Рішення № 12187555, 15.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/38915.10.10 За позовом

до

проВійськового прокурора Вінницького гарнізону в інтересах держави в особі

1.          Міністерства оборони України

2.          Військової частини А 0215

Закритого акціонерного товариства «Авіаційна компанія «Воларе»

стягнення заборгованості та штрафних санкцій Суддя Хрипун О.О. Представники сторін:

Від Прокуратури           Лесько Г.Є. –пом.прок.,

Від Позивачів           1. не з’явилися,

          2. Ящук М. М. –предст.,

Від Відповідача           не з’явилися,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Військовий прокурор Вінницького гарнізону звернувся до Господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Військової частини А 0215 з позовом до Закритого акціонерного товариства «Авіаційна компанія «Воларе»про стягнення заборгованість за оренду повітряного судна та авіаційних двигунів в сумі 806 027,00 грн. та 78 024,74 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем зобов’язань за Договором на оренду повітряних суден Збройних Сил України № 12/97 від 05.08.1997 в частині сплати Відповідачем грошових коштів за оренду майна.

Позивачі письмових пояснень по суті спору не надали, повноважний представник Військової частини А 0215 в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та наполягав на задоволенні позову.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, повноважних представників в судове засідання не направив, про причини неявки представників суд належним чином не повідомив, жодних заяв та клопотань від сторони не надійшло.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників Прокуратури та Позивача-2, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

05.08.1997 між Міністерством оборони України (далі –Позивач-1, Орендодавець) та Закритим акціонерним товариством «Авіаційна компанія «Воларе»(далі –Відповідач, Орендар) укладено Договір № 12/97 на оренду повітряних суден Збройних Сил України (далі –Договір).

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір на оренду повітряних суден Збройних Сил України № 12/97 від 05.08.1997 є договором найму.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За умовами Договору в оренду мали бути передані 5 літаків Іл-76 МД та 4 літаки Ан-12 (п. 1.1 Договору, Додаток № 1 до Договору).

За твердженням Прокуратури фактично було передано лише 5 літаків Іл-76 МД та 2 літаки Ан-12.

Відповідно до п. 8.2 Договору розмір орендної плати визначається в Додатку № 1 до Договору.

17.07.2000 між сторонами Договору укладено Додаткову угоду № 3 до Договору якою збільшено розмір орендної плати.

Відповідно до Додаткової угоди № 4 від 01.09.2000 до Договору сторони дійшли згоди про повернення Позивачу-1 3 літаків Іл-76МД та 1 літака Ан-12.

13.10.2005 між сторонами укладено Додаткову угоду № 5 до Договору згідно з якою термін дії Договору продовжено до 05.08.2010 та змінено Додаток № 1 до Договору № 12/97, згідно з яким було визначено розмір орендної плати з серпня 2005 року.

В наступному за актами прийому-передачі (від 20.06.2006, 10.08.2006, 27.09.2006) Відповідач повернув з оренди літак Іл-76 бортовий номер 76636, літак Іл-76 бортовий номер 76727 з одним двигуном Д-30КП, та літак Іл-76 бортовий номер 76704 з чотирма двигунами (3 двигуна Д-30КП-2, 1 двигун Д-30КП).

Враховуючи те, що при оцінці силами Орендодавця технічного стану літака Іл-76 бортовий номер 76727, що експлуатувався Орендарем (Відповідачем), зазначений літак був укомплектований чотирма двигунами, а згідно з актом від 27.09.2006 був повернений з оренди лише з одним двигуном, то три двигуна що були передані разом з цим літаком, залишилися у Відповідача в оренді.

Отже, починаючи з жовтня 2006 року в оренді у Відповідача знаходиться літак Ан-12 № 00347004 та три авіаційні двигуни Д-30КП-2.

Відповідно до п. 8.2 Договору та Додатку № 1 до Договору (в редакції Додаткової угоди № 5 від 13.10.2005) встановлено розмір орендної плати. В Додатку № 1 до Договору (в редакції Додаткової угоди № 5 від 13.10.2005) також зазначено, що орендна плата визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Згідно з п. 8.4 Договору орендна плата перераховується Орендарем на рахунок Орендодавця до 5 числа поточного місяця за минулий.

Як стверджує прокуратура, Відповідач з червня 2009 року по квітень 2010 року плату за оренду літаків та авіаційних двигунів на рахунок Міністерства оборони України не проводив, тому заборгованість по орендній платі станом на 01.04.2010 становить 806027,00 грн.

Відповідно до статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 797 Цивільного кодексу України передбачена плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою.

Таким чином, станом на час розгляду справи сума основного боргу Відповідача за Договором на оренду повітряних суден Збройних Сил України № 12/97 від 05.08.1997 складає 806 027,00 грн.

Згідно зі ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов’язки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Доказів оплати Позивачу-1 вказаної заборгованості Відповідачем до матеріалів справи не надано. Обставини, викладені в позовній заяві, Відповідач належними та допустимими доказами не спростував.

Боржник, який прострочив виконання зобов’язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ч. 2 ст. 612 ЦК України).

В ч. 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов’язання.

Відповідачем не надано до суду жодних доказів на спростування своєї вини в невиконанні зобов’язання з оплати наданих Позивачем-1 послуг оренди згідно з Договором. Факт наявності заборгованості у Відповідача перед Позивачем-1 належним чином доведений, документально підтверджений, у зв’язку чим, суд вважає заявлені вимоги про стягнення 806027,00 грн. заборгованості з урахуванням індексу інфляції за оренду повітряного судна та авіаційних двигунів обґрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Пунктом 12.9 Договору сторони обумовили, що у випадку порушення п. 8.4 Договору Орендар сплачує пеню у розмірі 0,5% від розміру щомісячної орендної плати за кожний день прострочення платежу.

Сума пені за Договором, що заявлена до стягнення з Відповідача, розрахована відповідно до вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»та положень ч. 6 ст. 232 ГК України виходячи з облікової ставки, встановленої НБУ у відповідний період з урахуванням виникнення зобов’язання щодо оплати по сумах, які підлягали оплаті у визначений час та за період прострочення, і підлягає стягненню з Закритого акціонерного товариства «Авіаційна компанія «Воларе»в розмірі 78 024,74 грн.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Державне мито, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Відповідача.

Керуючись ст. ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Авіаційна компанія «Воларе»(03115, м. Київ, вул. Святошинська, 2, код 24593176) на користь Міністерства Оборони України (03168 м. Київ, просп. Повітрофлотський, 6, код 00034022) 806 027,00 грн. заборгованості, 78 024,74 грн. пені.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Авіаційна компанія «Воларе»(03115, м. Київ, вул. Святошинська, 2, код 24593176) до Державного бюджету України 8840,52 грн. грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                                     О.О.Хрипун

Дата підписання рішення: 22.10.2010