Ухвала суду № 12184033, 04.11.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-853/10/1070(2а-7390/09/1070) Головуючий у 1-й інстанції: Панова Г.В.

Суддя-доповідач: Усенко В.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

"04" листопада 2010 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого-суддіУсенка В.Г.,

суддів: Зайцева М.П., Романчук О.М.,

при секретарі Олешко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво Святошинському районі Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 02 червня 2010 року у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «Вінер Імпортс-Авто»до Державної податкової інспекції у Києво Святошинському районі Київської області, за участі Прокуратури Київської області про скасування податкових повідомлень-рішень від 28.04.2009р. №0000092301/0 та №0000212301/2, -

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2009 року Дочірнє підприємствє «Вінер Імпортс-Авто»(далі Позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Києво Святошинському районі Київської області (далі Відповідача) в якому просив скасувати повідомлення-рішення від 28.04.2009р. №0000092301/0 та №0000212301/2.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 02 червня 2010 року позов задоволено.

Суд першої інстанції скасував податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Києво - Святошинському районі Київської області від 28.04.2009 № 0000092301/0 та № 0000212301/2.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що прийняте судом першої інстанції рішення з неповним зясуванням обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши сторін, що прибули у судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ч. 1 п. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи вимоги адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не довів суду належними та допустимими доказами правомірності прийнятих податкових повідомлень рішень, колегія суддів погоджується з такою позицією суду першої інстанції оскільки такий висновок знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи відповідачем проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 21.09.2004р. по 30.06.2008р. валютного та іншого законодавства за період з 21.09.2004р. по 30.06.2008р., за результатами якої складено Акт від 28.11.2008р. № 495/23-3/33144151.

Перевіркою встановлено завищення податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на суму 4 216 082,17 грн.

На підставі Акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.12.2008р. № 0000172301/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування на 4144285,50 грн. та податкове повідомлення-рішення від 10.12.2008 № 0000212301/0, яким позивачу визначена сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 181,67 грн. (11,67 грн. - за основним платежем, 170,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

На підставі Акта перевірки та рішення Державної податкової адміністрації в Київській області від 27.04.2009р. № 873/10/25-017/54-391 відповідачем прийнято нове податкове повідомлення-рішення від 28.04.2009р. № 0000092301/0, яким, у зв'язку із порушенням підпункту 7.7.11 пункту 7 статті 7 Закону України від 03.04.1997р. № 168/97-ВР позивачу відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Вивчивши матеріали справи можна зробити висновок, що податковий орган відмовив позивачу у наданні бюджетного відшкодування виключно з огляду на те, що позивач був зареєстрований як платник податку на додану вартість менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком окружного суду, що оскільки податковий орган відповіді на скаргу позивачу не надав, таким чином, в силу підпункту 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закон України від 21.12.2000р. № 2181-ИІ така скарга вважається задоволеною на користь платника податків.

Відповідно до підпункту 5.2.2. пункту 5.2. статті 5 Закон України від 21.12.2000 № 2181-Ш у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися д контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за дня отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Контролюючий орган зобов'язанні прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі колі контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткові незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня і: дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом двадцятиденного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника контролюючого органу (або його заступника), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків. Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника контролюючого органу (або його заступника) про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення двадцятиденного строку, зазначеного в абзаці першому цього підпункту.

Отже, у відповідача були відсутні будь-які правові підстави для відмови у наданні бюджетного відшкодування на підставі пункту «а»підпункту 7.7.11 пункту 7 статті 7 Закону України від 03.04.1997р. № 168/97-ВР.

Щодо спірних відносин, що виникли з підстав віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість за отримані банківські послуги, колегія суддів і в цій частині погоджується з висновком суду першої інстанції, зважаючи на наступне.

Відповідно до п.п. 7.2.6 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з пунктом 7.4.5. вказаного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Оскільки, на підтвердження понесених позивачем витрат суду надані належним чином засвідчені копії податкових накладних, то можна зробити висновок, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого податку.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, що платник податку протягом перших 12 календарних місяців після своєї реєстрації платником податку на додану вартість не має права на отримання бюджетного відшкодування, незалежно від причин, які призвели до виникнення такого відємного значення до уваги не приймаються та спростовуються вище зазначеним.

Згідно ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти и адміністративного позову.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

В звязку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво Святошинському районі Київської області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 02 червня 2010 року без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддяВ.Г. Усенко

судді: М.П. Зайцев

О.М. Романчук

Ухвалу виготовлено в повному обсязі 09.11.2010р.