Рішення № 12182921, 04.11.2010, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.11.2010 Справа № 8/13-10

Господарський суд Херсонської області у складі судді Остапенко Т.А. при секретарі Литовській Ю.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Управління Державної служби охорони при УМВС України в Херсонській області, м. Херсон,

до товариства з обмеженою відповідальністю "Український іноваційно-будівельний альянс", м. Херсон,

про стягнення 550 грн. 97 коп. за договором про спостереження за об'єктом з використанням засобів сигналізації,

за участю представників сторін:

від позивача: Терех О. А., представник, дов. № 17/10-2089 від 14.05.2010 р.,

від відповідача: в судове засідання не прибув.

Управління Державної служби охорони при УМВС України в Херсонській області (позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Український іноваційно-будівельний альянс" (відповідач) 461грн. 64коп. основного боргу, 228грн. 93коп. пені та 31грн. 18коп. 3% річних, посилаючись на невиконання умов договору про спостереження за об'єктом з використанням засобів сигналізації №4138 від 03.12.2007року з додатками.

В подальшому, 19.10.2010 року позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог №17/10-5185 від 19.10.2010 року, відповідно до якої зменшено суму пені до 55грн. та збільшено суму 3% річних до 34грн. 33коп., що обумовлено перерахунком, проведеним позивачем за періодами виникнення та стягнення заборгованості на підставі порядку оплати послуг, узгодженого сторонами в договорі. Отже, позивачем заявлено до стягнення 461грн. 64коп. основного боргу, 55грн. пені, 34грн. 33коп. 3% річних. Судом справу розглянуто з новою ціною позову.

Позивач, після уточнення позовних вимог, підтримує позов в повному обсязі - в сумі стягнення основної заборгованості - 461грн. 64коп., пені - 55 грн., 3% річних - 34грн. 33коп. (а.с.75-77).

Відповідач в судове засідання не з’явився, свого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, не скористався наданими йому ст.ст. 22, 59 ГПК України процесуальними правами щодо надання документів, які б підтвердили його доводи.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та матеріалів позовної заяви місцезнаходженням відповідача є м. Херсон, вул. 9 Січня, буд. 49, кв. 104. За вказаною адресою судом направлені з рекомендованими повідомленнями ухвала суду від 15.09.2010 р. про порушення провадження та призначення справи до розгляду та ухвали від 05.10.2010 р. та від 19.10.2010 р. про відкладення розгляду справи. Поштові повідомлення з відміткою про вручення судових актів представникові відповідача повернулись на адресу господарського суду та знаходяться в матеріалах справи.

Статтями 42, 43 ГПК України встановлено, що господарський судовий процес здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. При цьому принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень; вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

З огляду на приписи статті 77 ГПК України, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, за умови неможливості вирішення спору в даному засіданні.

Згідно зі ст. 22 ГПК України сторони мають як права (брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду і т.п.), так і обов’язки (зокрема, добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи).

В силу статті 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Представниками юридичних осіб можуть бути керівники та інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.

Матеріали справи свідчать, що сторони знаходилися у рівних умовах перед судом, мали достатню свободу в можливості подання доказів і доведенні їх переконливості.

Відповідно до розділу V ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь у судовому процесі.

Господарський суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Питання про належність доказів вирішується судом. Належними визнаються докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування. Письмовими доказами, в розумінні статті 36 ГПК України, є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору і повинні містити відомості, що мають значення для справи та виконані у формі, який дає змогу встановити достовірність документу.

За таких підстав, відповідно до статті 75 ГПК України, справа розглядається без участі представника відповідача, за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Ухвалами господарського суду від 05.10.2010р. та 19.10.2010р. розгляд справи відкладався в зв’язку із неявкою представника відповідача, ненаданням представниками сторін витребуваних судом документів, необхідністю представлення нових доказів. В судовому засіданні після закінчення розгляду справи оголошено вступну та резолютивну частини рішення з роз'ясненням процедури оскарження рішення та набрання ним законної сили, повідомлено про дату підготовки повного рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд:

в с т а н о в и в:

Між Управлінням Державної служби охорони при УМВС України в Херсонській області (надалі - позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Доріс" (надалі - відповідач) був укладений договір про спостереження за об'єктом з використанням засобів сигналізації №4138/5378 від 03.12.2007року (надалі - Договір) з додатками, відповідно до якого відповідач доручає, а виконавець здійснює оперативне реагування наряду міліції охорони на об'єкти замовника, а саме: офіс, кабінет директора, котельня, а також здійснює обслуговування сигналізації на зазначених об'єктах, а замовник зобов'язаний своєчасно здійснювати оплату за цим Договором. Даний договір вступає в дію з 03.12.2007 року (п.2.3.). Позивачем надані суду докази зміни назви відповідача на товариство з обмеженою відповідальністю «Український іноваційно-будівельний альянс»(а.с. 39-49).

Згідно із п.3.3 Договору, оплата здійснюється замовником щомісячно до 20-го числа місяця, в якому здійснюються заходи охорони об'єкта, шляхом перерахування замовником коштів на рахунок виконавця на підставі додатка 2 до Договору. Замовник здійснює оплату згідно виставленого виконавцем рахунку у відповідності до погоджених в Протоколі погодження вартості охорони майна сторонами розцінок (п. 3.4.).

