Рішення № 12189132, 08.11.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" листопада 2010 р.Справа № 9/218-10-3996

За позовом: Комунального підприємства "Парксервіс-Одеса";

До відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1;

про внесення змін до договору та стягнення 139666 грн.

Суддя Меденцев П.А.

Представники:

Від позивача: не зявився;

Від відповідача: не зявився;

СУТЬ СПОРУ: 16.09.2010 р. за вх. №7642 Комунальне підприємство "Парксервіс-Одеса" (далі Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі Відповідач) про внесення змін до договору та стягнення 139666 грн.

Позивач на позовних вимогах наполягає.

Відповідач проти позову заперечує, з підстав викладених у відзиві від 05.10.2010 р. за вх. №26544.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:

Відповідно до Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, Декрету Кабінету Міністрів України „Про місцеві податки і збори”, Положення „Про збір за припаркування автотранспорту”, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 26.09.2003 р. № 1717-XXIV (із змінами та доповненнями), рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 11.04.2001 р. № 310 „Про вдосконалення системи платного паркування транспортних засобів на території м. Одеси», статуту КП „Парксервіс-Одеса”, затвердженого рішенням Одеської міської ради № 2739-V „Про заміну найменування комунального підприємства „Парксервіс-Приморський” та затвердження його статуту у новій редакції” - Комунальне підприємство „Парксервіс-Одеса” - є уповноваженим органом на укладання договорів з експлуатації, обслуговування стоянок та всіх видів місць паркування автотранспорту у м. Одесі.

З метою виконання статутних завдань, надходження збору за паркування до бюджету міста, як то передбачено діючим законодавством, КП „Парксервіс-Одеса” уклало договір від 01.04.2009р. №05/С-сд-2009 на експлуатацію тимчасових місць паркування автотранспорту у прибережній зоні м. Одеси з фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 кількістю 240 машино/місць. У травні 2009 р. КП „Парксервіс-Одеса” та ФОП ОСОБА_1 переукладено договір від 01.04.2009 на новий договір від 01.05.2009 р. №05/С-с-2009 кількістю 390 машино/місць.

В період з 07.12.2009 р. по 22.02.2010 р. проводилась перевірка Контрольно-ревізійним управлінням в Одеській області фінансово-господарської діяльності КП „Парексервіс-Одеса” за період з 01.07.2008 р. по завершений звітний період 2009 р., за результатами якої складено акт від 27.02.2010 р. №06-13/128.

Відповідно до Акту контрольно-ревізійного управління в Одеській області при укладанні договору з ФОП ОСОБА_1 КП „Парксервіс-Одеса” не вірно розрахувало розмір збору за паркування.

Зокрема, в Акті зазначається, що під час укладання договору від 01.05.2009 р. з ФОП ОСОБА_1 виявлено зменшення кількості робочих годин в день та зменшення кількості робочих днів в місяці. Внаслідок проведених Контрольно-ревізійним управлінням в Одеській області розрахунків, міським бюджетом недоотримано грошових коштів від ФОП ОСОБА_1 на загальну суму 139 666,00 грн.

22 березня 2009 р. КРУ в Одеській області направило на адресу КП „Парксервіс-Одеса” лист № 15-06-34-14/1839 про усунення виявлених ревізією порушень.

На виконання Акту КРУ, Комунальне підприємство змінило істотні умови договору від 01.05.2009 р. №05/С-с-2009 шляхом корегування суми збору за паркування з 322 007,17 грн. на 461 673,17 грн., різниця якої складає 139 666,00 грн., які, за актом КРУ, недоотримано міським бюджетом.

З метою добровільного врегулювання спору на адресу ФОП ОСОБА_1 направлено лист від 20.04.2010 р. №350 про необхідність внесення змін до договору та додаткова угода №2 про внесення змін для підписання.

На підставі вищевикладеного, КП „Парксервіс-Одеса” просить суд внести зміни до договору від 01.05.2009р. №05/С-с-2009, визнавши суму збору, що підлягає сплаті до бюджету за період з 01.05.2009р. по 30.09.2009р. шляхом корегування суми збору за паркування з 322007,17 грн. на 461673,17 грн., зобовязати ФОП ОСОБА_1 сплатити несплачену суму збору за паркування за період з 01.05.2009р. по 30.09.2009р. в розмірі 139666,00 грн. на розрахунковий рахунок Управління державного казначейства в м. Одесі.

