Постанова № 12189723, 18.08.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.08.2010 № 43/65-14/156

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Новікова М.М.

суддів:

при секретарі:

За участю представників:

від позивача - Пацалюк А.В. дов. №1/05-04-1796 від 02.07.2010 від 20.01.2010;

від відповідача: Рибченко Н.М. дов. б/н від 24.06.2010

Марусенко Ю.Г. дов. б/н від 04.08.2010

від третьої особи: Корогодіна В.О. дов. №181/05/14-10 від 18.01.2010

від відповідача -

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Київський республіканський автоцентр"

на рішення Господарського суду м.Києва від 28.05.2010

у справі № 43/65-14/156 ( .....)

за позовом Державне підприємство "Служба міжнародних автомобільних перевезень"

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Київський республіканський автоцентр"

третя особа позивача

третя особа відповідача Міністерство транспорту та зв"язку України

про стягнення 12072,00 грн.

В судовому засіданні 28.07.2010 та 04.08.2010 відповідно до ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 09.08.2010, в звязку з чим постанова приймається зазначеною датою.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство “Служба міжнародних автомобільних перевезень” (надалі ДП “СМАП”) звернулось в господарський суд міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Київський республіканський автоцентр” (надалі ТОВ “Київський республіканський автоцентр”) про стягнення 12072 грн. заборгованості, яка виникла внаслідок несвоєчасної оплати послуг з оформлення та видачі дозволів Європейської Конференції Міністрів Транспорту у 2008 році.

Згідно з заявою ДП “СМАП” від 02.06.2009 про зменшення позовних вимог, позивач просив суд стягнути з відповідача 11375,88 грн. основного боргу, 120,72 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішенням господарського суду міста Києва від 29.07.2009 у справі №43/65, залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.10.2009, позов задоволено повністю, вирішено стягнути з ТОВ “Київський республіканський автоцентр”на користь ДП “Служба міжнародних автомобільних перевезень” 11375,45 грн. основного боргу, 120,72 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.02.2010 р. рішення господарського суду міста Києва від 29.07.2009 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.10.2009 р. скасовано, справу № 43/65 передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Направляючи справу №43/65 на новий розгляд, Вищий господарський суд України в постанові від 11.02.2010 р. вказав, що господарськими судами попередніх інстанцій всупереч вимогам чинного законодавства не досліджувалось питання про досягнення сторонами даного спору згоди щодо всіх істотних умов господарського договору, відтак висновок судів про укладеність між сторонами договору про надання послуг на підставі ст. 181 ГК України є передчасним. Таким чином, при новому розгляді справі суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від встановлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Під час нового розгляду справи позивач збільшив позовні вимоги в порядку ст. 22 ГПК України та просив суд стягнути з відповідача 12072 грн. заборгованості по оплаті послуг з оформлення та видачею дозволів ЄКМТ у 2008 році, а відповідач подав зустрічну позовну заяву ТОВ “Київський республіканський автоцентр” до ДП “Служба міжнародних автомобільних перевезень” про стягнення 696,12 грн. надмірно сплачених коштів, яка була прийнята для спільного розгляду з первісним позовом

За результатами нового розгляду справи господарським судом міста Києва 28.05.2010 було прийнято рішення у справі №43/65-14/156, яким первісний позов задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача 11375,45 грн. основного боргу; в іншій частині позову відмовлено. В задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю „Київський республіканський автоцентр” звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду м. Києва у справі №43/65-14/156 від 28.05.2010 та прийняти нове рішення, яким у первісному позові відмовити повністю, а зустрічний позов задовольнити.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що оформлення дозвільних документів ДП „СМАП” суперечить ст. 75 ГК України, так як останнє не є компетентним органом державної влади, а тому обовязок сплачувати вказаному підприємству кошти за послуги з оформлення та дозволів Європейської Конференції Міністрів Транспорту у 2008 році у позивача відсутні. В звязку з цим сума коштів в розмірі 696,12 грн. за надані послуги були отримані позивачем безпідставно та підлягають поверненню відповідачу на підставі ст. 1212 ЦК України.

Позивач та третя особа проти задоволення апеляційної скарги заперечують, вважають рішення господарського суду м. Києва законним та обґрунтованим та просять залишити його без змін.

Перевіривши матеріали справи, оглянувши в судовому засіданні оригінали доданих до матеріалів справи документів, колегія встановила наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.1996 №344 “Про вступ Уряду України до Європейської Конференції Міністрів транспорту” було прийнято пропозицію Міністерства транспорту, погоджену з Міністерством закордонних справ, про вступ Уряду України до Європейської Конференції Міністрів транспорту; уповноважено Міністра транспорту Данькевича І.П. підписати заяву про вступ Уряду України до Європейської Конференції Міністрів транспорту; зобов'язано Міністерство транспорту забезпечити виконання фінансових зобов'язань, пов'язаних з участю Уряду України в Європейській Конференції Міністрів транспорту, за рахунок позабюджетних коштів.

