ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 46/33611.10.10
За позовомЗаступника військового прокурора Київського гарнізону в інтересах держави в особі
Міністерства оборони України,
Військової частини А 2192
До Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Київрембуд"
Простягнення 322 170,32 грн.
Суддя Омельченко Л.В.
Представники:
Від позивача-1Гурняк С.Г. –представник за довіреністю від 17.11.2009 р.
Від позивача-2Судеревська М.О. –представник за довіреністю від
Від відповідача не з’явився
Від прокуратурине з’явився
11.10.2010 р. у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Заступник військового прокурора Київського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Військової частини А 2192 звернувся до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Київрембуд" заборгованості та штрафних санкцій за договором підряду № 1/31 від 02.07.2008 р., а саме: 99889,20 грн. боргу з невідпрацьованого часу, 124014,00 грн. завищення вартості виконаних робіт, 58021,89 грн. пені та 40245,23 грн. штрафу.
Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 46/336 від 03.08.2010 р., розгляд справи призначено на 27.08.2010 р.
Ухвалою суду від 27.08.2010 р. розгляд справи було відкладено на 17.09.2010 р. через неявку в засідання представників позивача-1 та відповідача, а також неподання сторонами витребуваних судом документів
У судовому засіданні 17.09.2010 р. представниками позивачів та прокурором була подана спільна заява про вирішення спору у більш тривалий строк, ніж передбачено ст. 69 ГПК України. Заява судом задоволена, строк вирішення спору у справі № 46/366 продовжено.
Представник відповідача у судове засідання, призначене на 17.09.2010 р., не з’явився, про причини неявки суд не повідомив та не надав витребувані судом документи.
Ухвалою суду від 17.09.2010 р. розгляд справи відкладався.
У судове засідання, призначене на 01.10.2010 р., позивач-2 та відповідач своїх представників не направили. Розгляд справи відкладався.
У судове засідання, призначене на 11.10.2010 р., з’явився представники позивачів, які підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.
Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
На підставі договору від 02.07.2008 р. № 1/31 (договір), укладеного між Військовою частиною А 2192 (замовник) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Київрембуд" (підрядник), замовник доручив, а підрядник зобов’язався виконати роботи щодо капітального будівництва та обладнання лабораторного комплексу військової частини А 2192 (м. Макарів-1, Київської області) відповідно до робочого проекту «Будівництва Центру по контролю за якістю боєприпасів у військовій частині А 2192», відповідно до специфікації з дотриманням норм ДБН.
Згідно п. 1.2 договору об’єкт будівництва: лабораторний комплекс військової частини А 2192 (м. Макарів-1, Київської області). Строк дії договору до 25.12.2010 р. (п. 19.1 договору).
Відповідно до ст. 875 Цивільного кодексу за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Відповідно до п. 2.1 договору підрядник зобов’язується розпочати виконання робіт не пізніше десяти робочих днів після підписання замовником договору та закінчити і здати роботи замовнику до 25.12.2010 р. Сторони погоджують та підписують календарний план, який є невід’ємною частиною договору.
Згідно п. 12.9 договору замовник надає підряднику аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт, матеріалів, конструкцій, виробів, який не може перевищувати 30 % від вартості робіт, які заплановані до виконання в бюджетному році. Сума авансу повинна бути відпрацьована протягом 3-х місяців з дня одержання авансу. По закінченню 3-х місяців сума невідпрацьованого авансу повертається замовнику. Підрядник протягом кожного місяця подає замовнику звіт про використання коштів (за формами КБ-2в, КБ-3). У разі порушення термінів подання звіту про використання коштів по сумах наданого авансу на підрядника накладаються штрафні санкції в обсязі облікової ставки НБУ від суми невідпрацьованого авансу за кожен день затримки.
На виконання договору замовник перерахував підряднику аванс у сумі 351000,00 грн.
В сою чергу підрядник виконав роботи на суму 251110,80 грн., що підтверджується актами виконаних робіт (в матеріалах справи).
Таким чином, невідпрацьованими залишились 99889,20 грн. з суми авансу.
