Постанова № 12183448, 23.09.2010, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Постанова

Іменем України

13 жовтня 2010 року С права № 2-19/9856.1-2006 (2-19/12539-2005)

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді ,

суддів ,

,

за участю представників сторін:

представник скаржника: ОСОБА_1, довіреність № 643 від 21.03.2010, суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_2;

представник органу державної виконавчої служби: не з'явився, Центральний відділ державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим;

представник боржника: Шулайкіна Наталя Сергіївна, довіреність № 01/10 від 01.02.2010, Закрите акціонерне товариство Кримський виробничий комбінат "Дніпро";

розглянувши апеляційну скаргу Центрального відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Осоченко І.К.) від 18 серпня 2010 року у справі №2-19/9856.1-2006 (2-19/12539-2005)

за скаргою суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)

на дії Центрального відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим (вул. 60 років Жовтня, 21, місто Сімферополь, 95024)

боржник: Закрите акціонерне товариство Кримський виробничий комбінат "Дніпро" (вул. Фрунзе, 43/2, місто Сімферополь,95000)

по справі №2-19/9856.1-2006 (2-19/12539-2005)

за позовом суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2

до відповідача - Закритого акціонерного товариства Кримський виробничий комбінат "Дніпро"

про стягнення 122 952,77 грн,

ВСТАНОВИВ :

На примусове виконання рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 15.09.2005, яке набрало законної сили 21.04.2006, був виданий наказ від 21.04.2005 про стягнення з відповідача - Закритого акціонерного товариства Кримський виробничий комбінат "Дніпро" 115100,00 грн. спричинених збитків, 1151,40 грн. витрат по сплаті державного мита; 110,45 грн. витрат по сплаті інформаційно-технічних послуг судового процесу.

05.05.2006 державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого документу: наказу господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.04.2006 року № 2-19/12539-05.

15.10.2007 старший державний виконавець Центрального відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим Рязанов Д.В., керуючись пунктом 4 частини першої статті 40 Закону України "Про виконавче провадження", виніс постанову про повернення стягувачу виконавчого документу: наказу господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.04.2006 № 2-19/12539-05 з тих підстав, що стягувач перешкоджав проведенню виконавчих дій (не здійснив авансування витрат на проведення виконавчих дій), не дивлячись на попередження виконавця про повернення йому виконавчого документу (а.с. 140).

Не погоджуючись із такими діями та постановою державного виконавця, 10 червня 2010 року позивач звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим зі скаргою на неправомірні дії Центрального відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим, в якій просить визнати неправомірними дії державного виконавця Рязанова Д.В.: відмінити постанову державного виконавця Рязанова Д.В. про повернення виконавчого документу стягувачу у справі № 2-19/12539-2005, як таку, яка була винесена із порушенням законодавства.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 07 липня 2010 року (суддя Мокрушин В.І.) скаржнику поновлено строк для оскарження постанови Центрального відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 18 серпня 2010 року у справі №2-19/9856.1-2006 (суддя Осоченко І.К.) скаргу суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 на дії Центрального відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим задоволено.

Визнано неправомірними дії старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим Рязанова Д.В., відмінено постанову старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим Рязанова Д.В. від 15 жовтня 2007 року про повернення стягувачу виконавчого документу у справі №2-19/12539-2005.

Підставою для такого висновку суду явилась та обставина, що старший державний виконавець, всупереч вимог частини другої статті 40 Закону України "Про виконавче провадження", не склав акт, не зважаючи на те, що виконавчий документ ним був повернений на підставі пункту 4 частини першої статті 40 цього Закону (не здійснення авансування витрат на проведення виконавчих дій), що передбачає обовязкове складання акту.

Не погодившись з рішенням суду, Центральний відділ державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив ухвалу суду скасувати, постановити нову ухвалу про відмову в задоволенні скарги суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_2 на дії Центрального відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим, залишити без змін постанову Центрального відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим від 15 жовтня 2007 року про повернення суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_2 виконавчого документу по справі господарського суду Автономної Республіки Крим № 2-19/12539-2005 року.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані порушенням місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права.

Так, на думку заявника, складення акту є необхідним лише у випадку здійснення заходів до розшуку майна боржника та винесення відповідної постанови (частина 2 статті 40 Закону України "Про виконавче провадження"). Оскільки Центральному відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим достовірно було відомо про місцезнаходження відповідача та його майна, необхідність у складення акту була відсутня.

Ухвалами Севастопольського апеляційного господарського суду від 16 вересня 2010 року відновлено Центральному відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим процесуальний строк на подання апеляційної скарги та прийнято її до апеляційного провадження судовою колегією у складі: головуючий суддя Остапова К.А., судді Антонова І.В., Градова О.Г., розгляд справи призначений на 29 вересня 2010 року.

Розпорядженням керівництва суду від 29 вересня 2010 року замінено суддю Антонову І.В. на суддю Маслову З.Д. у складі колегії з розгляду апеляційної скарги у справі № 2-19/9856.1-2006 (2-19/12539-2005).

Ухвалами Севастопольського апеляційного господарського суду від 29 вересня 2010 року продовжений строк розгляду апеляційної скарги Центрального відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим у справі №2-19/9856.1-2006 (2-19/12539-2005), розгляд апеляційної скарги відкладено на 13 жовтня 2010 року.

Розпорядженням керівництва суду від 13 жовтня 2010 року замінено суддю Градову О.Г. на суддю Ткаченка М.І. у складі колегії з розгляду апеляційної скарги у справі № 2-19/9856.1-2006 (2-19/12539-2005).

У судове засідання 13 жовтня 2010 року Центральний відділ державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим явку свого представника не забезпечив, про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином.

Враховуючи те, що явка учасників процесу не визнавалась обов'язковою, судова колегія вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представника Центрального відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим, повідомленого своєчасно та належним чином про час та місце розгляду апеляційної скарги.

Розглянувши справу повторно у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступні обставини.

За заявою позивача та наказом суду, виданим у даній справі, від 21.04.2005 про стягнення з відповідача 115100,00 грн. спричинених збитків: 1151,40 грн. витрат по сплаті державного мита; 110,45 грн. витрат по сплаті інформаційно-технічних послуг судового процесу (а.с. 145, т. 2), 05.05.2006 державним виконавцем відкрито виконавче провадження та надано боржнику строк для добровільного виконання (а.с. 69, т. 3).

11.08.2006 постановою ДВС у Центральному районі міста Сімферополя накладено арешт на все майно, що належить відповідачу (а.с.36, т. 3).

Крім того, постановою ДВС у Центральному районі міста Сімферополя від 11.08.2006 накладено арешт на грошові кошти відповідача, які знаходяться та надходять на розрахунковий рахунок № 260063017314, МФО 384157, ЗКПО 02717239 у Філії Кримського відділення № 4567 Відкритого акціонерного товариства "Державний Ощадний Банк України" смт. Красногвардейское у розмірі 127998,04 грн. (з урахуванням виконавчого збору) (а.с. 47, т. 3).

Згідно з актом опису і арешту майна від 11.08.2006 описано і накладено арешт на будівлю автомийки за адресою: м. Сімферополь, вул. Крилова 174, яка належить відповідачу (а.с. 49-52, т. 3).

Також державним виконавцем було накладено арешт на обладнання для миття машин, повітряний компресор та автомобілі марки "ИЖ", які належать відповідачу (акти опису і арешту від 29.08.2006 та від 04.09.2006, а.с. 53-58, т. 3).

28.02.2007 за вих. № 8596/01-А-1 позивачу ДВС у Центральному районі міста Сімферополя було направлено повідомлення, в якому зазначено, що для подальшого виконання судового рішення необхідні наступні документи: технічний паспорт та свідоцтво про право власності на вищезазначену автомийку, які за плату видає Бюро реєстрації та технічної інвентаризації міста Сімферополя. Цим повідомленням позивачу також було пропоноване провести авансування витрат на виготовлення вказаних документів та попереджено, що у випадку відсутності такого авансування протягом 20 днів, арешт з майна боржника буде знятий (а.с. 87, т. 3).

Постановою ДВС у Центральному районі міста Сімферополя від 15.03.2007, за заявою стягувача - суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2, арешт з будівлі автомийки та металевої ємності, яка належить боржнику, був знятий, а державного виконавця зобовязано здійснити заходи до звернення стягнення на інше майно боржника шляхом опису і арешту (а.с. 88, т. 3).

Заявою від 19 березня 2007 року суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_2 відмовився авансувати витрати на виготовлення документів на автомийку, мотивуючи це тим, що накладення арешту та реалізація даного обєкту не є економічно обґрунтованою (а.с. 89, зворотний бік, т. 3, ).

Постановою ДВС у Центральному районі міста Сімферополя від 27.03.2007 знову накладено арешт на все майно, що належить Закритому акціонерному товариству Кримський виробничий комбінат "Дніпро" за юридичною адресою: м. Сімферополь, вул. Фрунзе, 43/2; фактична адреса: м Сімферополь, вул. Крилова, 174 (а.с. 91, т. 3).

Відповідно до акту державного виконавця від 29.03.2007 встановлено, що на момент здійснення виконавчих дій за адресою: м. Сімферополь, вул. Крилова, 174, двері у приміщення боржника не відкрили для проведення опису і арешту майна, про безперешкодний доступ державного виконавця у всі житлові та нежитлові приміщення представники боржника повідомлені (а.с. 92, т. 3).

15.10.2007 старшим державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим Рязановим Д.В., на підставі пункту 4 частини першої статті 40 Закону України "Про виконавче провадження", винесено постанову про повернення стягувачу виконавчого документу: наказу господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.04.2006 року № 2-19/12539-05.

Відповідно до вказаної постанови стягувач перешкоджав проведенню виконавчих дій (не здійснив авансування витрат на проведення виконавчих дій), не дивлячись на попередження виконавця про повернення йому виконавчого документу (а.с. 92, т. 3).

У поданій скарзі позивач оспорює законність дій ДВС у Центральному районі міста Сімферополя щодо повернення виконавчого документа, виданого на виконання рішення суду у даній справі.

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції у звязку з наступним.

Порядок виконання рішення суду регулюється Законом України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999, № 606-XIV, з подальшими змінами та доповненнями (далі - Закон України "Про виконавче провадження"), а також Інструкцією про проведення виконавчих дій (затверджена Наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 № 74/5).

Відповідно до статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

За правилами пункту 4 частини першої статті 40 вказаного Закону виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягнення не провадилося або було проведено частково, повертається стягувачеві у разі, якщо стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, або не здійснює авансування витрат на проведення виконавчих дій, якщо їх авансування передбачено цим Законом, незважаючи на попередження державного виконавця про повернення йому виконавчого документа.

Згідно з частиною п'ятою статті 62 зазначеного Закону у разі відсутності документів, що характеризують об'єкт нерухомості, у зв'язку з чим його неможливо підготувати до реалізації, виготовлення таких документів здійснюється у встановленому порядку за рахунок коштів стягувача. Якщо стягувач у 20-денний строк, з дня одержання відповідного повідомлення державного виконавця, не авансує витрати на виготовлення документів, що характеризують об'єкт нерухомості, арешт з нього знімається.

Отже Закон України "Про виконавче провадження" передбачає авансування стягувачем витрат на підготовку документів, необхідних для реалізації обєкту нерухомості.

Наслідками відсутності такого авансування, виходячи з вищенаведених положень Закону є: по-перше, зняття арешту з обєкту нерухомості, по-друге: виникнення у державного виконавця права на повернення стягувачу виконавчого документу після відповідного попередження.

Між тим, згідно з частиною другою статті 40 Закону України "Про виконавче провадження" про наявність обставин, зазначених у пунктах 2-6 частини першої цієї статті, державний виконавець складає акт.

Аналогічна норма міститься у пункті 4.11.2. Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Мінюсту України від 15.12.1999 № 74/5 (далі Інструкція).

При цьому в абзаці 2 вказаного пункту Інструкції зазначено, що цей акт має бути перевірений начальником відповідного органу державної виконавчої служби на предмет правильності вказаних у ньому відомостей, у тому числі чи вжиті державним виконавцем усі необхідні заходи щодо розшуку майна боржника, правильність оформлення опису й оцінки майна з залученням до цього сторін або їх представників, його схоронність на день складання акта тощо. У разі потреби при такій перевірці може бути викликаний і опитаний стягувач, чи немає в нього відомостей щодо наявності в боржника майна, не виявленого державним виконавцем при проведенні опису.

У разі встановлення перевіркою неповноти проведених виконавчих дій, з метою повного виконання рішення начальник органу державної виконавчої служби дає письмову вказівку державному виконавцю про вжиття додаткових заходів для розшуку майна боржника і його реалізації. Така вказівка приєднується до матеріалів виконавчого провадження.

Зазначена вимога державним виконавцем виконана не була, акт про наявність передбачених пунктом 4 частини першої статті 40 Закону України "Про виконавче провадження" обставин (відсутність авансування з боку стягувача) не складений.

Втім, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судовою колегією, божник мав у наявності ї інше майно, окрім автомийки по вул. Крилова 174 у м. Сімферополі, а саме: обладнання для миття машин, повітряний компресор та автомобілі марки "ИЖ". Більш того, на вказане майно державним виконавцем було накладено арешт (акти опису і арешту від 29.08.2006 та від 04.09.2006, а.с. 53-58, т. 3).

Також арешт було накладено на грошові кошти відповідача, які знаходяться та надходять на розрахунковий рахунок № 260063017314, МФО 384157, ЗКПО 02717239 у Філії Кримського відділення № 4567 Відкритого акціонерного товариства "Державний Ощадний Банк України" смт. Красногвардейское у розмірі 127998,04 грн. (з урахуванням виконавчого збору) (а.с. 47, т. 3).

До того ж, не зважаючи на те, що за заявою стягувача арешт з будівлі автомийки та металевої ємності був знятий постановою ДВС у Центральному районі міста Сімферополя від 15.03.2007, а державного виконавця зобовязано здійснити заходи до стягнення на інше майно боржника шляхом опису і арешту (а.с. 88, т. 3), постановою ДВС у Центральному районі міста Сімферополя від 27.03.2007 знову було накладено арешт на все майно, що належить Закритому акціонерному товариству Кримський виробничий комбінат "Дніпро" а фактично - на ту ж саму автомийку за адресою: м. Сімферополь, вул. Крилова, 174 (а.с. 91, т. 3).

Викладені обставини мали бути описані та обґрунтовані в акті, про який йдеться у частині другій статті 40 Закону України "Про виконавче провадження", а також перевірені у відповідності до абзацу 2 пункту 4.11.2. Інструкції начальником відповідного органу державної виконавчої служби. Однак, цього зроблено не було.

Водночас, згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд відхиляє доводи апеляційної скарги з підстав їх необґрунтованості, а ухвалу суду першої інстанції знаходить такою, що підлягає залишенню без змін, як прийняту з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Повний Керуючись статтями 101, 103 (пункт 1), 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Центрального відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 18 серпня 2010 року у справі №2-19/9856.1-2006 (2-19/12539-2005) залишити без змін.

Головуючий суддя

Судді