Рішення № 12186541, 11.11.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.11.10 р.                     Справа № 2/243                               

Суддя господарського суду Донецької області Мартюхіна Н.О.

при секретарі судового засідання Трубачевій          А.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” м. Київ в інтересах Центру телекомунікаційних послуг № 3 Донецької філії ВАТ „Укртелеком”, м. Горлівка

до відповідача: Приватного підприємства „Вілмат”, м. Горлівка

про стягнення заборгованості в сумі 1684,13грн.

За участю

представників сторін

від позивача: Бражко Д.В. – за довір.

від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство “Укртелеком” м. Київ в особі Центру телекомунікаційних послуг № 3 Донецької філії ВАТ „Укртелеком” м. Горлівка, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного підприємства „Вілмат”, м. Горлівка про стягнення 1684,13грн., з яких 1581,28грн. – сума основного боргу, 34,93грн. – пеня, 55,38грн. – індекс інфляції, 12,54грн. – 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не виконує зобов’язання по оплаті наданих послуг електрозв’язку за договором № 525 від 01.10.2004р.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, відзиву по заявленим вимогам не надав, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 05.11.2010р. № 02-62/33664.

З урахуванням цих даних, суд вважає належним виконання обов’язку щодо повідомлення відповідача про вчинені судом процесуальні дії та можливим розглянути спір, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в справі матеріалами. До того ж, згідно ст. 59 ГПК України, надання відзиву на позов є правом відповідача.

          Приймаючи до уваги вищенаведені обставини, з огляду на достатність представлених матеріалів, справа розглянута згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд ВСТАНОВИВ:

01.10.2004р. між Відкритим акціонерним товариством „Укртелеком” (Підприємство зв’язку) та Приватним підприємством „Вілмат” (Споживач) був укладений договір про надання послуг електрозв’язку № 525.

Відповідно до розділу №1 Предметом договору підприємство зв’язку надає послуги електрозв’язку, перераховані в додатку 1, і безплатні послуги, перераховані в додатку 2.

Згідно до п. 2.1.1., 2.1.14., 2.1.15 підприємство зв’язку зобов’язане забезпечувати безперебійне і якісне надання послуг телефонного зв’язку. Задовольняти потребу Споживача у послугах проводового мовлення. Забезпечувати якісну роботу мереж проводового мовлення.

Пунктом 3.2.7. договору встановлено що Споживач зобов’язаний своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону.

Розділом 4 “Оплата та порядок розрахунків” договору визначено, що послуги, як надаються Підприємством зв’язку, оплачуються за тарифами, затвердженими згідно з чинним законодавством. Споживач сплачує послуги електрозв’язку за спільного погодженою авансовою системою оплати. Споживач повинен своєчасно оплачувати надані послуги. Розрахунок абонплати за користування місцевим телефонним зв’язком здійснюється за сталою (без почасової оплати) або за змінною (з почасовою) величиною, якщо остання передбачена технічними можливостями обладнання АТС. Підприємство зв’язку у відповідності з нормативними документами приймає від Споживача оплату послуг електрозв’язку або доручає проводити приймання оплати іншим організаціям та установам (відділенням зв’язку, касам Ощадбанку, комерційним банкам тощо), з якими укладені відповідні договори. Підприємство зв’язку інформує Споживача про перелік та місцезнаходження (адресу) пунктів приймання платежів.

Розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв’язку за кожний попередній місяць проводяться Споживачем протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

За отримані в кредит послуги міжміського та міжнародного телефонного зв’язку справляється додаткова плата в розмірі двох відсотків вартості наданих послуг.

У разі застосування авансової системи оплати Споживач для одержання послуг електрозв’язку проводить щомісячно, до 20 числа поточного місяця, попередню оплату їх вартості в розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді, з подальшим перерахунком (до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) виходячи з фактично наданих послуг.

Відповідно до п. 108 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг абонентна плата за користування телефоном, почасова оплата місцевих телефонних розмов, плата за міжміські та міжнародні телефонні розмови, надіслані в кредит телеграми та за інші послуги, надані по телефону, вноситься абонентом у десятиденний строк після отримання рахунка, але не пізніше 20 числа місяця, що настає після розрахункового періоду. Розрахунковим періодом вважається, як правило, календарний місяць, у межах якого надавалися послуги. У разі неотримання рахунка до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду, або здійснення розрахунків без застосування квитанцій (без надсилання рахунків) абонент повинен звернутися до служби розрахунків оператора для отримання інформації про належну до сплати суму. Обов’язковість застосування норм яких передбачено договором.