12.02.2010 р. сторони уклали додаткову угоду № 3 до договору від 02.07.2008 р. № 1/31 на суму 124014,00 грн., відповідно до якої підрядник взяв на себе зобов'язання за власні кошти виконати роботи щодо встановлення огородження будівель відділення баліс тики стрілецького озброєння та боєприпасів, термін завершення виконання робіт закінчився 06.04.10.
За твердженнями позивача, на даний час роботи не виконані, відповідно кош ти в сумі 124014,00 грн. підлягають поверненню на рахунок військової час тини А 2192.
Контрольно-ревізійним Департаментом Міністерства оборони України було проведено ревізію виконаних за договором робіт за період з 31.01.2008 року по 23.11.2009 року, в ході якої встановлено завищення варто сті робіт на суму 124014,00 грн.
Як слідує з позовної заяви, відповідач допустив порушення строків виконання робіт встановлених календарним графіком, та не виконав частину підрядних робіт вартістю 223903,20 грн., з яких 99889,20 грн. за договором від 02.07.2008 р. № 1/31, 124014,00 грн. за додаткову угоду № 3 до договору від 02.07.2008 р. № 1/31.
Зазначені твердження прокурора і позивача знаходять своє підтвердження в матеріалах справи, що містять: копії договору від 02.07.2008 р. № 1/31, додаткової угоди від 12.02.2010 р. № 3 до цього договору, календарних планів, кошторисно-звітної документації, актів приймання виконаних підрядних робіт, претензії позивача та відповіді на них відповідачем.
Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Положеннями ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до п. 15.2 договору за порушення строків закінчення виконання робіт згідно календарного плану (здачі закінченого будівництвом об’єкта в експлуатацію) підрядник сплачує пеню у розмірі 0,1 % вартості невиконаних робіт, але не менше подвійної облікової ставки НБУ на момент невиконання зобов’язання, з яких допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення. За прострочення виконання робіт понад 30-ть днів підрядник додатково сплачує штраф у розмірі 7 % вартості робіт, строк виконання яких прострочено.
Таким чином, прокурор просить суд стягнути з відповідача на користь Військової частини А 2192, 58021,89 грн. пені та 40245,23 грн. штрафу.
Позивач підтримав вимоги прокурора і надав письмове обґрунтування позовних вимог з детальним розрахунком ціни позову.
Як слідує з поданого розрахунку, при його проведенні враховано строки сплати позивачем авансових платежів за договором, строки прийняття робіт, зданих відповідачем, їх вартість та кількість днів прострочення відповідачем відповідно до календарного графіку.
Частиною 1 ст. 229 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.
Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач, який належним чином та завчасно повідомлявся про дату, час і місце судових засідань (повідомлення про вручення копії ухвал суду у справі № 46/336 в матеріалах справи), заявлені прокурором вимоги не заперечив, викладені у позовній заяві обставини щодо порушення строків виконаних робіт не спростував, доказів на підтвердження обставин, які спростовують заявлені вимоги не подав, зустрічного розрахунку ціни позову не подав, хоча такий обов’язок був покладений на нього ухвалою про порушення провадження, яка є обов’язковою для виконання.
Враховуючи вищевикладене позов прокурора в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Військової частини А 2192 слід вважати правомірно заявленим та обґрунтованим і таким, що підлягає повністю.
Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Київрембуд" (02094, м. Київ, вул. Краківська, 11-А, ідентифікаційний код 32959795) на користь Військової частини А 2192 (08001, Київська обл., м. Макарів-1, ідентифікаційний номер 24981089) 223903 (двісті двадцять три тисячі дев’ятсот три) грн. 20 коп. основного боргу, 58021 (п’ятдесят вісім тисяч двадцять одну) грн. 89 коп. пені, 40245 (сорок тисяч двісті сорок п’ять) грн. 23 коп. штрафу.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Київрембуд" (02094, м. Київ, вул. Краківська, 11-А, ідентифікаційний код 32959795) в доход Державного бюджету України 3 221 (три тисячі двісті двадцять одну) грн. 70 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу”.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Л.В. Омельченко
Повне рішення складено: 18.10.2010 р.
Судове рішення № 12187737, Господарський суд м. Києва було прийнято 11.10.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 46/336. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: