Ухвала суду № 121910802, 25.09.2024, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

25.09.2024 227/1177/24

У Х В А Л А

Іменем України

24 вересня 2024 року м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6 (в режимі ВКЗ)

обвинуваченого ОСОБА_7 (в режимі ВКЗ)

розглянувши в закритому судовому засіданні в залі суду м.Добропілля клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою обвинуваченому

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, уродженцю м. Білозерське Донецької області, який зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 111 КК України,-

в с т а н о в и в:

Прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів без визначення розміру застави, посилаючись на обґрунтованість обвинувачення та продовження існування ризиків, які слугували підставою для застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачені п.1, 2, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які на теперешній час не зменшились. Строк дії тримання під вартою ОСОБА_7 спливає, тому просить задовольнити клопотання та продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою останньому.

В судовому засіданні прокурор підтримав заявлене клопотання та просив продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів. Зазначав, що менш суворий запобіжний захід, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та ненастання існуючих ризиків.

Обвинувачений заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на наявність в нього неповнолітніх дітей та на відсутність з його боку підстав ухилятися від суду та вчиняти інші злочини, просив застосувати до нього менш суворий запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Крім того, зауважив, що його сім`ї потрібна його допомога в евакуації з м.Добропілля, у зв`язку з бойовими діями.

Захисник ОСОБА_6 підтримав позицію свого підзахисного.

Вислухавши учасників судового процесу, вирішуючи клопотання суд виходить з такого.

Згідно ч.1. ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбаченихглавою 18цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування.

Правила продовження строку тримання під вартою визначені у статті 199 КПК України, відповідно до якої суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Згідно ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч.5 ст.199 КПК України, суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Зі змісту вказаної норми також вбачається, що суд продовжує строк тримання обвинуваченому в разі якщо встановить, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також якщо будуть встановлені обставини, які свідчать, що судовий розгляд не можливо завершити до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні державної зради, вчиненій в умовах воєнного стану, тобто в діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові,територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності та державнійбезпеці України, шляхом надання представникам іноземної держави - російської федерації допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч. 2 ст. 111 KK України, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких, карається позбавленням волі на строк п`ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацію майна.

Ухвалою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 08 серпня 2024 року обвинуваченому ОСОБА_7 був продовжений строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 06.10.2024 року.

Завершити судовий розгляд кримінального провадження до закінчення дії попередньої ухвали про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою від 08.08.2024 року не є можливим.

На даний час підстав вважати, що ОСОБА_7 не обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, в якому його обвинувачують немає.

Підставою продовження запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК.

При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що вона має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії обвинуваченому у кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК.

Запобіжний захід продовжується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки обвинуваченим та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження. Тобто в даному випадку, суд мають зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.

Стосовно загрози втечі (ухилення від суду) особи, практика ЄСПЛ виходить з того, що якщо тяжкість покарання, якому може бути підданий обвинувачений, можна законно розглядати, як таку, що може спонукати його до втечі. Для того, щоб ця обставина мала реальний характер потрібно враховувати наявність інших обставин, а саме: характеристики особи, її моральний облік, місце проживання, професію, прибуток, сімейних зв`язків, будь яких зв`язків з іншою країною, або наявність зв`язків в іншому місці.

У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року ЄСПЛ вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за особливо тяжкий злочин підвищує ризик того, що обвинувачений може ухилитись від суду.

Також, СПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

З урахуванням наведеного, суд вважає, що ризик переховування обвинуваченого від суду існує з високою долею ймовірності, оскільки ОСОБА_7 обвинувачується у скоєні особливо тяжкого злочину у сфері злочинів проти основ Національної безпеки України на користь держави-агресора російської федерації, усвідомлює, що він обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді довічного позбавлення волі. Обвинувачений мешкає в м.Добропілля Донецької області, яке розташоване поруч з лінією розмежування з окупованою територією та поруч з яким триває активна фаза бойових дій і при цьому дії країни агресора спрямовані на окупацію вказаного населеного пункту. Вказані обставини дають суду підстави, що обвинувачений може переховуватися від суду, оскільки відсутні стримуючі фактори для можливості втечі.

