Постанова № 12190613, 02.11.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-14336/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Степанюк А.Г. Суддя-доповідач: Зайцев М. П.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" листопада 2010 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі :

головуючого суддіЗайцева М.П.

суддів: Собківа Я.М., Усенка В.Г.

при секретарі Губа О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у Оболонському районі м.Києва на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 18 серпня 2010 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Вікторія» до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м.Києва про скасування рішень про застосування штрафних фінансових санкцій: від 02.02.2009 року № 0000802305, від 12.06.2009 року №0005272305, від 15.06.2009 року №0005752305, від 30.06.2009 року №0006192305, від 02.02.2009 року №0000722305, від 16.02.2009 року №0001312305, від 31.12.2008 року №0011062305 , -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «Дніпро-Вікторія», звернулось до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м.Києва про скасування рішень про застосування штрафних фінансових санкцій: від 02.02.2009 року № 0000802305, від 12.06.2009 року №0005272305, від 15.06.2009 року №0005752305, від 30.06.2009 року №0006192305, від 02.02.2009 року №0000722305, від 16.02.2009 року №0001312305, від 31.12.2008 року №0011062305.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 18 серпня 2010 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, відповідач ДПІ у Оболонському районі м.Києва подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 18 серпня 2010 року та прийняти нове рішення яким відмовити в задоволені позовних вимог позивача повністю, посилаючись на неповне зясування судом першої інстанції всіх обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

У судове засідання сторони не зявилися, причини неявки суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

У звязку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь в справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч.1 ст.41 КАС України, не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: 1) неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Дніпро-Вікторія»зареєстроване у Оболонській районній у місті Києві Державній адміністрації 18.05.1999 року, ідентифікаційний код 30407788, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 595176.

Видами діяльності за КВЕД згідно довідки №240571 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України є: не спеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами; роздрібна торгівля в спеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту; діяльність кафе; діяльність барів; інша видовищно-розважальна діяльність.

При здійснені органами ДПІ перевірок позивача щодо контролю за порядком проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) гральних залів за адресами : м. Львів, вул. Широка, 63-А ; м. Кременчук, вул. Першотравнева, 43 ; м. Рені, вул. Комсомольська, 153/2 ; м. Києва, пл. Солом'янська, 1-А ; с. Приазовське, вул. Горького, 83 м. Київ, вул. Героїв Дніпра, 41 ; м. Кременчук, вул. Першотравнева, 43 на момент перевірок зафіксовано проведення розрахункової операції з надання послуг у сфері грального бізнесу через гральні автомати, які не зареєстровані в органах ДПС і не переведені у фіскальний режим роботи. Такі дії Позивача зафіксовані в актах перевірок, на підставі яких за порушення пунктів 1 та 2 ст. 17 Закону про РРО прийняті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій: від 02.02.2009 року № 0000802305, від 12.06.2009 року №0005272305, від 15.06.2009 року №0005752305, від 30.06.2009 року №0006192305, від 02.02.2009 року №0000722305, від 16.02.2009 року №0001312305, від 31.12.2008 року №0011062305 на загальну суму 46930 грн.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів зважає на наступне:

У відповідності до п.1, 2 та 3 ст. 3 Закону № 265/95, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок. Тобто, суб`єкти підприємницької діяльності зобов`язані використовувати опломбований та зареєстрований у Державному реєстрі реєстраторів розрахункових операцій реєстратор розрахункових операцій.

У статті 2 Закону № 265/95 дано визначення таким поняттям: «реєстратор розрахункових операцій»- пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо; «автомат з продажу товарів (послуг)»- реєстратор розрахункових операцій, який в автоматичному режимі здійснює видачу (надання) за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток, жетонів тощо товарів (послуг) і забезпечує відповідний облік їх кількості та вартості; «Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій»- перелік моделей реєстраторів розрахункових операцій та їх модифікацій, які відповідають вимогам нормативних актів України, сертифіковані у державній системі сертифікації на відповідність вимогам діючих державних стандартів і дозволені для застосування у сфері, визначеній цим Законом.

Постановою Кабінету Міністрів України № 199 від 18.02.2002 р. «Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування»передбачено оснащення реєстраторів розрахункових операцій фіскальними блоками, які забезпечують безумовне виконання ними фіскальних функцій, містить вимоги до фіскального блока, фіскальної пам'яті збереження інформації, тощо.

Пунктом 2 зазначеної Постанови визначено поняття «фіскалізація»- це перехід від нефіскального до фіскального режиму роботи реєстратора. Фіскалізація проводиться один раз за весь період експлуатації реєстратора (пункт 3 Постанови).

Так, у статті 2 Закону № 265/95 розкривається поняття «фіскалізації»через нижче приведені терміни: фіскальні функції - це здатність реєстраторів розрахункових операцій забезпечувати одноразове занесення, довготермінове зберігання у фіскальній пам'яті, багаторазове зчитування і неможливість зміни підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, виконаних в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо); фіскальна пам'ять - це запам'ятовуючий пристрій у складі реєстратора розрахункових операцій, призначений для одноразового занесення, зберігання і багаторазового зчитування підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, яку неможливо змінити або знищити без пошкодження самого пристрою; фіскальний режим роботи - це режим роботи реєстратора розрахункових операцій, який забезпечує безумовне виконання ним фіскальних функцій.

У відповідності до ст. 11 Закону № 265/95, терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, Державної податкової адміністрації України та Національного банку України.

Таким нормативно правовим актом є Постанова Кабінету Міністрів України від 07.02.2001р. № 121 «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій», згідно якої термін переведення суб'єктів господарювання, які надають послуги гральних автоматів, на облік розрахункових операцій із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій перенесено на 31 грудня 2006 року.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 1 липня 2008 року № 430 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції»(чинний на момент виникнення спірних правовідносин) до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій було включено комп'ютерно-касову систему «Фіскал», яка призначена для фіскалізації гральних автоматів.

Отже, до вказаної дати у Державному реєстрі реєстраторів розрахункових операцій України не було РРО, який би забезпечував технічну можливість виконувати фіскальні функції гральним автоматам, а у суб'єктів господарювання була відсутня об'єктивна можливість дотримання приписів Закону № 265/95 у частині використання гральних автоматів, оснащених фіскальною функцією.

За таких обставин наявність вини суб'єкта господарювання у порушенні ними порядку використання РРО під час надання послуг у сфері грального бізнесу виключається.

Несумісність комп'ютерно-касової системи «Фіскал»із введеними раніше в експлуатацію гральними автоматами виключає можливість вчинення правопорушення тими суб'єктами господарювання, чиї гральні автомати не є сумісними з комп'ютерно-касовою системою «Фіскал»з технічних причин.

Однак, колегія суддів звертає увагу на те, що при розгляді справи у суді першої інстанції не було надано доказів дослідження факту технічної сумісності гральних автоматів, які використовуються Позивачем із комп'ютерно-касовою системою «Фіскал». Вказані обставини можуть бути встановлені шляхом проведення судово-технічної експертизи.

У силу положень ч.1 ст. 71 КАС України, Позивачем не було доведено те, що ним вживалися заходи для виконання вимог ст. 11 Закону № 265/95 та Постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.2001р. № 121 «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій».

У відповідності до п.2 ст. 17 Закону № 265/95, за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій.

Таким чином, судова колегія прийшла до висновку, що відповідачем було правомірно застосовано штрафні санкції до позивача.

Аналізуючи зазначене, судова колегія вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 18 серпня 2010 року скасувати, так як деякі висновки суду не відповідають обставинам справи, порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі м.Києва задовольнити.

Скасувати постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 18 серпня 2010 року та прийняти нову постанову суду, якою відмовити в задоволені позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Вікторія» - повністю.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст постанови виготовлений 05 листопада 2010 року.