Рішення № 121866795, 25.09.2024, Борщівський районний суд Тернопільської області

Справа № 608/1859/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2024 року м.Борщів

Суддя Борщівськогорайонного судуТернопільської областіЗушман Г.І.розглянувши впорядку спрощеногопозовного провадженнябез повідомлення(виклику)сторін цивільнусправу запозовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк»,треті особи,які незаявляють самостійнихвимог щодопредмета спору приватнийнотаріус Київськогоміського нотаріальногоокругу БригідаВолодимир Олександрович;приватний виконавецьвиконавчого округу Тернопільськоїобласті МелихАнатолій Іванович,про визнаннявиконавчого написутаким,що не підлягаєвиконанню, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду із позовом, в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 2284, вчинений 14 січня 2022 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем про стягнення з неї в користь Акціонерного товариства «Першийукраїнський міжнароднийбанк» (далі -АТ «ПУМБ»)заборгованості закредитним договором№26256029460770від 27лютого 2016року врозмірі 38599,10грн.На підставі цього виконавчого напису 10 лютого 2022 року приватним виконавцем виконавчого округу Тернопільської області Мелихом А.І. відкрито виконавче провадження про стягнення з неї заборгованості. Посилається на те, що зазначений вище виконавчий напис є протиправним, винесений з порушенням вимог чинного законодавства, а тому не підлягає виконанню.

Ухвалою Чортківського районного суду Тернопільської області від 26 липня 2024 року цивільну справу №608/1859/24 за позовом ОСОБА_1 до (АТ «ПУМБ»), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О.; приватний виконавець виконавчого округу Тернопільської області Мелих А.І., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню передано на розгляд Борщівському районному суду Тернопільської області за територіальною підсудністю, за місцем проживання позивачки.

Ухвалою Борщівського районного суду Тернопільської області від 26 серпня 2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено провести в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, та запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву.

28 серпня 2024 року представник відповідача АТ «ПУМБ» адвокат Бойченко Д.О. подав заяву про визнання позовних вимог, в якому просить задовольнити позовні вимоги позивачки ОСОБА_1 в частині визнання оскаржуваного виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. Просить стягнути з відповідача АТ «ПУМБ»судові витрати по справі, понесені позивачкою на сплату судового збору в розмірі 50 відсотків.

Дослідивши та оцінивши докази по справі суд встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_1 оскаржує виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. 14 січня 2022 року, зареєстрований в реєстрі за № 2284 про стягнення з ОСОБА_1 в користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» заборгованості за кредитним договором №26256029460770 від 27 лютого 2016 року в розмірі 38599,10 грн., в тому числі: 18346,91 грн. простроченої заборгованості за сумою кредиту; 14161,35 грн. простроченої заборгованості за процентами; 6090,84 грн. неустойки за порушення зобов`язань по кредиту.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Тернопільської області Мелиха Анатолія Івановича 10 лютого 2022 року відкрито виконавче провадження №68593470 з виконання вище наведеного виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. 14 січня 2022 року № 2284 про стягнення з ОСОБА_1 в користь Акціонерного товариства «Першийукраїнський міжнароднийбанк» заборгованостіза кредитнимдоговором №26256029460770від 27лютого 2016року врозмірі 38599,10грн.

За загальним правилом, визначеним ст.ст.15,16 Цивільного кодексу України(далі -ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один зі способів, визначених частиною першоюстатті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно достатті 18 ЦК Українинотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Вчинюючи виконавчі написи, нотаріус відповідно до закону встановлює та офіційно визнає факт наявності певної безспірної заборгованості та викладає такий свій висновок у відповідному нотаріальному акті - документі (виконавчому написі), що одночасно є підставою для примусового виконання (пункт 3 частини першоїстатті 3 Закону України «Про виконавче провадження»).

Нотаріус у межах реалізації наданих йому юрисдикційних повноважень не вирішує спорів про право, але в результаті розгляду нотаріальної справи та вчинення нотаріальної дії правова невизначеність все ж припиняється. Отже, здійснюючи повноваження у сфері безспірної юрисдикції, нотаріус має встановлювати наявність або відсутність певного юридичного складу, щоб покласти його у підставу нотаріального акта в межах вчинюваної ним відповідної нотаріальної дії.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюєтьсяЗаконом України «Про нотаріат»та іншими актами законодавства України (частина першастатті 39 цього Закону). Таким актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженийнаказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5(далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19статті 34 Закону України «Про нотаріат»). При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. При цьому безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172(далі Перелік).

Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвяченаглава 14 Закону України «Про нотаріат»та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною - стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Згідно зістаттею 87 Закону України «Про нотаріат»для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат»визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 глави 16 розділу ІІ цього Порядку).

Згідно з підпунктом 1.1 пункту 1 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Підпунктом 1.2 пункту 1 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій вчинення нотаріальних дій перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Пунктом 1 Переліку передбачено, що для одержання виконавчого напису нотаріуса за нотаріально посвідченими договорами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно (крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього Переліку), подаються: оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

26 листопада 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».

Зазначеною постановою були внесені зміни в розділ «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами» та доповнено новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Тобто, нотаріус міг вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису кредитор мав би надати нотаріусу оригінал кредитного договору, засвідчену стягувачем виписку з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Однак постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» було визнано незаконною та нечинною.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року у справі №826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року було залишено без змін.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року було відмовлено в задоволенні заяви ПАТ «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року.

Пленум Вищого адміністративного суду України у п. 10.2 Постанови від 20 травня 2013 року №7 «Про судове рішення в адміністративній справі» роз`яснив, що визнання акта суб`єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта. Суд визначає, що рішення суб`єкта владних повноважень є нечинним, тобто втрачає чинність з певного моменту лише на майбутнє, якщо на підставі цього рішення виникли правовідносини, які доцільно зберегти.

Тобто, на сьогоднішній день редакція Переліку передбачає можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.

За таких обставин, оспорюваний виконавчий напис вчинено після набрання законної сили вказаним вище судовим рішенням про скасування положень, на підставі яких його було вчинено, а саме пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 158/2157/17 та постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року в справі № 172/1652/18.

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду за результатами розгляду справи №916/3006/17 у постанові від 02 липня 2019 року, вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

У спорі, який виник заборгованість є спірною, оскільки позивачка її не визнає шляхом визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до частини четвертоїстатті 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи усі вищевикладені обставини, норми матеріального права та висновки Верховного Суду, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є підставними, порушене право позивачки підлягає захисту шляхом визнання спірного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 3ст.142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. У разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача.

Зважаючи на те, що відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, позивачці з державного бюджету слід повернути 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позовної заяви відповідно до вимог ч. 1ст. 142 ЦПК України та ч.3 ст.7 Закону України «Про судовий збір.

З відповідача в користь позивачки необхідно стягнути 50 (п`ятдесят) відсотків судових витрат, понесених нею на сплату судового збору.

На підставінаведеного,відповідно дост.ст.15,16,18ЦК України,ст.ст.50,87,88Закону України«Про нотаріат»,Порядку вчиненнянотаріальних дійнотаріусами України,затвердженогонаказом Міністерстваюстиції Українивід 22лютого 2012року №296/5,керуючись ст.ст.13,81,89,95,141,142,200,206,263,265,268,273354,355 ЦПКУкраїни,суддя

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович; приватний виконавець виконавчого округу Тернопільської області Мелих Анатолій Іванович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. 14 січня 2022 року, зареєстрований в реєстрі за № 2284 про стягнення з ОСОБА_1 в користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» заборгованості за кредитним договором №26256029460770 від 27 лютого 2016 року в розмірі 38599,10 грн.

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50 (п`ятдесят) відсотків судового збору в сумі 605,60 грн., сплаченого нею при поданні позову відповідно до квитанції ТВБВ №10019/036 АТ «Ощадбанк» до платіжної інструкції на переказ готівки №3 від 23 липня 2024 року.

Стягнути з Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» в користь ОСОБА_1 50(п`ятдесят) відсотківсудового збору в сумі 605,60 грн., сплаченого нею за подання позовної заяви до суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скаргана рішеннясуду можебути поданапротягом тридцятиднів здня складенняповного судовогорішення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивачка: ОСОБА_1 , жителька АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» (04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4, код ЄДРПОУ 14282829).

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:

приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович;

приватний виконавець виконавчого округу Тернопільської області Мелих Анатолій Іванович (м.Тернопіль, вул.Торговиця (Живова), буд.32-А Тернопільської області).

Повне рішення складено 25 вересня 2024 року.

Суддя