Рішення № 12187295, 06.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 9/33806.10.10 За позовом          Підприємства з іноземними інвестиціями «Віп –Рент»

До                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Плей Мобайл технолоджі»

Про                    стягнення 347360, 14 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники:

Від позивача Шульєва Т. Л. (дов. б/н від 16.04.2010 р.)

Від відповідача не з’явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Підприємство з іноземними інвестиціями «Віп-Рент»(далі по тексту –позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Плей Мобайл технолоджі»(далі по тексту –відповідач) про стягнення 347360, 14 грн. заборгованості за угодою про реструктуризацію заборгованості від 28.02.2009 р., з яких 276064, 70 грн. основного боргу, 55212, 94 грн. штрафу та 16082, 50 грн. інфляційних витрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.08.2010 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 9/338, розгляд справи призначено на 08.09.2010 року, зобов’язано сторони подати суду документи вказані в цій ухвалі.

У судове засідання 08.09.2010р. представник відповідача не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 9/338 від 10.08.2010 р. не виконав. В судовому засіданні 08.09.2010 р. судом оголошено про початок розгляду справи. Представником позивача надано усні пояснення по суті справи та додаткові матеріали по справі, вимоги ухвали суду від 10.08.2010 р. виконано. Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити їх в повному об’ємі. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконує свої зобов’язання за угодою про реструктуризацію заборгованості від 28.02.2009 р. по сплаті двох платежів на загальну суму 276064, 70 грн. Відповідно до умов зазначеної угоди в разі невиконання відповідачем зобов’язань передбачених угодою у нього виникає зобов’язання по сплаті штрафу в розмірі 20 % від суми заборгованості, що становить 55212, 94 грн. Отже, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем станом на 18.05.2010 р. за угодою про реструктуризацію заборгованості від 28.02.2009 р. складає 347360, 14 грн., з яких 276064, 70 грн. основного боргу, 55212, 94 грн. штрафу та 16082, 50 грн. інфляційних витрат нарахованих згідно ст. 625 ЦК України. На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за угодою про реструктуризацію заборгованості від 28.02.2009 р. в розмірі 347360, 14 грн. Також позивач просить покласти судові витрати по розгляду справи на відповідача. В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг», ст.ст. 193, 224 ГК України, ст.ст. 16, 22, 525, 526, 530, 546, 549, 550, 612, 624, 625, 629 ЦК України.

Ухвалою суду від 08.09.2010 р. розгляд судового засідання відкладено на 06.10.2010 р., у зв’язку з неявкою відповідача в судове засідання та неподанням сторонами всіх витребуваних судом доказів.

У судове засідання 06.10.2010р. представник відповідача не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва від 08.09.2010 р. не виконав, про причини неявки суд не повідомив. Представником позивача в судовому засіданні надано додаткові матеріали по справі та усні пояснення по справі.

Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву по справі не скористався.

Враховуючи те, що нез’явлення відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, що відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву та направлення представника для участі в судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно ст. 75 ГПК України.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази за власним переконанням, яке ґрунтується на вимогах закону, Господарський суд міста Києва –

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем 28.02.2009 р. було укладено угоду про реструктуризацію заборгованості (Угода про внесення змін та доповнень до угод фінансового лізингу, далі за текстом –угода), відповідно до якої сторони вирішили внести зміни та доповнення до наведених в п. 1. зазначеної угоди угод фінансового лізингу.

Внесення змін передбачених угодою до угод фінансового лізингу відбулося за ініціативою відповідача, який звернувся до позивача з листом № 18/09 від 23.02.2009 р., яким повідомив останнього про намір розірвати укладені з позивачем угоди фінансового лізингу та повернути лізингові автомобілі з 01.03.2009 р. на умовах запропонованих раніше позивачем.

Відповідно до п. 2 укладеної угоди сторони дійшли згоди з 28.02.2009 р. закінчити строк лізингу, передбачений угодами фінансового лізингу, наведеними в п. 1 угоди та що у зв’язку із закінченням строку лізингу, передбаченого угодами фінансового лізингу, наведеними в п. 1 угоди, зобов’язання сторін за цими угодами припиняються з 28.02.2009 р. (за виключенням зобов’язань по сплаті платежів, передбачених п. 3.4. угоди).

Відповідно до п. 3.4. угоди лізингоодержувач (відповідач) у порядку, визначеному п. 3.4. угоди, додатково до строкових платежів, сплачує лізингодавцю (позивачу) плату за понаднормативний пробіг та додаткову винагороду за надання права користування предметом лізингу за період дії угод фінансового лізингу, що разом складає 288169, 00 грн., окрім того ПДВ (20%) –57633, 80 грн., а усього: 345802, 80 грн., що на дату укладання угоди за курсом, встановленим НБУ + 2 % становить еквівалент 34446, 00 євро, надалі –додатковий внесок.

