну заяву.

У відзиві на позовну заяву ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_2 , просила відмовити у задоволенні позовних вимог. Заперечуючи проти позовних вимог АТ «СЕНС БАНК», відповідач зазначила, дійсний розмір заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «СЕНС БАНК» складає 143976,00 грн. Позивачем до матеріалів справи не надано доказів укладення АТ «СЕНС БАНК» із ОСОБА_1 договору споживчого кредиту №501377137 в наданій до суду редакції та узгодження сторонами розміру процентів за користування отриманими грошовими коштами, у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення грошових коштів у розмірі 110794,00 грн. є безпідставними та необґрунтованими. Відповідач зазначає, що ані в день отримання грошових коштів від АТ «СЕНС БАНК», ані протягом наступних довоєнних місяців, попри її систематичні звернення, кредитний договір для ознайомлення та підпису їй надано так і не було. У матеріалах справи відсутній договір та інші документи за підписом ОСОБА_1 . Позивачем не надано доказів того, що кредитний договір з відповідачем укладено у формі електронного документу з використанням відповідачем електронного підпису. Таким чином, на переконання відповідача, позовні вимоги щодо стягнення із ОСОБА_1 процентів за кредитом є безпідставними та незаконними.

Крім того, відповідач зазначила, що позовні вимоги АТ «СЕНС БАНК» суперечать навіть відомостям тих проектів документів, що були надані позивачем разом із позовною заявою. Так відповідно до документів «Паспорт споживчого кредиту» та «Графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту» орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом становитиме 264036,00 грн., з яких: 188000,00 грн. - сума кредиту та 76036,00 грн. - проценти за користування. У період з листопада 2021 р. по лютий 2022 р. ОСОБА_1 було сплачено на користь позивача 44024,00 грн. Таким чином, розмір заборгованості повинен становити 220012,00 грн. (264036,00 грн. - 44024,00 грн. = 220012,00 грн.), а не 254770,03 грн., як визначено позивачем.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 просила відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості у сумі 110794,00 грн з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Додатково зазначила, що долучена стороною позивача довідка від 16 серпня 2024 року завірена неуповноваженою особою. Долучені до позовної заяви документи не підписані відповідачкою, а відтак відсутні підстави для стягнення процентів за користування кредитними коштами.

Заслухавши представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Судом встановлено, що 22 жовтня 2021 року, на підставі Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», ОСОБА_1 , шляхом підписання Оферти на укладання угоди про надання споживчого кредиту №501377137 обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, запропонувала, а АТ «Альфа-Банк», шляхом підписання Акцепту на укладання угоди про надання споживчого кредиту №501377137 обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, прийняло пропозицію та уклало з ОСОБА_1 Угоду про надання споживчого кредиту № 501377137 від 22 жовтня 2021 року (далі - Кредитний договір) на наступних умовах:

Тип кредиту - «Кредит готівкою»; сума кредиту - 188000,00 грн; процентна ставка - 35,00 % річних, тип ставки - фіксована, процентна ставка може бути змінена шляхом укладення відповідної додаткової угоди; строк кредиту - 24 міс (Розділ І).

Згідно з п. 2 Розділу І Кредитного договору дата повернення Кредиту - 22.10.2023 року. Для повернення заборгованості за Угодою використовується рахунок № НОМЕР_1 , відкритий у Банку.

Відповідно до п. 3 Розділу І Кредитного договору, Кредит надається для власних потреб. Розмір - 188000,00 гривень, спосіб видачі - переказ коштів на рахунок № НОМЕР_2 , відкритий в АТ «Альфа-Банк», ЄДРПОУ 23494714.

Розділом ІІ Кредитного договору визначені умови кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії: тип кредиту - відновлювальна кредитна лінія; сума кредиту - до 200000 грн; процентна ставка - 26 % річних, тип ставки - фіксована, процентна ставка може бути змінена шляхом укладення відповідної додаткової угоди; строк дії кредитної картки - 3 роки з моменту випуску.

