Рішення № 12186932, 04.11.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.11.10 р. Справа № 29/34

Господарський суд Донецької області у складі судді Риженко Т.М.,

при секретарі Петрушенко А.О., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю „Эффект”, м.Донецьк

до Відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Донецьк

про: стягнення заборгованості у розмірі 1158,33грн., штрафу у сумі 694,99грн.

за участю:

представника Позивача Резніченко О.В. (за довіреністю №30 від 04.01.2010р.)

представника Відповідача не зявився;

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Эффект”, м.Донецьк (далі Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Донецьк (далі Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 1158,33грн., штрафу у сумі 694,99грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобовязань за договором поставки №102 від 25.10.2009р., щодо оплати за поставлену продукцію.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: договору поставки №102 від 25.10.2009р., видаткових накладних, претензії від 22.03.2010р., генеральної довіреності, свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, оригінал договору поставки №102 від 2510.2009р., оригінал генеральної довіреності, копії претензії та оригінал видаткової накладної.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 612, 623, 624, 625 Господарського кодексу України, ст.ст. 61, 64, 84 Господарського процесуального кодексу України.

28.09.2010р. Позивач через канцелярію суду надав належним чином засвідчені копії правоустановчих документів, довідки яка свідчить про те, що у період з 10.08.2010р. по 28.09.2010р. на рахунок Позивача грошові кошти від СПД ОСОБА_1 не надходили.

04.11.2010р. Позивачем через канцелярію суду надані квитанції з доказами часткової оплати Відповідачем за поставлений товар.

Представник Позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач у судові засідання не зявлявся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, своїм правом на захист не скористався.

Вся кореспонденція направлялася Відповідачу за адресою, вказаною у позові та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців а саме: АДРЕСА_1.

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, визначену в п.4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 02.06.2006р. №01-8/1128 та в п.11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 15.03.2007р. №01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обовязку щодо інформування сторін про судовий розгляд справи.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення сторін про місце, дату та час проведення судового засідання.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю „Эффект” (Постачальник) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (Покупець) 25.10.2009р. було укладено договір поставки №102. Згідно п.1.1 договору відповідно до умов даного Договору Постачальник зобовязується передати Покупцю, товар в асортименті, кількості та по цінам встановленим у накладних, які є невідємною частиною даного Договору, а Покупець зобовязується прийняти товар та уплатити за нього грошову суму (ціну) на умовах даного договору.

Поставка товару здійснюється Постачальником за попереднім замовленням Покупця, у якій встановлюється детальний асортимент та кількість товару, строк поставки партії та загальна вартість партії товару. Доставка товару здійснюється транспортом Постачальника. Сторони приймають умови: EXW правил Інкотермс 2000 у випадку самовивозу товару, DDU правил Інкотермс 2000 у випадку доставки товару транспортом Постачальника (п. 2.1 Договору).

У розділі 4 договору сторони дійшли згоди щодо порядку розрахунків:

- грошові кошти за поставлений товар перераховуються на поточний рахунок Постачальника у національній валюті України наступним чином (п.4.1 Договору):

- за тютюнові вироби протягом 7 (семи) календарних днів після підписання накладних Покупцем (п.4.1.1 Договору);

- за іншу групу товарів протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів після підписання накладних Покупцем (п.4.1.2 Договору);

- загальна сума даного Договору складає суму товару, отриманого по всім накладним. У випадку зміни ціни або асортименту, сторони підписують нову специфікацію, а попередня при цьому втрачає юридичну силу (п.4.3 Договору);

У розділі 5 договору сторони встановили порядок звіряння суми заборгованості:

- Постачальник проводить звіряння суми заборгованості з Покупцем до 10-го числа кожного місця, в результаті чого підписується акт звіряння. При цьому здійснюється звіряння суми заборгованості, яка існувала до початку дня першого числа цього ж місяця (п.5.1 Договору);

- Покупець зобовязаний підписати акт звіряння протягом 5 календарних днів з моменту надання акту звіряння Постачальником (п.5.2 Договору);

Згідно п.7.3 договору у випадку несплати поставленого товару більш ніж на 15 календарних днів понад строку, встановленого у п.4.1 даного Договору, Покупець сплачує Постачальнику штраф у розмірі 30% від вартості заборгованості. У випадку несплати поставленого товару більш ніж на 30 календарних днів понад строку, встановленого у п.4.1 даного Договору Покупець оплачує Постачальнику штраф у розмірі 60% від вартості заборгованості Постачальник має право зупинити поставку товару до повної оплати.

