Рішення № 121855198, 17.09.2024, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/5659/24

провадження №2/216/2373/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2024 року м. Крививий Ріг

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: в складі головуючого судді - Бутенко М.В.,

при секретарі судового засідання - Кравець А.С.,

за участю:

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, у місті Кривому Розі, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки та піклування Виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради про позбавлення батьківських прав,-

СУТЬ СПОРУ:

Короткий зміст позовних вимог.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, відповідно до якого просить суд позбавити батьківських прав відповідачку ОСОБА_3 , стосовно її малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що від спільного проживання у 2012 року у сторін народилася дитина ОСОБА_5 . У 2016 році сторони припинили фактичні шлюбні відносини, дитина залишилася проживати з матір`ю, однак позивач не втратив зв`язок з дитиною, постійно бачився, спілкувався з дитиною, матеріально утримував, навіть придбав житло для відповідачки за адресою АДРЕСА_1 , з метою створення для дитини належних житлово-побутових умов.

На початкуповномасштабної агресіїросії протиУкраїни уберезні 2022року відповідачкавиїхала закордон здонькою ОСОБА_6 .За кордономмав випадокжорстокого поводженнязі сторонивідповідача,тому існувала прямазагроза життюта здоров`юдитини.Так,в Італії наприкінці березня 2024 року відбулись обставини, які стали «першим дзвоником» жорстокого поводження відповідачки зі своєю власною дитиною. По приїзду позивача до Італії, Злата поскаржилась батьку, що мати (відповідачка) її побила і душила. Факт побиття Злати її матір`ю у березні 2024 року підтверджується протоколом про свідчення потерпілого/заявника від 13.07.2024 року, складеного Відділенням Управління зі справ дітей провінції ОСОБА_7 (Туреччина), протоколом зустрічі з прокурором кримінальної поліції від 13.07.2024 року з приводу умисного нанесення тілесних ушкоджень, складеного у відділенні поліції міста Адапазари провінції Сакар`я (Туреччина), в яких дівчинка Злата прямо зазначає: «мама побила мене близько чотирьох місяців тому назад», після чого позивач 28 березня 2024 року наполіг і перевіз свою дитину разом з її матір`ю та бабусею до м. Ужгород в Україну, де орендував помешкання для них і попрохав ОСОБА_8 (бабусю) приглянути за поведінкою своєї доньки відносно дитини Злати. При цьому відповідачка та ОСОБА_8 категорично відмовились повертатись до власної домівки у Кривому Розі, мотивуючи свою відмову близькістю знаходження цього міста до бойових дій в Україні.

Після завершення 4-го класу та під час канікул на початку липня 2024 року позивач придбав для Злати путівку до дитячого табору «Буковель» на 3 тижні. А відповідачці ОСОБА_3 та її мати ОСОБА_8 оплатив проживання у готелі « ОСОБА_9 », щоб останні були поближче до дитини. Дівчинка щойно почала відвідувати табір, то була у захваті і розповідала таткові (позивачу) про свої виключно позитивні емоції перебування у таборі. Однак, чергового дня перебування Злати у таборі, позивач вже не міг додзвонитись до дитини, тому звернувся до поліції з питанням розшуку Злати, вході чого з`ясувалось, що відповідачка зі Златою покинули територію України через кордон зі Словаччиною, нічого не повідомивши про це позивача.

Наступного дня до позивача ОСОБА_1 вже зателефонував дипломат Посольства України, другий секретар з консульських питань В`ячеслав Дімчев та повідомив, що Злату побиту по всім частинам тіла її матір`ю ОСОБА_3 у Туреччині знайшли люди на вулиці та повідомили про ці обставини у швидку допомогу і поліцію, зі Златою компетентні органи Туреччини провели всі необхідні процедури, в тому числі медичне обстеження, але матір дівчинки покинула відділення поліції та зникла у невідомому напрямку. У зв`язку з чим між ОСОБА_1 та послом була досягнена домовленість про приїзд позивача до Туреччини, передання йому дитини, як батьку, та повне сприяння перетинання кордону останнім для супроводу дитини. На сьогоднішній день місце знаходження відповідачки, яка спочатку допустила, щоб 10-ти річна дитина сама в стані ефекту та побита бігала по вулицям міста чужої країни, а потім покинула дитину у відділку поліції, - не відомо.