Зазначеним вище пунктом також визначено, що додатковий внесок сплачується лізингоодержувачем (відповідачем) лізингодавцю (позивачу) на підставі рахунку лізингодавця, який він надає лізингоодержувачу не пізніше ніж за п’ять банківських днів до спливу граничного строку, вказаного в угоді, у наступному порядку: 115267, 60 грн. (еквівалент суми додаткового внеску в євро –11482, 00 євро) до 20.08.2009 р., 115267, 60 грн. (еквівалент суми додаткового внеску в євро –11482, 00 євро) до 20.09.2009 р. та 115267, 60 грн. (еквівалент суми додаткового внеску в євро –11482, 00 євро) до 20.10.2009 р., всього 345802, 80 грн.

В день платежу лізингоодержувач зобов’язаний самостійно здійснювати перерахунок суми додаткового внеску (еквівалент в євро) відносно курсу НБУ + 2% на дату сплати відповідної суми додаткового внеску.

Стосовно відповідальності щодо виконання платежів, передбачених п. 3.4. угоди, зазначено в угоді, застосовуються умови, визначені Загальними умовами фінансового лізингу ТОВ «Плей Мобайл Технолоджі»від 27.04.2006 р.

Згідно Загальних умов фінансового лізингу ТОВ «Плей Мобайл Технолоджі»від 27.04.2006 р., а саме п. 3.3. в разі затримки платежів, передбачених та/або непередбачених графіком, крім пені та штрафу, лізингоодержувач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення. Крім того, якщо лізингоодержвувач прострочив сплату платежів, які передбачені та/або не передбачені графіком на строк від 1 до 15 днів він зобов’язаний сплатити лізингодавцю штраф у розмірі 10 % від суми заборгованості, на строк від 16 днів –20 % від суми заборгованості. Сума, що підлягає до сплати лізингоодержувачем в такому випадку, складається з штрафу, пені та несплачених у строк платежів, які передбачені та/або не передбачені графіком. При цьому сума, що була сплачена після нарахування пені та штрафу, покриває в першу чергу нараховану пеню та штраф.

Перший платіж в сумі 129707, 56 грн. з ПДВ, що є еквівалентом 11482, 00 євро на дату оплати. Був перерахований своєчасно –20.08.2009 р., що підтверджується матеріалами справи.

14.09.2009 р. відповідачу був виставлений позивачем рахунок - фактура № 0000008104 на суму 136691, 31 грн. 14.10.2009 р. відповідачу був виставлений позивачем рахунок - фактура № 0000008520 на суму 139373, 39 грн.

Другий платіж за угодою, що є еквівалентом 11482. 00 євро на дату строку оплати, який позивач повинен був сплатити до 20.09.2009 р., та третій платіж за угодою, що є еквівалентом 11482. 00 євро на дату строку оплати, який позивач повинен був сплатити до 20.10.2009 р. сплачені відповідачем не були.

27.05.2010 р. відповідач отримав направлену позивачем вимогу № 783 від 19.05.2010 р. про сплату заборгованості та штрафу за договором, та залишив її без відповіді та задоволення.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги про стягнення 347360, 14 грн. заборгованості за угодою про реструктуризацію заборгованості від 28.02.2009 р., з яких 276064, 70 грн. основного боргу, 55212, 94 грн. штрафу та 16082, 50 грн. інфляційних витрат, підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов’язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч.1 ст. 611 ЦК України).

Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Відповідно до ч. 2 ст. 224 ГК України під збитками розуміються, зокрема, не одержані управненою стороною доходи, які б вона одержала б у разі належного виконання зобов’язання другою стороною.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Таким чином, відповідно до норм діючого законодавства та умов угоди укладеної між позивачем та відповідачем, позивач внаслідок порушення відповідачем своїх зобов’язань за угодою, має право на стягнення з нього заборгованості за угодою.

Суд не погоджується з розрахунком суми заборгованості відповідача перед позивачем зробленим позивачем (додаток до позовної заяви), виходячи із наступного. Як встановлено судом відповідно до умов угоди граничні строки здійснення другого та третього платежу відповідачем це 20.09.2009 р. та 20.10.2009 р., тому сума додаткового внеску (еквівалент в євро) відносно курсу НБУ + 2 % повинна розраховуватися на дату граничного строку здійснення платежів, а не на дату виставлення відповідачу рахунків фактур.

Таким чином, сума заборгованості відповідача перед позивачем за угодою складає:

- по другому платежу: 137953, 32 грн. = 11482 євро * (11, 779163 (курс євро до гривні станом на 20.09.2009 р.) + 2 % від курсу = 11482 * 12, 014746;

- по третьому платежу: 139247, 25 грн. = 11482 євро * (11, 889646 (курс євро до гривні станом на 20.10.2009 р.) + 2 % від курсу = 11482 * 12, 127438, всього заборгованість відповідача за угодою складає 277200, 57 грн. основного боргу.

