Рішення № 12187091, 01.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 40/8801.04.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Медична компанія «Медікус»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «КСІ-КЕШ Україна»

про стягнення заборгованості по орендній платі у сумі 9 815,16 грн

Суддя: Пукшин Л.Г.

Представники:

від позивача: Торута О.З. представник за довіреністю № 13 від 25.01.2010р.

від відповідача: не з’явився.

В судовому засіданні 01.04.2010 за згодою представників Позивача в порядку ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги «Медична компанія «Медікус»(надалі - позивач) доТовариства з обмеженою відповідальністю «КСІ-КЕШ Україна»(надалі - відповідач) про стягнення заборгованості по орендній платі у сумі 9 815,16 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог Позивач зазначив про порушення зобов’язань, взятих на себе відповідачем за Договорами оренди №44/09, №57/09 та Договору суборенди №27/09 від 01.02.09, зокрема перераховувати щомісяця на рахунок позивач орендну плату у розмірі, передбаченому у вищевказаних Договорах, у зв’язку з чим просить стягнути з відповідача на користь позивача суму основного боргу з урахуванням індексу інфляції у розмірі 9 375,91 грн, пеню у сумі 361,89 грн, 3% річних у сумі 77,37 грн та просить відшкодувати витрати по сплаті державного мита у розмірі 102,00 грн та 236,00 грн втрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою суду від 05.02.10 порушено провадження у справі № 40/88 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 25.02.10.

Ухвалою суду від 25.02.10, у зв’язку з неявкою представника Відповідача, розгляд справи було відкладено на 01.04.10.

У судове засідання, призначене на 01.04.2010, представник позивача з’явився, надав суду копії рахунків фактури, що виставлялися позивачем відповідачу.

Відповідач не надав заперечення проти заявлених позовних вимог. В жодне судове засідання, не забезпечив явку повноважного представника. Довідка з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), надана Позивачем для залучення до матеріалів справи, свідчить, що запис про Відповідача значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, місцезнаходження: Україна 03150, м. Київ, вул. Анрі Барбюса, 5-А, ідентифікаційний код 36304377.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду, про час і місце його проведення, оскільки, ухвала про порушення провадження у справі направлялась на адресу Відповідача, що вказана в позовній заяві та довідці Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, оцінивши подані докази, суд, встановив.

01.20.09 між позивачем та відповідачем були укладені Договори оренди, а саме Договір оренди № 44/09 за яким позивач передає а відповідач приймає за плату на період з 01.02.09 по 31.01.10 у користування частину нежилого приміщення загальною площею 1 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Давидова, 12, з метою встановлення терміналу самообслуговування з серійним номером 911000000071, про що був складений акт прийому-передачі об’єкта оренди від 01.02.09 до Договору оренди № 44/09 від 01.02.09; Договір оренди № 57/09 за яким позивач передає а відповідач приймає за плату на період з 01.02.09 по 31.01.10 у користування частину нежилого приміщення загальною площею 1 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Бажова, 12, з метою встановлення терміналу самообслуговування з серійним номером 911000000097, про що був складений акт прийому-передачі об’єкта оренди від 01.02.09 до Договору оренди № 57/09 від 01.02.09 та Договір суборенди № 27/09, за яким позивач передає а відповідач приймає за плату на період з 01.02.09 по 31.01.10 у користування частину нежилого приміщення загальною площею 1 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Професора Підвисоцького, 6-В, з метою встановлення терміналу самообслуговування з серійним номером 911000000024, про що був складений акт прийому-передачі об’єкта оренди від 01.02.09 до Договору суборенди № 27/09 від 01.02.09 (надалі –Договори).

Відповідно до п. 4.1 зазначених вище Договорів сторони погодили, що щомісячна орендна плата, з урахуванням її індексації, за користування Об’єктами оренди становитиме 504,00 грн у тому числі 84,00 грн ПДВ.

Згідно п. 4.3 Договорів - орендна плата сплачується орендарем у безготівковій формі шляхом перерахування грошової суми на поточний рахунок орендодавця щомісяця до 15 календарного числа календарного місяця наступного за звітним календарним місяцем, протягом якого орендар користується об’єктом оренди.

Пунктом 5.3.3 вищезгаданих договорів передбачено, що орендар зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату відповідно до умов договору.

За доводами позивача, що не спростоване відповідачем, останнім не виконуються істотні умови договорів, а саме, щодо вчасно та повноти сплати орендних платежів, починаючи з липня місяця 2009 року, у зв’язку з чим у відповідача утворилася заборгованість перед позивачем у сумі 9072,00 грн.

Позивач в позовній заяві просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу у розмірі 361,89 грн.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.1 статті 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч.3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Дослідивши матеріали справи суд прийшов до висновку про правомірність нарахування позивачем пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, оскільки Позивач дотримався умов п. 6.3 Договорів, а саме направив претензію від 21.12.09 №409 на адресу відповідача разом із актом звірку взаєморозрахунків станом на 21.12.09 та розрахунком заборгованості, що підтверджується описом вкладення та почтовою квитанцією.

Також суд вважає за можливе, на підставі вище встановлених обставин, керуючись ст. 625 ЦПК України задовольнити позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 3% річних та збитки від інфляції.

Так, згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з розрахунків, що наявні у матеріалах справи, сума основної заборгованості склала 9072,00 грн, збитки від інфляції –303,91 грн, пеня – 361, 89 грн та 3% річних –77,37 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог Позивача, а також те, що Відповідач в установленому порядку обставин, повідомлених Позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, то за таких обставин, позов визнається обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню за розрахунком Позивача.

Відповідно до ст. 44 ГПК України Позивачем понесені судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та державного мита, відшкодовуються за рахунок Відповідача (ст. 49 ГПК України).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 549, 625 ЦК України, ст. 193, 232 ГК України, ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Медична компанія «Медікус»задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КСІ КЕШ Україна»(03150, м. Київ, вул. Анрі Барбюса, 5-А, код ЄДРПОУ 36304377) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Медична компанія «Медікус»(02100, м. Київ, вул. Бажова, 12, код ЄДРПОУ 21584181, п/р 26006301157 в АКБ «Форум»м. Київ, МФО 322948) суму основного боргу –9072,00 грн (дев’ять тисяч сімдесят дві гривні нуль копійок), інфляційне збільшення у сумі 303,91 грн (триста три гривні дев’яносто одна копійка), пеню у сумі 361,89 грн (триста шістдесят одна гривня вісімдесят дев’ять копійок), 3% річних у розмірі 77,37грн (сімдесят сім гривень тридцять сім копійок), судові витрати по сплаті державного мита в розмірі 102,00 грн (сто дві гривні нуль копійок) та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу розмірі 236,00 грн (двісті тридцять шість гривень нуль копійок).

3. Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його прийняття, оформленого у відповідності до ст. 84 ГПК України.

Суддя Пукшин Л.Г.

дата підписання рішення 15.04.2010