Рішення № 12182993, 09.11.2010, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.11.2010 Справа № 10/158-ПД-10

Господарський суд Херсонської області у складі судді Александрової Л.І. при секретарі Беловій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго"

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

за участю третьої особи на стороні позивача: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1

про розірвання договору

за участю представників:

позивача: Овечкіна С.Д. - ю/к, довір. № 07/1767-10 від 01.06.2010 р.,

відповідача: ОСОБА_4- представник, дов. 3879 від 18.10.2010 р.

3-тя особа: ОСОБА_2 - адвокат

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення після закінчення розгляду справи.

Позивач звернувся з позовом, яким просить розірвати укладений з відповідачем договір про постачання електричної енергії, посилаючись на обставини передбачені ст. 652 ЦК України. Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги, викладені у позовній заяві.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, заявляв клопотання про зупинення провадження у справі, оскільки, як вважає позивач, її неможливо розглянути до вирішення інших пов'язаних з даною справ.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

21.03.2008 року між ВАТ "ЕК "Херсонобленерго" та ФОП ОСОБА_3 був укладений Договір про постачання електричної енергії №4629 (надалі - Договір) у відповідності до якого позивачем постачається електрична енергія на об'єкт, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

У відповідності до умов Договору постачальник електричної енергії зобов'язаний безперебійно постачати електричну енергію, а споживач своєчасно сплачувати за спожиту електричну енергію.

22 червня 2010 року до позивача звернувся ФОП ОСОБА_1 із заявою про укладання договору про постачання електричної енергії на об'єкт - Дитячий оздоровчий комплекс "Дружба", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Своє право на укладання договору ФОП ОСОБА_1 підтвердив правовстановлювальними документами, а саме копією ухвали Новотроїцького районного суду Херсонської області від 10.06.2004 р. та Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №3960453 від 24.06.2004 р.

На здійснений судом запит Генічеське державне бюро технічної інвентаризації (лист №426 від 30.09.2010 р., а.с. 64) надало інформацію щодо державної реєстрації власників нерухомого майна - нежитлові будівлі (дитячий оздоровчий комплекс) розташований за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до якої власником є:

- ОСОБА_1 на підставі ухвали Новотроїцього районного суду від 10.06.2004 р.

- ОСОБА_1 на підставі постанови Новотроїцького районого суду (справа № 2а-276/10) від 22.06.2010 р.

В підтвердження викладеного Генічеським державним бюро технічної інвентаризації надано Інформаційні довідки №27491885 та №27491961 від 30.09.2010 року.

Крім викладеного, з матеріалів справи вбачається, що відповідно до рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 22 квітня 2009 року, Генічеським державним бюро технічної інвентаризації здійснено державну реєстрацію права приватної власності за ОСОБА_3 на придбане відповідно до договору купівлі-продажу нерухомого майна від 12.11.2001 року нерухоме майно - нежитлові приміщення на території дитячого оздоровчого табору АДРЕСА_1. Ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 30 липня 2009 року вказане рішення було скасоване, а справа направлена на новий судовий розгляд.

Рішенням Генічеського районного суду від 16 лютого 2010 року позов ОСОБА_3 при визнання за нею права власності на вказані об'єкти знов був задоволений, але це рішення не набрало законної силу, так як було оскаржено.

Рішенням апеляційного суду Херсонської області від 20 травня 2010 року рішення Генічеського районного суду від 16.02.2010 року було скасоване і прийнято нове рішення, яким відмовлено ОСОБА_3 в задоволені позову про визнання за нею права власності та у зобов'язанні Генічеського ДБТІ зареєструвати за нею право власності на це майно.

Таким чином, відповідачка на теперішній час не є власницею чи користувачем приміщень за адресою: АДРЕСА_1.

Не приймається судом до уваги як доказ права власності відповідача на вищезазначене нерухоме майно витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с. 93-95), оскільки, як видно із листа Генічеського ДБТІ №426 від 30.09.2010 р. держреєстрація права власності за ОСОБА_3 була скасована на підставі рішення апеляційного суду Херсонської області від 20.05.2010 р. (а.с. 96).