Таким чином, Україна є членом Європейської Конференції Міністрів Транспорту (надалі - ЄКМТ) і українські автоперевізники здійснюють свою діяльність по території іноземних держав або транзитом через їхні території відповідно до положень міжурядових Угод на основі дозволів ЄКМТ багаторазового використання.

Видачу дозволів ЄКМТ врегульовано Порядком оформлення, видачі, використання, обліку та звітності щодо дозволів ЄКМТ на перевезення вантажів автомобільним транспортом між країнами - членами ЄКМТ, затвердженим наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2004 №757 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31.08.2004 за № 1076/9675 (надалі - Порядок).

Згідно п. 2.1 зазначеного Порядку, надання технічних послуг з оформлення і видачі дозволів ЄКМТ українським автоперевізникам здійснює ДП „СМАП”. При цьому перевізник в установленому порядку здійснює відшкодування ДП „СМАП” витрат, пов'язаних з проведенням комплексу робіт щодо оформлення дозволів.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно Закону України “Про автомобільний транспорт”, контроль за здійсненням міжнародних перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом проводить служба міжнародних автомобільних перевезень центрального органу виконавчої влади в галузі транспорту в пунктах пропуску через державний кордон України.

Відповідно до Закону України “Про автомобільний транспорт” функціями контролю за здійсненням міжнародних перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом є, зокрема, контроль за виконанням перевізниками вимог міжнародних договорів України з питань міжнародних автомобільних перевезень; контроль та оформлення дозвільних документів на міжнародні перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Порядком встановлено, що оформлення і видача дозволів ЄКМТ українським автоперевізникам здійснює Служба міжнародних автомобільних перевезень.

Згідно Закону України “Про автомобільний транспорт”, міжнародне співробітництво у сфері міжнародних перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом забезпечує центральний орган виконавчої влади в галузі транспорту, який у межах повноважень, зокрема, забезпечує видачу дозвільних документів на міжнародні перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Таким чином, контроль за здійсненням міжнародних перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, а також інші види діяльності, передбачені законом, в тому числі оформлення і видача дозволів ЄКМТ українським автоперевізникам є предметом діяльності Служби міжнародних автомобільних перевезень.

Законом України “Про автомобільний транспорт” передбачено, що служба міжнародних автомобільних перевезень діє відповідно до законодавства та свого положення, затвердженого центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту.

Абзацом 4 п. 2.2 Статуту ДП “Служба міжнародних автомобільних перевезень”, затвердженим наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 685 від 27.10.2005 р., зареєстрованим Голосіївською районною у місті Києві державною адміністрацією 14.11.2005 р., передбачено, що організація і реалізація системи оформлення і видачі дозвільних документів на перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні є одним з основних напрямків діяльності ДП “СМАП”, що включає зокрема такі види діяльності як: здійснення оформлення та видачі українським перевізникам дозвільних документів на поїздку по територіям іноземних держав при виконанні перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполучені (абз. 6 п. 2.3 Статуту ДП “СМАП”); друкування бланків на міжнародні регулярні перевезення пасажирів та їх оформлення українським та іноземним автоперевізникам (абз. 16 п. 2.3 Статуту ДП “СМАП”); отримання і оприбуткування бланків дозволів ЄКМТ, друкування бортових журналів ЄКМТ, оформлення і видача дозволів ЄКМТ українським авто перевізникам. Аналіз ефективності використання українськими перевізниками дозволів ЄКМТ та надання звітності (абз. 17 п. 2.3 Статуту ДП “СМАП”).

Виходячи з вищенаведеного, технічні послуги з оформлення і видачі дозволів ЄКМТ українським перевізникам входить до господарської компетенції позивача та на підставі Наказу Мінтрансу №757 від 20.08.2004 мають відплатний характер.

При цьому суд звертає увагу, що за плату надаються не самі дозволи, а оплачуються саме послуги з їх оформлення. Крім того, відповідачем не наведено жодного нормативного акту, який би визначав, що вказані послуги надаються безкоштовно.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач звернувся до позивача за наданням послуг з видачі дозволів ЄКМТ, що і є за своєю правовою природою в розумінні ст. 641 ЦК України пропозицією укласти договір про надання послуг (оферта), оскільки адресована саме позивачу (ТОВ Київський республіканський автоцентр), а не третій особі (невизначеному колу осіб); є достатньо визначеною, оскільки прямо виражає волю позивача щодо отримання комплексу послуг (робіт) по оформленню та отриманню дозволів ЄКМТ відповідних видів та у необхідній кількості.

