Рішення № 12188257, 11.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 17/36311.10.10 За позовом                    Відкритого акціонерного товариства «Крименерго»

До відповідача           Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Спорт-тур»

Про                               стягнення 54758,83 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

Від позивача           Ключник О.О. (за дов.)

Від відповідача           Мисниченко І.Ф. (за дов.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом відкрите акціонерне товариство «Крименерго»до товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Спорт-тур»про стягнення 54758,83 грн. за договором № 3578 від 08.08.2008 р., а саме: 51442,79 грн. боргу, 1850,25 грн. пені, 1196,02 грн. інфляційних та 269,77 грн. трьох процентів річних.

          Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов’язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за надані послуги.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2010 р. було порушено провадження у справі № 17/363 та призначено розгляд останньої на 11.10.2010 р..

          Представником відповідача в судовому засіданні зазначено, що суму основного боргу було сплачено. Крім того, відповідач заявив клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій на підставі ст. 83 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи та матеріали, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

          08.08.2008 р. між відкритим акціонерним товариством «Крименерго»(постачальником) та товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Спорт-Тур»(споживачем) було укладено договір № 3578 про постачання електричної енергії (далі - Договір).

          Відповідно до пункту 1 Договору постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, зазначеною в додатку № 6 до Договору, а споживач сплачує постачальнику вартість придбаної електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Згідно з пунктом 2.1 Договору під час виконання цього Договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов’язуються керуватися чинним законодавством України, Правилами користування електричною енергією, затвердженими в установленому порядку.

Пунктом 1 додатку № 4 до Договору сторони передбачили, що розрахунки за спожиту електроенергію здійснюються відповідно до пункту 6.6 ПКЕЕ. Розрахункова дата (день, коли споживач надає акт про обсяги спожитої електроенергії, а постачальник виставляє остаточний рахунок) встановлюється 22 числа кожного місяця. Відповідно, розрахунковим вважається період з 22-го числа місяця до такої ж дати наступного місяця.

Згідно з пунктом 2 додатку № 4 до Договору споживач до 21 числа поточного розрахункового періоду здійснює платіж на наступний розрахунковий місяць в сумі 100% заявленого обсягу споживання електричної енергії.

Відповідно до пункту 6.11. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ 31.07.1996 р. № 28, остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених цими Правилами. Тривалість періоду для здійснення споживачем розрахунків зазначається у договорі та/або на платіжному повідомленні і має не перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунка для споживачів, які оплачують електричну енергію самостійно, і 10 операційних днів з дня отримання рахунка для споживачів, які здійснюють розрахунки через структурний підрозділ, який розташований в іншому місті.

Відповідно до умов Договору позивач поставив, а відповідач спожив електричну енергію за період з 22.10.2009 р. по 22.04.2010 р. на загальну суму 51442,79 грн., що підтверджується рахунками за перетікання реактивної електричної енергії.

Вказані рахунки були отримані відповідачем, що підтверджується записами в журналі реєстрації здачі та отримання рахунків, належним чином засвідчені витяги з яких містяться в матеріалах справи.

Судом встановлено, що відповідач в рахунок сплати боргу за використану електричну енергію (під час розгляду справи) перерахував позивачеві кошти в сумі 51442,79 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 30.09.2010 р. № 927, від 05.10.2010 р. № 958.

Відповідно до статті 216 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

З врахуванням того, що відповідач самостійно перерахував кошти в рахунок сплати боргу за використану електричну енергію, предмет спору в цій частині позовних вимог відсутній, а тому провадження у справі в частині стягнення з відповідача боргу в сумі 51442,79 грн. підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 4.2.1 Договору за несвоєчасне виконання його умов передбачено обов’язок сплатити пеню, яка нараховується на суму боргу на початок місяця, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення до моменту його повного погашення.

Відповідно до частини 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до пункту 3 статті 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

Враховуючи положення п. 3 статті 83 ГПК України, норми Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», пункт 4.2.1 Договору, суд дійшов висновку про можливість зменшення розміру пені до 925,13 грн. (вдвічі), проти чого не заперечив позивач.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач припустився прострочення платежу, він, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, зобов’язаний сплатити позивачу суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, що за перевіреним судом розрахунком становить 1196,02 грн., а також три проценти річних, розмір яких за перевіреним судом розрахунком становить 269,77 грн.

Суд приймає розрахунок пені, інфляційних та трьох процентів річних, наданий позивачем, як вірний.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Зокрема, з останнього підлягає стягненню 547,59 грн. витрат по оплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 78, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Спорт-тур»(04107, м. Київ, вул. Підгірна/Татарська, 3/7, код 33447980) на користь відкритого акціонерного товариства «Крименерго»(95620, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, код 00131400) 925,13 грн. пені, 1196,02 грн. інфляційних збитків, 269,77 грн. трьох процентів річних, 547,59 грн. витрат по оплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Провадження у справі в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 51442,79 грн. припинити.

В іншій частині позову відмовити.

СуддяО.Г. Удалова

          Рішення підписано 26.10.2010 р.