Рішення № 121889796, 26.09.2024, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

Справа № 642/4311/24

Провадження № 2/642/1291/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2024 р. м. Харків

Ленінський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Балабая С.С.,

за участю секретаря судового засідання Хазикової В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Ленінського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 простягнення заборгованостіза послугиз теплопостачання,-

встановив:

КП "Харківськітеплові мережі"звернулось доЛенінського районногосуду м.Харкова судуз позовомдо ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в якому просить стягнути з відповідачів на користь позивача заборгованість за послуги з теплопостачання за період з 01 березня 2018 року по 30 червня 2024 року у розмірі 61210 грн. 21 коп., за період з 01 серпня 2022 року по 30 червня 2024 року в розмірі 676,20 грн. за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання теплової енергії, за послугу з технічного обслуговування внутрішньо будинкових систем теплопостачання за період з 01.07.2022 по 30.06.2024 в розмірі 1 490 грн. 16 коп., інфляційні втрати в сумі 2 285 грн. 44 коп, 3 % річних в сумі 848 грн. 73 коп., судовий збір у розмірі 3028 грн.

Позовна заява мотивована тим, що відповідачі за період з 01.03.2018по 30.06.2024року не в повному обсязі сплачували вартість наданих послуг з теплопостачання, внаслідок чого у них перед позивачем утворилась заборгованість, добровільно відповідач заборгованість не погашає. У зв`язку з викладеним позивач був змушений звернутись до суду.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 26.07.2024 року по справі відкрито спрощене позовне провадження.

30.08.2024 через систему «Електронний суд» до суду від представника відповідачів ОСОБА_3 надійшов відзив на позовну заяву. Мотивований тим, що позовна заява підписана представником КП «Харківські теплові мережі» Віктором Карачевцевим, також до позовної заяви додана копія довіреності від 13.02.2023 № 01-40/2069/82, якою уповноважено юрисконсульта 1 категорії Холодногірської філії Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» в порядку самопредставництва представляти інтереси Позивача, однак аналіз практики Верховного Суду свідчить, що сама лише довіреність не може підтверджувати повноваження працівника (юрисконсульта) представляти інтереси юридичної особи чи державного органу в порядку самопредставництва. Зазначила, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом, але як свідчать отримані додатки до позовної заяви, засвідчення копії проведене позивачем неналежним чином, з порушенням ДСТУ 4163, тому вони не можуть бути прийняті як належні докази. Зауважила, що доданий до позовної заяви розрахунок не відповідає вимогам п.3 ч.3 ст. 175 ЦПК України, а саме: відсутні посилання на нормативно-правові акти в підтвердження зазначення місячного тарифу опалення 1м2; відсутні посилання на нормативно-правові акти в підтвердження зазначення ціни підігріву води на 1 особу (3 м3); відсутні посилання на нормативно-правові акти в підтвердження вартості абонентської плати за Індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з 01.08.2022 по 30.06.2024 в розмірі 676,20 грн; відсутні посилання на нормативно-правові акти в підтвердження вартості послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за період з 01.07.2022 по 30.06.2024 в розмірі 1 490,16 грн. На думку представника позивача, відсутність обґрунтованого розрахунку унеможливлює розгляд по суті заявленої до стягнення суми позову, перевірку правильності її нарахування. Зазначила, що в розрахунку позивачем зазначена опалювальна площа в розмірі 75,9 кв.м, але відсутнє посилання та докази щодо підстав для зазначення площі в такому розмірі. Зауважила, що додана до позовної заяви «Відомість про нарахування та оплату за послуги з теплопостачання з урахуванням періоду платежу» підписана заступником начальника Холодногірської філії по теплозбутовій роботі Вікторією Шеретун, але: взагалі не є зрозумілим чи є вказана особа працівником позивача; не додані докази в підтвердження повноважень ОСОБА_4 щодо можливості представляти інтереси позивача при підписанні цього документа. Просила застосувати наслідки пропущення строку позовної давності відповідно до ст. 267 ЦК України.

