Рішення № 12186264, 09.11.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.11.10 р.Справа № 13/276-10 За позовом Відкритого акціонерного товариства „Запорізький металургійний комбінат „Запоріжсталь”, м. Запоріжжя

до товариства з обмеженою відповідальністю „Тако-буд”, м. Дніпропетровськ

про розірвання договору, стягнення 13540,08 грн., повернення товару на суму 24 413,52 грн.

Суддя Первушин Ю.Ю.

Представники:

від позивача: Серебряков С. Б. - представник, доручення №20-142 від 02.02.2010 р.;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство „Запорізький металургійний комбінат „Запоріжсталь”, м. Запоріжжя (далі–позивач) звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Тако-буд", м. Дніпропетровськ (далі–відповідач) про розірвання договору поставки, укладеного між сторонами №35341863/5/08/2 від 19.08.2010 р., стягнення заборгованості за цим договором у розмірі 13 540,08 грн. та зобов’язання відповідача повернути товар (мийки з нержавіючої сталі) поставлений за цим договором у кількості 124 од. вартістю 24413,52 грн. та судові витрати у справі.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на невиконання відповідачем зобов’язань за договором поставки №35341863/5/08/2 від 19.08.2010 р.

Відповідач надав до суду відзив на позов, відповідно до якого просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог у повному обсязі на підставі ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", та розглядати справу без участі представника відповідача.

Відповідач у судові засідання 21.09.2010 р., 07.10.2010 р., 04.11.2010 р. не з'явився, докази сплати заборгованості або контррозрахунок до суду не надав. Місцезнаходження відповідача підтверджено довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №7084092 від 27.09.2010 р. (а.с. 90-92).

За клопотанням представника позивача, згідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, продовжувався строк розгляду справи до 10.11.2010 р.

01.11.2010 р. до господарського суду від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить розірвати договір поставки №35341863/5/08/2 від 19.08.2010 р., стягнути заборгованість за цим договором у розмірі 37953,60 грн., з яких 3540,08 –заборгованість за реалізовану продукцію, 24413,52 грн. –вартість нереалізованої продукції.

Справа розглядається за наявними матеріалами, за відсутності представника відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

В судовому засіданні 04.11.2010 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення, згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

19.08.2008 р. між відкритим акціонерним товариством “ Запорізький металургійний комбінат „Запоріжсталь” (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Тако-буд" (покупець) був укладений договір поставки №35341863/5/08/2 (далі-Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору, постачальник зобов'язався в обумовлений договором строк поставити та передати у власність, а покупець прийняти та сплатити товар у відповідності до умов договору. Найменування і кількість товару вказані у специфікації №1, що є невід’ємною частиною договору.

Згідно з п. 4.4. Договору, покупець сплачує за реалізований за календарний тиждень товар у строк не пізніше 3-х робочих днів з дня її закінчення. Передача права власності і риску на товар переходить в момент отримання покупцем товару і підписання сторонами накладних на відпуск товарно-матеріальних цінностей (п. 3.1 договору).

Договір було укладено строком до 31.12.2008 р. відповідно до п. 10.1 договору, але в подальшому був пролонгований до 18.08.2010 р. на підставі Додаткової угоди №4 до договору від 18.06.2009 р.

Позивач на виконання своїх зобов’язань за договором здійснив поставку відповідачу продукції загальною вартістю 80462,52 грн., з якої було реалізовано продукцію на суму 52782,84 грн., постачальнику було сплачено 42467,64 грн., тому заборгованість станом на 30.11.2009 р. за реалізовану продукцію становила 10315,20 грн., заборгованість за нереалізовану продукцію становила суму 27679,68 грн., всього заборгованість відповідача станом на 30.11.2009 р. складала суму 37994,88 грн., що підтверджує акт звірки взаєморозрахунків між сторонами станом на 30.11.2009 р. підписаний посадовими особами та завірений печатками обох сторін (а.с. 37).

Згідно з п. 4.4. Договору, покупець сплачує за реалізований за календарний тиждень товар у строк не пізніше 3-х робочих днів з дня його закінчення.

Відповідач прийняв поставлену постачальником Позивачем продукцію та оплатив її частково, тому сума заборгованості відповідача станом на 30.11.2009 р. складала суму 37994,88 грн.

Позивач надав суду копії листування з відповідачем, претензії №19-15/6545-ПР від 03.11.2009 р., №19-15/6577-ПР від 23.11.2009 р., №19-15/6609-ПР від 28.12.2009 р., №19-15/6633-ПР від 05.02.2010 р. (а.с. 68-71), які було адресовано відповідачу з вимогою про сплату заборгованості, на яку відповіді позивач не отримав.

Згідно наданої позивачем заяви про уточнення позовних вимог №20/2062310 від 20.10.2010 р., позивач просить розірвати договір поставки №35341863/5/08/2 від 19.08.2010 р., стягнути заборгованість за цим договором у розмірі 37953,60 грн., з яких 13540,08 –заборгованість за реалізовану продукцію, 24413,52 грн. –вартість нереалізованої продукції.