25.07.2024 року Злата в Туреччині була передана послом України батьку позивачу ОСОБА_1 та відбула з ним проживати додому в Україну за своїм зареєстрованим місцем проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач припинила будь-яке спілкування з дитиною та фактично самоусунулася від виконання своїх батьківських обов`язків, не дбає про розвиток дитини, не підтримує будь-які зв`язки з донькою, не допомагає матеріально, не бере участь у вихованні дитини, не проявляє інтерес до дитини, її бажань та потреб. Поведінка відповідачки за кодоном негативно вплинула на психічний стан дитини, викликала в неї страх та переживання. Дитина втратила психоемоційний зв`язок з відповідачкою, а сама дитина не ототожнює відповідачку як члена своєї сім`ї, тому позивач змушений звернутися до суду з даними позовними вимогами.

Процесуальні дії у справі. Заяви (клопотання) учасників справи.

Ухвалою судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14.08.2024 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання справи.

Ухвалою суду від 28.08.2024 року підготовче провадження по справі було закрите та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 17.09.2024 року.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 у судовому засіданні заявлені позовні вимоги позивача підтримали у повному обсязі та просили суд їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася з невідомих для суду причин, відзиву на позов не подавала, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялася у передбаченому законом порядку, в тому числі, шляхом розміщення оголошення про виклик на офіційному веб-сайті судової влади України. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Представник третьої особи орган опіки та піклування Виконавчого комітету Центрально - Міської районної у місті ради в судове засідання не з`явився, на адресу суду надано висновок та заяву про проведення розгляду справи за відсутності представника органу опіки та піклування.

Суд, відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, з урахуванням згоди позивача на проведення заочного розгляду справи, вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представника позивача, допитавши свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Позивач по справі ОСОБА_1 з 2012 року перебував у фактичних шлюбних відносинах з відповідачкою ОСОБА_3 , від спільного проживання у сторін народилася дитина, донька - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вказана обставина підтверджується даними свідоцтва про народження дитини серії НОМЕР_1 , виданого 15 липня 2024 року Центрально - Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис № 503 (а.с.12).

У судовому засіданні позивач повідомив, що у березні 2022 р. з моменту початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації відповідачка виїхала за кордон з донькою ОСОБА_6 . За кордоном існувала пряма загроза життю та здоров`ю дитини, мав випадок жорстокого поводження зі сторони відповідача, що змусило позивача прийняти рішення про повернення дитини назад в Україну, а відповідачка і надалі на постійній основі продовжила проживати за кордоном

З матеріалів справи вбачається, що відповідачка не спілкується з дитиною, не підтримує будь-які зв`язки з донькою, не піклується про її інтелектуальний, духовний та фізичний розвиток, свідомо та систематично нехтує інтересами дитини, не допомагає матеріально, не бере участь у вихованні дитини, не проявляє інтересу до самого факту існування дитини, її бажань та потреб. Відповідачка фактично самоусунулася від виконання своїх батьківських обов`язків, пасивна позиція відповідачки щодо дитини є свідомим нехтуванням своїми батьківськими обов`язками, а будь-які поважні причини такої поведінки відповідачки відсутні.

Крім того, пояснення позивача підтверджується дослідженими судом доказами в їх сукупності, в тому числі:

-протоколом про свідчення потерпілого/заявника від 13.07.2024 року, складеного Відділенням Управління зі справ дітей провінції ОСОБА_7 (Туреччина) на турецькій мові, офіційно переведений та нотаріально посвідчений, в якому дівчинка надала свідчення службі у справах дітей, що: «мати (відповідачка) взяла одну з банок і вдарила її по голові та ще багато разів ударила руками і ногами по різним частинам тіла. Люди, що побачили її на вулиці, повідомили у швидку допомогу, і її відвезли до лікарні. Мама побила її також близько 4-х місяців тому назад. Останнім часом мама стала погано поводитися зі мною ….» (а.с. 14-16);

-протоколом зустрічіз прокуроромкримінальної поліціївід 13.07.2024року зприводу умисногонанесення тілеснихушкоджень,складеного увідділенні поліціїміста Адапазарипровінції Сакар`я(Туреччина)на турецькіймові,офіційно переведенийта нотаріальнопосвідчений,в якомуЗлата надалааналогічні Службіу справахдітей свідченняпрокурору кримінальноїполіції,уточнивши,що мативзяла декількаглечиків,якими наносилаїй ударипо голові (а.с. 18-19);