Позивач в свою чергу виставив відповідачу рахунок на оплату вказаних послуг на суму 12072,00 грн. від 24.12.2007.

Відповідач 26.12.2007, тобто через 2 дні після отримання рахунку, частково оплатив виставлений рахунок-фактуру у розмірі 696,12 грн.

Дозволи були отримані відповідачем на підставі накладної №3933 від 26.12.2007 на суму 12,00 грн. за довіреністю серія ЯОК № 984340 від 24.12.2007.

Підтвердженням того, що відповідач користувався послугою повязаною з видачею та оформленням дозволів ЄКТМ є бортовий журнал ліцензії ЄКТМ (в кількості 3 штук: № № 1302, 1303, 1304) та договір зобовязання № 014360 від 26.12.2007, підписаний представником відповідача.

Таким чином, у правовому розумінні між ДП “СМАП” та ТОВ „Київський республіканський автоцентр” був укладений усний договір, шляхом обміну документами.

Спір у даній справі виник через необґрунтованість суми за надані послуги, визначеній в рахунку-фактурі від 24.12.2007.

В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, що підтверджують правомірність стягнення суми 12072,00 грн. згідно рахунку фактури від 24.12.2007, оскільки згідно видаткової накладної вартість послуг визначена в сумі 12,00 грн.

При цьому посилання позивача на затверджені кошториси витрат (а.с. 17-21, т.1) судом не приймається до уваги, оскільки кошториси були затверджені 28.12.2007 та 08.01.2008, тобто після виставлення рахунку відповідачу та після отримання ним дозволів за накладною №3933 від 26.12.2007.

Інших доказів, які б обґрунтовували розмір вартості послуг з надання дозволів саме на суму 12072,00 грн. до матеріалів справи не надано.

Таким чином, ДП “СМАП” свої зобов'язання з надання послуг виконало та оцінило самостійно в видатковій накладній №3933 від 26.12.2007 свої послуги на суму 12,00 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що між сторонами склалися договірні відносини щодо надання оплатних послуг по видачі та оформленню дозволів ЄКТМ, однак, виходячи з вищенаведеного, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що у позивача відсутні правові підстави для стягнення суми боргу, заявленої в рахунку-фактурі від 24.12.2007 в сумі 12072,00 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами.

Враховуючи те, що позивач не надав суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що вартість наданих ним послуг обґрунтовано складає 12072,00 грн., позовні вимоги про стягнення вказаної суми є безпідставними.

Також колегія суддів вважає неправомірним висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні зустрічного позову повністю, оскільки судом встановлено, що 696,12 грн. сплачені 26.12.2007 відповідачем відповідно до рахунку-фактури № СФ-0005713 від 24.12.1007 в рамках вищезазначених договірних зобовязань. Послуги відповідачем були отримані на суму 12,00 грн., а тому, за вирахуванням вказаної суми, сума в розмірі 684,12 грн. (696,12 12,00) підлягає поверненню відповідачу за первісним позовом на підставі ст. 1212 ЦК України

У звязку з викладеним, колегія вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю „Київський республіканський автоцентр” підлягає задоволенню частково, а рішення господарського суду м. Києва у справі №43/65-14/156 від 28.05.2010 підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті держмита за розгляд апеляційної скарги покладаються на позивача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 33, 49, ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Київський республіканський автоцентр” задовольнити частково.

Рішення господарського суду м. Києва у справі №43/65-14/156 від 28.05.2010 скасувати.

Прийняти нове рішення.

У первісному позові відмовити повністю.

Зустрічний позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства “Служба міжнародних автомобільних перевезень” (03083, м. Київ, проспект Науки, 57, ідентифікаційний код 33880040) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Київський республіканський автоцентр” (02105, м. Київ, вул. Павла Усенка, 8, ідентифікаційний код 21457519) 12,00 грн. боргу, 102,00 грн. державного мита та 4,10 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позовних вимог за зустрічним позовом відмовити.

Видати наказ.

Сятгнути з Державного підприємства “Служба міжнародних автомобільних перевезень” (03083, м. Київ, проспект Науки, 57, ідентифікаційний код 33880040) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Київський республіканський автоцентр” (02105, м. Київ, вул. Павла Усенка, 8, ідентифікаційний код 21457519) 51,00 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги.

Видачу наказів доручити господарському суду м. Києва.

Матеріали справи №43/65-14/156 повернути до господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду у встановленому законом порядку.

Головуючий суддя

Судді