Рішення № 12188817, 05.11.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" листопада 2010 р.Справа № 9/208-10-3694 За позовом: закритого акціонерного товариства "Українські радіосистеми"; До відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1;

про стягнення 1877,59грн.

Суддя Меденцев П.А.

Представники:

Від позивача: Урум В.А.(за довіренвстю);

Від відповідача: не з'явився;

Суть спору:про стягнення 1877,59 грн.

СУТЬ СПОРУ: 20.08.2010р. за вх. №7067 Закрите акціонерне товариство "Українські радіосистеми" (далі Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення із Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі Відповідач) 1877,59 грн.

Позивач на позовних вимогах наполягає.

Відповідач в судовому засіданні від 13.10.2010р. проти позову заперечував, надаючи усні пояснення, письмовий відзив на позов не надав. Про час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

12 червня 2008 року між Позивачем (Оператор) та Відповідачем (Абонент) було укладено Договір про надання послуг рухомого (мобільного) зв'язку №114647788 , згідно умовам якого, Закрите акціонерне товариство "Українські радіосистеми" надає послуги рухомого (мобільного) зв'язку, а Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 користується вищенаведеними послугами та своєчасно оплачує їх вартість на умовах, викладених в Договорі.

Згідно п.1 Договору, договір укладений на підставі Правил надання послуг рухомого (мобільного) зв'язку Оператора та регулює відносини між Оператором та Абонентом при наданні Оператором послуг рухомого (мобільного) зв'язку.

Відповідно до умов укладеного Договору, Відповідачу був наданий в користування телефонний номер, тарифний план «Максимум». Рахунки за надані послуги зв'язку Відповідачу надсилалися способом обраними ним відповідно до Договору, а саме: на e-mail Абонента та поштою на адресу Абонента.

Згідно п.4.1.8 Правил, Оператор зобов'язаний виставляти Абонентам рахунки на оплату послуг у разі, якщо відповідний тарифний план передбачає післяоплату або якщо необхідність виставлення рахунків передбачено у Договорі.

Відповідно до п. 7.14, при неотриманні Абонентом від Оператора рахунку у строк, він зобов'язаний самостійно звернутися до Оператора, отримати від нього рахунок та оплатити його до граничної дати оплати, визначеної цими Правилами.

Згідно п. 7.10 Правил, у разі, якщо відповідний тарифний план передбачає внесення щомісячних платежів, Оператор до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, виставляє Абоненту рахунок на оплату послуг. Абонент здійснює оплату до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Таким чином, Відповідачем не сплачені наступні рахунки Оператора: №100028016752 від 30.11.2008р. на суму 2540,11 грн. (рахунок частково оплачений на суму 2055,74 грн., сума за рахунком частково погашена на суму 159,33 грн. за рахунком гарантійних внесків); №100028045501 від 31.12.2008р. на суму 872,73 грн.; №100028070690 від 31.01.2009р. на суму 284,57 грн.; №100028094149 від 28.02.2009р. на суму 191,25 грн.; №100028112460 від 31.03.2009р. на суму 191,25 грн.; №100028131040 від 30.04.2009р. на суму 12,75 грн., а всього не сплачено на суму 1877,59 грн.

Отже, загальна сума заборгованості Відповідача складає 1 877,59 грн.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обовязків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обовязків.

Згідно з ст.174 ГК України, господарські зобов'язання виникають із господарських договорів.

Відповідно до ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно із ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із ч.1 ст.903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності зі ст.204 ЦК України договори, укладені між сторонами по справі, як цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобовязання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Згідно до ст.526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, при цьому відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

У відповідності до вимог ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Крім цього, як вбачається з вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

При цьому, договір є обов'язковим для виконання сторонами своїх зобов'язань, про що свідчить вимоги ст. 629 цього ж Кодексу.

Згідно ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок Відповідача пропорційно задоволених вимог, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути із Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (65039, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Закрите акціонерне товариство "Українські радіосистеми" (04080, м. Київ, Подільський район, вул. Тульчинська, 6, р/р 26000200004086 в АКБ „Сітібанк” у м. Києві, ЄДРПОУ 23151188) основну заборгованість в сумі 1 877,59 грн., 102 грн. витрати по державному миту; витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Меденцев П.А.