У судове засідання представник позивача ОСОБА_5 не з`явився, надав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив розглядати справу за його відсутності на підставі наявних в матеріалах справи доказів, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Відповідачі в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися своєчасно та належним чином.

Представник відповідачів подала через "Електронний суд" заяву, в якій просила суд розглянути справу без фіксації за наявними матеріалами справи. Зазначила, що позицію викладену у відзиві на позовну заяву підтримує, просить в позові відмовити у повному обсязі.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить такого висновку.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з матеріалів справи, 24 липня 2024 року представник комунального підприємства "Харківські теплові мережі" Карачевцев В.Є. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання. (а.с.1 зворот).

На підтвердження своїх повноважень на звернення до суду ОСОБА_5 долучив копію довіреності № 01-40/2069/82 від 13.02.2023, яка завірена ним же (а.с. 12). У довіреності зазначено, що КП «Харківські теплові мережі», в особі генерального директора Скопенка В.В., уповноважує юрисконсульта 1 категорії Холодногірської філії Комунального підприємства «Харківська теплові мережі» Карачевцева В.Є. представляти інтереси підприємства в системі судів загальної юрисдикції, для чого йому надаються усі права, передбачені законодавством для сторін та учасників у цивільному процесі, в тому числі право підпису позовної заяви (а.с.12).

Згідно ч. 7 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Юридична особа може брати участь у справі, зокрема через свого представника (ч. 3 ст. 58 ЦПК України).

Повноваження представника юридичної особи має бути підтверджене довіреністю, яка оформлюється в відповідності до вимог закону (ст. 62 ЦПК України).

За змістом ст. 62 ЦПК України копія довіреності представника юридичної особи може бути завірена як судом, так і самим представником, якщо таке право передбачене довіреністю.

Як слідує зі змісту довіреності (а.с. 12), представник КП «Харківські теплові мережі» Карачевцев В.Є. уповноважений засвідчувати копії документів.

Частинами 1, 3 статті 58 ЦПК України передбачено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника (частина 4 статті 58 ЦПК України).

Відповідно до пункту 18 частини 1 розділу XII «Перехідні положення» ЦПК України, у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України.

30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 02 червня 2016 року № 1401-VIII.

02 червня 2016 року за № 1401-VIII Верховною Радою України було прийнято зміни до Конституції України, відповідно до яких розділ XV «Перехідні положення» Основного Закону України було доповнено пунктом 11, який передбачає, що представництво відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 01 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції з 01 січня 2018 року; у судах першої інстанції з 01 січня 2019 року (абзац перший пункту 11). Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 01 січня 2020 року (абзац другий пункту 11).

Пунктом 11 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України врегульовані питання представництва. Про «самопредставництво» в Конституції України не йдеться, воно передбачене лише відповідними положеннями процесуальних кодексів.

Отже, процесуальне законодавство розмежовує такі юридичні категорії, як «представництво» і «самопредставництво».

Самопредставництво юридичної особи це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.

Для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (органу державної влади) без додаткового уповноваження (довіреності).

В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 (провадження № 14-105цс21) зазначено, що «з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинстві можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень».

При цьому, суд зазначає, що як вбачається із статуту КП «ХТМ» (нова редакція), затвердженого 10 листопада 2023 року заступником директора Департаменту- начальником Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради Олегом Кравченко, погодженого директором Департаменту з питань забезпечення життєдіяльності міста Харківської міської ради І.С. Кузнєцовим, який розміщений на офіційному сайті КП «ХТМ» https://hts.kharkov.ua/ustav.php, https://hts.kharkov.ua/docs/ustav_2023_11.pdf (в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин), що КП «ХТМ» має статус юридичної особи відповідно до чинного законодавства України, має самостійний баланс, власні основні та оборотні кошти, рахунки в установах банків, круглу печатку та кутовий штампи зі своїм найменуванням, інші реквізити.

Пунктом 5.2 Розділу 5 «Права та обов`язки підприємства. Самопредставництво.» передбачено, що підприємство забезпечує участь у судових справах через працівників юридичної служби, юрисконсультів районних філій, в порядку самопредставництва, при розгляді судами справ за участю Підприємства.

