Ухвала суду № 12191073, 26.10.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" жовтня 2010 р. м. КиївК-8788/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

ГоловуючогоГолубєвої Г.К.

СуддівКарася О.В.

Рибченка А.О.

Федорова М.О.

Шипуліної Т.М.

при секретарі судових засідань: Навасардян М.Г.

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва

на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2009р.

та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.10.2007р.

по справі № 8/37

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Світ автозапчастин”

до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Світ автозапчастин” звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000012307/0 від 06.03.2007р., № 0000012307/1 від 05.04.2007р., № 0000012307/2 від 20.06.2007р. про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 807500 грн., в тому числі 538333 грн. основного платежу та 269167 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.10.2007 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2009р. по справі № 8/37 адміністративний позов задоволено повністю, з огляду на правомірність заявлених вимог.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нову постанову, якою в позові відмовити повністю, посилаючись на порушення норм матеріального права, а саме: п. 1.4 ст. 1, пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, пп. 7.3.4 п. 7.3, пп. 7.4.1, п. 7.4, пп. 7.5.3 п. 7.5 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної перевірки ТОВ “Світ автозапчастин” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2005р. по 30.09.2006р., складено акт № 1290/23-7/32733108 від 26.02.2007р., в якому зазначено віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість в розмірі 455000 грн. у грудні 2004 року та 83333 грн. у січні 2005 року, які були ним сплачені згідно договору підряду № 135 від 01.11.2004р. ТОВ “Фінансова компанія “Дніпро-Інвест”, установчі документи та свідоцтво платника ПДВ якого постановою Деснянського районного суду міста Києва від 23.01.2007р. у справі № 2-а-46/2007 визнано недійсними.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000012307/0 від 06.03.2007р. про визначення позивачу податкового зобовязання з ПДВ в розмірі 807500 грн., в т. ч. 538333 грн. основного платежу та 269167 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

За результатами адміністративного оскарження, відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000012307/1 від 05.04.2007р. та № 0000012307/2 від 20.06.2007р. з аналогічною сумою податкового зобовязання, визначеною в попередньому повідомленні-рішенні.

Також встановлено, що сторонами у справі не заперечується факт виконання ТОВ “Фінансова компанія “Дніпро-Інвест” робіт за договором підряду № 135 від 01.11.2004р. та оплати позивачем коштів за виконані роботи, правильність складення податкових накладних в грудні 2004 січні 2005 років.

Постановою Деснянського районного суду міста Києва від 23.01.2007 року у справі № 2-а-46/2007 визнано недійсними: статут ТОВ “Фінансова компанія “Дніпро-Інвест” з моменту реєстрації, а саме з 03.03.2003р.; свідоцтво про державну реєстрацію з 19.05.2003р.; свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість з моменту видачі з 08.09.2003р.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно пп. 7.2.3, 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 вказаного Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг); податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом; право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Судами встановлено, що ТОВ “Фінансова компанія “Дніпро-Інвест” на момент складання та видачі податкових накладних позивачу від 17.11.2004р., 14.12.2004р., 22.12.2004р., 24.12.2004р., 30.01.2005р. на загальну суму 538333 грн. було внесене до ЄДРПОУ, зареєстроване в органах державної податкової служби платником податку на додану вартість та мало індивідуальний податковий номер.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що визнання в судовому порядку недійсними установчих документів, свідоцтва про реєстрацію платником ПДВ контрагента з моменту, відповідно, реєстрації та видачі, не тягне за собою автоматичне визнання нечинними податкових накладних, виданих таким контрагентом, який був зареєстрований платником податку на додану вартість в установленому законодавством порядку в податковому органі.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Отже, колегія суддів вважає, що порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 220, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд , -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2009р. та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.10.2007р. по справі № 8/37 залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку передбаченому ст. ст. 235 2442 КАС України.

Головуючий підписГолубєва Г.К.

Судді підписКарась О.В.

підписРибченко А.О.

підписФедоров М.О.

підписШипуліна Т.М. Ухвала складена у повному обсязі 29.10.2010р.