05.10.2010р. за вх. № 26544 відповідач надав суду письмовий відзив на позов, відповідно до якого проти позову заперечує у повному обсязі, з наступних підстав. Так як між КП „Парксервіс-Одеса” та ФОП ОСОБА_1 був укладений договір №05/С-дн-2009 про експлуатацію тимчасових платних місць паркування автотранспорту у прибережній зоні м. Одеси, відповідно до п. 2.1. вказаного договору, ФОП ОСОБА_2 зобов'язувався сплатити 285000,00 грн., у термін з 01.04.2009 р. по 30.09.2009 р., з розбивкою сплати грошових коштів помісячно.

Згодом, з моменту настання курортного сезону, у зв'язку із збільшенням фактичного використання машино/місць на місті для паркування, з метою збільшення надходжень збору за паркування до бюджету міста КП „Парксервіс-Одеса” та ФОП ОСОБА_1, шляхом здійснення моніторингу місця паркування, дійшли згоди про збільшення машино/місць для паркування та переукладання договору про паркування.

Відповідно до переукладеного договору від 01.05.2009 р. №05/С-с-2009 р. сума збору за паркування була збільшена на 37 000 грн.

З моменту укладання договорів та спливу строку їх дії ФОП ОСОБА_2 належним чином виконав усі умови договору, своєчасно та у повному обсязі здійснив розрахунки за договором, будь-яка заборгованість відсутня.

Відповідно до рішення Одеської міської ради від 26.09.2003 року № 1717 „Про нову редакцію „Положення про збір за паркування автотранспорту у місті Одесі” надання послуг паркування автотранспорту здійснюється на підставі договору з КП „Парксервіс-Одеса”. Комунальне підприємство, яке відповідно до наведеного рішення Одеської міської ради здійснює контроль за паркуванням транспортних засобів в місцях паркування, розраховує розміри ставок збору за паркування, які підлягають перерахуванню суб'єктами господарювання до бюджету міста.

До укладання договорів комунальним підприємством було проведено моніторинг місць паркування на підставі якого комунальним підприємством була розрахована сума збору. Згодом, як вже було зазначено вище, шляхом повторного моніторингу сума збору була підвищена.

Таким чином, комунальним підприємством самостійно було розрахована сума збору, яка стала предметом укладених договорів та яка була сплачена ФОП ОСОБА_2 у повному обсязі, у строки передбачені умовами договору.

Крім того, діюче законодавство України не передбачає підстави зміни умов договору, який був належним чином виконаний сторонами.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обовязків є договори та інші правочини. Правочин це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обовязків.

Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно із ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ч.2 ст.205 ЦК України).

Згідно з ст.174 ГК України, господарські зобов'язання виникають із господарських договорів.

Відповідно до ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно із ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із ч.1 ст.903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності зі ст.204 ЦК України договори, укладені між сторонами по справі, як цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобовязання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Згідно до ст.526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, при цьому відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

У відповідності до вимог ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Крім цього, як вбачається з вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

При цьому, договір є обов'язковим для виконання сторонами своїх зобов'язань, про що свідчить вимоги ст. 629 цього ж Кодексу.

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно до ч.2 ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є одностороннім, якщо одна сторона бере на себе обов'язок перед другою стороною вчинити певні дії або утриматися від них, а друга сторона наділяється лише правом вимоги, без виникнення зустрічного обов'язку щодо першої сторони. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору, згідно ст. 626 ЦК України.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається, відповідно ст. 632 ЦК України.

Згідно положень ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки не є обґрунтованими, не підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, віднести за рахунок Позивача пропорційно задоволених вимог, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.У позові відмовити.

2.Стягнути з Комунального підприємства "Парксервіс-Одеса" (65039, Одеська область, м. Одеса, вул. Канатна, буд. 134, код ЄДРПОУ 26344731, р/р 26008233041 в ВАТ „МТБ”, МФО 328168) на користь Державного бюджету України (код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095, р/р31114095700008, Банк одержувача ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, одержувач ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ - 23213460) 85 грн. державного мита.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Меденцев П.А.