Згідно пункту 5.2.4 Статуту, представництво працівниками юридичної служби та юрисконсультами районних філій в судах може здійснюватися на підставі довіреності.

У пункті 5.2.5 Статуту передбачено, що працівники юридичної служби та юрисконсульти районних філій беруть участь у судових справах, від імені Підприємства з усіх питань, які стосуються його діяльності.

Отже відомості щодо особи, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи КП «ХТМ» на засадах самопредставницва (крім керівника) передбачені Статутом КП «ХТМ» за лстопад 2023 року. Цей Статут є офіційним та достатнім підтвердженням наявності у юрисконсульта 1 категорії Холодногірської філії КП «ХТМ» Карачевцева В.Є. повноважень діяти в порядку самопредставництва від юридичної особи КП «ХТМ».

Суд звертає увагу на приписи ч. 3 ст. 58 ЦПК України, за змістом яких юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Відповідно до п.5.2, 5.2.4, 5.2.5 Розділу 5 Статуту КП «ХТМ» Карачевцев В.Є., як юрисконсульт 1 категорії Холодногірської філії КП «ХТМ» діє від імені підприємства в межах, встановлених чинним законодавством та Статутом КП «ХТМ».

З огляду на вищевикладене, суд не приймає вищезазначені доводи представника відповідачів зазнічені у відзивах на позовну заяву, оскільки звертаючись до суду першої інстанції з позовною заявою та підписуючи позовну заяву від імені КП «ХТМ», ОСОБА_5 , як юрисконсульт 1 категорії Холодногірської філії КП «ХТМ», був наділений повноваженнями на самопредставництво інтересів позивача на підставі Статуту та довіреності, що відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 9901/39/20 (провадження № 11-137заі20), в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі №303/4297/20 (провадження № 14-105цс21), а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 січня 2024 року у справі № 149/184/21 (провадження № 61-1657св23) щодо самопредставництва юридичної особи.

За даних обставин твердження представника відповідачів в відзивах на позовну заяву відносно відсутності повноважень для здійснення представництва КП «ХТМ» у суді ОСОБА_5 , який подав позовну заяву, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вказані доводи представника відповідачів не ґрунтуються на законі.

Судом встановлено, що відповідачі зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_1 , та є споживачами послуг з теплопостачання, які надаються КП "Харківські теплові мережі".

На підставі рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 23 грудня 1998 року № 1407 комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» є виконавцем послуг з централізованого теплопостачання та підігріву гарячої води в житловому фонді комунальної власності територіальної громади м. Харкова.

За визначенням,наданим упункті першомустатті 1Закону України«Про житлово-комунальніпослуги»,житлово-комунальніпослуги -це результатгосподарської діяльності,спрямованої назабезпечення умовпроживання та/абоперебування осібу житловихі нежитловихприміщеннях,будинках іспорудах,комплексах будинківі спорудвідповідно донормативів,норм,стандартів,порядків іправил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Статтею 3 цього Закону визначені відносини, що ним регулюються. Так, предметом регулювання цього Закону є відносини,що виникаютьу процесінадання споживачампослуг зуправління багатоквартирнимбудинком,постачання тепловоїенергії,постачання гарячоїводи,централізованого водопостачання,централізованого водовідведеннята управлінняпобутовими відходами,а такожвідносини,що виникаютьу процесінадання послугз постачаннята розподілуелектричної енергіїі природногогазу споживачаму житлових,садибних,садових,дачних будинках.

Відповідно до частини 1 статті 12 Закону № 2189-VІІІ надання житлово-комунальнихпослуг здійснюєтьсявиключно надоговірних засадах.

Пунктом 1 частини першої статті 7 Закону № 2189-VІІІ передбачене право споживача одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів. Водночас відповідно до пункту 5 частини другої статті 7 цього Закону такому праву прямо відповідає обов`язок оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про теплопостачання» від 02 червня 2005 року № 2633 IV, місцева (розподільча) теплова мережа сукупність енергетичних установок, обладнання і трубопроводів, яка забезпечує транспортування теплоносія від джерела теплової енергії, центрального теплового пункту або магістральної теплової мережі до теплового вводу споживача.

