Рішення № 12183061, 09.11.2010, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" листопада 2010 р.Справа № 16/1851-10 За позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Київ

до Приватної фірми „Калюс”, м. Хмельницький

про стягнення 31176,71 грн., з яких 20000,00 грн. основного боргу, 9500,00 грн. інфляційних нарахувань та 1676,71 грн. 3% річних

Суддя В.В. Магера

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2 представник за довіреністю від 01.10.2010 р.;

від відповідача: не зявився;

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ч.2 ст.85 ГПК України.

Суть спору: Позивач звернувся з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача 31176,71 грн., з яких 20000,00 грн. основного боргу, 9500,00 грн. інфляційних нарахувань та 1676,71 грн. 3% річних за неналежне виконання умов договору про надання послуг.

Представник позивача в судовому засідання позовні вимоги підтримав та просить про задоволення позову.

Відповідач своїми процесуальними правами не скористався, повноважного представника в засідання суду не направив, про причини неявки не повідомив, витребуваного судом письмового відзиву на позов не подав, позовні вимоги по суті та розміром не оспорив.

При цьому, ухвали суду від 20.10.2010р. ат від 01.11.2010р. були направлені на адресу відповідача згідно реєстру поштових відправлень від 25.10.2010р. №01-4141, від 02.11.2010р. №01-4399.

Судом в даному випадку приймається до уваги, що неявка в судове засідання господарського суду представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті та не тягне за собою відкладення справи на іншу дату. Тому, для уникнення зловживання процесуальними правами з боку відповідача, враховуючи, що судом вжито всіх необхідних заходів щодо належного його повідомлення про слухання справи в суді, суд вважає за доцільне розглянути дану справу по суті, на підставі до ст. 75 ГПК України за наявними документами.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Згідно витягу держреєстратора №065340 станом на 18.10.2010р. фізична особа-підприємець ОСОБА_1 значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Приватна фірма „Калюс” (м. Хмельницький, вул. Зарічанська,б.36/1 кв. 3) як юридична особа станом на 18.10.2010р. значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців згідно витягу держреєстратора №065338.

01.09.2007р. між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (виконавець) та Приватною фірмою „Калюс” (замовник) було укладено договір про надання послуг б/н., згідно якого в порядку та на умовах, визначених даним договором, виконавець зобовязується за завданням замовника протягом визначеного в договорі строку надавати за плату інформаційно-технічні послуги, а замовник зобовязується оплачувати надані послуги (п.1.1 договору).

Згідно п. п. 3.1, 3.2, 3.3 договору передбачено, що за надання передбачених договором послуг замовник зобов'язується сплатити виконавцю 330000,00 грн. протягом 10 днів з моменту підписання акту приймання-передачі наданих послуг шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок виконавця у банківській установі. Здавання послуг виконавцем та приймання їх результатів замовником оформлюється актом здавання-приймання наданих послуг, який підписується повноважними представниками сторін протягом 3 (трьох) робочих днів після фактичного надання послуг. Підписання акту здавання-приймання наданих послуг представником замовника є підтвердженням відсутності претензій з його боку.

17.12.2007р. сторони підписали акт приймання-передачі наданих послуг №01, згідно якого підтвердили, що на виконання договору про надання послуг від 01.09.2007р. виконавець надав, а замовник отримав інформаційно-технологічні послуги на суму 20000,00 грн. (п.1 акту).

Оскільки відповідач не сплатив вартість послуг в сумі 20000,00 грн. у встановлений в договорі строк згідно п.3.1 договору до 28.12.2007р.), позивач звернувся із позовом, згідно якого просить суд стягнути з відповідача 20000,00 грн. основного боргу, 9500,00 грн. інфляційних нарахувань за період грудня 2007р. по жовтень 2010р. та 1676,71 грн. 3% річних за період з 28.12.2007р. по 12.10.2010р., всього в сумі 31176,71 грн.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності судом враховується наступне :

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до ст. 11 та ст. 509 ЦК України однією з підстав виникнення, цивільних прав та обов'язків сторін є укладення між ними договору. В силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто сплати борг.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст.ст.526,527 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно ст. 530 ЦК України передбачено, що у разі, якщо зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до вимог ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобовязання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Статтями 902, 903 ЦК України передбачено, що виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами було укладено договір про надання послуг від 01.09.2007р., гідно якого відповідач взяв на себе зобовязання провести розрахунок з позивачем за надані послуги, проте зобовязань по оплаті не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 20000,00 грн. (підтверджено актом приймання-передачі від 17.12.2007р.) . Натомість відповідач доводи, викладені в позові не спростував, докази про сплату боргу суду не надав.

Відповідно до вимог ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобовязання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, позивачем правомірно заявлено до стягнення, крім основного боргу, також 9500,00 грн. інфляційних нарахувань та 1676,71 грн. 3% річних із врахуванням вимог ст.625 ЦК України відповідно до поданих розрахунків.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підтвердженні належними доказами, відповідають вимогам чинного законодавства, а тому підлягають задоволенню.

У відповідності до ст.49 ГПК України витрати по оплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають покладенню на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, СУД,

В И Р І Ш И В:

Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Київ до Приватної фірми „Калюс”, м. Хмельницький про стягнення 31176,71 грн., з яких 20000,00 грн. основного боргу, 9500,00 грн. інфляційних нарахувань та 1676,71 грн. 3% річних, задовольнити.

Стягнути з Приватної фірми „Калюс”, м. Хмельницький (вул. Зарічанська, 36/1, кв.36, код ЄДРПОУ 23830371) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Київ (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 20000,00 (двадцять тисяч гривень 00 коп.) грн. основного боргу, 9500,00 (девять тисяч пятсот гривень 00 коп.) грн. інфляційних нарахувань, 1676,71 (одна тисяча шістсот сімдесят шість тисяч 00 коп.) грн. 3% річних, 311,77 (триста одинадцять гривень 77 коп.) витрат по оплаті державного мита, 236 (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Суддя

Повний тест рішення складено та підписано 11.11.2010р.

Віддруковано 3 примірників:

1 до матеріалів справи;

2,3-сторонам