Рішення № 121882566, 26.09.2024, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/2838/24

Провадження №2/524/1537/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.09.2024 року Автозаводський районний суд міста Кременчука у складі: головуючого - судді Нестеренка С.Г., за участі секретаря судового засідання Бельченко Н.Л., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кременчук Полтавської області цивільну справу за позовом ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2024 року до суду звернулося ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», позивач) із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову вказували, що 02 січня 2023 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено електронний договір про споживчий кредит № 102301745, за яким товариство надало відповідачу кредит у розмірі 15000,00 грн. строком на 105 днів, пільговий період становив 15 днів, тобто до 17.01.2023 року, поточний період - 90 днів, тобто до 17.04.2023 року (дата остаточного погашення заборгованості), зі сплатою процентів в розмірі 1,50% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом у пільговий період та 3,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду, зі сплатою комісії за надання кредиту у розмірі 1500 грн. Кошти надавалися позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.

ТОВ «Мілоан» свої зобов`язання за договором виконало та надало позичальнику грошові кошти.

27 червня 2023 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено договір факторингу № 100-МЛ/Т, відповідно до вимог якого, ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» право грошової вимоги за кредитними договорами до вказаних у реєстрі боржників, в тому числі і за договором, укладеним із ОСОБА_1 .

У зв`язку з невиконанням позичальником зобов`язань за договором, станом на день відступлення права вимоги, утворилася заборгованість у розмірі 47220,00 грн., яка складається із: 10 800,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 34920,00 грн. - заборгованість за процентами та 1500 грн. - заборгованість за комісією, яку позивач просив стягнути з відповідача на їх користь, а також понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн.

Ухвалою судді від 08 квітня 2024 року відкрито спрощене позовне провадження у справі, залучено учасників справи, призначено справу до розгляд, зобов`язано позивача направити суду електронні докази в оригіналах на підтвердження фактів укладання договорів, їх виконання, доказів надання коштів відповідачу (а.с. 49).

25 квітня 2024 року до суду від позивача, на виконання вимог ухвали суду, надійшли витребувані судом електронні докази в оригіналах та завірених копіях (а.с. 60-71).

Ухвалою суду від 20 червня 2024 року залучено до участі у справі третьою особою ТОВ «Мілоан».

У судове засідання представник позивача ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» не прибув. У поданій заяві просили справу розглядати без участі їх представника.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не прибув повторно з невідомих суду причин. Був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Про причини неявки суд не повідомив. Не скористався своїм правом на подачу відзиву на позовну заяву.

Представник третьої особи - ТОВ «Мілоан» у судове засідання не прибув з невідомих суду причин. Адміністрація позивача повідомлялася належним чином про дату, час та місце розгляду справи. Про причини неявки свого представника суд не повідомили. Свого відношення до позову не висловили.

Ухвалою суду від 26 вересня 2024 року постановлено провести заочний розгляд справи.

Оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без участі сторін, представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд у відповідності до вимог ст. ст. 280-282 ЦПК України вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних доказів та ухвалити заочне рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступне.

02 січня 2023 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачем ОСОБА_1 в електронному вигляді було укладено договір про споживчий кредит № 102301745 (а.с. 15-20).

За умовами договору загальний розмір кредиту становив 15000,00 грн. (п. 1.2. договору).

За п. 1.3. договору кредит надається загальним строком на 105 днів з 02.01.2023 року і складається з пільгового та поточних періодів. Пільговий період складав 15 днів, що наставав з дати видачі кредиту та завершувався 17.01.2023 року (рекомендована дата платежу) (п. 1.3.1. договору). Поточний період складав 90 днів, що наставав з наступного дня за днем завершення пільгового періоду і закінчувався 17.04.2023 року (п. 1.3.2. договору).

Сторони погодили розмір комісії за надання кредиту 1500,00 грн., проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду в розмірі 3375,00 грн., які нараховуються за ставкою 1,50% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду та проценти за користування кредитом протягом поточного періоду в розмірі 40 500,00 грн., які нараховуються за стандартною процентною ставкою 3,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом поточного періоду.

Відповідно до п. 2.1. Договору кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок НОМЕР_1 ……06.

