Ухвала суду № 12184003, 26.10.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-6703/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Маруліна Л.О.

Суддя-доповідач: Шостак О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"26" жовтня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Шостака О.О.,

суддів Ізмайлової Т.Л., Костюк Л.О.,

при секретарі Лелюх М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.08.2010 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Пріоритет-2005»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у шевченківському районі м. Києва № 0006632310/0 від 08.10.2009 року, № 0006632310/1 від 20.11.2009 року, № 00081222310/0 від 23.11.2009 року, № 0006632310/2 від 15.02.2010 року, № 0006632310/3 від 26.04.2010 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.08.2010 року позов задоволено частково.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ’єктивність рішення суду, неповне з’ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення Окружним адміністративним судом м. Києва норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, позивач являється власником земельної ділянки, що розташована за адресою: м. Київ, пров. Шевченко, 3.

Відповідно до договору купівлі-продажу від 06.04.2006 року вартість продажу вищезазначеної земельної ділянки склала 29 590 000,00 грн., а відповідно до нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки її вартість складає 6 911 754,15 грн.

Відповідачем була проведена позапланова перевірка позивача з питань правильності обчислення та повноти внесення до бюджету земельного податку за період з 01.01.2007 року по 31.07.2009 року, за результатам якої було складено акт перевірки № 1720/23-10/33547123 від 22.09.2009 року та встановлено порушення позивачем ст. 7, 14 Закону України «Про плату за землю»(далі - Закон), внаслідок заниження податкового зобов’язання по земельному податку за період з 01.01.2008 року по 31.07.2009 року та винесено податкове повідомлення-рішення № 0006632310/0 від 08.10.2009 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання в розмірі 513 859,61 грн.

В результаті адміністративного оскарження вищезазначеного податкового повідомлення-рішення відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0008122310/0 від 23.11.2009 року, яким позивачу було донараховано суму штрафних санкцій в розмірі 10 702,36 грн., а всього на суму 524 561,97 грн.

Позивачем неодноразово оскаржувалися податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку, за результатами якого ДПІ у Шевченківському районі м. Києва були винесені податкові повідомлення-рішення № 0006632310/2 від 15.02.2010 року та № 0006632310/3 від 26.04.2010 року, якими залишені в силі попередні нарахування у сумі 524 561,97 грн.

При винесенні оскаржуваної постанови суд першої інстанції прийшов до висновку про необхідність часткового задоволення позову, а судова колегія погоджується з такими висновками Окружного адміністративного суду м. Києва з огляду на наступне.

Відповідно до ст.. 14 Закону, платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівним частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій.

Ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, перелік, яких наведено окремо (ст. 7 Закону).

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»внесено зміни до ст. ст. 7, 8 Закону, відповідно до яких, у разі придбання земельної ділянки на підставі цивільно-правової угоди розмір податку розраховується із суми, що дорівнює грошовій оцінці землі, але у будь-якому разі сума, від якої розраховується розмір податку не може бути меншою ціни земельної ділянки, що зазначена в угоді.

Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу І, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу II, пункту 3 розділу III Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 67 розділу І, пунктів 1-4, 6-22, 24-100 розділу II (№10-рп/2008, 22.05.2008), визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення статті 67 розділу І, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України»та пункту 3 розділу III «Прикінцеві положення»Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким внесено зміни до Закону, а саме ч. 3 ст. 7 викладено у наступній редакції: у разі придбання земельної ділянки на підставі цивільно-правової угоди розмір податку розраховується від суми, що дорівнює грошовій оцінці землі, але в будь-якому разі сума, від якої розраховується розмір податку, не може бути меншою ціни земельної ділянки, що зазначена в угоді.

Проте, відповідно до ч. 1 п.1 розділу П «Прикінцеві положення»Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»цей Закон набирає чинності з дня його опублікування та застосовується з дня втрати чинності відповідними положеннями розділу П Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Відповідно до ч.7 п. 2 розділу ПІ «Прикінцеві положення»Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»розділ II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України»діє по 31 грудня 2008 року.

Враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку, що ч. 3 ст. 7, ч. 2 ст. 8 Закону в новій редакції набирають чинність з 01 січня 2009 року.

Таким чином, нову редакцію положень ст. 7 Закону не може бути застосовано до правовідносин з 2008 року по липень 2009 року, оскільки остання набула чинності лише 01.01.2009 р.

Таким чином, суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог та скасування податкових повідомлень-рішень від 08.10.2009 р. № 0006632310/0, від 20.11.2009 р. № 0006632310/1, від 23.1 1.2009 р. № 0008122310/0, від 15.02.2010 р. № 0006632310/2 та від 26.04.2010 р. № 0006632310/3.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

За таких підстав, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.08.2010 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Пріоритет-2005» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень, необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції –без змін.

Керуючись ст.ст. 2, 198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва – залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.08.2010 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Пріоритет-2005»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень –без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ч. 2 ст. 212 КАС України та може бути оскаржена в двадцятиденний термін шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 29.10.2010 року.

Головуючий суддя:

Судді: