Постанова № 12185292, 09.11.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2010 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-4967/10/1670           Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді –Бойка С.С., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Лубенського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Управління Пенсійного Фонду України в м. Лубнахдо Закритого акціонерного товариства "Лубнимеблі"про стягнення боргу по сплаті страхових внесків, -

В С Т А Н О В И В:

14 жовтня 2010 року Лубенський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Управління Пенсійного Фонду України в м. Лубнахзвернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Закритого акціонерного товариства "Лубнимеблі"про стягнення боргу по сплаті страхових внесків за червень-серпень 2010 року, штрафних санкцій та пені на загальну суму 35554,12 грн., посилаючись на порушення відповідачем вимог частини 6 статті 20, пунктів 2 та 3 частини 9 статті 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.

Прокурор та представник позивача в судове засідання не з'явилися, надали клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених даною статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши подані позивачем документи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 14 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058-IV (далі –Закон № 1058-IV) в редакції, чинній на час виникнення правовідносин, платниками страхових внесків на загальнодержавне пенсійне страхування є фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством.

Згідно зі статтею 15 Закону № 1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, які набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду.

Встановлено, що відповідач взятий на облік як платник страхових внесків в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Лубнах.

Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 17 Закону № 1058-IV страхувальники зобов’язані нараховувати, обчислювати та сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Розмір страхових внесків встановлений Законом України “Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування” від 26.06.1997 року № 400 і розділом 4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, та становить 33,2 % від фонду оплати праці та 0,5 –2 %, що утримуються із заробітної плати працюючих.

Частиною 2 статті 20 Закону № 1058-VI передбачено, що обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до зазначеного Закону нараховуються страхові внески.

Відповідач надав до органів Пенсійного фонду розрахунки суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за червень-серпень 2010 року, відповідно до яких загальна сума страхових внесків за вказаний період становить 24077,25 грн.

Відповідно до частини 6 статті 19 Закону № 1058-VI та пункту 5.1.3 та 5.1.4 розділу 5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, страхові внески нараховуються незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати. Нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.

Судом встановлено, що відповідачем самостійно розраховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з червня по серпень 2010 року у розмірі 24077,25 грн. Проте, в установлені частиною 6 статті 20 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року№ 1058-IV строки страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з червня по серпень 2010 року відповідачем не сплачені, що підтверджується картками особового рахунку, які наявні в матеріалах справи.

Крім того, пунктом 2 частини 9 статті 106 Закону 1058 передбачено, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

09.08.2010 року позивачем винесено рішення № 419 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, яким за несвоєчасну сплату страхових внесків за період з 06.02.2010 року по 04.08.2010 року до відповідача застосовано фінансові санкції у вигляді стягнення суми штрафу в розмірі 1131,40 грн. та нарахована пеня в сумі 5865,07 грн.

18.08.2010 року відповідач отримав вказане рішення, що підтверджується підписом відповідача у повідомленні про вручення поштового відправлення.

31.08.2010 року позивачем винесено рішення № 455 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, яким за несвоєчасну сплату страхових внесків за період з 20.03.2009 року по 20.08.2010 року до відповідача застосовано фінансові санкції у вигляді стягнення суми штрафу в розмірі 461,73 грн. та нарахована пеня в сумі 2286,87 грн.

09.09.2010 року відповідач отримав вказане рішення, що підтверджується підписом відповідача у повідомленні про вручення поштового відправлення.

Пунктом 3 частини 9 статті 106 Закону 1058 передбачено, що за приховування (заниження) страхувальником суми заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески, накладається штраф у розмірі всієї суми прихованої (заниженої) заробітної плати (виплат, доходу), а в разі повторного протягом року такого порушення - штраф у триразовому розмірі суми прихованої (заниженої) заробітної плати (виплат, доходу).

29 червня 2010 року позивачем винесено рішення № 353 про застосування фінансових санкцій за приховування (заниження) страхувальником суми заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески, яким до відповідача застосовано фінансові санкції у вигляді стягнення суми штрафу в розмірі 1561,80 грн.

19.07.2010 року відповідач отримав зазначене рішення, що підтверджується підписом відповідача у повідомленні про вручення поштового відправлення.

Таким чином, сума заборгованості відповідача зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з червня по серпень 2010 року з урахуванням фінансових санкцій та пені складає 35554,12 грн., що підтверджується витягом з картки особового рахунку.

Абзацом 8 частини 3 статті 106 Закону № 1058-VI передбачено право органу Пенсійного фонду на звернення до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Відповідно до статті 121 Конституції України, на прокуратуру покладено представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до положень статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадках встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, прокурор, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатись до адміністративного суду із адміністративними позовами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб і брати участь у цих справах. Прокурор здійснює в суді представництво інтересів громадян або держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії адміністративного процесу.

Відповідно до частини 5 статті 36-1 Закону України “Про прокуратуру” від 05.11.1991 року №1789-ХІІ, прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законодавством.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у розмірі 35554,12 грн. суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Лубнимеблі" (ідентифікаційний код 00275042) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах борг по сплаті страхових внесків в сумі 35554,12 грн. (тридцять п'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят чотири гривні 12 копійок).          

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

          Суддя                                                                                С.С. Бойко