Строк дії Договору з 25.10.2009р. по 31.12.2010р. (п.10.1 Договору). У випадку, якщо за 30 днів до закінчення строку дії договору ні одна із сторін письмово не повідомить іншу сторону про намір розірвати договір, то строк дії договору автоматично пролонгується на один рік (п.10.1.1 Договору).

Позивачем на виконання умов договору була здійснена поставка, що підтверджується видатковою накладною №793304 від 21.11.2009р. на суму 1887,57грн.

Вказані накладні підписані з боку обох сторін без зауважень, також у накладних міститься посилання на договір №102 від 25.10.2009р.

Відповідачем в порушення умов договору була здійснена лише часткова оплата за поставлений товар у розмірі 729,09грн., внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 1158,33грн.

За таких обставин та у звязку із неналежним виконання грошових зобовязань відповідачем позивач звернувся до суду з позовом.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню у повному обсягу, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського

Оцінивши зміст даного договору з якого виникли цивільні права та обовязки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у власність у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобовязання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст.629 Цивільного кодексу України щодо обовязковості договору для виконання сторонами.

Відповідач, уклавши договір поставки №102 від 25 жовтня 2010 року, прийняв на себе зобовязання відповідно п.6.2.3 Договору оплатити куплений товар у строк, встановлений пунктом 4.1 Договору. Проте, Відповідачем незважаючи на настання строку оплати була здійснена лише часткова оплата за поставлений товар.

Відтак, решта несплаченої суми, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобовязань у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, становить 1158,33грн.

За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобовязання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості перед Позивачем за поставлений товар підтверджується матеріалами справи, Відповідачем в порядку ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу не спростована (наявність)/недоведене припинення зобовязання будь-яким передбаченим законом способом в частині суми боргу, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, до таких наслідків зокрема належать: відшкодування збитків та сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (за умовами передбаченими договором). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно п.7.3 договору у випадку несплати поставленого товару більш ніж на 15 календарних днів понад строку, встановленого у п.4.1 даного Договору, Покупець оплачує Постачальнику штраф у розмірі 30% від вартості заборгованості. У випадку несплати поставленого товару більш ніж на 30 календарних днів понад строку, встановленого у п.4.1 даного Договору Покупець оплачує Постачальнику штраф у розмірі 60% від вартості заборгованості Постачальник має право зупинити поставку товару до повної оплати.

З огляду на встановлений ст. ст. 6, 627 ЦК України, принцип свободи договору, сторони при укладанні договору вправі встановлювати міру відповідальності за порушення умов договору на власний розсуд.

Факт несвоєчасного виконання відповідачем зобовязань по оплаті товару, поставленого позивачем є доведеним, тому суд перевіривши арифметичний розрахунок нарахування суми штрафу, дійшов висновку про його обґрунтованість та вважає за можливе задоволення вимог і в частині стягнення штрафу у розмірі 694,99грн.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Эффект”, м.Донецьк до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 1158,33грн., штрафу у сумі 694,99грн. задовольнити у повному обсягу.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Эффект” (83121, м.Донецьк, вул.Собінова, 2-б, ЄДРПОУ 22016013) заборгованість у розмірі 1158,33грн., штрафу у сумі 694,99грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Эффект” (83121, м.Донецьк, вул.Собінова, 2-б, ЄДРПОУ 22016013) компенсацію судових витрат: державне мито в розмірі 102,00грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засідання 04.11.2010р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя

Повний текст рішення складено та підписано 08.11.10р