Рішення № 12188311, 19.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 57/8319.10.10 За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю "Ромстал Україна"

до                    Товариства з обмеженою відповідальністю "Віп Будтехніка"

про                    стягнення 95 727,04 грн.

Суддя Гулевець О.В.

Представники сторін:

Від позивача:                    Рогівська С.А. (Дов.)

Від відповідача:          не з’явився

У судовому засіданні 19.10.2010р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ромстал Україна" звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з Відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Віп Будтехніка" 95727,04 грн. (54254,39 грн. основного боргу, 21053,68 грн. пені, 5425,44 грн. штрафу, 12152,98 грн. збитків від інфляції, 2840,55 грн. 3% річних) заборгованості за договором поставки з відстроченням платежу № 2503/08-1 від 25.03.2008р., 957,27 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов’язань щодо оплати поставленого товару відповідно до договору поставки з відстроченням платежу № 2503/08-1 від 25.03.2008р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2010 р. порушено провадження у справі № 57/83 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 01.10.2010р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2010р. відкладено розгляд справи № 57/83 на 19.10.2010р.

19.10.2010р. у судовому засіданні представник Позивача надав суду заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просив стягнути з Відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Віп Будтехніка" 82873,54 грн. (54254,39 грн. основного боргу, 6410,52 грн. пені, 5425,44 грн. штрафу, 13563,60 грн. збитків від інфляції, 3219,59 грн. 3% річних) заборгованості за договором поставки з відстроченням платежу № 2503/08-1 від 25.03.2008р., 828,74 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та повернути з Позивачу зайво сплачене державне мито в розмірі 128,53 грн.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, які знаходяться в матеріалах справи.

Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (витяг станом на 01.09.2010р. наявний у матеріалах справи).

Відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

25 березня 2008 року між Позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Ромстал Україна" та Відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Віп Будтехніка" був укладений Договір поставки з відстроченням платежу № 2503/08-1 (далі - Договір).

Відповідно до умов п. 2.1. Договору Позивач (Постачальник) зобов’язувався поставляти Відповідачу (Покупцю) товар, а Відповідач (Покупець) зобов’язувався прийняти та оплатити товар у відповідності до положень цього Договору.

На виконання умов Договору 29 липня 2008 року Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ромстал Україна" передав, а Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Віп Будтехніка" отримав товар на загальну суму 54254,39 грн., що підтверджується видатковою накладною № РУ-0005535 від 29.07.2008р. та довіреністю серії ЯПД № 337565 від 28.07.2008р., копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Відповідно до умов п. 6.1. Договору Відповідач зобов’язувався здійснювати оплату товару не пізніше 30 календарних днів з дати відвантаження товару.

В порушення умов Договору Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Віп Будтехніка" не виконав зобов’язання по оплаті вартості поставленого товару.

На день розгляду справи заборгованість Відповідача по договору поставки з відстроченням платежу № 2503/08-1 від 25.03.2008р. складає 54254,39 грн., що підтверджується належними доказами, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

07 листопада 2008 року Позивач надіслав Відповідачу претензію вих. № 0611-8/08 від 06.11.2008р., яку Відповідач отримав 13.11.2008р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (копія повідомлення знаходиться в матеріалах справи).

Проте, вищевказану претензію Відповідач залишив без відповіді та задоволення.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 265 Господарського кодексу України).

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що Відповідачем було порушено положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, відповідно до яких зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів законодавства.

Отже, факт порушення Відповідачем обов’язку та строків оплати за отриманий товар судом встановлено та по суті не оспорений Відповідачем.

Таким чином, вимоги Позивача про стягнення з Відповідача заборгованості по договору поставки з відстроченням платежу № 2503/08-1 від 25.03.2008р. в розмірі 54254,39 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом.

Крім того, згідно з позовними вимогами, Позивач просить стягнути з Відповідача пеню та штраф за порушення строків оплати товару, інфляційні втрати за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань", положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону).

Відповідно до п. 9.1. Договору у випадку порушення Покупцем (Відповідачем) строків платежів, визначених цим Договором, Покупець (Відповідач) сплачує Постачальнику (Позивачу) пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Крім того, Покупець (Відповідач) сплачує Постачальнику (Позивачу) штраф за порушення порядку оплати, визначеного у даному Договорі, у розмірі 10% від суми простроченого платежу.

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з розрахунком Позивача розмір пені становить - 6410,52 грн., штрафу - 5425,44 грн., збитків від інфляції - 13563,60 грн., 3% річних - 3219,59 грн.

Розрахунок перевірено судом та відповідає положенням чинного законодавства.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення Відповідачем грошового зобов’язання, з нього підлягають стягненню пеня в розмірі 6410,52 грн., штраф в розмірі 5425,44 грн., збитки від інфляції в розмірі 13563,60 грн. та 3% річних в розмірі 3219,59 грн.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач в судове засідання не з’явився та заявлених до нього позовних вимог не спростував.

Оскільки Відповідач не скористався правом участі у судовому засіданні, не подав відзив на позов та наявні у справі матеріали є достатніми для вирішення спору по суті, суд, всебічно і ґрунтовно дослідивши всі обставини справи з врахуванням наданих доказів прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення їх в повному обсязі.

Що стосується повернення державного мита суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог п. 2 ст. 3 Декрету КМУ "Про державне мито" в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України" від 25.03.2005 р. із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів України, сплачується державне мито у розмірі 1 % від ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (не менше 102,00 грн.) і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як вбачається з платіжного доручення № 10399 від 13.07.2010р. Позивачем сплачено 957,27 грн. державного мита, тобто 1% від ціни позову, яка складала на момент подання позову 95727,04 грн.

Декретом України "Про державне мито" не передбачено повернення сплаченого державного мита у випадку зменшення/уточнення розміру позовних вимог під час судового розгляду справи.

Таким чином, суд вважає, що заява позивача про повернення державного мита не підлягає задоволенню.

В зв’язку з задоволенням позову, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита в розмірі 828,74 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Віп Будтехніка" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 12; ідентифікаційний код 33643471; р/р 2600120921 в КРД "Райффайзен Банк Аваль", МФО 380805; або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ромстал Україна" (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, буд. 4-А; ідентифікаційний код 32346937; р/р 26002003045900 в ІНГ Банк Україна, МФО 300539) 54254 (п'ятдесят чотири тисячі двісті п’ятдесят чотири) грн. 39 коп. основного боргу, 6410 (шість тисяч чотириста десять) грн. 52 коп. пені, 5425 (п’ять тисяч чотириста двадцять п’ять) грн. 44 коп. штрафу, 13563 (тринадцять тисяч п’ятсот шістдесят три) грн. 60 коп. збитків від інфляції, 3219 (три тисячі двісті дев’ятнадцять) грн. 59 коп. 3% річних, 828 (вісімсот двадцять вісім) грн. 74 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Суддя                               О.В. Гулевець

Дата підписання рішення: 25.10.2010р.