Рішення № 12188809, 03.11.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" листопада 2010 р.Справа № 10/139-10-3719 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Елемент Лізинг» до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про розірвання договору фінансового лізингу, зобов'язання повернення майна та стягнення 24288,98 грн.

Суддя Смелянець Г.Є.

за участю представників сторін

від позивача: не зявився

від відповідача: не зявився

Суть спору: ТОВ «Елемент Лізинг» звернулося до господарського суду Одеської області з позовом, в якому просить суд стягнути з ФОП ОСОБА_2 24288,98 грн., з яких 22995,05 грн. основний борг з лізингових платежів станом на 08.08.2010р., в т.ч. 1914,63 грн. незвершений лізинговий платіж, що виник у відповідача на підставі укладеного з позивачем договору фінансового лізингу транспортних засобів №ЭЛ/Оде-0512/ДЛ від 24.09.2008р.; 1293, 93 грн. пеня, а також просить суд розірвати договір фінансового лізингу транспортних засобів №ЭЛ/Оде-0512/ДЛ від 24.09.2008р. та зобовязати ФОП ОСОБА_2 повернути предмети лізингу за договором: вантажний автомобіль JAK HFC 1020RF, шасі НОМЕР_2, державний номер НОМЕР_3, 27864,20 грн.

Під час розгляду справи позивач надав до суду клопотання про уточнення позовної заяви, яке залучено судом до справи 20.10.2010р., та згідно з яким, позивач просить суд читати марку предмета лізингу вантажний автомобіль SAKHFC1020KA, у звязку з тим, що в процесі складання позовної заяви №1024 від 23.07.2010р. представником ТОВ «Елемент Лізинг»допущено технічну помилку та вказано марку предмета лізингу не вантажний автомобіль SAKHFC1020KA так як зазначено у додатку №4 до договору фінансового лізингу транспортних засобів №ЭЛ/Оде-0512/ДЛ, укладеного з відповідачем, а вантажний автомобіль SAKHFC1020RF. Окрім того позивач надав до суду клопотання, згідно з яким, просить суд розглядати справу за відсутністю представника позивача у судовому засіданні 03.11.2010р.

Відповідач у судові засідання не зявився, відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову до суду не надав. При цьому ухвали суду про порушення провадження у справі від 26.08.2010р. та про відкладення розгляду справи від 27.09.2010р., які відправлені відповідачу як на фактичну, так і юридичну адресу, одержанні останнім, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень, а тому господарський суд визнав за можливе розглянути дану справу за відсутністю відповідача у судових засіданнях та в силу вимог ст.75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Ухвалою від 20.10.2010р. строк вирішення спору продовжений господарським судом на 15 днів у звязку із задоволенням відповідного клопотання позивача.

На підставі ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

24.09.2008р. між ТОВ «Елемент Лізинг»(лізингодавець, позивач) і ФОП ОСОБА_2 (лізингоотримувач, відповідач) укладений договір фінансового лізингу транспортних засобів №ЭЛ/Оде-0512/ДЛ, згідно з яким, позивач придбає у власність предмет лізингу і надає його відповідачу за плату у тимчасове володіння та користування на умовах даного договору і Правил (Додаток №1). Найменування предмета лізингу і його технічні характеристики вказані у Специфікації (Додаток №2).

Загальна сума договору лізингу 98696,10 грн. з ПДВ (п.5.2. договору); лізингові платежі: 98106,20 грн. з ПДВ, в т.ч. авансовий платіж 8848,50 грн. з ПДВ, періодичні лізингові платежі - 89257,70 грн. з ПДВ (п.5.2.1. договору); комісія за передачу предмета лізингу в лізинг лізингоотримувачеві 589,90 грн. з ПДВ (п.5.2.2. договору); викупна вартість однієї одиниці предмета лізингу на момент закінчення договору лізингу 250 грн. з ПДВ (п.5.3. договору); комісія за передачу одного предмета лізингу у власність 2000 грн. з ПДВ. Лізингодавець не стягує вказану комісію в разі, якщо лізингоотримувач не припускався протягом строку дії даного договору порушень з оплати лізингових платежів (п.5.4. договору). Строк лізингу 48 місяців, починаючи з дати акта прийому-передачі предмета лізингу в лізинг (п.5.7. договору).

Згідно п.8 договору лізингу додатками, що являються невідємними частинами договору лізингу є: №1 Загальні правила фінансового лізингу транспортних засобів (Правила); №2 Специфікація предмета лізингу; №3 Графік лізингових платежів; №4 Форма акту прийому-передачі предмета лізингу в лізинг.

Згідно з п.1.1. додатку №1 відповідач за надане йому право володіння та користування предметом лізингу зобовязується оплатити позивачу лізингові платежі до оплати в строки, зазначені в графіку лізингових платежів (додаток №3 до договору лізингу), та інші платежі, зазначені в статті 5 договору лізингу. Зобовязання зі сплати лізингових платежів наступають із моменту передачі предмета лізингу відповідачу, тобто з дати підписання сторонами акту прийому-передачі предмета лізингу.

Згідно з п.2.3. додатку №1 передання предмету лізингу в лізинг відповідачу здійснюється на підставі акту прийому-передачі предмета лізингу в лізинг, що підписується вповноваженими представниками позивача та відповідача у день поставки (передання) предмета лізингу.

Згідно п.3.1.2., п.3.1.6. додатку №1 відповідач зобовязаний оплатити авансовий платіж протягом 5 банківських днів з дати підписання договору лізингу в розмірі, визначеному статтею 5 договору лізингу; вчасно, відповідно до Графіка лізингових платежів (Додаток №3 до договору лізингу) оплачувати лізингові платежі.

Умовами п.5.1. додатку №1 передбачено, що у разі прострочення встановлених договором лізингу строків оплати або при частковій оплаті відповідач зобовязується не пізніше 3 банківських днів з дня погашення заборгованості перерахувати на р/р позивача пеню в розмірі 0,1% від суми, що підлягає оплаті (заборгованості) з кожний календарний день прострочення.

Відповідно до ст.8 додатку №1, позивач має право розірвати договір лізингу або відмовитись від виконання договору лізингу в однобічному порядку, без відшкодування відповідачу яких-небудь збитків, викликаних цим розірванням або відмовою, у випадку, якщо заборгованість відповідача по оплаті лізингових платежів перевищить 30 календарних днів (пп. 8.2.4. п. 8.2. ст.8).

При розірванні договору лізингу із причин, передбачених пп.8.2.4., відповідач зобовязаний повністю оплатити заборгованість за договором лізингу в тому числі: заборгованість за лізинговими платежами (у випадку наявності такої на момент розірвання договору лізингу); суми неустойки (штрафів і пені), передбачені ст.5 даних Правил; суму Покриття; збитки, понесені позивачем у результаті такого розірвання договору лізингу (п.8.4. договору).

При настанні випадку, передбаченому пп. 8.2.4. додатку №1 і невиконанні умов, зазначених у п.8.4. даних Правил, позивач має право вимагати від відповідача повернути йому предмет лізингу. При цьому відповідач зобовязаний протягом 5 календарних днів з дати одержання повідомлення від позивача доставити предмет лізингу в робочому стані з урахуванням нормального зносу до місця, зазначеного позивачем. Всі ризики й витрати, повязані з поверненням предмета лізингу, приймає на себе відповідач (п.8.5. ст.8).

У ст.10 додатку №1 встановлено, що набрання чинності договором лізингу є дата підписання договору лізингу; що початок вирахування строку лізингу є дата підписання акту прийому-передачі предмета лізингу в лізинг; що закінчення строку лізингу зазначається в графіку лізингових платежів додаток №3 до договору лізингу.

Також судом встановлено, що на виконання вказаного договору лізингу з 08.10.2008р. позивач передав, а відповідач прийняв в лізинг транспортний засіб JAK HFC 1020КА, кузов №НОМЕР_2, 2008 року випуску, двигун НОМЕР_4, червоного кольору, вартістю 60290,10 грн., в т.ч. ПДВ 10048,35 грн., що підтверджується актом прийому передачі предмета лізингу в лізинг від 08.10.2008р. (додаток №4 до договору лізингу).

Поряд з цим, згідно підписаного сторонами Графіку лізингових платежів (додаток №3 до договору лізингу), відповідач зобовязаний сплачувати лізингові платежі щомісячно з 08.11.2008р. по 08.10.2012р. до 08 числа кожного місяця.

При цьому у вказаному Графіку лізингових платежів встановлено, що до 08.09.2009р. відповідач зобовязаний сплатити позивачу 2247,70 грн., до 08.10.2009р. 2214,47 грн., до 08.11.2009р. 2181,25 грн., до 08.12.2009р. 2148,03 грн., до 08.01.2010р. 2114,80 грн., до 08.02.2010р. 2081,58 грн., до 08.03.2010р. 2053,05 грн., до 08.04.2010р. 2025,37 грн., до 08.05.2010р. 1997,68 грн., до 08.06.2010р. 1970 грн., до 08.07.2010р. 1942,31 грн., до 08.08.2010р. 1914,63 грн., що загалом становить 24890,87 грн.

Разом з тим, судом встановлено, що з 08.09.2009р. по 08.08.2010р. включно відповідач оплатив позивачу лише 1895,82 грн., а саме 29.06.2010р. Залишок боргу з оплати лізингових платежів в сумі 22995,05 грн. відповідачем позивачу не сплачений.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного:

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обовязків є договір, який в силу вимог ч.1 ст. 629 ЦК України є обовязковим для виконання сторонами.

Як вище встановлено судом між сторонами у справі укладений договір фінансового лізингу транспортних засобів, згідно з яким, позивач передав відповідачу у лізинг транспортний засіб JAK HFC 1020КА, кузов №НОМЕР_2, 2008 року випуску, двигун НОМЕР_4, червоного кольору, вартістю 60290,10 грн., в т.ч. ПДВ 10048,35 грн., що підтверджується актом прийому передачі предмета лізингу в лізинг від 08.10.2008р. (додаток №4 до договору лізингу), а відповідач зобовязався сплачувати позивачу лізингові платежі в розмірі та в строки, що встановлені у Графіку лізингових платежів (додаток №3 до договору фінансового лізингу), зокрема, в строк до 08.09.2009р. відповідач зобовязаний сплатити позивачу 2247,70 грн., до 08.10.2009р. 2214,47 грн., до 08.11.2009р. 2181,25 грн., до 08.12.2009р. 2148,03 грн., до 08.01.2010р. 2114,80 грн., до 08.02.2010р. 2081,58 грн., до 08.03.2010р. 2053,05 грн., до 08.04.2010р. 2025,37 грн., до 08.05.2010р. 1997,68 грн., до 08.06.2010р. 1970 грн., до 08.07.2010р. 1942,31 грн., до 08.08.2010р. 1914,63 грн., що загалом становить 24890,87 грн.

Отже, між сторонами у справі на підставі договору виникли лізингові правовідносини, правове регулювання яких здійснюється відповідно до параграфу 6 гл.58 ЦК України (ст.ст.806-809), параграфу 5 розділу VI гл.30 ГК України (ст.292).

Так вимогами ч.2 ст. 806 ЦК України встановлено, що до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом, а в силу вимог ч.3 ст. 806 ЦК України особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом. Водночас вимогами ч.7 ст.292 ГК України також передбачено, що правове регулювання лізингу здійснюється відповідно до цього Кодексу та інших законів. Правові та економічні засади фінансового лізингу визначені Законом України «Про фінансовий лізинг», вимогами ч.1 ст.2 якого також передбачено, що відносини, що виникають у звязку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Відповідно до ч.2 ст.1 вказаного Закону України, за договором фінансового лізингу (далі договір лізингу) лізингодавець зобовязується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Згідно з п.3 ч.2 ст.11 Закону лізингоодержувач зобовязаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Відповідно до ст.ст.525,526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Між тим, як вище встановлено господарським судом, з 08.09.2009р. по 08.08.2010р. включно, відповідач 29.06.2010р. перерахував позивачу лише 1895,82 грн., а залишок боргу з оплати лізингових платежів в сумі 22995,05 грн. відповідачем не сплачено.

При цьому жодних заперечень щодо наявності цього боргу, а тим більш доказів, що спростовують його наявність відповідач до суду не надав.

Водночас відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобовязання. Вимогами п.3 ч.1 ст.611 ЦК України також передбачено, що одним із наслідків порушення зобовязання є сплата неустойки, а в силу ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки (пені) є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Як вище встановлено господарським судом, умовами укладеного між сторонами договору встановлено, що у разі прострочення встановлених договором лізингу строків оплати або при частковій оплаті відповідач зобовязується не пізніше 3 банківських днів з дня погашення заборгованості перерахувати на р/р позивача пеню в розмірі 0,1% від суми, що підлягає оплаті (заборгованості) з кожний календарний день прострочення.

Згідно з розрахунком пені, який здійснений позивачем, розмір нарахованої відповідачу пені становить 1293,93 грн.

Вказаний розрахунок перевірений господарським судом та встановлено його відповідність обставинам справи щодо пророчення відповідача, а також вимогам чинного законодавства, зокрема, вимогам ч.6 ст.232 ГК України та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань».

З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог в частині стягнення з відповідача основного боргу та пені, а отже і їх задоволення.

Щодо позовних вимог в частині розірвання договору фінансового лізингу транспортних засобів та зобовязання відповідача повернути предмет лізингу відповідачу, господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог ч.1 ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо зміни або розірвання договору містяться і у ч.1 ст.188 ГК України.

Згідно з п. 4 ст.10 Закону України «Про фінансовий лізинг»лізинговадець має право вимагати розірвання договору та повернення предмета лізингу у передбачених законом та договором випадках.

Поряд з цим відповідно до умов укладеного між сторонами договору фінансового лізингу транспортних засобів, позивач має право розірвати договір лізингу або відмовитись від виконання договору лізингу в однобічному порядку, без відшкодування відповідачу яких-небудь збитків, викликаних цим розірванням або відмовою, у випадку, якщо заборгованість відповідача по оплаті лізингових платежів перевищить 30 календарних днів (пп. 8.2.4. п. 8.2. ст.8 додатку №1 до договору).

Між тим, позивачем укладений між сторонами договір фінансового лізингу в однобічному порядку не розірваний, а такі вимоги про розірвання договору заявлені позичаем до суду.

Відповідно до ч.1 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

З огляду на вищевикладене, а також виходячи з того, що з 08.09.2009р. по 08.08.2010р. включно, відповідач перерахував позивачу лише 1895,82 грн. і залишок боргу з оплати лізингових платежів в сумі 22995,05 грн. не сплатив, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог в частині розірвання договору фінансового лізингу, а отже і їх задоволення.

При цьому господарський суд не звертає уваги на відсутність у матеріалах справи доказів надсилання відповідачу пропозиції про розірвання договору у порядку, який встановлений вимогами ч.2 ст.188 ГК України, оскільки недотримання позивачем вимог ч.2 ст.188 ГК України щодо обовязку надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання договору, у разі виникнення такої необхідності, не позбавляє позивача права звернутися за захистом порушеного права шляхом вчинення прямого позову до відповідача про розірвання оспорюваного договору. Аналогічна позиція міститься в Інформаційному листі ВГСУ від 06.08.2008р. №01-8/471 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права (за матеріалами справ, розглянутих ВСУ)».

Відповідно до п.3 ст.10 Закону України «Про фінансовий лізинг»лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу, у випадках, передбачених договором лізингу або законом.

Умовами укладеного між сторонами договору встановлено, що у випадку якщо заборгованість відповідача по оплаті лізингових платежів перевищить 30 календарних днів, позивач має право вимагати від відповідача повернути йому предмет лізингу.

Поряд з цим в силу вимог п.7 ч.2 ст.11 Закону України «Про фінансовий лізинг»у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу лізингоодержувач зобовязаний повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Елемент Лізинг»в частині зобовязання відповідача повернути позивачу предмет лізингу також задовольняються господарським судом.

На підставі ст.44,49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача у справі.

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 8285 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Елемент Лізинг»задовольнити.

2.Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (68000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Елемент Лізинг»(03058, м. Київ, вул. Леваневського, буд.6 оф. 85, код ЄДРПОУ 34832663, р/р 26004010425701 в ЗАТ «Альфа-Банк»у м. Києві, МФО 300346) основний борг з оплати лізингових платежів в сумі 22995 (двадцять дві тисячі девятсот девяносто пять) грн. 05 коп., пеню в сумі 1293 (одна тисяча двісті девяносто три) грн. 93 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 606 (шістсот шість) грн. 53 коп., витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн.

3.Розірвати договір фінансового лізингу транспортних засобів №ЭЛ/Оде-0512/ДЛ від 24.09.2008р.

4.Зобовязати Фізичну особу підприємця ОСОБА_2 (68000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Елемент Лізинг»(03058, м. Київ, вул. Леваневського, буд.6 оф. 85, код ЄДРПОУ 34832663) предмет лізингу за договором фінансового лізингу транспортних засобів №ЭЛ/Оде-0512/ДЛ від 24.09.2008р. вантажний автомобіль JAK HFC 1020КА, шасі НОМЕР_2, державний номер НОМЕР_3, вартістю 27864,20 грн. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Суддя

Повне рішення складено 04 листопада 2010 року.