Рішення № 12186598, 08.11.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08.11.10 р.                     Справа № 18/178                               

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Ремстройенерго”

м. Добропілля Донецької області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Енергоімпекс”

м. Донецьк

про стягнення 94085,52 грн.

Суддя господарського суду Донецької області О.В.Овсяннікова

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за

участю представників сторін:

від позивача: Гетьман А.О. – дов.

від відповідача: Боярська Г.А. – дов.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Ремстройенерго” звернулось з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Енергоімпекс” 73168,15 грн. боргу. 10239,55 грн. інфляції, 3610,55 грн. річних та 7067,27 грн. пені, а всього 94085,52 грн.

          В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що зобов’язання за договором ним були виконані у повному обсязі, але в порушення умов договору відповідач за виконані роботи розрахувався частково, тому виник борг за прострочку оплати якого нараховані інфляційні, річні та пеня.

Відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки заборгованість та судові витрати ним добровільно сплачені, а нараховані штрафні санкції вважає необґрунтованими з посиланням на те, що вони не підтверджені обставинами справи та відповідними доказами.

Заявою від 08.11.2010 р. позивач відмовився від позовних вимог в частині стягнення боргу у зв’язку з його повною оплатою відповідачем.

Суд розцінює заяву як зменшення позовних вимог, а не відмову від позову взагалі, оскільки від решти вимог позивач не відмовився.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач має право до прийняття рішення по справі – збільшити або зменшити розмір позовних вимог, тому заява приймається судом і справа розглядається з урахуванням зменшених вимог.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши доводи та пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

          28 жовтня 2008 р. сторонами був укладений договір № 15/10/08, відповідно з п. 1.1 якого відповідач (Замовник) доручив, а позивач (Підрядник) прийняв на себе зобов’язання власними або залученими силами виконати роботи з ремонту металоконструкцій моста № 3

Строк дії договору встановлений з моменту підписання до його повного виконання.

У п. 5.3 договора сторони передбачили, що акт виконаних робіт готує Підрядник і передає його для підписання уповноваженому представнику Замовника у строк не пізніше 25 числа звітного місяця.

Позивач свої зобов’язання за договором виконав, що підтверджується актами прийомки виконаних підрядних робіт по формі № КБ-2в: № 1 від 01 грудня 2008 р., № 1 від 29 грудня 2008 р., № 1 від 27 березня 2009 р. та № 1 від 06 серпня 2009 р. на загальну суму 174130,80 грн. підписаними Замовником без зауважень.

Сторонами також були підписані довідки про вартість виконаних підрядних робіт форми № КБ-3: від 01 грудня 2008 р., від 29 грудня 2008 р., від 27 березня 2009 р. та від 06 серпня 2009 р. на загальну суму 174130,80 грн.

Пунктом 5.3 договора сторони передбачили, що оплата виконаних робіт здійснюється впродовж 10 – ти днів після підписання акта виконаних робіт по формам № КБ-2в та № КБ-3.

Фактично ця умова договору відповідачем порушена, розрахунки за прийняті роботи ним проведені частково, у сумі 100962,40 грн., що підтверджується відповідними доказами (копії платіжних доручень у матеріалах справи).

Несплачена сума на день звернення позивача з позовом становила 73168,40 грн.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Після звернення позивача з позовом відповідач платіжними дорученнями № 3224 від 22 жовтня 2010 р. та № 3278 від 29 жовтня 2010 р. (копії у матеріалах справи) перерахував 74345,26 грн. за роботи згідно договора та судові витрати по справі, внаслідок чого позивач заявою від 08.11.2010 р. відмовився від позовних вимог в частині стягнення боргу.

За прострочку виконання грошового зобов’язання позивачем нараховані річні у сумі 3610,55 грн., за період з 08.01.2009 р. по 19.08.2010 р. та індекс інфляції у сумі 10239,55 грн., за період з січня 2009 р. по липень 2010 р. на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, які підлягають стягненню.

Заперечень проти розрахунку інфляційних та річних, нарахованих позивачем, відповідачем не висунуто.

Пунктом 6.3 договора сторони передбачили відповідальність за порушення строків оплати виконаних робіт у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ вартості робіт по яким допущена прострочка оплати за кожен день прострочки.

Пеня у сумі 7479,19 грн. за 182 дня прострочки (з 16.09.2009 р. по 17.03.2010 р.) нарахована позивачем в порушення п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, згідно з яким нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Порушення зобов’язань за актом від 01.12.2008 р. відповідно з 5.3 договора виникло з 11.12.2008 р., а тому нарахування пені за цим актом припинилось з 10.06.2009 р., відповідно за актом від 29.12.2008 р. період для нарахування пені – з 11.01.2009 р. по 10.07.2009 р., за актом від 27.03.2009 р. – з 11.04.2009 р. по 10.10.2009 р. та за актом від 06.08.2010 р. –з 16.08.2009 р. по 16.02.2010 р.

Таким чином пеня підлягає стягненню по двом актам: за актом від 27.03.2009 р. пеня підлягає стягненню за 25 днів прострочки (з 16.09 по 10.10.2009 р.) у сумі 662,63 грн., а за актом від 06.08.2009 р. за 154 дня прострочки (з 16.09.2009 р. по 16.02.2010 р.) у сумі 2589,40 грн., а всього у сумі 3252,03 грн. відповідно з п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Заперечення відповідача щодо залишення позовних вимог без розгляду судом відхиляються, оскільки п. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України надає суду право залишити позов без розгляду лише у випадку, якщо заяву підписано особою, яка не має права підписувати її або особою, посадове становище якої на вказано. Як вбачається з позовних матеріалів заяву підписано директором юридичної особи, який відповідно з установчими документами має право підпису позовних заяв без довіреності. В іншій частині заперечення відповідача також є необґрунтованими, оскільки не підтверджені відповідними доказами та спростовуються матеріалами справи.

Враховуючи, що судові витрати сплачені відповідачем у повній сумі, (копія платіжного доручення № 3278 від 29.10.2010 р. у матеріалах справи) відповідач звільняється від їх відшкодування відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, а провадження у справі щодо стягнення боргу підлягає припиненню у зв’язку з відсутністю предмета спору, на підставі п. 1.1.ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Беручи до уваги викладене, керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 49, п. 1.1 ст 80, ст.ст. 82, 84–85 Господарського процесуального кодексу України, на підставі ст.ст. 526, 625 Цивільного кодексу України, п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, суд, –

В И Р І Ш И В :

          Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Ремстройенерго” м. Добропілля Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю „Енергоімпекс” м. Донецьк про стягнення 94085,52 грн. – задовольнити частково.

          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Енергоімпекс” (83028, м. Донецьк, Будьонівський район, вул. Майська, буд. 66; код ЄДРПОУ 30962337; р/р 26008001300006 в ВАТ „Європромбанк” МФО 377090) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Ремстройенерго” (85000, Донецька область, м. Добропілля, вул. Київська, 1; код ЄДРПОУ 25116465; р/р 26004400008000 у Відділенні № 1 ЗАТ „Донгорбанк” у м. Краматорськ, Донецька область МФО 334970) 10239,55 грн. інфляції, 3610,55 грн. річних та 3252,03 грн. пені.

В частині стягнення боргу у сумі 73168,15 грн. провадження у справі припинити.

В частині стягнення пені у сумі 3815,24 грн. – відмовити.

У засіданні суду оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає чинності через 10 днів після його підписання.

Суддя                               

Повний текст рішення підписаний 12.11.2010 р.