Постанова № 12184812, 11.11.2010, Закарпатський окружний адміністративний суд

Cправа № 2а-3489/10/0770

Ряд стат. звіту № 6.6.4

Код - 04

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2010 р.           м. Ужгород

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Рейті С.І., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Тячівському районі Закарпатської області до Селянського (Фермерського) господарства «Питьково»про стягнення заборгованості у сумі 680,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Тячівському районі (далі –позивач, ДПІ у Тячівському районі) звернулася до суду з позовом до Селянського (Фермерського) господарства «Питьково»(далі - відповідач, СФГ «Питьково»), яким просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 680,00 грн. по податку на прибуток підприємств.

Позовні вимоги обґрунтовують тим, що 11 червня 2010 року ДПІ у Тячівському районі було проведено невиїзну документальну перевірку платника податку на прибуток СФГ «Питьково», за результатами якої винесено податкове повідомлення-рішення ДПІ у Тячівському районі від 14.06.2010 року на загальну суму 680,00 грн. за неподання звітності з податку на прибуток. Відповідно до ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ відповідачу вручено під розписку першу та другу податкові вимоги. Однак, податковий борг у сумі 680,00 грн. відповідачем не погашена.

Ухвалою суду від 25 жовтня 2010 року, у відповідності до ст. 183 –2 КАС України, судом прийнято рішення про проведення розгляду справи в порядку скороченого провадження, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного:

Відповідно до частини 1 статті 67 Конституції України та статті 9 Закону України "Про систему оподаткування" кожен зобов’язаний сплачувати податки, збори, інші обов’язкові платежі до держбюджету в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ (з наступними змінами та доповненнями, далі –Закон 2181) податкове зобов’язання, нараховане податковим органом за результатами податкової перевірки, вважається узгодженим з дня отримання платником податків податкового повідомлення, якщо воно не оскаржено ним у встановленому порядку. Узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у визначені строки, визнається сумою податкового боргу такого платника.

Проведеною ДПІ у Тячівському районі невиїзною документальною перевіркою своєчасності подання податкової звітності виявлено порушення відповідачем п. 16.4 ст. 16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме неподання декларацій з податку на прибуток за 4 звітних періоди (акт ДПІ у Тячівському районі від 11.06.2010 року за № 40/15-30/22082079). 14 червня 2010 року ДПІ у Тячівському районі, на підставі зазначеного акту, прийнято податкове повідомлення –рішення за № 0042351530/0/853, яким визначено податкове зобов’язання по податку на прибуток приватних підприємств у сумі 680,00 грн. (за штрафними (фінансовими) санкціями).

Податковий борг відповідача по сплаті до бюджету заборгованості по податку на прибуток у сумі 680,00 грн. підтверджений матеріалами справи, зокрема, податковим повідомленням –рішенням ДПІ у Тячівському районі від 14.06.2010 року за № 0042351530/0/853 (з доказами направлення –повідомленням про вручення поштової кореспонденції від 22.06.2010 року за № 226), актом ДПІ у Тячівському районі від 11.06.2010 року за № 40/15-30/22082079 (з доказами направлення –рекомендований лист від 15.06.2010 року за №2884), копіями першої та другої податкових вимог (з доказами їх отримання відповідачем).

Оскільки вищезазначену суму податкового боргу відповідачем не оскаржено в адміністративному або судовому порядку та добровільно до держбюджету не сплачено, позовні вимоги підлягають задоволенню на підставі ст. 3 Закону 2181. Відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону 2181 активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. Нормами Закону України "Про державну податкову службу в Україні" встановлено право державних податкових інспекцій подавати до суду позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами, відповідачем не спростовані та підлягають до задоволення.

Відповідно до абзацу 2 ч.1 ст. 256 КАС України, що постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження, виконуються негайно.

Згідно ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 17, 71, 86, 94, 160, 163, 1832 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Державної податкової інспекції у Тячівському районі Закарпатської області до Селянського (Фермерського) господарства «Питьково»про стягнення заборгованості у сумі 680,00 грн. –задовольнити повністю.

2. Стягнути з Селянського (Фермерського) господарства «Питьково»(Закарпатська область, Тячівський район, с. Вільхівці, вул. Комсомольська, 65, ідентифікаційний код 22082079) до державного (місцевого) бюджету за відповідним кодом бюджетної класифікації заборгованість у сумі 680,00 грн. (шістсот вісімдесят гривень) по податку на прибуток підприємств.

3. Допустити негайне виконання постанови.

4. Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд в порядку та строки, встановлені ст. 186 КАС України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України –протягом десяти днів з дня отримання копії постанови (копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції).

Суддя                                                             С.І. Рейті