За п. 4.2. Договору у разі прострочення позичальником зобов`язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього договору кредитодавець, починаючи з дня, наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв`язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою, передбаченою п. 1.6 договору в якості процентів за порушення грошового зобов`язання, передбачених ст. 625 ЦК України. У випадку нарахування процентів вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів у розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України, на рівні стандартної ставки, передбаченої п. 1.5.3 договору. Обов`язок позичальника із сплати таких процентів настає після відповідної вимоги кредитодавця.

Відповідно до п. 6.1. договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства.

Згідно з п. 6.2. Договору розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицію товариства про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладення цього договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається товариством електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефонний номер позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене позичальником товариству через Веб - сайт або у SMS-повідомленні з мобільного телефонного номеру позичальника на номер 2277. Після укладення цей кредитний договір розміщується в Особистому кабінеті позичальника.

Відповідно до п. 6.3. Договору, приймаючи пропозицію Товариства про укладання цього кредитного договору, позичальник також погоджується з усіма додатками та невід`ємними частинами (у т. ч. Правилами, Паспортом споживчого кредиту та Графіком платежів) договору в цілому та підтверджує, зокрема, що він ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов`язується неухильно дотримуватись умов кредитного договору та Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту Товариством, що розміщені на веб - сайті Товариства та є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно з п. 6.4. Договору укладення Товариством кредитного договору з позичальником у електронній формі юридично є еквівалентним отриманню Товариством ідентичного за змістом договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв`язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов`язання та наслідки.

Відповідно до п. 6.5. Договору цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі.

Згідно з Додатком № 1 до Договору про споживчий кредит № 102301745 від 02.01.2023 року сторони затвердили Графік платежів та орієнтовну вартість кредиту (а.с. 21)

До укладання договору про споживчий кредит, позичальник ознайомився з Паспортом споживчого кредиту та підписав його електронним підписом одноразовим ідентифікатором (а.с. 22)

Далі, відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання договору позики шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому, кредитодавцем було перераховано грошові кошти у розмірі 15 000 грн.

Отже, судом встановлено, що відповідач підписав кредитний договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором (у відповідності до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до довідки ТОВ «Мілоан» про ідентифікацію (а.с. 24), ОСОБА_1 був ідентифікований ТОВ «Мілоан». Акцепт договору позичальником (підписання) аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора R40777, що був направлений позичальнику 02.01.2023 року о 14:08:50 на телефонний номер НОМЕР_2 , який був вказаний ним в Анкеті-заяві.

Укладений договір про споживчий кредит було розміщено в особистому кабінеті відповідача, якому в свою чергу були перераховані кошти в розмірі 15000 грн., відповідно до умов п. 1.2. договору на його банківську картку, зареєстровану для цієї цілі в особистому кабінеті на сайті кредитодавця.

Факт перерахування грошових коштів ОСОБА_1 у розмірі 15 000 грн. підтверджується платіжним дорученням № 56926924 від 02.01.2023 року. Доказів зворотного матеріали справи не містять та відповідачем суду надано не було.

27 червня 2023 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено договір факторингу № 100-МЛ/Т, за умовами якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у Реєстрі боржників.

Кредитний договір, укладений 02.01.2023 року зі ОСОБА_1 вказаний у Реєстрі боржників за № 1395.

Так, згідно наявного у справі витягу реєстру боржників за ОСОБА_1 , рахується заборгованість за кредитним договором у розмірі 47220,00 грн., яка складається з: 10 800,00 грн. заборгованості за тілом кредиту, 34920,00 грн. заборгованості за процентами та 1500,00 грн. боргу по комісії (а.с. 33).

27 червня 2023 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» прийняв від ТОВ «Мілоан» Реєстр боржників із кількістю боржників 2104 (а.с. 34).

Отже,до ТОВ«ФК «Кредит-Капітал»»відповідно доукладеного договорупро відступлення(купівлю-продаж)прав вимоги№ 100-МЛ/Твід 27червня 2023року,перейшло правогрошової вимогидо відповідачана загальнусуму 47220,00грн.,яку позивачпросив стягнутиз відповідача.

06 грудня 2023 року ТОВ «Мілоан» листом за вих. № 22835942 направив на адресу відповідача досудову вимогу, в якій повідомив відповідача ОСОБА_1 про відступлення права вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» на суму боргу 47200,00 грн. та вимогою його сплатити (а.с. 36).

Доказів оплати боргу матеріали справи не містять.

Правовідносини, які виникли між сторонами, крім положень вказаного вище договору, врегульовані нормами ЦК України.

