Ухвала суду № 121884290, 26.09.2024, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/15744/24

Провадження №: 2/755/8484/24

УХВАЛА

"26" вересня 2024 р. Дніпровський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Хромової О.О., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Мілетич Ольги Олегівни, про відвід судді Хромової О.О, подану в межах цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Дніпровська районна у місті Києві державна адміністрація, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -

В С Т А Н О В И В:

До Дніпровського районного суду міста Києва надійшов цивільний позов ОСОБА_1 до

ОСОБА_2 , третя особа - Дніпровська районна у місті Києві державна адміністрація, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

В порядку автоматизованого розподілу справ між суддями заяву передано на розгляд судді Хромовій О.О.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 20 вересня 2024 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Дніпровська районна у місті Києві державна адміністрація, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, розгляд справи вирішено здійснювати у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 22 жовтня 2024 року на 11-30 год, сторонам роз`яснено їх процесуальні права та обов`язки.

25 вересня 2024 року (вхід. від 25 вересня 2024 року, № 52609) представником позивача

ОСОБА_1 - адвокатом Мілетич О.О., через систему «Електронний суд» подано заяву про відвід судді Хромової О.О.

На обґрунтування заяви про відвід судді представник позивача посилається на те, що 23 вересня 2024 року ОСОБА_1 отримала копію ухвали про відкриття провадження у справі через свого представника та дійшла до висновку про доцільність подання заяви про відвід судді з огляду на такі аргументи. У провадженні Дніпровського районного суду міста Києва перебувала цивільна справа

№ 755/12886/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання його таким, що втратив право користування жилим приміщенням з підстав непроживання ОСОБА_2 у квартирі

АДРЕСА_1 , понад 6 місяців без поважних причин, станом на дату пред`явлення позову, головуючий суддя - Хромова О.О. Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від

12 липня 2022 року по справі № 755/12886/21 у задоволенні позову відмовлено. Постановою Київського апеляційного суду від 26 жовтня 2022 року по справі № 755/12886/21, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 21 квітня 2023 року, рішення від 12 липня 2022 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову з підстав неможливості залучити до участі у справі законного представника ОСОБА_2 під час апеляційного перегляду рішення. Суддя Хромова О.О. вже приймала участь у вирішенні аналогічних спірних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які стосувалися іншого періоду часу непроживання відповідача у квартирі

АДРЕСА_1 , та вже надала правову оцінку спірним правовідносинам, дійшовши хибного висновку про відсутність підстав для виселення ОСОБА_2 у зв`язку із його неповною дієздатністю. Таким чином, є підстави вважати, що у складу суду - головуючого судді Хромової О.О., станом на момент прийняття до провадження позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Дніпровська районна у місті Києві державна адміністрація, про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, вже є сформоване внутрішнє переконання внаслідок розгляду справи № 755/12886/21 щодо аналогічного спору між цими особами, однак за інший період непроживання ОСОБА_2 у квартирі АДРЕСА_1 , і це може безпосередньо вплинути на неупередженість та об`єктивність складу суду при розгляді даної справи. Такі обставини викликають сумніви з приводу неупередженості та об`єктивності складу суду, головуючого судді Хромової О.О.

На підставі викладеного просить відвести суддю Хромову О.О. від розгляду справи

№ 755/15744/24 та передати справу на повторний авторозподіл.

За змістом положень частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Частиною другою статті 40 ЦПК України встановлено, що питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Згідно із частиною сьомою статті 40 ЦПК України питання про відвід вирішується невідкладно.

Відповідно до частини восьмої статті 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

Судом не встановлено підстав, що зумовлюють необхідність повідомляти учасників справи про судове засідання, а тому відповідно до вимог частини восьмої статті 40 ЦПК України розгляд даної заяви проводиться без повідомлення учасників справи.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, вивчивши доводи заявленого відводу, приходить до такого висновку.

Відповідно до частини першої статті 34 ЦПК України цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються одноособово суддею, який є головуючим і діє від імені суду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею

37 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Суд зазначає, що право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України» від

09 січня 2013 року зазначено таке. (104) Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно із усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту

1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (І) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (ІІ) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії», від 24 лютого 1993 року, Series A № 255, пп. 28 та 30, та «Веттштайн проти Швейцарії», заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-XII). (105) Проте між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру», заява № 73797/01, п. 119, ECHR 2005-XIII). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності (рішення від 10 червня 1996 року у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства», п. 32, Reports 1996-III).

Як установлено Бангалорськими принципами поведінки суддів, схваленими резолюцією Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, «об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття».

Наведе свідчить про те, що підстави для відводу судді можуть бути оціночною категорією, що з одного боку дає змогу реалізувати конституційну засаду незалежного розгляду справи суддею, а з іншого боку, є площиною для зловживань з боку недобросовісних учасників.

При цьому, згідно із частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

За умовами частин третьої, четвертої статті 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов`язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об`єктивності судді.

У рішенні від 10 грудня 2009 року у справі «Мироненко та Мартенко проти України» ЄСПЛ дійшов висновку, що український суд не був безстороннім за об`єктивним критерієм.

На обґрунтування свого висновку ЄСПЛ звернув увагу на те, що, застосовуючи об`єктивний критерій, слід з`ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть бути підставою для сумніву в його безсторонності.

Тобто, при визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді, позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 09 листопада 2006 року у справі «Білуха проти України» (Заява № 33949/02) зазначено: «стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».

Пряма чи побічна заінтересованість судді у результаті розгляду справи може бути підставою як для відводу, так і для самовідводу. Заінтересованість може мати юридичний або побутовий характер. Юридична заінтересованість судді має місце, якщо від результату вирішення спору у нього виникнуть, зміняться або припиняться певні права або обов`язки. Побутова або фактична заінтересованість полягає в тому, що рішення суду може мати вплив на особисті стосунки судді з оточуючими.

Якщо заяву про відвід з цих підстав подає особа, яка бере участь у справі, підстави відводу потребують доказування.

Частиною першою статті 88 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Досліджуючи наведені критерії оцінки в межах даної справи суд зазначає, що презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного.

Доказів на підтвердження особистої упередженості судді Хромової О.О. у вирішенні спору в даній справі представником позивача не надано.

Водночас, згідно положень частини першої статті 37 ЦПК України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі.

Поряд з цим, суд зазначає про те, що судами вищих інстанцій не було скасовано рішення у даній справі, предметом перегляду апеляційним та касаційним судом було рішення у справі № 755/12886/21. Склад учасників справи № 755/12886/21 та справи № 755/15744/24 дійсно є подібним, позивачем обрано однаковий спосіб захисту, однак обставини таких справ є різними. Відтак, посилання у цій частині, як на підставу неможливості розгляду даного позову суддею Хромовою О.О. не заслуговують на увагу.

Водночас доводи представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Мілетич О.О., зводяться до незгоди з процесуальними рішеннями, прийнятими суддею Хромовою О.О. під час розгляду справи

№ 755/12886/21.

Таким чином, зі змісту заяви про відвід та аналізу доводів, на які посилається заявник, судом не встановлено обставин, зазначених у статях 36, 37 ЦПК України, які б могли бути підставою для обґрунтованих сумнівів щодо неупередженості і об`єктивності судді, що розглядає справу.

Підстави звернення із заявою про відвід судді - є суб`єктивною оцінкою заявника та не можуть бути підставами для відводу, за відсутності доказів протилежного.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Мілетич О.О., відводу судді Хромовій О.О. від розгляду справи № 755/15744/24, а тому у задоволенні заяви про відвід судді слід відмовити.

Відповідно до частини третьої статті 40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу.

Враховуючи викладене та керуючись статями 36, 40, 260, 353 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Мілетич Ольги Олегівни, про відвід судді, поданої в межах цивільної справи № 755/15744/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Дніпровська районна у місті Києві державна адміністрація, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, - відмовити.

Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Мілетич Ольги Олегівни, про відвід судді, подану в межах цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Дніпровська районна у місті Києві державна адміністрація, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, - визнати необґрунтованою.

Передати заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Мілетич Ольги Олегівни, про відвід судді Хромової О.О., подану в межах цивільної справи № 755/15744/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Дніпровська районна у місті Києві державна адміністрація, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, для її вирішення у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя О.О. Хромова