Згідно з п. 1 Розділу ІІ Кредитного договору, обов`язковий мінімальний платіж складає і 5% від суми Загальної заборгованості за відновлюваною кредитною лінією, але не менше 50 грн. Дата сплати ОМП визначаються відповідно до умов Додатку №4 до Договору. Платежі з повернення Кредиту здійснюються відповідно до Договору. Примірний графік та розрахунок сукупної вартості наведено в Тарифах, які є невід`ємною частиною Договору. Банк щомісячно в останній день Розрахункового періоду здійснює договірне списання грошових коштів з рахунку № НОМЕР_2 , в розмірах, що необхідні для щомісячної оплати страхового платежу згідно з умовами Договору.

В Додатку №1 до цієї Угоди, що є невід`ємною частиною Угоди, визначено: детальний розпис складових загальної вартості кредиту реальної річної процентної ставки; графік платежів з повернення Кредиту, сплати процентів за його користування; суми комісійної винагороди та інших платежів за Угодою.

Додатком 1 до Угоди про надання кредиту №501377137 від 22.10.2021 визначено графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки з урахуванням вартості всіх супровідних послуг, відповідно до якого погашення заборгованості здійснюється шляхом внесення ануїтетних платежів щомісячно не пізніше 22 числа кожного місяця у розмірі мінімального щомісячного платежу 11,001,50 грн з 22.11.2021 до 22.10.2023.

Крім того, ОСОБА_1 , підписанням Паспорту споживчого кредиту, підтвердила отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних умов кредитування, а саме: тип кредиту - «Кредит готівкою»; сума кредиту - 188000,00 грн; процентна ставка - 35,00 % річних, тип ставки - фіксована, процентна ставка може бути змінена шляхом укладення відповідної додаткової угоди; строк кредиту - 24 міс; загальні витрати за кредитом - 76036.00 грн.; орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом (у т.ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі, грн.) - 264036,00 грн.

Відповідно до Довідки про ідентифікацію № 36773-57.2/2024 від 16 серпня 2024 року, Акцепт договору № 501377137 позичальником здійснено підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора 0665, який відправлено позичальнику 22.10.2021 на номер телефону НОМЕР_4.

22 жовтня 2021 року АТ «СЕНС БАНК» зарахувало на рахунок ОСОБА_1 НОМЕР_1 грошові кошти у розмірі 188000,00 грн, призначення платежу: «Надання кредиту за кредитним договором №501377137 вiд 22.10.2021», що підтверджується Меморіальним ордером № 642330412 від 22 жовтня 2021 року.

Згідно з Розрахунком заборгованості за кредитним договором № 501377137 від 22 жовтня 2021 року, здійсненим станом на 13 вересня 2023 року, ОСОБА_1 19.11.2021, 17.12.2021, 18.01.2022, та 18.02.2022 внесла в рахунок погашення тіла кредиту та сплати процентів за користування кредитом грошові кошти у розмірі 11001,50 грн кожен, а також 22.09.2022 у розмірі 18,00 грн, проте з 22.02.2022 припинила виконувати свої зобов`язання щодо внесення ануїтетних платежів згідно з графіком платежів, у зв`язку з чим станом на 13 вересня 2023 року за нею обліковується заборгованість у розмірі 254770,03 грн, з яких заборгованість за кредитом - 164942,74 грн, заборгованість за відсотками - 89827,29 грн.

12 серпня 2022 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк». Запис про зміну найменування позивача внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30 листопада 2022 року.

07 липня 2023 року поштовим відправлення (номер відправлення в АТ «УКРПОШТА» - 0503608577035) АТ «СЕНС БАНК» надіслало ОСОБА_1 . Вимогу про усунення порушень, в якій зазначило, що станом на дату 20.06.2023 року загальна сума заборгованості становить 238444,17 грн. Висунуло вимогу протягом 30 календарних днів з моменту отримання письмової вимоги Банку, але в будь-якому випадку не пізніше 35 календарних днів з моменту надсилання даної вимоги, усунути порушення умов Кредитного договору та погасити заборгованість в розмірі простроченого боргу, у випадку невиконання, - достроково повернути кредит у повній непогашеній сумі та сплатити всі нараховані і несплачені проценти за користування кредитом, комісії, а саме: 238444,17 грн. Платіжні реквізити для сплати кредиту UA283003460000029094501377137. Попередило, що у разі невиконання даної вимоги, АТ «Сенс Банк» змушений буде звернутися за захистом своїх порушених прав та законних інтересів до суду з метою стягнення існуючої заборгованості.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України договори та інші правочини є підставами виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

На підставі частини першої статті 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Пунктами 5-7 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

Стаття 11 вказаного Закону передбачає порядок укладення електронного договору.