-бланком загального медичного огляду (висновком № 82988) від 13.07.2024 року, складеного у Туреччині, Міністерство охорони здоров`я, управління охорони здоров`я провінції Сакар`я, Навчально-дослідна лікарня університету Сакар`я, також офіційно переведеного і нотаріально посвідченого, відповідно до якого у ОСОБА_12 були зафіксовані та встановлені завданням побоїв наступні тілесні ушкодження: садно, розміром приблизно 4х5 см в лобно-тім`яній ділянці ліворуч; садно на пальці лівої ноги та сліди недопалка на підошві лівої стопи; синець та припухлість на тильній частині правого ліктя; почервоніння і припухлість на правому передпліччі; садно на лівій руці; забій (укус) збоку правої руки; почервоніння на тильній частині правого ліктя; на спині відмічається почервоніння; сліди від стискання на шиї (а.с. 23-26);

-листом посольства України від 25.07.2024 р. № 61310/19-500-101514, підписаного Другим секретарем з консульських питань ОСОБА_13 , в якому зазначено, що посольство України в Турецькій Республіці звертається до Вас з проханням посприяти у перетині кордонів Турецької Республіки та Республіки Молдова для двох громадян України ОСОБА_14 та його доньки ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 30-32);

- актом про передавання дитини (Злати) від 13.07.2024 року (з нотаріально посвідченим перекладом) від офіцера поліції ОСОБА_16 до дипломата Посольства України ОСОБА_17 , відповідно до якого прокурору провінції ОСОБА_7 було надано інформацію стосовно інциденту «умисне нанесення тілесних ушкоджень» у відношенні неповнолітньої ОСОБА_15 , який стався 13.07.2024 р. близько 08.00 за адресою: АДРЕСА_2 . Прокурором були надані розпорядження стосовно визнання зазначеної особи потерпілою у цій справі та передавання її співробітникам іноземного представництва після проведення необхідних процедур. Близькому родичу такої особи, чиї дані наведено вище, були надані необхідні повідомлення у письмовому вигляді, після чого зазначена неповнолітня була передана нами живою і здоровою (а.с. 34-35);

- дослідженим у судовому засідання відео на флеш-накопичувачі «vega» 16 gb, на якому містяться відео файли побитої відповідачкою Злати, на яких демонстративно відображений фізичний та моральний стан дитини після її побиття та залишення матір`ю у чужій країні. На відеофайлах дитині надають першу допомогу та вона розповідає про обставини її побиття (а.с. 6а);

- фотографіями дитини, долученими до матеріалів справи з зображенням тілесних ушкоджень на тілі дитини;

-діагностичною довідкою за результатами психологічного дослідження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складеною практичним психологом ОСОБА_18 (диплом психолога, диплом доктора філософії, сертифікати «юнісеф» щодо особливостей залучення та ролі психолога у процесуальних діях за участі дитини в межах кримінального провадження) від 12.08.2024 р., за результатами психологічного дослідження психолог прийшов до висновку: з боку матері відбулось допущення впливу через негативні моделі поведінки, ситуації, які перешкоджають соціальному розвитку дитини, прояви вербальної та фізичної агресії викликають страх у дитини спілкуватися з матір`ю, а також залишення дитини у відділку поліції у чужій країні вказує на незабезпечення матір`ю необхідних умов щодо фізичного, емоційного, психологічного та соціального розвитку доньки. Психологом рекомендовано негайно вжити заходів для захисту забезпечення безпеки дитини уповноваженим підрозділам органів Національної поліції винести обмежувальний припис стосовно матері дитини ОСОБА_3 , відносно доньки, так як існує безпосередня загроза життю та здоров`ю дитини (а.с. 36-46);

-показаннями свідка ОСОБА_10 ,яка працюєнянею упозивача з26.07.2024року таповідомила,що зіЗлатою познайомилася26.07.2024року.ЇЇ батькопопрохав її приїхати до аеропорту ОСОБА_19 , щоб допомогти йому під час дороги, з дитиною, тому що вона за кваліфікацією педагог, має вищу педагогічну освіту, з аеропорту до Кривого Рогу вони доїхали на авто, за кермом був ОСОБА_11 . В дорозі згодом Злата сама почала розповідати, що сталось у неї з матір`ю. Вона розповідала, що мама била її скляними банками, вона бачила тілесні ушкодження на тілі дитини, батько піклується про дитину 24/7. Вона з 26 липня з дівчинкою кожного дня, жодного разу матір дитини не вийшла на зв`язок не спитала як справи;