Так у ст. 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають на підставі договору або правочину.

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ч. 1 ст. 1054 цього Кодексу за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

За змістом ст. 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Особливості застосування змінюваної процентної ставки за договором про надання споживчого кредиту встановлюються законом.

Відповідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Як визначено у ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно ст. 610 Цивільного Кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Згідно ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано Законом України «Про електронну комерцію» та Законом України «Про електронний цифровий підпис».

Статтею 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачено, що електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Відповідно ст. 3 цього ж Закону, електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.

Згідно ст. 4 Закону України «Про електронний цифровий підпис» електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб`єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі. Використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі.

Статтею 6 Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачено, що сертифікат ключа містить такі обов`язкові дані: найменування та реквізити центру сертифікації ключів (центрального засвідчувального органу, засвідчувального центру); зазначення, що сертифікат виданий в Україні; унікальний реєстраційний номер сертифіката ключа; основні дані (реквізити) підписувача - власника особистого ключа; дату і час початку та закінчення строку чинності сертифіката; відкритий ключ; найменування криптографічного алгоритму, що використовується власником особистого ключа; інформацію про обмеження використання підпису. Посилений сертифікат ключа, крім обов`язкових даних, які містяться в сертифікаті ключа, повинен мати ознаку посиленого сертифіката ключа. Інші дані можуть вноситися у посилений сертифікат ключа на вимогу його власника.

Відповідно ч. 2 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов`язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно із ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 прийняв пропозицію (оферта) укласти електронний договір споживчого кредиту з накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, надісланим кредитором позичальнику у електронному смс-повідомленні, що свідчить про укладення кредитного договору з дотриманням встановленої Законом форми правочину.

Верховний Суд у постанові від 12.01.2021 року у справі № 524/5556/19 підтвердив, що суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними за та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс- повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, що спростовує доводи касаційної скарги у цій частині.

Судом встановлено, що позичальник надав кредитні кошти відповідачу, якими останній користувався, деякий час погашав заборгованість, однак остаточно борг не погасив, що вбачається із відомості про щоденні нарахування та погашення, надані ТОВ «Мілоан» (а.с. 65-66).

Отже, відповідач ОСОБА_1 не виконав взяті на себе зобов`язання договором про споживчий кредит, у передбачений в договорі строк кошти (суму позики) у повному обсязі не повернув, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за основним зобов`язанням, яка складається із суми кредиту (його залишку) у 10 800,00 грн.

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України). Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК).

Згідно ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за кредитним договором, позивач заявив про стягнення заборгованості у розмірі 47220,00 грн., яка складається з: 10 800,00 грн. заборгованості за тілом кредиту, 34920,00 грн. заборгованості за процентами та 1500,00 грн. заборгованості за комісією (а.с. 67-68).

Як вбачається із розрахунку позивача, останнім були нараховані проценти за користування кредитом по 08.05.2023 року.

Щодо вимог про стягнення заборгованості за простроченими процентами, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до п. 1.5.2 кредитного договору передбачено, що проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду: 3375,00 грн. які нараховуються за ставкою 1,50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (а. с. 16).

Згідно п. 1.5.3. проценти за користування кредитом протягом поточного періоду: 40500,00 грн., які нараховуються за стандартною процентною ставкою 3,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду. Дата повернення кредиту 17.04.2023 року.

Отже, за таких умов договору, які були погоджені сторонами, кредитор має право нараховувати відсотки за договором лише 105 днів, починаючи з дня укладення договору.

Даним договором не передбачено нараховування відсотків після закінчення терміну дії договору, який складав 105 днів.

Частиною першою статті 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Як постає із відомості про щоденні нарахування та погашення, відповідачем було частково погашено тіло кредиту в межах строку користування кредитом, сплачувалися проценти за користування кредитом.

Після спливу строку кредитування, тобто після 17.04.2023 року позивачем були нараховані проценти за користування кредитом у розмірі 6804,00 грн., а тому, сума процентів за користування кредитом, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 28116,00 грн. (34920,00 6804,00), тобто в межах строку кредитування.

Щодо стягнення процентів в іншій частині, то суд виходить із наступного.

У пунктах 91-93 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12-ц зроблено висновок, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Суд вважає, що відповідно до п. 1.4 договору про споживчий кредит термін повернення кредиту визначено 17.04.2023 року, тому правові підстави для стягнення заборгованості по відсоткам з 18.04.2023 року по 08.05.2023 року (кінцева дата нарахування позивачем процентів), відповідно до п. 2.3.1 договору відсутні.