Згідно з положеннями частини 6 статті 19 Закону України «Про теплопостачання» від 02 червня 2005 року № 2633 IV, споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Таким чином, КП «Харківські теплові мережі» виконало свої зобов`язання щодо надання послуг централізованого опалення, а відповідач зобов`язаний оплатити надані послуги.

31 жовтня 2021 року на офіційному сайті КП «Харківські теплові мережі» www.hts.kharkov.ua в мережі Інтернет розміщено індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії (далі - Договір), що встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води індивідуальному споживачу, та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України.

Відповідно до пункту 2 Договору даний договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на веб-сайті виконавця www.hts.kharkov.ua.

Виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі сплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором (пункту 5 Договору).

Пунктом 32 Договору визначено, що розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.

Згідно пункту 33 Договору виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу.

Відповідно до пункту 34 Договору, споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком виплата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця.

Споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з: плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 (Офіційний вісник України, 2019 р., № 71, статті2507), - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. № 1022, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання; плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/808-2019-п#Text (пункту 30 Договору).

Розрахунок спожитої теплової енергії проводиться відповідно до показань приладу обліку теплової енергії. За правилами пункту 23 Правил, розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межою балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами.

Розрахунок вартості спожитої теплової енергії по нежитлових приміщеннях, розташованих у будинках, оснащених будинковими приладами обліку теплової енергії, здійснюється згідно їх показань (з урахуванням теплових втрат від наріжної стіни будинку до місця установки приладу обліку відповідно до пункту 7.2.43 Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 14.02.2007 № 71), які розподіляються між власниками нежитлових приміщень пропорційно тепловим навантаженням пункту 23 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою КМУ від 03.10.2007 № 1198), а між власниками житла пропорційно площам квартир (пункту 12 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення " затверджених постановою КМУ від 21.07.2005 № 630).

Згідно положень статті 24 Закону України "Про теплопостачання" до основних обов`язків споживача теплової енергії відноситься своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

Відповідно до положень статті19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Системне тлумачення вказаних норм свідчить, що на споживачів покладено законодавчий обов`язок укласти договір та вносити плату за постачання теплової енергії; а тому у випадку відсутності прийняття оферти шляхом погодження на укладання договору на постачання теплової енергії або конклюдентних дій, які свідчать про прийняття пропозиції, таке прийняття може бути також у вигляді мовчання.

Відповідно до пункту 4 Договору фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послуги, факт отримання послуги.

Матеріали справи не містять заяви-приєднання відповідача до індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії з позивачем.

Факт відсутності договору сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Зазначений правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 20.04.2016 у справі №6-2951цс15, постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 у справі №751/3840/15-ц, постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.04.2020 у справі №910/7968/19, від 11.04.2018 у справі №904/2238/17 та від 16.10.2018 у справі №904/7377/17.

Як свідчать матеріали справи, відповідачі зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_1 , та є споживачами послуг з теплопостачання, які надаються КП "Харківські теплові мережі".

Оскільки законодавством передбачено двосторонній обов`язок щодо укладення договору про надання житлово-комунальних послуг, та праву споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, відповідає обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом, суд дійшов висновку про те, споживач зобов`язаний оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Враховуючи те, що факт відсутності письмового договору про надання послуги з постачання теплової енергії сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Судом встановлено, що позивач свої договірні зобов`язання виконав та надав теплову енергію відповідачу з березня 2018 року по червень 2024 року.

Також встановлено, що протягом місяця з дня розміщення позивачем індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії відповідач про свою відмову укласти договір на постачання теплової енергії чи про свою незгоду із умовами договору до позивача у письмовому вигляді не направив, втім споживав надану позивачем теплову енергію, а тому відповідач вважається таким, що прийняв пропозицію позивача щодо укладення договору на постачання теплової енергії, положення якого відповідають типовому договору.

Відповідно до частини 6 статті 25 Закону України «Про теплопостачання» у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії, заборгованість стягується в судовому порядку.

Доказів відсутності опалення, або відключення від опалення споживача матеріали справи не містять.

Статтею 526 ЦК України визначені загальні умови виконання зобов`язання, зокрема, зобов`язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов`язань.

Так, статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься в статті 11 ЦК України.

Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно із частиною першою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом частини першої статті 901, частини першої статті 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Зобов`язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов`язанням.

Таким чином, правовідношення, у якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто у якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов`язанням.

З огляду на викладене правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, у якому, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (частина перша статті 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.

Факт наявності заборгованості на суму 66 510 грн. 74 коп за період з березня 2018 року по червень 2024 року підтверджено належними та допустимими доказами, наявними у справі.

Водночас, відповідачкою не надано суду та в матеріалах справи відсутні докази належної повної оплати спожитої у спірний період теплової енергії згідно умов Договору.

Приймаючи доуваги викладеніобставини,враховуючи доведеністьз бокупозивача фактупорушення відповідачемумов договорута чинногозаконодавства,суд визнаєвимоги позивачащодо стягненняз відповідача вартості спожитоїтеплової енергіїна потребиопалення заперіод з01.03.2018року по30.06.2024року урозмірі 61210грн.21коп. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо нарахування абонентської плати суд зазначає наступне.

Cтаттею 1 Закону України "Про Житлово-комунальні послуги" визначено, що плата за абонентське обслуговування - платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір) або за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем) (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії), що включає витрати виконавця, пов`язані з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), крім випадків, визначених цим Законом, а також за виконання інших функцій, пов`язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води).

Відповідно до пункту 32 Договору плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. У разі застосування двоставкових тарифів умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок нарахувань абонентської плати за обслуговування ВБС в сумі 1490 грн 16 коп, яка утворилась за період з липня 2022 року по червень 2024 року та розрахунок за абонентське обслуговування по послузі з постачання теплової енергії, по послузі з постачання гарячої води за період з серпня 2022 року по червень 2024 року в сумі 676 грн. 20 коп., суд визнає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

КП «Харківські теплові мережі» з 01.07.2022 виконало нарахування плати за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання. Вартість ремонту внутрішньобудинкових систем зазначена у Публічному договорі з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності , який розміщено на сайті www.hts.kharkov.ua. Відповідач не сплатив плату за обслуговування внутрішньобудинкових систем у розмірі 1490 грн. 16 коп.

У відповідності до статтей 13, 81 ЦПК України суд розглядає справу не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін чи інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і докази подаються сторонами і іншими особами, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.ч. 1, 4, 5 ст. 27 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» у разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг споживач має право викликати виконавця комунальних послуг (його представника) для перевірки кількості та/або якості наданих послуг. За результатами перевірки якості надання комунальних послуг або якості послуг з управління багатоквартирним будинком складається акт-претензія, який підписується споживачем та виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком). Акт-претензія складається виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) та споживачем і повинен містити інформацію про те, в чому полягало ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком, дату (строк) її ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості, а також іншу інформацію, що характеризує ненадання послуг, надання їх не в повному обсязі або неналежної якості. У разі проведення перевірки якості наданих послуг з централізованого водопостачання, централізованого постачання гарячої води або постачання природного газу споживач має право здійснити забір проб. Інформація про забір проб включається до акта-претензії. У разі встановлення за результатами дослідження відібраних проб факту постачання послуг неналежної якості витрати споживача на оплату проведених досліджень проб підлягають компенсації за рахунок виконавця відповідної послуги.

Належних та допустимих доказів, які б свідчили про ненадання позивачем послуг з централізованого опалення відповідачем суду не надано, факт ненадання або неналежного надання цих послуг визначеним законодавством способом не зафіксований.