-показаннями свідка ОСОБА_11 , який доводиться другом позивача та суду повідомив, що знає позивача близько 15 років, відповідачку також знає. Він зустрічав позивача з донькою за кордоном, знав дівчинку ще маленькою, вона була дуже весела. Коли побачив ОСОБА_6 в липні, то не впізнав її, вона була дуже перелякана. Бачив на тілі дівчинки тілесні ушкодження, дитина розповідала, що бабуся та мати забрали її з дитячого табору, потім мати вивезла її за кордон.

Судом встановлено, що позивач забрав дитину за кодону та зараз донька ОСОБА_6 проживає в Україні за місцем проживання батька ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

За місцем свого проживання малолітня ОСОБА_5 відвідує Криворізький ліцей академічного спрямування «Міжнародні перспективи» Криворізької міської ради, дійсно навчається у 5В класі, на підтвердження чого в матеріалах справи знаходиться копія довідки № 312 від 02.08.2024 р., видана Криворізьким ліцеєм академічного спрямування «Міжнародні перспективи» Криворізької міської ради. За час навчання дитини в закладі батько ОСОБА_1 бере участь у вихованні доньки, відвідує батьківські збори, спілкується з класним керівником щодо успішності доньки, бере участь у справах класу та ліцею (а.с. 47). Згідно характеристики № 311 від 05.08.2024 р. малолітня ОСОБА_4 навчається в ліцеї з першого класу, учениця зарекомендувала себе як старанна та дисциплінована, сумлінно готується до уроків, встигла навчатися паралельно у двох школах, одна в Італії, оскільки дівчинка перебувала з мамою за кордоном, навчальний рік закінчила на «відмінно» (а.с. 48). Крім того, згідно довідки № 86 від 05.08.2024 року приватного закладу загальної середньої освіти Криворізького ліцею «IT STEP SCHOOL КРИВИЙ РІГ» Дніпропетровської області, з 01.09.2024 року ОСОБА_4 , буде навчатися у 5-му класі приватного закладу загальної середньої освіти Криворізького ліцею «IT STEP SCHOOL КРИВИЙ РІГ» Дніпропетровської області (а.с. 49).

23.08.2024 року до суду надійшов висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав, на підставі якого Центрально-Міська районна у місті Рада виконавчий комітет вирішила вважати доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , відносно малолітньої дитини доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Оцінка суду доказів та аргументів сторін. Мотиви застосування норм права судом.

Статтею 150 Сімейного кодексу Українивстановлено обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, в тому числі зобов`язання піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною освіти.

Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо суд визнав, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини (частина другастатті 15 Закону України «Про охорону дитинства»).

Відповідно до ч. 4ст. 155 СК Україниухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише з підстав, передбаченихст. 164 Сімейного кодексу України.

Відповідно дост. 164 Сімейного Кодексу України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та жорстоко поводяться з дитиною. Ухилення від виконання своїх обов`язків - це акт свідомої поведінки, тобто особа має реальну можливість виконати його, або не вчиняє відповідних дій.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Зазначений висновок зроблено Верховним Судом у своїх постановах від 04 вересня 2019 р. у справі № 211/559/16-ц (провадження № 61-13258св19), від 06 травня 2020 року у справі № 753/2025/19 (провадження № 61-1344св20), від 29 вересня 2021 р. у справі № 459/3411/18 (провадження № 459/3411/18).

Під час розгляду судом та/або органом опіки та піклування спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, визначення місця проживання дитини, відібрання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька дитини, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на одного з батьків у вихованні дитини, визначення місця проживання дитини, відібрання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька дитини, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на законних підставах або не на основі рішення суду враховувати як факти вчинення домашнього насильства стосовно дитини, так і за присутності дитини. Тобто, у разі посилання учасників сімейного спору на факти вчинення одним із учасників домашнього насильства обов`язково слід перевіряти чи відбувалося домашнє насильство щодо дитини або за її присутності (див. постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 червня 2022 року в справі № 753/23626/17 (провадження № 61-15474св21)).

При цьому слід також зазначити, що відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 30 червня 2020 року у справі «Ілля Ляпін проти Росії», заява № 70879/11, встановив відсутність порушень національними судами Російської Федерації статті 8 Конвенції (право на повагу до приватного та сімейного життя), а також зауважив, що «якщо батько значний проміжок часу не підтримує стосунки з дитиною, його можна позбавити батьківських прав. І в цьому немає порушення права на сімейне життя, гарантованого Конвенцією. У цій справі саме власна бездіяльність заявника призвела до втрати зв`язків між ним та його сином, і, як видається, була поштовхом до ухвалення рішення не на його користь у національному провадженні. Позбавлення заявника батьківських прав призвело лише до анулювання правових відносин між заявником та його сином».

Судом встановлено, що дитина не відчуває емоційної близькості з матір`ю, дитина принижена невідповідною поведінкою матері. Відповідачка ОСОБА_3 застосовувала до дитини заходи фізичного впливу, залишала дитину саму без нагляду, підтверджені факти побиття матір`ю дитини, наявність тілесних ушкоджень по всьому тілу: голові, спині, руках, ногах Дитина поруч з матір`ю відчувала себе в небезпеці, переживає сильну руйнівну тривогу та напругу через непередбачуваність поведінки матері та її агресивних проявів. Проживання разом з матір`ю було пов`язане з переживанням дитиною стресу, адже дитина зазнала від неї душевного й фізичного болю.

Поведінка матері ОСОБА_3 негативно впливає на психічний стан дитини Злати, руйнує її систему цінностей та самооцінку. У відношенні відповідачки до дитини встановлюється наявність ознак психологічного насилля, що відображувалося у нехтуванні бажаннями, інтересами та потребами дитини, застосування вербальної та фізичної агресії по відношенню до дитини, використання психологічного тиску на дитину.

Судом встановлено, що відповідачка свідомо нехтує своїми батьківськими обов`язками, залишилася за кордоном, взагалі не цікавиться ні життям, ні здоров`ям дитини, не піклується про фізичний і духовний розвиток доньки, її навчання, підготовку до самостійного життя, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування.

Суд вважає, що відповідачка свідомо самоусунулася від виховання доньки, не спілкується з дитиною, не сприяє засвоєнню дитиною загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до її внутрішнього світу. Більш того, відповідачка свідомо нехтує своїми батьківськими обов`язками щодо виховання дитини, обставини наявності будь-яких перешкод для відповідачки у спілкуванні та вихованні дитини не встановлено.

Відповідачка не надала доказів своєї зацікавленості у збереженні батьківських прав щодо дитини, не спростувала факт побиття дитини та своєї бездіяльності у вихованні доньки, не спростувала висновки психологічного дослідження. Також у матеріалах справи відсутні докази, що відповідачка змінила своє ставлення до виконання батьківських обов`язків.

Аналізуючи чинне законодавство України та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позбавлення батьківських прав - це не тільки санкція за протиправну поведінку матері, а в першу чергу спосіб захисту прав та інтересів дитини, враховуючи, що відповідачка не бачить своєї ролі та самоусунулася від виховання доньки, тому позбавлення батьківських прав відповідачки матиме позитивний результат у подальшій долі дитини.

Суд враховує пояснення свідків, висновки діагностичної довідки за результатами психологічного дослідження, висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав, бере до уваги ставлення відповідачки до виконання батьківських обов`язків, у тому числі її пасивну участь у розгляді справи, а тому за таких обставин суд вважає за доцільне позбавити ОСОБА_3 батьківських прав щодо малолітньої дитини ОСОБА_4 .

На підставі викладеного і керуючись ст. ст.150,164,165,181,182СК України, ст. ст. 133,223, 258-259,263-265,268,280-282 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки та піклування Виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради про позбавлення батьківських прав, - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженку м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, батьківських прав відносно малолітньої дитини: доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Роз`яснити, що мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав у разі зміни поведінки особи, позбавленої батьківських прав, та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , останнє відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

третя особа: виконавчий комітет Центрально-Міської районної у місті ради, код ЄДРПОУ - 36608314, який розташований за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Свято-Миколаївська, б. 27.

Головуючий суддя М.В. Бутенко