Постанова № 12184671, 27.09.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

27.09.10Справа №2а-6972/09/2/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В., при секретарі Дрягіні В.П.,

розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції в Ленінському районі АР Крим

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості в сумі 6025,01 грн.,

за участю представників:

від позивача не зявився;

від відповідача не зявився;

Суть спору: Державна податкова інспекція в Ленінському районі АР Крим (далі позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом про стягнення з ОСОБА_1 (далі відповідач) заборгованості в сумі 6025,01 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що відповідачем несплачена сума штрафних санкцій та пенні, нарахованих у звязку з несвоєчасною сплатою узгодженої суми орендної плати за земельні ділянки.

У судове засідання, яке відбулось 27.09.2010 року, позивач не зявився, надав суду клопотання про розгляд справи за відсутності його представника та підтримання позовних вимог у повному обсязі.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином, заперечення на позовну заяву, а також клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи неявку сторін належним чином повідомлених про час, дату та місце проведення судового засідання, достатність доказів, наявних в матеріалах справи, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за відсутності сторін.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Земельного кодексу України (далі ЗК України) земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Використання власності на землю не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Згідно до положень ст. 6 Закону України «Про оренду землі» орендарі набувають право оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Право оренди земельної ділянки це застосоване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності(ст.93 ЗК України).

Відповідно до ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених ЗК України. Набуття права на землю здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Статтею 2 Закону України «Про плату за землю» встановлено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю здійснюється у вигляді земельного податку чи орендної плати, що визначаються в залежності від грошової оцінки земель. Власники земельних ділянок (паїв) і землекористувачі згідно з ч.2 ст. 2 Закону України «Про плату за землю» сплачують земельний податок. Статтею 15 даного нормативно-правового акту передбачено, що власники землі і землекористувачі платять земельний податок з дня виникнення права власності чи права користування земельною ділянкою.

Згідно зі ст. 14 Закону України «Про плату за землю» платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій Платник податків має право подавати щомісячно нову звітну податкову декларацію, що не звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, що не звільняє від обов'язку подання податкової декларації протягом місяця з дня виникнення права на нововідведену земельну ділянку, протягом 20 календарних днів місяця наступного за звітним.

Нарахування громадянам сум земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 15 липня поточного року платіжне повідомлення про внесення платежу.

Судом встановлено, що 07.10.2005 року між Горностаївською сільською радою Ленінського району АР Крим (орендодавцем) та громадянином України ОСОБА_1 (орендарем) укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,2614 га, у тому числі 0,2614 га за рахунок забудованих земель, що використовуються в комерційних цілях в межах с. Горностаївка.

Пунктом 9 договору оренди землі від 07.10.2005 року передбачено, що орендна плата вноситься орендарем в грошовій формі в розмірі 6894,69 грн. щорічно. Розрахунок розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Орендна плата вноситься в такі строки: до 15 числа кожного місяця по 574,56 грн., до 15 числа грудня місяця 574,53 грн. (п.11 договору).

Податковим повідомленням-рішенням № 0000031702 від 25.10.2005 року відповідачу було визначене податкове зобовязання по орендній платі за землю за період з 07.10.2005 року по 31.12.2005 року у розмірі 1723,67 грн., граничний строк сплати якого встановлений до 14.11.2005 року.

Вказане податкове повідомлення-рішення отримане відповідачем 25.10.2005 року, про що свідчить відмітка на корінці цього рішення.

Податковим повідомленням-рішенням № 0000111702/0 від 27.06.2006 року відповідачу було визначене зобовязання по орендній платі за землю за період з 01.01.2006 року по 31.12.2006 року у розмірі 7136,00 грн., граничний строк сплати якого встановлений до 14.08.2006 року 3568,00 грн. та до 14.11.2006 року 3568,00 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення отримане відповідачем 05.08.2006 року, про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення № 505706.

Проте, відповідачем у встановлені строки зобовязання зі сплаті орендної плати виконані не були. Заборгованість з орендної плати у розмірі 8860,00 грн. відповідачем погашена 29.01.2008 року платіжним документом № К09-1-112 від 29.01.2008 року.

Відповідно до п.17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

На підставі зазначеного, позивачем 04.03.2008 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0012891702/0, в якому визначено суму податкового зобовязання відповідача за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 50% від суми несвоєчасно сплаченої орендної плати за земельні ділянки, а саме: 4430,00 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення отримане відповідачем 11.03.2008 року, про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення № 694576.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Горностаївської сільської ради Ленінського району АР Крим від 18.01.2007 року розірвано договір оренди землі з ОСОБА_1, укладений 07.10.2005 року.

Згідно з довідкою про правовий статус земельної ділянки, а також відповідно до листа № 24-03/730 від 14.10.2009 року, інформацію в Державний реєстр земель про дострокове припинення договору оренди земельної ділянки на підставі Угоди про розірвання оренди земельної ділянки та заяви гр. ОСОБА_1 внесено 06.02.2007 року.

Тобто, з 06.02.2007 року припиняється нарахування орендної плати за земельну ділянку з земель комунальної власності відповідно до договору від 07.10.2005 року.

Проте, відповідачем в порядку, передбаченому ст. 71 КАС України не було надано доказів сплати попередньо утвореної суми заборгованості у розмірі 4430,00 грн.

За таких умов, суд вважає, що позовні вимоги в зазначеній частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, судом встановлено, що позивачем на підставі ст. 25 Закону України «Про плату за землю» та ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідачу була нарахована пеня за несвоєчасне виконання податкового зобовязання зі сплати штрафних санкцій з орендної плати у розмірі 1595,01 грн.

Згідно із ст. 25 Закону України «Про плату за землю» прострочення встановлених строків сплати податку (стаття 17 цього Закону) справляється пеня у розмірах, визначених законом.

Таким чином, вказаною нормою закону передбачено нарахування пені за несвоєчасну сплату безпосередньо податку (орендної плати). В той час, як позивачем пеня була нарахована за несвоєчасне виконання зобовязань зі сплати штрафних санкцій.

Відтак, суд вважає неправомірним нарахування відповідачу пені у розмірі 1595,01 грн., у звязку з чим позовні вимог в зазначеній частині не підлягають задоволенню.

Пунктом 11 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» передбачено, що органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірі, встановлених законодавством.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами.

Приймаючи до уваги те, що відповідач не надав заперечення проти позову та, у порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, не надав доказів сплати заборгованості в сумі 4430,00 грн., позовні вимоги підлягають задоволенню в зазначеній частині.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1; фактична адреса: АДРЕСА_2; ідент. номер НОМЕР_2) на користь місцевого бюджету Горностаївської сільської ради (код платежу 13050500 на р/р 33210815700174 в ГУ ДКУ в АР Крим, МФО 824026; ЄДРПОУ 34740646) заборгованості з орендної плати за земельні ділянки у розмірі 4430,00 грн.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

У разі неподання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Яковлєв С.В.