Так, пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:

надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.

За змістом статті 12 цього Закону якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;

електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Зі змісту Кредитного договору № 501377137 вбачається, що у відповідності до вимог частини 1 статті 638 ЦК України між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, він оформлений в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатору, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства.

Оскільки цей договір укладений на сайті банку, та відповідач підписала його 22.10.2021 год одноразовими ідентифікатором 0665, тому без отримання повідомлення з відповідним ідентифікатором, без здійснення входу на сайт банку, такий договір не був би укладений.

Такий висновок суду узгоджується з правовими висновками, викладеними Верховним Судом у постановах від 07 жовтня 2020 року у справі № 132/1006/19, провадження № 61-1602св20, від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20, провадження № 61-2903св21, від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20, провадження № 61-2303св21, від 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20, провадження № 61-16059св21, від 08 серпня 2022 року у справі № 234/7298/20, провадження № 61-2902св21.

Договір містить податковий номер ОСОБА_1 , її адресу, електронну адресу та номер мобільного телефону. Внаслідок укладення договору, відповідач отримала на банківський рахунок кредитні кошти у визначеному договором розмірі.

Зі змісту Закону України «Про електронну комерцію» вбачається, що такі правочини вважаються такими, що за правовими наслідками прирівнюються до договору, укладеного у письмовій формі.

Договір був вчинений в електронній формі, яка відповідно до ст. 207 ЦК України та Закону України «Про електронну комерцію» прирівнюється до письмової форми та обов`язковим до виконання сторонами.

Таким чином, безпідставними є доводи сторони відповідача про те, що ОСОБА_1 не укладала з позивачем кредитний договір, та не була ознайомлена з його умовами.

Доводи представника відповідача про те, що надана позивачем Довідка про ідентифікацію є неналежним та недопустимим доказом, оскільки засвідчена неуповноваженою особою, не заслуговують на увагу, оскільки ОСОБА_4 (особа, яка підписала довідку), не є представником позивача в суді, а відтак відсутній обов`язок підтверджувати повноваження цієї особи у справі. При цьому, суд враховує, що довідка скріплена печаткою АТ «СЕНС БАНК», копія довідки подана до суду уповноваженим представником ОСОБА_3 через систему «Електронний суд» з накладенням кваліфікованого електронного підпису.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).

Згідно зі ст. 1046, 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Тобто належним виконанням зобов`язання з боку відповідача є повернення кредиту в строки, розмірі та у валюті, визначеними Кредитним договором.

Разом з тим, як вбачається з досліджених в судовому засіданні Виписок по особовим рахункам та Розрахунку заборгованості, ОСОБА_1 з 22 лютого 2022 року припинила належним чином виконувати свої зобов`язання, передбачені кредитним договором, внаслідок чого має перед АТ «СЕНС БАНК» заборгованість за кредитним договором № 501377137 у розмірі 254770,03 грн., з яких заборгованість за кредитом - 164942,74 грн., заборгованість за відсотками - 89827,29 грн.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

За змістом частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Згідно із зазначеною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Пунктом 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Такого ж змісту норма закріплена у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16-ц.

Таким чином, долучені позивачем до позовної заяви виписка з рахунку та розрахунок заборгованості є належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором № 501377137 у розмірі 254770,03 грн., з яких заборгованість за кредитом - 164942,74 грн., заборгованість за відсотками - 89827,29 грн.

Всупереч вимогам ст. 12, 81 ЦПК України ОСОБА_1 розмір заборгованості за кредитним договором не спростувала, свого контррозрахунку заборгованості не надала, доказів належного виконання зобов`язань за кредитним договором № 501377137 не надала.

Безпідставними є посилання сторони відповідача на невідповідність розміру заборгованості у позовній заяві загальній вартості кредиту, зазначеній у паспорті споживчого кредиту, оскільки у Розділі 4 Паспорта споживчого кредиту «ІНФОРМАЦІЯ ЩОДО ОРІЄНТОВНОЇ РЕАЛЬНОЇ РІЧНОЇ ПРОЦЕНТНОЇ СТАВКИ ТА ОРІЄНТОВНОЇ ЗАГАЛЬНОЇ ВАРТОСТІ КРЕДИТУ» міститься наступне застереження: наведені обчислення реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача є репрезентативними та базуються на обраних споживачем умовах кредитування, викладених вище, і на припущенні, що договір про споживчий кредит залишатиметься дійсним протягом погодженого строку, а кредитодавець і споживач виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в договорі.

Таким чином, зазначена у паспорті споживчого кредиту загальна вартість кредиту у розмірі 264036,00 грн. є орієнтовною, про що чітко зазначено у паспорті споживчого кредитну, та підлягає застосуванню лише у разі належного виконання позичальником свого обов`язку щодо повернення суми кредиту та сплати процентів відповідно до умов договору згідно з графіком платежів. Враховуючи, що з лютого 2022 року ОСОБА_1 не виконувала належним чином свої зобов`язання та не вносила грошові кошти згідно з графіком платежів, тому безпідставним є посилання сторони відповідача на визначення розміру заборгованості відповідно до орієнтовної загальної вартості кредиту згідно з паспортом споживчого кредиту.

Надаючи оцінку доводам сторони відповідача про те, що ОСОБА_1 не була обізнана про розмір процентної ставки, оскільки не отримувала копії кредитного договору, а відтак не зобов`язана сплачувати проценти за користування кредитом, суд зазначає наступне.

По-перше, підписанням паспорту споживчого кредиту, ОСОБА_1 підтвердила отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних нею умов кредитування.

По-друге, з матеріалів справи вбачається і визнається відповідачем, що ОСОБА_1 на підставі кредитного договору № 501377137 отримала кредитні кошти у розмірі 188000 грн. Після отримання кредитних коштів відповідач у відповідності до умов кредитного договору згідно з Додатком №1 (Графік платежів) систематично з жовтня 2021 року до січня 2022 року вносила в рахунок погашення заборгованості щомісячно суму у розмірі 11,001,50 грн, як це передбачено п. 1 Розділу ІІ Договору, що також визнається відповідачем у відзиві на позовну заяву. Вказані обставини свідчать про безумовну обізнаність відповідача щодо умов кредитного договору, а саме розміру кредиту, процентну ставку, розмір обов`язкового мінімального платіж, порядок погашення заборгованості, та спростовують доводи сторони відповідача.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17 (провадження № 61-22315сво18) зазначено, що: «добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі- «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них».

Таким чином, доводи сторони відповідача про необізнаність з умовами кредитного договору № 501377137, зокрема щодо розміру процентної ставки, враховуючи систематичне протягом тривалого часу (чотири місяці) погашення заборгованості у суворій відповідності до умов кредитного договору № 501377137, окрім того, що спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, суперечать принципу добросовісності, а тому відхиляються судом.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч. 1 ст. 15 ЦК України).

Одним із способів захисту майнових прав відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 16 ЦК України є примусове виконання обов`язку в натурі.

З урахуванням викладеного, враховуючи, що внаслідок неналежного виконання ОСОБА_1 своїх зобов`язань за кредитним договором № 501377137 порушено майнові права АТ «СЕНС БАНК», тому наявні підстави для судового захисту прав позивача шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «СЕНС БАНК» заборгованості за Кредитним договором № 501377137 у розмірі 254770,03 грн., з яких заборгованість за кредитом - 164942,74 грн., заборгованість за відсотками - 89827,29 грн.

На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України суд стягує з ОСОБА_1 на користь АТ «СЕНС БАНК» сплачений останнім судовий збір у розмірі 3057,24 грн.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 77-81, 141, 259, 263-265, 267-268, 273, 353, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «СЕНС БАНК», код ЄДРПОУ 23494714, адреса місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100, заборгованість за кредитним договором № 501377137 у розмірі 254770,03 грн (двісті п`ятдесят чотири тисячі сімсот сімдесят гривень 03 копійки).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «СЕНС БАНК», код ЄДРПОУ 23494714, адреса місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100, судовий збір у розмірі 3057,24 грн (три тисячі п`ятдесят сім гривень 24 копійки).

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 30 вересня 2024 року.

Суддя І.П. Латка