Відповідач надав 24.09.2010 р. до господарського суду відзив на позов відповідно до якого повідомляє, що господарським судом Дніпропетровської області 23.11.2009 р. порушено провадження у справі № Б38/113-09 про визнання ТОВ "Тако-буд" банкрутом, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; ухвалою від 17.12.2009 р. у справі введена процедура розпорядження майном ТОВ "Тако-Буд" та призначено розпорядника майна боржника; оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство опубліковано в газеті "Урядовий кур'єр" від 25.12.2009 р. №241(4147); ухвалою від 03.06.2010 р. за результатами попереднього засідання суд затвердив у справі реєстр вимог кредиторів ТОВ "Тако-Буд"; постановою від 17.08.2010 р. господарського суду Дніпропетровської області ТОВ "Тако-Буд" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквіда тором боржника призначено арбітражного керуючого Яковлєва Ю.В.; цією постановою також припинені повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, повноваження власника та органів управління банкрута покладені на ліквідатора; з наданих позивачем до суду позовних матеріалів вбачається, що заявлені вимоги виникли до порушення справи про банкрутство ТОВ "Тако-Буд". Позивач у процедурі банкрутства не звертався з грошовими вимогами до боржника та до реєстру кредиторів включений не був, тому, на підставі ст.14 Закону України "Про віднов лення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог в повному обсязі.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне задовольнити позов частково з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Згідно з п. 4.4. Договору, покупець сплачує за реалізований за календарний тиждень товар у строк не пізніше 3-х робочих днів з дня його закінчення, тобто, сторонами у договорі не визначено строк виконання зобов’язань відповідною датою, тому відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, а боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

На вимогу позивача сплатити суму заборгованості за реалізований товар та повернути нереалізовану продукцію відповідач відповіді не надав, заборгованість не сплатив, та отриманий товар на реалізацію позивачу не повернув.

Відповідач надав до суду копії ухвали за результатами попереднього засідання у справі №Б38/113-09 від 03.06.2010 р, та копію постанови у справі №Б38/113-09 від 17.08.2010 р. відповідно до якої відповідача визнано банкрутом.

Згідно п.1 ст.14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня пору шення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опубліку вання в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з ви могами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Тому вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі - не розглядаються і вважаються погашеними.

Позивач заявив вимоги про стягнення з відповідача заборгованість за договором у розмірі 37953,60 грн., з яких 13540,08 –заборгованість за реалізовану продукцію, 24413,52 грн. –вартість нереалізованої продукції., з яких сума заборгованості за реалізовану продукцію 13540,08 грн. –виникла до порушення справи про банкрутство ТОВ "Тако-Буд", що підтверджує акт звірки станом на 30.11.2009 р. (а.с. 37).

Враховуючи, що позивач вимоги, що виникли до порушення справи про банкрутство ТОВ "Тако-Буд" у строки та в порядку встановленому ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", відповідачу не заявив, такі вимоги вважаються погашеними.

Але, позивач надсилав листи з вимогами виконати зобов’язання за договором відповідачу вже після порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ «Тако-буд», а тому відповідач має виконати зобов’язання перед позивачем за нереалізовану продукцію у сумі 24413,52 грн. ( вимоги, строк сплати за якими не наступив). Вартість нереалізованої продукції також підтверджує акт звірки наданий позивачем до суду 21.09.2010 р. Відповідно до акту звірки взаєморозрахунків, що наданий позивачем до господарського суду 21.09.2010 р. (а.с. 76), заборгованість відповідача станом на 08.09.2010 р. за реалізовану продукцію складає 2910,24 грн., заборгованість за нереалізовану продукцію складає суму 24413,52 грн., всього заборгованість відповідача станом на 08.09.2010 р. складає суму 27323,76 грн.

На час розгляду справи, доказів погашення заборгованості відповідача перед позивачем не надано.

Враховуючи вищевикладене та вимоги ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суд вважає що до стягнення з відповідача підлягає сума заборгованості за нереалізовану продукцію у розмірі 24413,52 грн.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Пунктом 10.2 договору встановлено, що дію договору може бути припинено достроково сторонами шляхом письмового повідомлення іншої сторони не менше ніж за 30 календарних днів до можливого строку припинення дії договору.

Згідно ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

З огляду на те, що в наслідок порушення відповідачем умов договору, тривалу несплату заборгованості перед позивачем за реалізований товар, позивач значною мірою позбавляється того, на що він розраховував при укладенні договору.

Зазначені порушення, які мають місце з боку відповідача, слід вважати є істотними, що є підставою для розірвання договору в судовому порядку.

За ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до положень ст.ст. 216-217, 230-231 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач належним чином не виконав свої, встановлені договором поставки №35341863/5/08/2 від 19.08.2010 р. майново-господарські зобов’язання перед позивачем, тому позовні вимоги позивача про розірвання договору поставки №35341863/5/08/2 від 19.08.2010 р. підлягають задоволенню, вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за реалізовану продукцію у сумі 13540,08 грн. відхилити як такі, що згідно до ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вважаються погашеними, вимоги у розмірі 24413,52 грн. (вартість нереалізованої продукції) є обґрунтованими, та такими що підлягають задоволенню.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по справі покладаються на відповідача пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 43, 49, 82–85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Розірвати договір поставки №35341863/5/08/2 від 19.08.2010 р. укладений між Відкритим акціонерним товариством „Запорізький металургійний комбінат „Запоріжсталь” (69008, м. Запоріжжя, Південне шосе, 72; код ЕДРПОУ 00191230) та товариством з обмеженою відповідальністю „Тако-буд” (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, 31-Д; код ЄДРПОУ 35341863).

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Тако-буд” (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, 31-Д; код ЄДРПОУ 35341863) на користь Відкритого акціонерного товариства „Запорізький металургійний комбінат „Запоріжсталь” (69008, м. Запоріжжя, Південне шосе, 72; код ЕДРПОУ 00191230) вартість нереалізованої продукції у розмірі 24413,52 грн. (двадцять чотири тисячі чотириста тринадцять грн. 52 коп.), 329,14 грн. (триста двадцять дев’ять грн. 14 коп.) - витрат по сплаті державного мита, 236,00грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Решту позовних вимог відхилити.

Видати наказ.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяЮ.Ю. Первушин Повний текст рішення складено

11.11.2010 р.