Щодо заяви відповідача про застосування судом до вимог КП «Харківські теплові мережі» строку позовної давності, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно із частини 4 статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (статті257 ЦК України).

Перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина 1 статті 261 ЦК України).

Відповідно до частини 3 статті 267 ЦК України, суд застосовує позовну давність за заявою відповідача.

Згідно з частиною 1 статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із наступними змінами і доповненнями) установлено з 12 березня 2020 року до 31 жовтня 2020 року на всій території України карантин, дію якого неодноразово продовжено.

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID- 19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: «Під час дї карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

Зазначений Закон України від 30 березня 2020 року № 540-IX набрав чинності 02 квітня 2020 року.

У пункті19 розділу «Прикінцевихта перехіднихположень» ЦКУкраїни зазначено,що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Важливо зауважити, що зупинення перебігу позовної давності, яке передбачене ЦК України, не означає буквальне зупинення часу, оскільки час як фізична категорія є безперервним. Замість цього, зупинення позовної давності означає зарахування або не зарахування певних відрізків часу, залежно від обставин, визначених законом, при обчисленні позовної давності. Таке зупинення вказує на те, що певний період у часі, за певних обставин, не враховується при обчисленні позовної давності

Отже, у спірних правовідносинах позовна давність щодо вимог про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання, надані з березня 2018 року по червень 2024 року, в силу пункту 19 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України на момент подання позову не спливла та продовжується.

Крім того, правова позиція щодо застосування статті 257 ЦК України та пункту 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 06 травня 2021 року у справі № 903/323/20, від 31 травня 2022 року у справі № 926/1812/21, від 22 червня 2022 у справі № 916/1157/21.

Отже, у спірних правовідносинах строк позовної давності щодо вимог про стягнення боргу за послуги теплопостачання надані за спірний період, в силу п. 12 Розділу Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, на момент подання позову не сплив, а відтак клопотання відповідача про застосування строків позовної давності не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

У зв`язку із простроченням відповідачем сплати комунальних послуг позивачем нараховано 3% річних у розмірі 848 грн. 73 коп. та інфляційні витрати у розмірі 2 285,44 грн.

Таким чином,суд дійшоввисновку,що звідповідача підлягаєстягненню накористь КП«Харківські тепловімережі» сумазаборгованості за послуги з теплопостачання за період з 01 березня 2018 року по 30 червня 2024 року у розмірі 61210 грн. 21 коп., за період з 01 серпня 2022 року по 30 червня 2024 року в розмірі 676,20 грн. за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання теплової енергії, за послугу з технічного обслуговування внутрішньо будинкових систем теплопостачання за період з 01.07.2022 по 30.06.2024 в розмірі 1 490 грн. 16 коп., інфляційні втрати в сумі 2 285 грн. 44 коп, 3 % річних в сумі 848 грн. 73 коп.

Питання про стягнення судових витрат суд вирішує відповідно до статті 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 141, 200, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позовні вимоги Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 простягнення заборгованостіза послугиз теплопостачання задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованістьза послугиз теплопостачанняза періодз 01.03.2018 року по 30.06.2024 року в розмірі 61 210 (шістдесят одна тисяча двісті десять) грн. 21 коп., абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з 01.08.2022 по 30.06.2024 в розмірі 676 (шістсот сімдесят шість) грн. 20 коп., за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за період з 01.07.2022 по 30.06.2024 в розмірі 1490 (одна тисяча чотириста дев`яносто) грн. 16 коп., три відсотки річних у розмірі 848 (вісімсот сорок вісім) грн. 73 коп., інфляційні витрати у розмірі 2285 (дві тисячі двісті вісімдесят п`ять) грн. 44 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь комунального підприємства «Харківські теплові мережі» судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп., в рівних частках, по 1 514 (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять) грн. 00 коп. з кожного.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за вебадресою: https://ln.hr.court.gov.ua/sud2024/ на Офіційному вебпорталі судової влади України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня виготовлення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» (код ЄДРПОУ 31557119, адреса: м. Харків, вул. Мефодіївська, 11).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ).

Суддя С.С. Балабай