Рішення № 12187133, 14.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 9/42414.10.10 За позовом Українсько-Угорського спільного підприємства "Укртара-Воланпак" у

формі закритого акціонерного товариства

До 1) Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної

інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого

майна»

2) Інспекції Державного архітектурно будівельного контролю м. Києва

про визнання права власності та зобовязання вчинити дії

Суддя: Бондаренко Г.П.

Представники сторін:

Від позивачаПокляцький Д.М. (директор, прот. №10 від 12.10.2008р.)

Від відповідача1) Солодовнік А.О. (дов. № 8901 від 25.02.2009р.)

2) Шевченко С.В. (дов. №7/26-272/8/107 від 22.06.2010р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Українсько-Угорського спільного підприємства "Укртара-Воланпак" у формі закритого акціонерного товариства (далі по тексту - Позивач) до Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна»(далі по тексту Відповідач-1), Інспекції Державного архітектурно будівельного контролю м. Києва (далі по тексту Відповідач-2) про визнання за Українсько-Угорськими спільним підприємством "Укртара-Воланпак" у формі закритого акціонерного товариства права власності на нежилу будівлю, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Новопирогівська, 58-а (Літ. «А»), загальною площею 5615,9 кв. м. та зобовязання Відповідача-2 видати сертифікат про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельним нормам та правилам на нежилу будівлю під літерою «А», за адресою: м. Київ, вул. Новопирогівська, 58-а, загальною площею 5615, 9 кв. м.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.09.2010 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №9/424, розгляд справи призначено на 14.10.2010 року.

В судовому засіданні 14.10.2010 року представником позивача подано заяву вих. №8/10 від 14.10.2010р. про уточнення позовних вимог, у відповідності до яких просить суд:

-визнати за Українсько-Угорським спільним підприємством «Укртара-Воланпак»у формі закритого акціонерного товариства право власності на нежилу будівлю, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Новопирогівська, 58-а, (Літ. «А»), загальною площею 5624,3 кв.м.

-зобовязати Інспекцію Державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва видати Українсько-Угорському спільному підприємству «Укртара-Воланпак» у формі закритого акціонерного товариства сертифікат про відповідність проекту, будівельним нормам та правилам на нежилу будівлю під літерою «А»за адресою: м. Київ вул. Новопирогівська, 58-а, загальною площею 5624, 3 кв.м.

Заява прийнята судом, позовні вимоги розглядаються у відповідності до поданої заяви.

Представником позивача надано додаткові матеріали по справі та усні пояснення по суті справи, в яких просить суд задовольнити позовні вимоги, з урахуванням поданої заяви про уточнення позовних вимог.

Представником відповідача-1 надано усні пояснення та заперечення по справі, письмовий відзив на позовну заяву, в якому просить суд прийняти рішення у відповідності до вимог чинного законодавства.

Представником відповідача-2 надано усні пояснення та заперечення по справі, відзив на позовну заяву, в яких просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні 14.10.2010р. позивач підтримав заявлені позовні вимоги, які обґрунтовує наступним. Позивачем було здійснено реконструкцію будівлі, яка знаходиться у позивача на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності від 18.03.1999 рок №010002132 виданого Головним управлінням майном Київської міської адміністрації.

Розглянувши подані представниками сторін матеріали, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Українсько - Угорське спільне підприємство «Укртара-Воланпак»у формі закритого акционерного товариства (далі по тексту - Позивач) є власником нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Новопирогівська, 58-а а саме нежитлової будівлі загальною площею 4779, 8 кв. м. (Літ.: „А"), на підставі Свідоцтва про право власності від 18.03.1999 р. № 010002132 виданого Головним управлінням майном Київської міської державної адміністрації.

За власні кошти позивач по справі здійснив роботи з реконструкції з прибудовою нежитлової будівлї під виробництво тари і упаковки з повнокольоровим друком по вул. Новопирогівській, 58-а (літера «А») у Голосіївському районі м. Києва відповідно до проектної документації, виготовленої ПП «Віра-Плюс»(ліцензія серія АВ № 406451), у наслідок чого площа будівлі збільшилася до 5624,3 кв. м.

Земельна ділянка за адресою м. Київ, вул. Новопирогівська, 58-а належить Позивачу по справі на підставі договору оренди земельної ділянки від 28.02.2005р. зареєстрований за №79-6-00373.

За ствердженням Позивача, з метою належного володіння нежитловою будівлею по вул. Новопиропвська, 58-а в м. Києві, Позивач звернулись до Інспекції Державного архітектурно - будівельного контролю у м. Києві (далі по тексту Відповідач-2) з проханням прийняти в експлуатацію та видати сертифікат про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам, без чого належне володіння нежитловою будівлею по вул. Новопиропвська. 58-а у Голосіївському районі м. Києві неможливе.

Позивач отримав відмову на звернення, чим було порушено його право на повноцінне володіння та користування майном.

Також за ствердженням Позивача, Позивач звернувся до Комунального підприємства „Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна,, з проханням зареєструвати право власності на данні нежитлові приміщення, однак уповноважений представник Бюро в усній формі відмовив у здійсненні реєстрації права власності, мотивувавши відмову відсутністю правовстановлюючого документа на підставі якого здійснюється реєстрація.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.2 ст. 92 Земельного кодексу України права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають: а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; б) громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації; в) релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності.

Відповідно до ч.1-2 ст.120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Згідно з ч. 2 ст. 377 Цивільного кодексу України якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування

Відповідно до ч.1,5 ст.375 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Згідно з ч.1, 2 ст.331 Цивільного кодексу України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

У відповідності до ст. 317 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ст. 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Як вбачається зі ст. 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи (в тому числі юридичної) на захист свого цивільного права у разі його невизнання та право на захист свого інтересу, який не суперечить засадам чинного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого права та інтересу одним із наступних способів: визнання права, примусове виконання обов'язку в натурі, визнання незаконними дії чи бездіяльність органу місцевого самоврядування. В той же час суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом (ст. 16 ЦК України).

Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Враховуючи те, що за позивачем здійснено первинну реєстрацію права власності на нерухомий об'єкт, який позивачем в подальшому реконструйовано без належного дозволу чи належного затвердження проекту (тобто здійснено самочинно реконструкцію), на земельній ділянці, яка оформлюється позивачеві в постійне користування, а також враховуючи те, що позивачем здійснено реконструкцію та будівництво нерухомого майна у відповідності до вимог архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних ті інших норм і правил для прийняття їх в експлуатацію, тобто по суті створено нову річ з речі, яка належала позивачеві на праві власності, суд вважає за можливе захистити право власності позивача шляхом визнання його права власності на об'єкти нерухомого майна, оскільки право власності виникає з моменту його державної реєстрації.

При цьому суд зазначає, що за здійснення будівництва (реконструкції) без належних документів законодавством у сфері містобудування передбачено адміністративну відповідальність, інші санкції, до яких відповідач не притягався, а отже порушення відповідачем порядку здійснення реконструкції не може бути підставою для позбавлення його права власності на обєкт нерухомості.

Суд відмовляє в задоволенні вимоги Позивача про зобовязання Відповідача-2 видати сертифікат відповідності, який засвідчує відповідність проекту, будівельним нормам та правилам на нежилу будівлю під літерою «А» за адресою: м. Київ вул. Новопирогівська, 58-а, загальною площею 5624, 3 кв.м. з наступних підстав.

Відповідно до ст. 10 Закону України “Про архітектурну-діяльність” державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури. Державний контроль та нагляд у системі центрального органу виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури здійснює Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи.

Згідно з наказом Державної архітектурно-будівельної інспекції Міністерства регіонального розвитку і будівництва України від 26.10.07 № 56 утворено її регіональний орган - Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві та наказом Державної архітектурно-будівельної інспекції від 27.02.09 № 28 затверджено Положення про Інспекцію.

Згідно з ст. 9 Закону України “Про архітектурну діяльність”, будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил, місцевих правил забудови населених пунктів у порядку, визначеному статтею 24 Закону України "Про планування і забудову територій".

Відповідно до ст. 30-1 Закону України “Про планування та забудову територій” прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється на підставі сертифіката відповідності, який видається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю.

Сертифікат відповідності - документ, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів затверджується Кабінетом Міністрів України відповідно до закону.

Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.08 № 923 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року № 534), приймальна комісія утворюється Інспекцією, яка видала дозвіл на виконання будівельних робіт, на підставі письмової заяви замовника об'єкта будівництва та доданих документів, а саме: проектної документації, затвердженої в установленому законодавством порядку та акту готовності об'єкта до експлуатації, підписаного генпроектувальною та генпідрядною організаціями, субпідрядними організаціями, що здійснювали будівництво, замовником, страховою компанією (у разі, коли об'єкт застрахований).

Дозвіл на виконання будівельних робіт за адресою: м. Київ вул. Новопирогівська, 58-а Інспекція не видавала.

Відповідно до ч.1 ст. 376 Цивільного кодексу України - житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Відповідно до ч.2 ст. 331 Цивільного кодексу України - якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Оскільки позивач порушив порядок будівництва обєкту та прийняття його в експлуатацію, підстави для задоволення позовних вимог до Відповідача-2 відсутні.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на Позивача, оскільки Відповідачем - 2 не було порушено прав чи охоронюваних законом інтересів Позивача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2. Визнати за Українсько-Угорським спільним підприємством «Укратара-Волонпак»у формі закритого акціонерного товариства (01033,м. Київ, вул. Саксаганського, 16, ЄДРПОУ 04634535) право власності на нежилу будівлю, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Новопирогівська, 58-а, (Літ. «А»), загальною площею 5624,3 кв.м.

3. В решті позову відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяБондаренко Г.П.

Рішення підписано 22.10.10р.