Пунктом 6.18 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ від 31.07.1996 р. за № 28 (надалі ПКЕЕ) встановлено, що у разі звільнення займаного приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов'язаний повідомити постачальника електричної енергії та (у разі наявності відповідного договору) електропередавальну організацію або основного споживача не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією та надати заяву щодо розірвання договору, і в цей самий термін здійснити сплату всіх видів платежів, передбачених відповідними договорами, до заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією включно.

Постачальник електричної енергії зобов'язаний припинити постачання електричної енергії за договором, а електропередавальна організація (основний споживач) - передачу електричної енергії (спільне використання технологічних електричних мереж) з заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією.

У разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення споживачем постачальника електричної енергії та (у разі наявності відповідного договору) електропередавальну організацію або основного споживача про звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов'язаний здійснювати оплату спожитої на таких об'єктах електричної енергії та інших платежів, виходячи з умов відповідних договорів.

З новим споживачем укладаються договори відповідно до вимог законодавства України, зокрема цих Правил та нормативно-технічних документів після розірвання договорів із споживачем, який звільняє приміщення.

Пунктом 1.13. ПКЕЕ встановлено, що укладення, внесення змін, подовження чи розірвання дії будь-якого із договорів здійснюються відповідно до вимог законодавства та цих Правил, в той же час п. 5.23. ПКЕЕ передбачено, що зміна або розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, здійснюється у порядку, визначеному законодавством України.

Згідно із ст. 188 ГКУ зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

21 серпня 2010 року ВАТ "ЕК "Херсонобленерго" звернулось до ФОП ОСОБА_3 із листом №37/889 щодо розірвання договору про постачання електричної енергії та надало додаткову угоду про розірвання Договору №4629 від 21.03.2008 р., у зв'язку зі зміною власника.

Відповідач у відповідь на пропозицію позивача розірвати Договір надіслав лист від 31.08.2010 р. в якому відмовився підписувати Додаткову Угоду про розірвання Договору, зазначаючи, що вона є власницею нежитлових будівель АДРЕСА_1.

Отже, між сторонами відсутня згода щодо розірвання договору про постачання електричної енергії.

Відповідно до ч. 4 ст. 188 ГКУ у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Відповідно до ст. 651 ЦКУ зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, зокрема частинами 1, 2 ст. 652 ЦК України передбачено:

У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони-виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

3 урахуванням встановлених обставин суд дійшов висновку, що втрата позивачкою права власності на приміщення ДОТ "Дружба", що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 для постачання електричної енергії на які було укладено Договір, є зміною таких істотних обставин, оскільки:

- в момент укладення договору про постачання електричної енергії, відповідач не міг передбачити те, що в майбутньому, до моменту припинення терміну дії договору, він втратить право власності на вищевказані приміщення, про що свідчить сам факт укладення договору безстроково;

- при всій турботливості та обачності позивач не може усунути юридичних наслідків, що виникають на підставі законодавства в наслідок втрати права власності на нежитлові приміщення, а саме припинення споживання електричної енергії у відповідності до вимог п. 6.18. ПКЕЕ;

- з огляду на те, що автоматичний перехід права власності на об'єкт не тягне за собою припинення дії договору постачання електричної енергії, сам факт переходу права власності до іншої особи, відсутність закріпленого законом автоматичного переходу до нового власника приміщень, обов'язку зі здійснення проведення оплати за спожиту електричну енергію, збереження цілісності електричних приладів та пломб у відповідності до вимог п.п. 3.1.-3.3. ПКЕЕ - порушує співвідношення майнових інтересів сторін і позбавляє позивача того, на що останній розраховував;

- із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни даних обставин повинен нести позивач.

Згідно з ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Додатком № 2 до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.02 № 7/5 встановлено перелік правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на нерухоме майно, до яких відносяться:

1. Договір, за яким відповідно до законодавства передбачається перехід права власності, зокрема купівлі-продажу, міни, дарування, довічного утримання, лізингу, предметом якого є нерухоме майно, про припинення права на аліменти для дитини у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно, договір іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, договір про задоволення вимог іпотекодержателя, спадковий договір (за наявності свідоцтва органу реєстрації актів цивільного стану про смерть чи рішення суду про оголошення особи померлою), договір про виділ у натурі частки з нерухомого майна, що є у спільній власності, про поділ нерухомого майна, що є у спільній власності.

2. Свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя, що видається нотаріусом.

3. Свідоцтво про право на спадщину, видане нотаріусом.

4. Свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), видане нотаріусом.

5. Свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціону), якщо прилюдні торги (аукціон) не відбулися, видане нотаріусом.

6. Свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане органом місцевого самоврядування.

7. Свідоцтво про право власності, видане органом приватизації наймачам житлових приміщень державного та комунального житлового фонду.

8. Свідоцтво про право на спадщину та свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя, видане консульською установою України.

9. Договір відчуження нерухомого майна, що перебуває у податковій заставі, укладений шляхом проведення цільового біржового чи позабіржового аукціону з метою погашення податкового зобов'язання.

10. Рішення суду про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна, про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності.

11. Ухвала суду про затвердження (визнання) мирової угоди.

12. Рішення засновника про створення державної (національної) акціонерної компанії, державної (національної) холдингової компанії, відкритого акціонерного товариства, створеного в процесі приватизації (корпоратизації), та акт приймання-передавання нерухомого майна або перелік зазначеного майна, наданий засновником чи державним органом приватизації.

13. Дублікат правовстановлювального документа, виданий нотаріусом, органом місцевого самоврядування, органом приватизації, копія архівного правовстановлювального документа, видана державним архівом.

14. Свідоцтво про право власності на нерухоме майно загальносоюзних творчих спілок колишнього СРСР, що видається Фондом державного майна.

15. Свідоцтво про право власності, видане Державним управлінням справами на житлові та нежитлові об'єкти суб'єктам, що беруть участь разом з Державним управлінням справами в будівництві нового житла.

Доказів права власності на об'єкти нерухомості, до яких позивачем постачається електрична енергія, відповідачем суду не надано.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо заявленого відповідачем клопотання про зупинення провадження у справі, то воно судом відхиляється з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Як зазначається в клопотанні відповідача, він просить зупинити провадження у справі до вирішення пов'язаних з нею справ, а саме винесення остаточного рішення у справі ОСОБА_3 до Генічеського БТІ про визнання договору дійсним; у справі ОСОБА_1 до ПП ОСОБА_4 про стягнення боргу; у справі ОСОБА_1 до Генічеського БТІ про здійснення державної реєстрації права власності на трансформаторну підстанцію ТМ-250 кВА.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі слід у кожному випадку з'ясовувати: яким чином пов'язана справа, що розглядається господарським судом, зі справою, яка розглядається іншим судом, чим саме обумовлюється неможливість розгляду даної справи.

Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини мають бути такими, що мають значення для даної справи. Окрім того, неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно.

Предметом розгляду даної справи є розірвання Договору про постачання електричної енергії, у зв'язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, а саме: втрата відповідачем права власності на приміщення, до яких за спірним договором постачається електрична енергія.

Обставини, що встановлюються у справі за позовом ОСОБА_1 до ПП ОСОБА_4 про стягнення боргу та у справі за позовом ОСОБА_1 до Генічеського БТІ про здійснення державної реєстрації права власності на трансформаторну підстанцію ТМ-250 кВА ніяким чином не впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, оскільки під час розгляду вказаних вище справ факт щодо права власності ОСОБА_3 на приміщення, до яких позивач постачає електричну енергію не встановлюється.

Щодо спору за позовом ОСОБА_3 до Генічеського БТІ про визнання договору дійсним, то 20.05.2010 року у даній справ прийнято рішення апеляційного суду Херсонської області (а.с. 70-74), яким відмовлено ОСОБА_3 в задоволенні позову.

Відповідно до ст. 319 ЦПК України рішення рішення або ухвала апеляційного суду набирають законної сили з моменту їх проголошення.

Отже, рішення зі спору за позовом ОСОБА_3 до Генічеського БТІ про визнання договору дійсним набрало законної сили 20.05.2010 року.

Таким чином, правові підстави, визначені у ст. 79 ГПК України, для зупинення провадження у даній справі відсутні.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Розірвати договір про постачання електричної енергії від 21 березня 2008 року №4629 укладений між Відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальною компанією "Херсонобленерго" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3.

3. Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_2, ід. номер НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" (вул. Пестеля, 5, м. Херсон, код ЄДРПОУ 05396638, р/р 26001007597201 у АТ "Сведбанк" (публічний), МФО 300164) - 85 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.І. Александрова

Дата підписання

рішення 10.11.2010 р.