Згідно до п. 5.8. договору у разі несплати за надані послуги електрозв’язку понад установлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) Споживач сплачує пеню в розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, від затриманих платежів за кожну добу затримки, згідно з чинним законодавством.

          Пунктом 7.1. договору встановлено, що останній набирає чинності з дня підписання і діє п’ять років.

          Відповідно до п. 7.2. договору, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодна зі Сторін не повідомила про його припинення, то договір вважається дійсним на той же термін.

          Сторонами доказів відмови від договору до матеріалів справи не надано, у зв’язку з чим за висновками суду договір є дійсним.

У період з березня 2010р. по жовтень 2010р. позивачем було надано відповідачу послуги електрозв’язку, що підтверджується виставленими рахунками, зокрема від 30.03.2010р. на суму 499,56грн., від 30.04.2010р. на суму 490,33грн., від 31.05.2010р. на суму 486,82грн., від 30.06.2010р. на суму 416,81грн., від 31.07.2010р. на суму 416,81грн., від 31.08.2010р. на суму 416,81грн., від 30.09.2010р. на суму – 646,30грн., а всього на загальну суму 2080,84грн.

Факт надання зазначених послуг підтверджується картками підприємства, що додані до матеріалів справи.

За надані послуги електрозв’язку, у період з березня 2010р. по жовтень 2010р. відповідач розрахувався частково в розмірі 499,56грн.

Таким чином на час слухання справи за відповідачем облікується заборгованість в розмірі 1581,28грн., що підтверджено матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Свої зобов’язання щодо повної та своєчасної оплати грошових коштів всупереч вищевказаним нормам Цивільного та Господарського кодексу України, умовам Договору відповідач не виконав, у зв’язку з чим виникла заборгованість в сумі 1581,28грн.

Відповідач доказів погашення суми боргу в розмірі 1581,28грн. до матеріалів справи не надав, позовні вимоги не спростував, у зв’язку з чим вимоги про стягнення суми боргу підлягають задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 34,93грн. за період з 21.05.2010р. по 30.09.2010р. на підставі п. 6.8. договору.

Перевіривши розрахунок пені суд знаходить його арифметично вірно, а вимоги щодо стягнення пені в розмірі 34,93грн. за період з 21.05.2010р. по 30.09.2010р. такими, що підлягають задоволенню.

Крім того позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 12,54грн. за період з 21.05.2010р. по 30.09.2010р. та індекс інфляції в розмірі 55,38грн. за період з травня 2010р. по вересень 2010р. на підставі ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних та індексу інфляції суд вважає їх арифметично вірним, а вимоги, щодо стягнення 55,38грн. інфляційних збитків та 12,54грн. 3% річних такими, що підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази наявності заборгованості та порушення відповідачем зобов’язань за договором, суд вважає, позовні вимоги обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати підлягають стягненню з відповідача в порядку ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України “Про телекомунікації” ст. ст. 22, 33, 42, 43, 49, 78, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” м. Київ в особі Центру телекомунікаційних послуг № 3 Донецької філії ВАТ „Укртелеком” м. Горлівка до Приватного підприємства „Вілмат”, м. Горлівка про стягнення 1684,13грн. – задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства „Вілмат” (84600, м. Горлівка, вул.. Ізотова, 30, 1, р/р 26004980310 в Горлівській філії АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 334088, ЄДРПОУ 20332141) на користь Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” м. Київ в особі Центру телекомунікаційних послуг № 3 Донецької філії ВАТ „Укртелеком” (84601, м. Горлівка, пр. Леніна, 8, р/р 260051326 в Донецькій ОД ВАТ „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 335076, ЄДРПОУ 01183764) заборгованості в розмірі 1581,28грн., пеню в розмірі 34,93грн., 3% річних в розмірі 12,54грн., індекс інфляції в розмірі 55,38грн., витраті по сплаті державного мита в розмірі 102грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення суду може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дні прийняття рішення.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя