Постанова № 121839, 28.07.2006, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области 91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

Іменем України

28.07.06 Справа № 7/298.

м. Луганськ

Суддя господарського суду Луганської області Калашник Т. Л., при секретарі судового засідання Уставицькій О.В., розглянувши матеріали справи за позовом

Управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області, м. Первомайськ Луганської області

до Державного підприємства „Первомайськвугілля”, м. Первомайськ Луганської області

про стягнення 75548 грн. 57 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача –Рязанцева Т.М., довіреність № 101/28-06 від 10.01.06.;

від відповідача –Третьяков А.В., довіреність № 01/4-10-57 від 10.02.06.

Провадження у справі порушено ухвалою Господарського суду Луганської області від 26.06.06 згідно Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ст.17 та п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, який набрав законної сили з 1 вересня 2005 року, до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України, вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому підсудність таких справ визначається Господарським процесуальним кодексом України.

Враховуючи суб'єктний склад сторін у справі, де в якості позивача виступає суб'єкт владних повноважень, провадження у даній справі продовжено за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Суть спору: про стягнення боргу у сумі 74339 грн. 98 коп., який утворився за відповідачем у зв'язку з невнесенням ним плати, яка покриває витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, пенсіонерам шахти „Тошківська” за Списком № 2 та 1208 грн. 59 коп. - за Списком № 1.

Відповідач у відзиві на позовну заяву № 433 від 13.07.06 та уточненнях до відзиву № 456 від 28.07.06 позовні вимоги визнає частково у сумі 36023 грн. 07 коп., а проти решти позовних вимог заперечує, посилаючись на наступне:

- ст.. 100 Закону України № 1788- ХІІ від 05.11.91 „Про пенсійне забезпечення” № 1788- ХІІ від 05.11.91 (далі –Закон № 1788- ХІІ) передбачено, що особам, що мають на день введення в дію цього Закону (01.01.92) повний стаж, необхідний для призначення пільгової пенсії, пенсії призначаються згідно з вимогами за віком і стажем, встановленим раніше діючим законодавством, тобто згідно з Положенням про порядок призначення і виплати державних пенсій, затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.72 № 590, яким відшкодування таких пенсій не передбачалось;

- фактичні витрати на виплату та доставку пенсій відшкодуванню не підлягають, якщо особа, яка набула потрібного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах до 01.01.92 року, після цієї дати не працювала на роботах із важкими і шкідливими умовами праці;

- позивачем пропущено строк позовної давності щодо вимог за 2002 рік.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд, -

в с т а н о в и в:

Відповідач зареєстрований платником збору на загальнообов’язкове пенсійне страхування в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області.

Пунктом 2 Заключних положень Закону України від 09.07.03 № 1058-ІV “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що підприємства та організації з грошових коштів, які призначені на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, яка покриває витрати на виплату та доставку пенсій. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату та доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності Законом № 1058-ІV.

Відповідно до Закону України від 17.02.00 № 1461-ІІІ “Про внесення змін до деяких Законів України” з 16.03.00 відшкодування витрат по пільгових пенсіях здійснюється відповідно до Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” від 26.06.97 № 400/97 ВР, згідно зі ст. 2 якого для платників збору об’єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. ‘’б’’-‘’з’’ст. 13 Закону України ‘’Про пенсійне забезпечення ’’до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України ‘’Про пенсійне забезпечення ’’. Таким чином витрати по оплаті пільгових пенсій відшкодовуються Пенсійному фонду за рахунок відповідних підприємств.

Згідно з матеріалами справи суму боргу, пред'явлену до стягнення, складають суми пенсій, виплачених 32 пенсіонерам шахти „Тошківська” (а.с. 8).

Відповідно до вимог п. 6.5. Інструкції „Про порядком обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України”, затвердженою Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.10.01 № 16-6 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.11.01 за № 998/6189 на адресу відповідача були надіслані повідомлення-розрахунки відповідно до додатку № 8 на суму заборгованості, які відповідачем були отримані на неоспорені в установленому порядку. Згідно з розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій відповідач має заборгованість по відшкодуванню пільгових пенсій у сумі 75548 грн. 57 коп. за 2002-2004 роки.

Позивачем надані відповідні докази у підтвердження оформлення повідомлень відповідної форми та їх направлення платнику.

Оцінивши доводи сторін та обставини справи у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення частково з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України від 26.06.97 № 400/97-ВР „Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” (далі –Закон 400/97) платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Згідно п. 1 ст. 2 Закону № 400/97, для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Фактичні витрати на виплату та доставку пенсій підтверджено розрахунками на загальну суму 75548 грн. 57 коп., які відповідачем були отримані на неоспорені в установленому порядку.

Посилання відповідача на те, що позивачем помилково призначено пільгову пенсію, відповідно до законодавства, а саме: Звонковій С.В., Сухомліновій О.Л., Сосовій Г.В., Шамрай Л.І., Валішиній Л.М., Пузановій М.Є., Дяченко З.А., Костіної Т.В., судом не приймаються, виходячи з того, що відповідно до ст.. 100 Закон № 1788- ХІІ пільгова пенсія призначалась особам, які до 01.01.92 працювали на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці на підставі Списків № 1 та № 2, які затверджено Постановою ради Міністрів СРСР № 1173від 22.08.56, якими деякі професії не було передбачено. У зв’язку з чим пільгова пенсія призначалась відповідно до ст.. 13 Закон № 1788- ХІІ, де зокрема зазначено які працівники на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи.

Підставою для нарахування пільгових пенсій є не тільки запис у трудовій книжці щодо праці на даному підприємстві, а й довідка підприємства яка уточнює характер роботи з зазначенням періоду роботи, що зараховується до спеціального стажу; професії або посади; характеру виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, яка оцінюється управлінням Пенсійного фонду з урахуванням вимог Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.06.02 за № 536/6824. Відповідальність за представлення таких документів покладається на адміністрацію підприємств, установ, організацій, згідно ст.. 101 Закону № 1788- ХІІ.

Відповідачем не оспорена неправомірність відомостей, які містяться у довідках, які уточнюють особливий характер робіт, які видані за підписом керівника підприємства у відношенні вказаних вище пенсіонерів.

Пунктом 2 Заключних положень Закону України від 09.07.03 № 1058-ІV “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України. З матеріалів справи вбачається, що пенсіонери Єриськовський О.Я. (Список № 1), Лещенко П.І. (Список № 1), Борзов Г.О. (Список № 1) та Вертинський М.І. (Список № 1) були зайняті повний робочий день на підземних роботах. Тому у задоволенні позову щодо стягнення боргу у сумі 1208 грн. 59 коп., який утворився за відповідачем у зв'язку з невнесенням ним плати, яка покриває витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, зазначеним пенсіонерам шахти „Тошківська” за Списком № 1 слід відмовити.

Крім того, позивачем не доведено факт роботи Рибакова В.Я. на підприємстві відповідача за Списком № 2, як і факт призначення пільгової пенсії, тому у стягненні 99 грн.. 17 коп. слід відмовити.

Також підлягає до задоволення клопотання відповідача щодо застосування строків позовної давності по вимозі за 2002 рік. У зв’язку з чим у задоволенні позову щодо стягнення 22620 грн. 15 коп. слід відмовити.

За таких обставин, позовні вимоги слід визнати такими, що підлягають до задоволення частково у сумі 51620 грн. 66 грн. У задоволенні решти позовних вимог, а саме 23927 грн. 91 коп., слід відмовити.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Згідно ст. 160, 167 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, в якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що повний текст постанови буде виготовлений та підписаний 02.08.06.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства „Первомайськвугілля”, м. Первомайськ Луганської області, вул. Куйбишева, 18а, код 32320594, на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську, м. Первомайськ Луганської області, вул. Куйбишева, 16а, код 21792413, п/рахунок 25609301734 в ЛОУ ВАТ «Державний Ощадний банк України», МФО 304665 - борг у сумі 51620 грн. 66 коп.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 02.08.06.

Суддя Т. Л. Калашник