Як видно із матеріалів справи, позивач первісно заявив позовні вимоги на суму 276064, 70 грн. основного боргу за угодою, і в процесі розгляду справи не заявляв клопотання про збільшення позовних вимог, що підтверджується матеріалами справи, тому керуючись ст. 83 ГПК України суд задовольняє вимогу позивача про стягнення основного боргу за угодою, в межах первісно заявлених позовних вимог.

Суд не задовольняє вимогу позивача про стягнення штрафу за угодою в розмірі 20 % від суми заборгованості по сплаті додаткового внеску, виходячи з наступного. Згідно ст. 1 ГК України цей кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб’єктами господарювання, а також між цими суб’єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання. Відповідно до ч. 1 ст. 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов’язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання (ст. 230 ГК України). Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. А згідно ч. 6 зазначеної статті штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ.

Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно ст. 3 зазначеного закону розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня.

Таким чином, законом щодо грошового зобов’язання визначений розмір штрафних санкцій в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, який не може бути змінений за погодженням сторін.

Отже, вимога позивача про стягнення відповідно до угоди з відповідача штрафу в розмірі 20 % від суми заборгованості по сплаті додаткового внеску не відповідає вимогам чинного законодавства, і відповідно не підлягає задоволенню. В той же час, позивач має право звернутися до суду за захистом свого порушеного права на своєчасне одержання платежів передбачених угодою та вимагати стягнення з відповідача штрафних санкцій за невиконання грошових зобов’язань в розмірі встановленому законом.

В зв’язку з неправильним розрахунком позивачем суми заборгованості за угодою, ним відповідно був невірно зроблений розрахунок інфляційних витрат відповідно до ст. 625 ЦК України.

Розрахунок інфляційних нарахувань на суму боргу відповідача за угодою від 28.02.2009 р., згідно ст. 625 ЦК України.

Місяць, протягом якого існувала заборгованістьСума заборгованості, що існувала протягом зазначеного періоду, грн.Індекс інфляції %Інфляційні нарахування, грн.

Жовтень 2009137953, 32100, 91241, 58

Листопад 2009277200, 57101, 13049, 21

Грудень 2009277200, 57100, 92494, 81

Січень 2010277200, 57101, 84989, 61

Лютий 2010277200, 57101, 95266, 81

Березень 2010277200, 57100, 92494, 81

Квітень 2010277200, 5799, 70, 00

Травень 2010277200, 5799, 40, 00

Червень 2010 277200, 5799, 60, 00

Липень 2010 277200, 5799, 80, 00

Всього 19536, 83

Таким чином, інфляційні нарахування на суму боргу відповідача за угодою становлять 19536, 83 грн.

Як видно із матеріалів справи, позивач первісно заявив позовні вимоги про стягнення інфляційних нарахувань на суму боргу за угодою в сумі 16082, 50 грн., і в процесі розгляду справи не заявляв клопотання про збільшення позовних вимог, що підтверджується матеріалами справи, тому керуючись ст. 83 ГПК України суд задовольняє вимогу позивача про стягнення інфляційних нарахувань на суму боргу за угодою, в межах первісно заявлених позовних вимог.

На підставі викладених норм чинного законодавства та матеріалів справи суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог позивача в частині стягнення суми основного боргу за угодою від 28.02.2009 р. та стягнення інфляційних нарахувань на суму боргу за угодою від 28.02.2009 р., та про необґрунтованість та незаконність позовних вимог позивача в частині стягнення штрафу в розмірі 20 % від суми заборгованості за угодою, тому суд частково задовольняє позовні вимоги позивача в заявлених межах.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст. 4, 49, 22, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Плей Мобайл Технолоджі»(01133, м. Київ, вул. Щорса, 32-А, 2-й під’їзд, офіс 75, код ЄДРПОУ 33995368, з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем) на користь Підприємтсва з іноземними інвестиціями «Віп-Рент»(01013, м. Київ, вул. Госпітальна, 4, код ЄДРПОУ 25264533) 276064, 70 (двісті сімдесят шість тисяч шістдесят чотири) грн. 70 коп. основного боргу за угодою від 28.02.2009 р., 16082, 50 (шістнадцять тисяч вісімдесят дві) грн. 50 коп. інфляційних нарахувань на суму боргу за угодою від 28.02.2009 р. нарахованих згідно ст. 625 ЦК України, 3473, 60 (три тисячі чотириста сімдесят три) грн. 60 коп. витрат по сплаті державного мита та 236,00 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СуддяГ.П. Бондаренко

Дата підписання рішення 21.10.2010 року.