Постанова № 12189688, 08.11.2010, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.11.2010 року Справа № 5/207-10

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді –Тищик І.В. (доповідач)

суддів –Чоха Л.В., Верхогляд Т.А.

при секретарі –Гузоватий О.І.

за участю представників сторін

позивач: Малікова О.В.

відповідач-1: не з’явився

відповідач-2: не з’явився

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Агросфера”, м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.08.10р. у справі № 5/207-10

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Агросфера”, м. Дніпропетровськ

до В-1 селянського (фермерського) господарства „Ярмо”, с. Булахи Козельщинського району Полтавської обл.

В-2 товариства з обмеженою відповідальністю „Гран Іновація”, м. Дніпропетровськ

про стягнення 42823,41 грн.,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2010 року позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості по договору купівлі-продажу №2558 від 23.04.2009р. у сумі 42823,41 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.08.2010 року у справі № 5/207-10 (суддя Шевченко С.Л.) позовні вимоги задоволені у повному обсязі; заборгованість стягнуто з відповідачів по 50% стягуваної суми з кожного.

Вмотивовуючи рішення, суд послався на те, що відповідачем не виконані зобов’язання з оплати вартості отриманого товару; факт наявності заборгованості підтверджується матеріалами справи; відповідальність за порушення грошового зобов’язання передбачена умовами договору.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким заборгованість за договором стягнути з відповідачів солідарно, а не з кожного окремо у конкретно визначеній сумі. При цьому скаржник послався на те, що підставою для солідарної відповідальності відповідачів є договір купівлі-продажу товару, укладений між позивачем та відповідачем-1 та договір поруки, укладений між позивачем та відповідачем-2, пунктом 5.1 якого передбачена солідарна відповідальність відповідачів у випадку невиконання договірних зобов’язань фермерським господарством.

Відповідачами відзив на апеляційну скаргу наданий не був.

Про час та місце судового засідання сторони повідомлені належним чином, однак, відповідач-1 та відповідач-2 наданим процесуальним правом на участь в засіданні суду апеляційної інстанції не скористалася.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного:

Як убачається з матеріалів справи, 23.04.2009 року між ТОВ „Агросфера” (Продавець) та Селянським (фермерським) господарством „Ярмо” (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу за № 2558 на придбання засобів захисту рослин.

Пунктом 3.2 договору встановлено, що загальна сума договору складається із суми вартості товару по всіх специфікаціях, підписаних в рамках цього договору, які є його невід’ємною частиною.

Сторонами обумовлено, що товарний кредит з відстрочкою платежу по даному договору надається на умовах сплати 0,01% річних за користування товарним кредитом , якщо інший розмір не встановлений умовами оплати товару по специфікації до договору, визначено порядок нарахування вказаних процентів (п.п. 4.2, 4.3 договору) та передбачено відповідальність за порушення термінів оплати товару у вигляді сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

27.04.2009 року між позивачем та ТОВ "Гран Іновація" було укладено договір поруки, за умовами якого ТОВ "Гран Іновація" зобов’язалося солідарно з СФГ „Ярмо” відповідати перед ТОВ „Агросфера” за договором купівлі-продажу № 2558 від 23.04.2009 року.

На виконання умов договору позивач відвантажив відповідачу товар на суму 18264,16грн., оплату якого відповідач здійснив частково у сумі 5 504,27 грн., заборгованість склала 12759,89 грн., що посвідчується матеріалами справи і не заперечується відповідачем.

У відповідності до умов договору за час користування товарним кредитом позивачем були нараховані проценти у сумі 28773,55 грн. за період з 27.10.2009р. по 17.06.2010р. та пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань у сумі 1289,97 грн. за період з 27.10.09р. по 24.04.10р.

Договором поруки передбачений повний обсяг відповідальності поручителя перед позивачем до повного виконання покупцем (СФГ „Ярмо”) своїх зобов’язань за договором купівлі-продажу.

На момент винесення рішення у справі оплату боргу відповідачі не здійснили.

Відповідно до положень ст. 554 ЦК України у разі порушення зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Частиною 2 вказаної статті встановлено, що поручитель відповідає перед кредитором у в тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Статтею 543 ЦК України передбачено, що у разі солідарного обов'язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-якого з них окремо.

Солідарне зобов'язання –це зобов'язання з множинністю осіб, сутність якого полягає в тому, що кредитор має право вимагати виконання зобов'язання у будь-якого з солідарних боржників чи від усіх них сумісно не тільки в частині боргу, як це має місце при часткових зобов'язаннях, але й повністю.

З оскаржуваного судового рішення вбачається, що задовольняючи позовні вимоги, суд стягнув з відповідачів борг у рівних частинах, тим самим обмеживши передбачене ст.543 ЦК України право позивача вимагати солідарної сплати боргу.

За викладених обставин висновок господарського суду суперечить приписам чинного законодавства, внаслідок чого оскаржуване рішення підлягає зміні. Витрати по сплаті державного мита, в тому числі за розгляд апеляційної скарги, належить покласти на відповідачів.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальності „Агросфера” задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.08.10р. у справі № 5/207-10 змінити, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції :

„Позов задовольнити.

Стягнути солідарно з селянського (фермерського) господарства "Ярмо" (39143 с. Булахи Козельщинського району Полтавської області, ЄДРПОУ 31461338), товариства з обмеженою відповідальністю "Гран Іновація" (49000 м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, 1, ЄДРПОУ 34985633) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросфера" (49083 м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, 1, ЄДРПОУ 31320991) 12759,89 грн. 94 коп. основного боргу, 28 773 грн. 56 коп. процентів за користування товарним кредитом, 1289 грн. 97 коп. пені, 642 грн. 36 коп. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу”.

Видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Накази господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.10р. у справі № 5/207-10, видані на виконання рішення господарського суду від 17.08.2010 року, визнати такими, що не підлягають виконанню.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий І.В. Тищик

Судді: Л.В.Чоха

Т.А.Верхогляд