Ухвала суду № 12189122, 02.11.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

УХВАЛА

"02" листопада 2010 р. Справа № 21/60-10-3796

За заявою: Відкритого акціонерного товариства (надалі - ВАТ) „Укрзв’язокбуд”;

до Боржника: Відкрите акціонерне товариство (надалі - ВАТ) „Свемон –Південь”, м. Одеса;

про визнання боржника банкрутом.

Господарський суд Одеської області у складі:

судді -                               ЗЕЛЕНОВА Г.М.,

секретаря судового засідання - СУСЛОВА М.В.;

за участю представників сторін:

від Заявника: Гришко С.О. –представник ВАТ „Укрзв’язокбуд” –згідно довіреності 27.07.2010 р.;

від боржника: не з’явився, не зважаючи на те, що був повідомлений належним чином;

розпорядник майна ВАТ „Свемон –Південь” –арбітражний керуючий Назаренко Л.С., ліцензія серії АБ № 271653 від 19.01.2006 р.

СУТЬ СПОРУ: 31.08.2010 р. Заявник, ВАТ „Укрзв’язокбуд”, звернувся до господарського суду із заявою про визнання банкрутом боржника –ВАТ „Свемон –Південь”, оскільки останній неспроможний виконати свої грошові зобов’язання щодо сплати заборгованості на загальну суму 2203949 грн. 31 коп. протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.10.2010 р. розпорядником майна ВАТ „Свемон –Південь” призначено арбітражного керуючого Назаренко Ларису Сергіївну, діючого на підставі ліцензії Міністерства економіки України серії АБ №271653 від 19.01.2006р.

Представник Заявника наполягав на визнанні ВАТ „Укрзв’язокбуд” кредитором до ВАТ „Свемон –Південь” на суму 2203949 грн. 31 коп.

Представник Боржника у судові засідання не з’являвся, але надав 22.09.2010 р. господарському суду клопотання про визнання ВАТ „Свемон –Південь” боргу на суму 2203949 грн. 31 коп. та про проведення розгляду справи № 21/60-10-3796 без представника ВАТ „Свемон –Південь”.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні наявні матеріали у справі, заслухавши доводи представника заявника та розпорядника майна, господарський суд встановив, що провадження у справі підлягає припиненню з наступних підстав:

Відповідно до ст.4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі Закон №2343-ХІІ).

Згідно п. 1 ст. 5 Закону (№2343-ХІІ) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Пунктом 1 ст. 11 Закону (№2343-ХІІ) передбачено, що суддя, прийнявши заяву про порушення справи про банкрутство, не пізніше ніж на п'ятий день з дня її надходження виносить і направляє сторонам та державному органу з питань банкрутства ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство, в якій вказується про прийняття заяви до розгляду, про введення процедури розпорядження майном боржника, призначення розпорядника майна, дату проведення підготовчого засідання суду, яке має відбутися не пізніше ніж на тридцятий день з дня прийняття заяви про порушення справи про банкрутство, якщо інше не передбачено цим Законом 2343- ХІІ, введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до вимог п.4 ст.11 Закону (№2343-ХІІ) у підготовчому засіданні суддя оцінює подані документи, заслуховує пояснення сторін, розглядає обґрунтованість заперечень боржника, тобто судом вирішується питання щодо продовження процедури банкрутства, чи припинення провадження у справі про банкрутство.

Враховуючи вищенаведені норми Закону, у підготовчому засіданні суд повинен остаточно з’ясувати наявність всіх необхідних підстав, передбачених ч. 3 ст. 6 Закону (№2343-ХІІ), для порушення справи та визначити розмір боргу кредитора. У випадку відсутності підстав для порушення справи про банкрутство суд повинен припинити провадження у справі.

Основне завдання підготовчого засідання суду полягає в з’ясуванні ознак неплатоспроможності боржника, наявності чи відсутності перешкод подальшому руху справи про банкрутство.

Згідно зі ст. 1 Закону (№2343-ХІІ) безспірними вимогами кредитора є вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Ініціюючим кредитором, ВАТ „Укрзв’язокбуд”, подано заяву про порушення справи про банкрутство ВАТ „Свемон –Південь” за загальною процедурою та визнання його кредитором до боржника на суму 2203949 грн. 31 коп., яка виникла на підставі договору на виконання проектно –вишукувальних робіт від 03.04.2008 р. № 01-2008, договору підряду від 17.07.2009 р. № СВ-1/14, договору субпідряду від 05.06.2006 р. № 17/14-БС -2, договору про відступлення права вимоги від 06.08.2007 р. № 1/08-2007 ВП, договору безвідсоткової позики (фінансової допомоги) на поворотній основі від 12.06.2009 р., договору безвідсоткової позики (фінансової допомоги) на поворотній основі від 09.11.2009 р., договору субпідряду від 01.06.2009 р. № 5, угоди про погашення взаємних однорідних грошових вимог від 10.11.2008 р. № 10/11-О; невиконання умов щодо виплати дивідендів на суму 584251 грн. 30 коп.

13.01.2010 р. ВАТ „Укрзв’язокбуд” заявив до ВАТ „Свемон –Південь” претензію № 8/1-СВ -1/5 на загальну суму 2203949 грн. 31 коп., яку останній відповіддю від 12.02.2010 р. № 1/1 визнав у повному обсязі.

Надані Заявником у процесі розгляду справи платіжні вимоги №1 від 09.09.2010р. та №1 від 14.05.2010р. про звернення до установи банку про сплату боргу згідно визнаної претензії не являється доказом безспірних вимог в розумінні ст. ст. 6, 7 Закону (№2343-ХІІ).

