Рішення № 12187006, 26.10.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.10.10 Справа № 12/160/10

Позивач - Приватне акціонерне товариство “СОЛДІ І КО” (04073, м. Київ, Подільській р-н, вул. Сиренька, 28/2) в особі Запорізької філії ПАТ “СОЛДІ І КО”-“СОЛДІ-ЗАПОРІЖЖЯ” (69000, м. Запоріжжя, бул. Центральний, 23)

Відповідач –Товариство з обмеженою відповідальністю “Фірма ”Згода” (69032, м. Запоріжжя, Південне шосе, 6А)

про стягнення 6 947,42 грн.

суддя Владимиренко І.В.

Представники учасників:

від позивача – Погорілець Р.В., дов. № 165 від 31.08.2010

від відповідача –не з’явився

Заявлено позовні вимоги Приватного акціонерного товариства “СОЛДІ І КО” в особі Запорізької філії ПАТ “СОЛДІ І КО”-“СОЛДІ-ЗАПОРІЖЖЯ” до ТОВ “Фірма ”Згода” про стягнення 6 947,42 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 30.08.2010р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження по справі № 12/160/10, розгляд якої було призначено на 30.09.2010р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 30.09.2010р. судове засідання було відкладено на 26.10.2010р.

У судовому засіданні 26.10.2010р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві № 146 від 10.08.2010р., просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, повноважного представника у судове засідання не направив. Про час і місце судового засідання був попереджений належним чином шляхом направлення ухвал суду про порушення провадження у справі від 30.08.2010р. та відкладення розгляду справи від 30.09.2010р.

Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та позовної заяви адреса відповідача: м. Запоріжжя, Південне шосе, 6А.

Згідно п. 3.6 Роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 з наступними змінами та доповненнями, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно до ст. 33 ГПК України, обов’язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Неявка відповідача чи його представника в судове засідання не звільняє відповідача від виконання вимог суду, викладених в попередній ухвалі суду і направлення суду витребуваних матеріалів.

Згідно зі ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті. Відповідач свої зобов’язання не виконав, не скористався без поважних причин правом на захист своїх інтересів. Не надав суду відзив на позовну заяву чи доказів заперечення (при наявності таких), чи доказів виконання договірних зобов’язань.

Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представника відповідача за наявними доказами, яких достатньо для вирішення спору.

За клопотанням представника позивача судовий розгляд справи проводився без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У судовому засіданні 26.10.2010р. розгляд справи судом закінчено, на підставі ст. 85 ГПК України суддею оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «ФІРМА «ЗГОДА»(надалі - відповідач) зі складу Запорізької філії ЗАТ «СОЛДІ І КО»-«СОЛДІ-ЗАПОРІЖЖЯ»(надалі - позивач) було відвантажено товар згідно видаткових накладних: № 80061 від 17.01.08р., №80172 від 25.01.08р., №80234 від 30.01.08р., №80346 від 06.02.08р., №80468 від 12.02.08р., №80505 від 15.02.08р., №80571 від 21.02.08р., №80641 від 26.02.08р., №80595 від 27.02.08р., №80743 від 03.03.08р., №80937 від 17.03.08р., №81003 від 20.03.08р., №81123 від 27.03.08р., №81279 від 07.04.08р., №81331 від 09.04.08р., №81374 від 10.04.08р., №81440 від 15.04.08р., №81541 від 18.04.08р., №81550 від 21.04.08р., №81578 від 22.04.08р., №81786 від 07.05.08р., №81787 від 07.05.08р., №81870 від 13.05.08р., №81907 від 15.05.08р., №82073 від 23.05.08р., №82125 від 27.05.08р., №82283 від 04.06.08р., №82368 від 10.06.08р., №82443 від 12.06.08р., №82467 від 17.06.08р., №82488 від 18.06.08р., №82523 від 19.06.08р., №82589 від 24.06.08р., №82971 від 16.07.08р., №83083 від 22.07.08р., №83113 від 23.07.08р., №83168 від 25.07.08р., №83218 від 29.07.08р., №83259 від 31.07.08р., №83283 від 31.07.08р., №83520 від 12.08.08р., №83521 від 14.04.08р., №83554 від 15.08.08р., №83587 від 19.08.08р.

Загальна вартість отриманого Товару становить 74 772,63грн. Факт отримання товару підтверджується підписаними сторонами вищезазначених видаткових накладних, а також довіреностями.

Крім того, як зазначив представник позивача в своїх письмових поясненнях 3 02-26/10 від 26.10.2010р. у відповідача існувала дебіторська заборгованість перед ПАТ «СОЛДІІ КО»в сумі 18 340,40грн.

Заборгованість виникла у зв'язку з не проведенням розрахунків за товар, отриманий зі складу Запорізької філії ПАТ «СОЛДІ І КО»-«СОЛДІ-ЗАПОРІЖЖЯ»згідно видаткових накладних: №74731 від 01.11.07р., №74813 від 06.11.07р., №74853 від 08.11.07р., №74962 від 15.11.07р., №74994 від 16.11.07р., _№75038 від 20.11.07р., Ш5058 від 21.11.07р., №75074 від 22.11.07р., №75164 від 28.11.07р., №75201 від 29.11.07р., №25284 від 04.12.07р., №75305          від 05.12.07р., №75323 від 06.12.07р., №75354 від 10.12.07р., №75421 від 12.12.07р., №75726 від 14.12.07р., №75727_від 28.12.07р.

Загальна вартість поставленого товару згідно вказаних накладних становить 19 368,54грн.

07 грудня 2007р. Відповідачем було частково оплачено товар, отриманий за видатковою накладною №74731 від 01.11.07р. в сумі 1 028,14грн.

Таким чином, розмір дебіторської заборгованості Відповідача, станом на 01.01.2008р. становить: 19 368,54 - 1 028,14 = 18 340,40грн.

Відповідачем розрахунки за поставлену продукцію, було проведено частково: 15.01.08р. - 4299,13грн., 07.02.08р. - 7533,22грн., 21.02.08р. - 318,72грн., 29.02.08р. - 3199,00грн., 14.03.08р. - 8765,52грн., 21.03.08р. - 6072,43грн., 04.04.08р. - 3987,86грн., 30.04.08р. - 6854,00грн., 22.05.08р. 4273,71грн., 03.06.08р. - 8569,23грн., 02.07.08р. - 5453,00грн., 15.07.08р. - 2000,00грн., 15.07.08р. - 6051,10грн., 14.08.08р. - 7490,63грн., 29.08.08р. - 8472,20грн., 22.06.09р. - 50,70грн., 30.06.09р. 1648,74грн., 04.08.09р. - 1184,74грн. Загальна сума проведених оплат становить 86 223,93грн.

Представник позивача зазначив що у зв'язку з тим, що при проведенні платежів відповідачем неправильно було вказано призначення платежу, віднести вказані суми як сплату за певною накладною неможливо.

Заборгованість ТОВ «ФІРМА «ЗГОДА»перед ПАТ «СОЛДІ І КО»станом на день розгляду справи становить 6 889,10грн..

19.04.2010 р. позивач направив відповідачу лист-вимогу № 62 про оплату заборгованості.

Крім того наявність боргу відповідачем визнана у листуванні та в Акті звірки від 30 липня 2009року.

Проте відповідачем обов'язок по сплаті не здійснено.

Таким чином, сума боргу відповідача на момент судового розгляду справи складає 6 889,10 грн.

Оцінивши представлені докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобов’язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч. 1 ст. 206 Цивільного кодексу України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Згідно з ч. 2 ст. 205 Цивільного кодексу України правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Стаття 11 ЦК України визначає, що цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

З вище встановленого суд може зробити висновок, що дії сторін були спрямовані на встановлення цивільних прав та обов’язків, що підтверджується видатковими накладними, відповідно до яких відповідач передав товар, а позивач повинен оплатити певну кількість товару за певною ціною. Таким чином, суд дійшов висновку, що між сторонами була укладена угода купівлі-продажу.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

У відповідності до п.2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Факт порушення відповідачем умов договору, доведений представником позивача у судовому засіданні. Вимоги позивача є законними та підлягають задоволенню.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення 3 % річних, яка за період з 01.05.2010р по 10.08.2010р. в сумі 58,32 грн.

Згідно зі ст. 625 ГК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом у судовому засіданні перевірено правильність нарахування 3 % річних, вимоги в цій частині є законні та обґрунтовані, а тому підлягають задоволенню судом.

Станом на час розгляду справи за відповідачем рахується заборгованість у загальному розмірі 6 947,42 грн., з яких 6 889,10 грн. основного боргу та 58,32 грн. –3% річних.

Судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір доведений до суду з його вини.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма ”Згода” (69032, м. Запоріжжя, Південне шосе, 6А, код ЄДРПОУ 23847532) на користь Приватного акціонерного товариства “СОЛДІ І КО” (04073, м. Київ, Подільській р-н, вул. Сиренька, 28/2) в особі Запорізької філії ПАТ “СОЛДІ І КО”-“СОЛДІ-ЗАПОРІЖЖЯ” (69000, м. Запоріжжя, бул. Центральний, 23), р/р 26003000372001 в ПАТ КБ “АкордБанк”, МФО 3806346, код ЄДРПОУ 23162981) 6 889 (шість тисяч вісімсот вісімдесят дев’ять) грн.. 10 коп. - основного боргу; 3% річних у розмірі 58 (п’ятдесят вісім) грн.. 32 коп.;102 (сто дві) грн. 00 коп. - державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. - витрат на сплату інформаційно технічного забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлене і підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 01.11.2010р.

Суддя                                                             І.В. Владимиренко

Суддя