Рішення № 12186267, 09.11.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.11.10 р.Справа № 13/274-10 За позовом приватного підприємства „Грейтфілд”, с. Зоря Саратського району Одеської області

до товариства з обмеженою відповідальністю „Українські хімічні технології”,

м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області

про стягнення 872229,90 грн.

Суддя Первушин Ю.Ю.

Представники:

від позивача: Гоменюк О.Л.- представник, довіреність від 01.09.2010р б/н;

від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство „Грейтфілд”, с. Зоря Саратського району Одеської області (далі–позивач) звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Українські хімічні технології”, м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області (далі –відповідач) про стягнення 872229,90 грн., з яких сума основного боргу у розмірі 608936,06 грн., пеня у розмірі 263293,85 грн., та судові витрати у справі.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на невиконання відповідачем зобов’язань за дистриб’ютерським договором №06/11-06Д від 17.11.2006 р.

Відповідач відзив на позов не надав, у судові засідання 21.09.2010 р., 01.10.2010 р., 02.11.2010 р. не з'явився. Місцезнаходження відповідача підтверджено витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №7090243 від 27.09.2010 р. (а.с. 28-30).

За клопотанням представника позивача, згідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, продовжувався строк розгляду справи до 06.11.2010 р.

У судовому засіданні 02.11.2010 р. від позивача надійшов уточнений розрахунок позовних вимог, відповідно до якого загальна сума заборгованості відповідача станом на 11.08.2010 р. складає 664858,00 грн., з яких сума основного боргу у розмірі 608936,06 грн., пеня у розмірі 55922,00 грн.

Справа розглядається за наявними матеріалами, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності представника відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

В судовому засіданні 02.11.2010 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

17.11.2006 р. між Приватним підприємством „Грейтфілд” (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю „Українські хімічні технології” (дистриб’ютор) був укладений дистриб’ютерський договір №06/11-06Д (далі-Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору, продавець зобов'язався поставити товар, а дистриб’ютор прийняти та сплатити за поставлений товар згідно до накладних або специфікацій на протязі строку дії договору. Продавець надає, а дистриб’ютор приймає право на продаж товару на території України за спеціальними дистриб’юторським цінами (узгодженими між сторонами в специфікаціях) (п. 1.2 договору).

Згідно п. 2.2.2 договору, дистриб’ютор зобов’язаний сплатити за отриманий від продавця товар у строки та на умовах договору. Право власності на товар переходить від продавця до дистриб’ютора з моменту повної сплати за поставлену партію товару (згідно п. 3.3 договору).

Позивач (продавець) на виконання своїх зобов'язань за договором здійснив поставку товару (аміачна селітра, амофос) відповідачу (дистриб’ютору) на загальну суму 2255531,38 грн. згідно до специфікацій №1, №2 до договору від 17.11.2006 р. (а.с. 12,13), видаткових накладних №1/17 від 17.11.2006 р., №2/17 від 17.11.2006 р. (а.с. 14, 15).

Факт отримання відповідачем товару підтверджують копії видаткових накладних №1/17 від 17.11.2006 р., №2/17 від 17.11.2006 р., що підписані представниками та завірені печатками обох сторін (а.с. 14, 15).

Згідно з п. 5.4. Договору, розрахунок за поставлений товар проводиться в строки, узгоджені в додатках/специфікаціях до договору шляхом перерахування дистриб’ютором на розрахунковий рахунок продавця грошових коштів.

Відповідач отримав поставлений Позивачем товар та оплатив його частково, тому станом на 01.06.2007 р. заборгованість відповідача складала суму 808327,06 грн.

01.06.2007 р. між продавцем та дистриб’ютором було підписано додаткову угоду до договору, відповідно до якої було встановлено строк оплати заборгованості дистриб’ютора продавцю у загальній сумі 808327,06 грн. до 01.09.2007 р.

Але на виконання вимог договору та додаткової угоди відповідач сплати суму заборгованості частково, тому станом на 04.08.2010 р. заборгованість відповідача складала суму 608936,06 грн., що підтверджує акт звірки взаєморозрахунків між сторонами від 04.08.2010 р. підписаний посадовими особами та завірений печатками обох сторін (а.с. 20).

Пунктом 6.1. Договору зазначено, що за прострочення виконання зобов’язань за договором

сторони несуть відповідальність у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період прострочки за кожен день прострочення виконання зобовязань.

Згідно наданого позивачем уточненого розрахунку (а.с. 49):

- сума заборгованості відповідача станом на 13.08.2010 р. складає 608936,06 грн.,

- сума пені нарахована за період з 02.09.2007 р. по 02.03.2008 р. (182 дні) у розмірі 55922,00 грн.

На час розгляду справи, доказів погашення заборгованості відповідача перед позивачем не надано.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне задовольнити позов частково з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаро - розпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 530 ч. 1 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.

Станом на дату розгляду справи відповідач доказів погашення заборгованості перед позивачем, відзив на позов, письмові пояснення або контррозрахунок заборгованості до суду не надав.

За ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до положень ст.ст. 216-217, 230-231 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 6.1. Договору, за прострочення виконання зобов’язань за договором сторони несуть відповідальність у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період прострочки, за кожен день прострочення виконання зобов’язання.

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського процесуального кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше на встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Таким чином, оскільки строк виконання зобов’язання за договором було встановлено до 01.09.2007 р., сума пені нарахована позивачем правомірно за період з 02.09.2007 р. по 02.03.2008 р. (за 182 дні) у розмірі 55922,00 грн.

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов’язку в натурі та застосування штрафних санкцій.

Враховуючи викладене, суд вважає що відповідач належним чином не виконав свої, встановлені дистриб’ютерським договором №06/11-06Д від 17.11.2006 р. майново-господарські зобов’язання перед позивачем з оплати отриманого товару, тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за отриманий товар у розмірі 608936,06 грн., та суми пені нарахованої за період з 02.09.2007 р. по 02.03.2008 р. у розмірі 55922,00 грн. є обґрунтованими, та підлягають задоволенню.

Позивачем на підставі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві, як на підставу своїх позовних вимог.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по справі покладаються на відповідача пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 43, 49, 75, 82–85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Українські хімічні технології” (51931, м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, пр. Леніна, д. 51 кв.27; код ЄДРПОУ 31330072) на користь приватного підприємства „Грейтфілд” (68251, с. Зоря Саратського району Одеської області, вул. 28 червня, б. 200; код ЄДРПОУ 33890525)суму заборгованості у розмірі 608936,06 грн. (шістсот вісім тисяч дев’ятсот тридцять шість грн. 06 коп.), пеню у розмірі 55922,00 грн. (п’ятдесят п’ять тисяч дев’ятсот двадцять дві грн. 00 коп.), 6 648,58 грн. (шість тисяч шістсот сорок вісім грн. 58 коп.) - витрат по сплаті державного мита, 179,90 грн. (сто сімдесят дев’ять грн. 90 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяЮ.Ю. Первушин Повний текст рішення складено

11.11.2010 р.