До доводів обвинуваченого про те, що він не має наміру ухилятися від суду, оскільки у нього є неповнолітні діти, сім`я, які потребують додаткової уваги і турботи, суд відноситься критично з огляду на обставини вчинення кримінального правопорушення та його наслідки, які на переконання суду не можуть вказувати на високу моральність підозрюваного та такий зв`язок з державою, що може переконати суд у добропорядності його поведінки у разі застосування іншого, більш м`якого запобіжного заходу.

При цьому суд звертає увагу, що вищевказані обставини жодним чином не стали стримуючим фактором для ОСОБА_7 з огляду на обвинувачення у кримінальному провадженні.

Доводи прокурора про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд вважає слушними, оскільки збройна агресія проти України триває, а тому знаходячись на свободі ОСОБА_7 може продовжити сприяти у веденні війни проти України шляхом надання представникам збройних сил та спецслужб рф координат розташування підрозділів та техніки ЗС України, об`єктів критичної інфраструктури, а також продовжити надавати представникам рф, допомогу в проведенні підривної діяльності проти України.

На думку суду, жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може забезпечити належну поведінку обвинуваченого ОСОБА_7 та запобігти вищевикладеним ризикам, передбаченим п.п.1,5 ч.1ст.177 КПК України.

При цьому суд враховує характер кримінального правопорушення, яке має високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої наслідками не лише для конкретної особи, а й для суспільства в цілому, практику Європейського суду з прав людини - п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Також суд враховує особливості відповідальності за кримінально карані посягання у сфері охорони основ національної безпеки, забезпечення захисту життя, здоров`я, прав і свобод людини в умовах воєнного стану та необхідність застосування заходів забезпечення кримінального провадження у суворій відповідності до вимог КПК України з метою забезпечення ефективності кримінального провадження, оперативного припинення злочинної діяльності.

Коли особі висунуто обвинувачення у вчиненні дій, спрямованих на підрив основ національної безпеки України, використовуючи для цього найбільш несприятливий для суспільства час, тяжкі обставини та умови, в яких опинилося суспільство, це свідчить як про підвищений ступінь суспільної небезпеки такого злочину, який вчиняється в умовах воєнного стану, так і про підвищену ступінь суспільної небезпечності особи, яка вчиняє відповідні дії.

За вищевказаних обставин суд вважає, що продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому не буде суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки по справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

З урахуванням наведеного, суд вважає доцільним продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_7 під вартою на 60 днів.

Згідно з абз. 8 ч. 4 ст. 183 КК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.

Оскільки в Україні триває воєнний стан, а також те, що ОСОБА_7 обвинувачується у наданні допомоги країні агресору в проведенні підривної діяльності проти України на шкоду її суверенітету, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності та державній безпеці, суд не вважає за можливим визначати останньому розмір застави.

Що стосується доводів сторони захисту про обрання обвинуваченому більш м`якого запобіжного заходу, а саме цілодобового домашнього арешту, то суд з урахуванням викладеного не вважає їх слушними, оскільки підстав для застосування такого запобіжного заходу не вбачає.

Крім того суд звертає увагу на те, що згідно із ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442 КК України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.

Керуючись ст.ст.177, 183, 199, 331, 376 КПК України, суддя

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, а саме до 22 листопада 2024 року включно, з утриманням останнього в Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№4)».

В задоволенні клопотання обвинуваченого та захисника відмовити.

Копію ухвали негайно вручити прокурору, обвинуваченому, захиснику та направити до ДУ «Дніпровська установа виконання покарань (4)».

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду в частині продовження обвинуваченому запобіжного заходу протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, що тримається під вартою - протягом того ж строку з моменту отримання нею її копії.

Надруковано в нарадчій кімнаті у одному примірнику.

Повний текст ухвали виготовлено 25.09.2024 року.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3