Рішення № 12186159, 02.11.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.

РІШЕННЯ

Іменем України

02.11.2010Справа №2-9/4632-2010 За позовом Відкритого акціонерного товариства "Кримсоюздрук", (95000, м. Сімферополь, вул. Горького, 5)

До відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1

Про стягнення 1063,31грн.

Суддя Н.С. Пєтухова

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача Стельмашова О.П., пред-к., дов. пост. № 14 від 11.01.2010 року; Костюков І.М., пред-к., дов. пост. № 34 від 04.10.2010 року.

Від відповідача не зявився

Суть спору: Позивач звернувся до Господарського суду АР Крим із позовом, у якому просить стягнути з відповідача 1063,31 грн. заборгованості, у тому числі 720,00 грн. основного боргу, 49,79 грн. 3% річних, 299,52 грн. індексу інфляції, а також 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач повторно явку свого представника у судове засідання не забезпечив, витребувані судом документи не представив. Про день слухання справи був сповіщений належним чином. Ухвала суду була направлена на його адресу рекомендованою кореспонденцією. Причина не явки представника відповідача суду не відома.

Справа розглядається по наявним у неї матеріалам, у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухав пояснення представника позивача, суд

В с т а н о в и в:

Статтею 55 Конституції України встановлено, що держава забезпечує рівний захист прав всіх суб'єктів права власності.

Згідно ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, що виникають в державі. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частина 1ст. 14 ЦК України передбачає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 ГК України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України, зобов'язання виникає з угод, що не суперечать закону, а також внаслідок вчинення господарських дій на користь другої сторони.

31 грудня 2007 року між сторонами був укладений договір про доставку печатної продукції № 8.

Відповідно до умов п.п.1., 2.5. Договору Відповідач узяв на себе зобов'язання по оплаті витрат на експедирування та доставку періодичних видань (надалі - Товар) до торгівельної мережі Позивача відповідно до тарифів, зазначених у п.4.1. до Договору.

Пунктом 4.3 договору сторони передбачили, що оплату за вищевказані послуги Відповідач був зобов'язаний здійснювати протягом трьох банківських днів з моменту отримання від Позивача акту виконаних робіт, та другий примірник акту оформленого належним чином був зобов'язаний повернути Позивачу.

В продовж виконання умови Договору, Позивач, у період з 01 січня по 31 серпня 2008 року надавав послуги з доставки Товару Відповідача, та надсилав акти виконаних робіт і рахунки на оплату вище вказаних послуг.

Позивач свої договірні зобовязання виконав належним чином, однак, відповідач свої зобов'язання по сплаті робіт Позивача починаючи з липня 2008 року перестав виконувати. В результаті чого на 31.08.2008р. у Відповідача перед Позивачем створилась заборгованість у сумі 720 грн. 00коп.

Позивачем на адресу відповідача спрямована претензія по оплаті боргу від 11.12.2009 року, яка встановлена відповідачем без відповіді та задоволення.

Згідно ст.193 ГК України суб'єкти господарювання і інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Стаття 530 ЦК України встановлює, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строку

Статтею 610 Цивільного кодексу України невиконання або неналежне виконання зобов'язання визнається порушенням зобов'язання.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк, одностороння відмова або зміна умов договору не допускається.

Позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу у розміру 720 грн. підлягають задоволенню, оскільки підтверджуються матеріалами справи.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Позовні вимоги позивача в частині стягнення 3% річних за період з 01.09.2008р. по 10.09.2010р. у сумі 43,79грн.(згідно розрахунку позивача) підлягають задоволенню.

Позовні вимоги позивача в частині стягнення індексу інфляції за період з 01.09.2008р. по 10.09.2010р. у сумі 299,52 грн.(згідно розрахунку позивача) підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33,34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Витрати по оплаті держмита і на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

У судовому засіданні 02.11.2010р. були оголошені тільки вступна та резолютивна частини рішення.

Повний текст рішення оформлений відповідно до ст. 84 ГПК України і підписаний 03.11.2010 р.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2 р/р 26004054937716 РУ "ПриватБанк" м. Керч МФО 384436) на користь Відкритого акціонерного товариства "Кримсоюздрук", (95000, м. Сімферополь, вул. Горького, 5, ЄДРПОУ 03347388 р/р 26009001314624 в AT «ОТП Банк» м. Київ, МФО 300528) 720,00 грн. основного боргу, 49,79 грн. 3% річних, 299,52 грн. індексу інфляції, 102 грн. держмита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної чинності.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримПетухова Н.С.