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону (№2343-ХІІ) ознаками неплатоспроможності боржника є: грошові вимоги, які повинні складати 300 мінімальних розмірів заробітної плати, вимоги мають бути безспірними, вимоги повинні бути не задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.

При цьому безспірність вимог кредитора повинна підтверджуватись документами, які кредитор зобов’язаний додати до заяви про порушення справи про банкрутство.

В першу чергу всі зазначені умови оцінюються судом при прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство, остаточна ж оцінка надається безпосередньо в підготовчому засіданні.

Положеннями абз. 8 ст. 1 Закону (№2343-ХІІ) встановлено, що безспірними вимогами кредиторів являються вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Отже, за Законом (№2343-ХІІ) факт безспірності вимог кредитора виникає з моменту, коли грошові вимоги кредитора підтверджуються документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, зокрема виконавчими. Таким чином, з цього моменту грошові вимоги переходять в категорію безспірних.

При цьому, відповідно до приписів Закону (№2343-ХІІ) такі вимоги повинні бути не виконані боржником протягом трьох місяців.

Визнана у встановленому порядку претензія виключена з переліку документів за якими проводиться виконання органами державної виконавчої служби відповідно до Закону України „Про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження" та деяких інших законодавчих актів щодо виконання судових рішень, який набрав чинності з 14.04.2006р. Отже, з дати набрання чинності цим законом претензія до боржника та її визнання боржником не приймаються органами державної виконавчої служби, як виконавчі документи.

Крім того, з 14.04.2006, також набула чинності нова редакція ст. 8 ГПК України, вказана стаття на даний час не передбачає можливості примусового стягнення заборгованості за претензією яка визнана боржником, державною виконавчою службою, в порядку, встановленому Законом України „Про виконавче провадження”.

Відповідно до Закону (№2343-ХІІ) вимоги кредиторів набувають характеру безспірних, якщо вони підтверджені відповідними документами, зокрема виконавчими. Згідно із ст.3 Закону України "Про виконавче провадження" визнана претензія не є виконавчим документом.

Отже, заява ініціюючого кредитора, ВАТ „Укрзв’язокбуд” про визнання ВАТ „Свемон –Південь” банкрутом, подана за відсутності розрахункових чи інших документів, які є доказами неплатоспроможності боржника та безспірних вимог до боржника. Чинне законодавство про виконавче провадження та Господарський процесуальний кодексу України не відносять, визнану у встановленому порядку претензію до переліку виконавчих документів, що є порушенням вимог ст. 7 Закону (№2343-ХІІ).

Відповідно до заяви про порушення справи про банкрутство грошові вимоги ініціюючого кредитора до боржника у розмірі у сумі 2203949 грн. 31 коп. виникли на підставі вищезазначених договорів та у зв’язку з несплатою дивідендів, а неплатоспроможність боржника ґрунтується на визнаних претензій боржником.

Виходячи з системного аналізу положень Закону (№2343-ХІІ) процедура банкрутства випливає з виконавчого провадження. Отже, без виконавчого провадження факт неплатоспроможності боржника не може мати місце.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 04.07.2008р. по справі № 22/142б; від 05.11.2008р. по справі №16/41/08; від 26.09.2007р. по справі №П29/1110; від 14.12.2007р. по справі №24/485-б; від 14.04.2009 року по справі № 12/121б; від 15.09.2009р. по справі N Б-19/196-08.

Пунктом 36 Постанови Пленуму №15 „Про судову практику в справах про банкрутство” від 18.12.2009року: „зазначено, що у разі коли Законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (№ 2343-ХІІ), (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору)”.

Такої правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у Постанові від 30.03. 2010 р. по справі № Б-13/200.

Враховуючи те, що ініціюючим кредитором при зверненні до суду з заявою про порушення провадження по справі про банкрутство не надано суду необхідних доказів, які б свідчили про безспірність грошових вимог, господарський суд вважає за необхідне припинити провадження у справі № 21/60-10-3796 на підставі п.1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, за відсутністю предмету спору.

Відповідно до ст.ст. 44-49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покласти на ВАТ „Укрзв’язокбуд”.

На підставі викладеного, керуючись ст. 11, п. 7 ст. 12, ст. 13 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, 44-49, ст. 68, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд ,-

У Х В А Л И В:

1. Припинити провадження у справі № 21/60-10-3796 за заявою Відкритого акціонерного товариства „Укрзв’язокбуд” (02156, м. Київ, вул. Братиславська, 6-А. Ідентифікаційний код 01190534) про визнання банкрутом Відкрите акціонерне товариство „Свемон –Південь” (65088, м. Одеса, Люстдорфська дорога, 55. Ідентифікаційний код 01190451).

2. Скасувати мораторій на задоволення вимог кредиторів, введений ухвалою господарського суду від 02.09.2010 р.

3. Припинити повноваження розпорядника майна –арбітражного керуючого Назаренко Лариси Сергіївни, ліцензії серії АБ №271653 від 19.01.2006р.

4. Копію ухвали надіслати: заявнику, боржнику, розпоряднику майна Назаренко Л.С., відділу з питань банкрутства в Одеській області, Державному реєстратору виконавчого комітету Одеської міської ради (для внесення до Єдиного державного реєстру запису про припинення провадження у справі про банкрутство ВАТ „Свемон –Південь” (65088, м. Одеса, Люстдорфська дорога, 55. Ідентифікаційний код 01190451).

Повний текст ухвали складено 08.11.2010р.

Суддя

Службовий