Ухвала суду № 12190608, 02.11.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-2301/10/0270 Головуючий у 1-й інстанції: Мультян М.Б.

Суддя-доповідач: Зайцев М. П.

У Х В А Л А

Іменем України

"02" листопада 2010 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі :

головуючого суддіЗайцева М.П.

суддів: Собківа Я.М., Усенка В.Г.

при секретарі Губа О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу позивача відкритого акціонерного товариства «Південьзахідшляхбуд»на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 02 серпня 2010 року у справі за позовом відкритого акціонерного товариства «Південьзахідшляхбуд» до Державної податкової інспекції у м.Вінниці, за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору Вінницької міської ради та Стадницької сільської ради Вінницької області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення №10000782310/0 від 30.05.2008 року, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ВАТ «Південьзахідшляхбуд», звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Вінниці про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення №10000782310/0 від 30.05.2008 року.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 02 серпня 2010 року в задоволені адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, позивач ВАТ «Південьзахідшляхбуд»подало апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 02 серпня 2010 року та прийняти нове рішення про задоволення вимог позивача в повному обсязі з підстав зазначених в апеляційній скарзі, посилаючись на неповне зясування судом першої інстанції всіх обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

У судове засідання зявились представник позивача та представник відповідача, інші сторони не зявилися, причини неявки суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ч.1 п.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 25.04.2008 року по 13.05.2008 року відповідно до плану - графіка проведення документальних перевірок суб'єктів господарювання та на підставі направлень на перевірку від 28.03.2008 року №851/10/23, від 25.04.2008 року №1083/10-23 проведена планова виїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання платником податків ВАТ "Південьзахідшляхбуд" вимог податкового, валютного та іншого законодавства.

За результатами проведеної перевірки складено акт №1078/23-114/03449841 від 23.05.2008 року (а.с.106-158), яким зафіксовано порушення позивачем вимог ст. 14 Закону України "Про плату за землю", яке полягає в тому, що підприємством занижено суму податкового зобов'язання зі сплати земельного податку за 2007 рік на суму 162885 грн.

Висновок податкового органу про заниження позивачем суми податкового зобов'язання зі сплати земельного податку за 2007 рік на суму 162885 грн. ґрунтується на тому, що належна позивачу земельна ділянка загальною площею 7,2329 га, яка розташована по вул. Промисловій в с. Стадниця, Вінницького району, Постановою Верховної ради України від 19.06.2003 року "Про зміну меж м. Вінниці Вінницької області", включена до меж міста Вінниці і, відповідно до акту прийомки - передачі земель з Вінницького району до м. Вінниці,передана до земель м. Вінниці, що не враховано ВАТ "Південьзахідшляхбуд", яке в січні 2008 року подало до ДШ у м. Вінниці уточнюючий розрахунок земельного податку за 2007 рік, в якому зменшило раніше нараховану суму податку за землю в с. Стадниця на 108963 грн., визначивши суму своїх податкових зобов'язань виходячи з розміру земельного податку встановленого для земельних ділянок, розташованих у межах Вінницького району, занизивши тим самим податкові зобов'язання зі сплати земельного податку за 2007 рік на суму 162885 грн.

30.05.2008 року на підставі вказаного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення №10000782310/0 від 30.05.2008 року, відповідно до якого позивачеві визначено податкове зобов'язання зі сплати земельного податку в сумі 244328 грн., в тому числі 162885 грн. основного платежу та 81443 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про плату за землю" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Частиною другою вказаної статті передбачено, що власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.

Згідно зі ст. 5 Закону України "Про плату за землю", об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Відповідно до ч.1 ст. 37 Земельного кодексу України, платежі за землю надходять до бюджетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів, на території яких знаходяться земельні ділянки.

19.12.2003 року між Вінницькою районною державною адміністрацією та ВАТ "Південьзахідшляхбуд" укладено договір купівлі - продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 7,2326 га, що розташована за адресою: вул. Промислова №5, №7а, №9, №11, с. Стадниця, Вінницький район, Вінницька область. Земельна ділянка на момент її придбання була розташована на землях Стадницької сільської ради за межами населеного пункту.

29.12.2003 року на підставі вказаного договору ВАТ "Південьзахідшляхбуд" видано державний акт на право власності на придбану земельну ділянку за цільовим призначенням земельної ділянки - " для автомобільного транспорту" , відомості про що 29.12.2003 року внесено до бази даних автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру, земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 0520687303:07:001:0041.

26.01.2007 року позивачем, як власником земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 7,2326 га, що розташована за адресою: вул. Промислова №5, №7а, №9, №11, с. Стадниця, Вінницький район, Вінницька область (кадастровий номер 0520687303:07:001:0041), подано податковий розрахунок земельного податку від 23.01.2007 року, відповідно до якого задекларовано до сплати всього: 127844 грн. земельного податку, в тому числі 108963,33 грн. за спірну земельну ділянку, 18881,61 грн. за земельну ділянку по вул. Складській у м. Вінниці.

Разом з тим, 22.01.2008 року ВАТ "Південьзахідшляхбуд" подано уточнений розрахунок земельного податку, відповідно до якого зменшено податкові зобов'язання платника на суму 108963,33 грн. - в частині податкових зобов'язань зі сплати земельного податку за земельну ділянку в с. Стадниця розрахувавши сума земельного податку виходячи із ставки земельного податку, визначеного для земельних ділянок Вінницького району.

Однак, Постановою Верховної ради України від 19.06.2003 року "Про зміну меж м. Вінниці Вінницької області", спірна земельна ділянка у складі земель Стадницької сільської ради включена до меж міста Вінниці, що не було враховано позивачем при визначенні своїх податкових зобов'язань зі сплати земельного податку під час складання уточненого розрахунку від 22.01.2008 року.

На виконання зазначеної Постанови 08.01.2004 року комісією, відповідно до акту прийомки-передачі земель з Вінницького району до м. Вінниця, проведено передачу земельно - облікових та інших документів статистичної звітності, які обліковувались в сільських (селищних) радах Вінницького району та передано до м. Вінниці територію загальною площею 774 га, в тому числі землі Стадницької сільської ради, та розташовану на них земельну ділянку ВАТ "Південьзахідшляхбуд". Зокрема, як вбачається з додатку 1 до акту прийомки-передачі від 08.01.2004 року, землі Стадницької сільської ради, позначені на плані номерами 30,32,34,35,42 станом на момент передачі земель з Вінницького району до м. Вінниці перебували у власності ВАТ "Південьзахідшляхбуд" у складі та в межах земельної ділянки з кадастровим номером 0520687303:07:001:0041, про що свідчить витяг з бази даних автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру та план меж земельної ділянки.

Доводи апелянта, про відсутність підстав для донарахування суми податкових зобов'язань зі сплати земельного податку посилаючись на ст. 13 Закону України "Про плату за землю", відповідно до якої підстави для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, оскільки відповідно до витягу з бази даних державного земельного кадастру в графі "Місцезнаходження земельної ділянки" зазначено "Вінницький район", а не "м. Вінниця" є безпідставними. Оскільки, хоча відомості державного земельного кадастру і є підставою для нарахування земельного податку, однак розмір земельного податку має визначитися платником з урахуванням, в тому числі, правового режиму земель в контексті зонування територій населених пунктів, на території на якій розташовані земельні ділянки.

Крім того, ст. 14 Закону України "Про плату за землю" зобов'язує платників земельного податку обчислювати суми земельного податку самостійно, зокрема шляхом подання відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Крім того, слід зауважити, що рішення Виконавчого комітету Вінницької міської ради ВАТ "Південьзахідшляхбуд" рекомендовано привести у відповідність документи, що посвідчують право власності на земельну ділянку відповідно до ст. 22 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень".

Однак, жодних дій, спрямованих на приведення у відповідність документів, що посвідчують право власності ВАТ "Південьзахідшляхбуд" на спірну земельну ділянку позивач не вчинив, внесення відповідних змін у правовстановлюючі документи та у державний земельний кадастр не ініціював.

Також, посилання апелянта на відсутність акту, який би посвідчував межі адміністративно-територіального утворення, не може бути взято судом до уваги, оскільки наявність чи відсутність цього акту не впливає на чинність Постанови Верховної ради України від 19.06.2003 року "Про зміну меж м. Вінниці Вінницької області", а сама постанова не є предметом розгляду даної адміністративної справи.

Крім того, з акту перевірки від 23.05.2008 року вбачається, що ВАТ "Південьзахідшляхбуд" не здійснено перерахунок земельного податку у зв'язку зі зміною з 01.07.2007 року нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка з урахуванням коефіцієнтів індексації в 2007 році становила 299,69 грн.

З огляду на вказане суд першої інстанції дійшов вірного висновку про обґрунтованість наведеного в акті перевірки розрахунку заниження ВАТ "Південьзахідшляхбуд" плати за землю в 2007 році, яким встановлено заниження зобов'язань зі сплати земельного податку на суму 162885 грн. та правомірність прийнятого податкового повідомлення рішення №10000782310/0 від 30.05.2008 року.

Згідно з підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що постанова Вінницького окружного адміністративного суду від 02 серпня 2010 року ґрунтується на повному та обєктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у звязку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Південьзахідшляхбуд» - залишити без задоволення.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 02 серпня 2010 року по справі № 2-а-2301/10/0270 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлений 05 листопада 2010 року.