Так, згідно п. 2.3.1 договору, доказів того, що строк кредитування відповідача був пролонгований позивачем відповідно до цього пункту договору суду не надано, також не надано оновлених графіків платежів, що складаються у зв`язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією) (п. 4.2 договору), відповідно до розрахунків заборгованості нарахування процентів у відповідності до статті 625 ЦК України позивачем не здійснювалось.

Обов`язок позичальника по сплаті таких процентів настає після відповідної вимоги кредитодавця (п. 4.2. договору).

У справі відсутні докази виконання кредитором умов п. 4.2 договору, пов`язаного з пролонгацією договору, направлення відповідної вимоги боржнику, що з урахуванням змісту договору виключає підстави до стягнення відсотків за користування кредитними коштами поза межами строку дії договору.

За таких обставин, суд дійшов обґрунтованого висновку, що правових підстав для нарахування процентів за користування кредитом після закінчення строку кредитування у кредитодавця не було, а вимога позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості за відсотками за період з 18.04.2023 року по 08.05.2023 року включно задоволенню не підлягає.

У частинах другій, третій, п`ятій статті 100 ЦПК України визначено, що електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис». Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.

Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.

Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу.

Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження факту укладання 02.01.2023 року електронного договору про споживчий кредит № 102301745 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 , стороною позивача при зверненні до суду було надано електронні докази в паперовій формі.

На виконання ухвали суду про витребування доказів, позивачем надано оригінали Анкети-заяви на кредит, договору про споживчий кредит з додатком № 1 до нього, паспорт споживчого кредиту, підтвердження перерахування грошових коштів відповідачу у форматі pdf файлів та CD-диску, які були досліджені судом у ході розгляду справи.

Відповідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Станом на день розгляду справи відповідач не надав суду належні і допустимі докази на спростування встановлених судом обставин та позову у повному обсязі, у тому числі щодо визначення іншого розміру боргу.

Таким чином, з огляду на зазначене, оскільки відповідач умови вказаного кредитного договору належним чином не виконував, жодних заперечень щодо цього суду не надав, право вимоги за цим договором перейшло до позивача, то суд вважає за необхідне, частково задовольнити позовні вимоги та стягнути зі ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 40 416,00 грн., що складається із: 10800,00 грн. заборгованості за тілом кредиту, 28 116,00 грн. заборгованості за процентами та 1500,00 грн. заборгованості на комісією. В іншій частині позову слід відмовити.

У п. 23 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» наголошується, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, а в п. 58 рішення Європейського суд у справі «Серявін та інші проти України» зазначається про те, що призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті… Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватися публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії»).

Відповідно до п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 3028,00 грн. Враховуючи факт часткового задоволення судом позовних вимог у розмірі 85,59% від заявленого, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню кошти у повернення сплаченого судового збору у розмірі 2591,67 грн. (85,59% від 3028,00 грн.).

При цьому позивачу необхідно відмовити у поверненні сплаченого судового збору у розмірі 436,33 грн. (3028,00 грн. 2591,67 грн.).

Керуючись ст. 525, 526, 536, 549, 553-559, 625, 626, 1046-1052, 1054 ЦК України, ст. 4, 5, 10-13, 18, 76-81, 83, 133, 141, 258, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» - задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором про споживчий кредит № 102301745 від 02 січня 2023 року у розмірі 40 416,00 грн., що складається із: 10 800,00 грн. заборгованості за тілом кредиту, 28 116,00 грн. заборгованості за процентами та 1500,00 грн. заборгованості на комісією, а також кошти у повернення сплаченого судового збору у розмірі 2591,67 грн.

Відмовити ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» у задоволенні позову до ОСОБА_1 в частині стягнення заборгованості за процентами у розмірі 6804,00 грн., а також коштів у поверненні сплаченого судового збору у розмірі 436,33 грн.

Позивач: «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ: 35234236, юридична адреса: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, будинок № 1, корпус № 28, 3-й поверх.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Третя особа: ТОВ «Мілоан», код ЄДРПОУ: 40484607, юридична адреса: м. Київ, вул. Багговутівська, буд. № 17-21.

Повний текст заочного рішення суду виготовлено 26 вересня 2024 року.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданої упродовж тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня розгляду заяви про перегляд заочного рішення у разі його не скасування. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: