Рішення № 12189566, 02.11.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2010 року                                                            Справа №02/1842

          Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Пащенко А.Д., із секретарем судового засідання Головко О.В., за участю представників: позивача: Батюков А.В. –за довіреністю, відповідача: не з’явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Крона плюс»

до комунального підприємства «ВодГео»

про стягнення 99 041 грн. 01 коп. за договором № 111,

                    ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача 99041 грн. 01 коп., в тому числі 89019 грн. 60 коп. боргу за виконані позивачем підрядні роботи по договору № 111 від 23.11.2009, 8653 грн. 19 коп. пені, 1368 грн. 22 коп. три проценти річних.

02.11.2010 року через канцелярію суду надійшла заява за підписом директора відповідача Флорова С.С. про перенесення на 10 днів розгляду даної справи в зв’язку з хворобою представника відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні проти відкладення розгляду справи заперечив з підстав необгрунтованості заяви відповідача та пояснив, що він вважає, що неявка представника відповідача у судове засідання направлена на затягування розгляду справи; представник позивача підтримав позов у заявленій          сумі, просив задовольнити позов та прийняти рішення у даному судовому засіданні.

Суд вважає можливим розглядати справу за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України, виходячи із наступного. Відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, однак, не надіслав суду письмовий відзив на позов, не подав заперечень проти вимог позивача, не вказав поважних причин невиконання вимоги суду. Відповідач не надіслав суду докази неможливості явки представника відповідача у судове засідання. Стороною у даному спорі є підприємство –юридична особа, представником підприємства може бути будь-яка особа, визначена керівником підприємства, чи керівник особисто, суд не викликав у засідання конкретного представника, неявка представника відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи, а направляти свого представника у судове засідання чи заперечувати проти позову є правом сторони, а не обов’язком.

          Оцінивши докази у справі в їх сукупності, заслухавши пояснення та доводи представників сторін, суд встановив наступне.

          23 листопада 2009 року товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Крона плюс»(Підрядник за договором, позивач у справі) в особі директора Волосовського Віктора Івановича, діючого на підставі Статуту, та комунальне підприємство «ВодГео»(Замовник за договором, відповідач у справі) в особі директора Алексєєвої Катерини Петрівни, діючої на підставі Статуту, уклали договір підряду № 111, за умовами якого Підрядник зобов’язався виконати за завданням Замовника реконструкцію та модернізацію артезіанських свердловин № 11, № 13, № 33 (три свердловини) з відновленням питомого дебіту у м. Сміла Черкаської області, а Замовник зобов’язався прийняти та оплатити виконані роботи згідно актів виконаних робіт.

          Згідно п.п. 2.1., 2.2 ціна Договору складає 89019 грн. 60 коп. з урахуванням ПДВ, кінцева ціна Договору визначається по фактично виконаних об’ємах і актах виконаних робіт, в цінах на момент їх оплати.

Відповідно до умов вказаного договору позивач виконав замовлені роботи і здав їх, а відповідач прийняв, про що сторони підписали Акти приймання виконаних підрядних робіт форми № КБ-2в та Довідки про вартість виконаних підрядних робіт форми № КБ-3 за листопад 2009 року на суми 28305 грн. 60 коп., 30463 грн. 20 коп., та 30250 грн. 80 коп.. а всього на загальну суму 89019 грн. 60 коп.

Вказані Акти та Довідки підписані повноважними представниками сторін, скріплені їх печатками, знаходяться у матеріалах справи. На них відсутні будь-які зауваження чи заперечення відповідача, не вказано наявності спору між сторонами щодо вартості робіт, вказаних у акті, чи щодо їх якості. На всіх Актах проставлена дата - 30.11.2009 року.

Відповідно до п.п. 3.3. договору кінцевий розрахунок по даному договору проводиться Замовником не пізніше 90 днів після повного виконання робіт, включаючи усунення виявлених в процесі приймання недоліків.

Згідно частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Виходячи із даної умови договору та із проставленої дати на Актах приймання виконаних робіт, відповідач повинен був розрахуватися із позивачем за прийняті роботи не пізніше 28 лютого 2010 року.

В силу частини 1 статті 173 Господарського кодексу України (далі –ГК України) зобов’язання, що виникає між суб’єктами господарювання, в силу якого один суб’єкт зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку, є господарським зобов’язанням.

Згідно з частиною 1 статті 174 ГК України, господарські зобов’язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до статей 193, 202 Господарського кодексу України та статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов’язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається із матеріалів справи і не спростовано відповідачем, останній не виконав свої зобов’язання за договором, не перерахував позивачу кошти в сумі 89019 грн. 60 коп. в строк до 28.02.2010 року.

З огляду на викладене, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 89019 грн. 60 коп. боргу є законною та обґрунтованою, підтвердженою належними доказами, вона не спростована і не заперечена відповідачем, отже, підлягає задоволенню.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інший розмір процентів договором № 111 не встановлений, а судом встановлено факт порушення відповідачем свого зобов’язання по сплаті позивачу коштів за виконані роботи, тому суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення трьох процентів річних є обґрунтованою та законною і з відповідача підлягає стягненню на користь позивача три проценти річних в сумі 1368 грн. 22 коп. за період з 01 березня 2010 року по 03 вересня 2010 року. Розрахунок трьох процентів річних виконано вірно.

Вимога позивача про стягнення з відповідача пені по договору не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до статті 231 ГК України штрафними санкціями у цьому кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.           За приписом частини 4 статті 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товару (робіт, послуг).

Згідно статті 1 Закону України від 22 листопада 1996 року «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Як вбачається з пункту 6 договору № 111 від 23.11.2009 «Відповідальність сторін»сторони не встановили обов’язок замовника сплатити пеню за прострочення сплати коштів за виконані позивачем роботи та не встановили розмір такої пені. З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення пені є безпідставною, тому не підлягає до задоволення.

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача підлягають відшкодуванню позивачу, пропорційно розміру задоволених вимог, понесені останнім витрати на сплату державного мита в сумі 903 грн. 88 коп. та 215 грн. 38 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Виходячи з викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:          

1. Позов задовольнити частково.

           2. Стягнути із Комунального підприємства «ВодГео»(20700, Черкаська область, м. Сміла, вул. Московська, 45, ідентифікаційний код 30794986) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Крона плюс»(01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, 16/13, ідентифікаційний код 32492718) - 89 019 грн. 60 коп. боргу, 1 368 грн. 50 коп. три проценти річних, 903 грн. 88 коп. витрат на сплату державного мита, 215 грн. 38 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          3. В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду.

Суддя А.Д.Пащенко

          Рішення підписане суддею 03.11.2010.