На Замовника (відповідача по справі) договором покладено обов’язок своєчасно здійснювати оплату (п. 5.2.14). Відповідно до п.7.2.3. Договору у випадку несвоєчасної оплати за цим Договором Замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування, від суми заборгованості за кожен день прострочення оплати.

Згідно п. 8.3. Договору при умові появи заборгованості в оплаті замовником за надані йому послуги. Виконавець набуває право припинити надання послуг та розірвати договір у наступному порядку: при появі заборгованості виконавець письмово повідомляє про це замовника та вказує строк для її погашення (п.п. 8.3.1.). У випадку непогашення заборгованості в строк, зазначений у повідомлені, виконавець звільняється від виконання обов'язків, передбачених умовами Договору, а сам Договір вважається розірваним з дня, наступного після закінчення строку, вказаного виконавцем. (п.п. 3.2.2.). Розірвання даного Договору не звільняє Замовника від обов'язків по оплаті заборгованості за надані послуги, в т.ч. пені та збитків (п. 8.4.).

Пунктом 9.1. договору встановлено, що даний договір укладений терміном на 1 рік. Умови продовження дії договору сторони узгодили в п. 9.2.

12.05.2008 р. відповідач на адресу позивача надіслав за вих.. №28 від 12.05.2008 р. лист (отриманий 12.05.2008 р.), в якому просить зняти з охорони офісне приміщення за адресою : м.Херсон, вул.. Радянська б.25, кв.7 в зв’язку із переїздом (а.с. 35).

Позивачем 25.12.2009 року за вих.. №17/10-862 відповідачеві виставлена претензія з вимогою погашення у 5-ти денний термін заборгованості у сумі 461,64 грн. за надані послуги з охорони за договором №4138. (а.с. 15) Претензія позивача залишена відповідачем без відповіді.

Відповідач в порушення умов договору за надані послуги з охорони об’єкту розрахувався не в повному обсязі, заборгованість відповідача складає: за лютий 2008 року - 9 грн. 83 коп., за квітень 2008 року - 333 грн. 48 коп., за травень 2008 року - 118 грн. 33 коп., що підтверджується рахунками № 4138 від 01.02.2008 р. від 01.05.2008 р., від 01.04.2008 р., (а.с. 55-57), платіжним дорученням № 44 від 19.02.2008 р. (а.с. 60), а також виписками по особовому рахунку позивача (а.с. 68-73). Таким чином, заборгованість відповідача за надані послуги складає 461 грн. 64 коп.

Позовні вимоги про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Український іноваційно-будівельний альянс" 461 грн. 64 коп. основного боргу, а також 55 грн. пені та 34 грн. 33 коп. 3% річних за договором про спостереження за об'єктом з використанням засобів сигналізації №4138/5378 від 03.12.2007 року стали предметом судового розгляду у даній справі.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Згідно з приписами ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається (ст. 525 ЦК України).

За визначенням частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу. Частина 1 ст. 902 ЦК України встановлює обов’язок виконавця особисто надати послугу, а частина 1 ст. 903 ЦК України - обов’язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі і в строки, що передбачені договором.

Відповідно до ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами. Частиною 1 ст. 652 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Проте, відповідачем зобов’язання перед позивачем щодо перерахування плати за послуги в обумовлені Договором розмірах та строки виконані не в повному обсязі. На момент звернення позивача з позовом до суду за відповідачем обліковується заборгованість за надані послуги з охорони об'єкта за лютий 2008 року в сумі 9 грн. 83 коп.; за квітень 2008 року - 333грн. 48коп.; за травень 2008 року - 118грн. 33коп.

Таким чином, аналіз зазначених норм права та фактичних обставин справи свідчить про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 461грн. 64коп. є доведеними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення 55 грн. пені за несвоєчасну оплату наданих послуг та 34 грн. 33 коп. - 3% річних.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно із ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 232 (ч. 6) Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно зі ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін. При цьому статтею 3 Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За несвоєчасне внесення плати за послуги, на підставі п.п. 7.2.3 Договору відповідачеві нарахована за кожен день прострочення, пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який пеня нараховувалась.

Враховуючи наведені норми права та встановлений факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов’язань, суд, перевіривши розрахунки пені позивачем, відповідно до періодів виникнення та сплати, передбачених договором, визнає обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені за несвоєчасне внесення плати за послуги та задовольняє ці позовні вимоги в сумі, заявленій позивачем - 55 грн.

На особу, яка допустила неналежне виконання зобов’язання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України.

Зокрема, частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто, у разі прострочення виконання грошового зобов’язання кредитор має право стягнути, а боржник повинен сплатити, крім основного боргу, також втрати від інфляційних процесів та річні відсотки за весь час прострочення виконання зобов’язання.

Інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі і за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.

Невиконання відповідачем зобов’язання по сплаті грошових коштів в сумі 461грн. 64 коп. основного боргу на момент звернення до суду підтверджено матеріалами справи, а відтак вимоги про стягнення з відповідача 3% річних за неналежне виконання грошового зобов’язання є правомірними та обґрунтованими і задовольняються судом в сумі, заявленій позивачем - 34грн. 33коп..

Понесені позивачем витрати зі сплати державного мита, в розмірі 102грн. 00коп. та 236грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відшкодовуються йому за рахунок відповідача з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку.

На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Український іноваційно-будівельний альянс", ідентифікаційний код - 30629370, адреса: кв. 104, буд. 49, вул. 9 Січня, м. Херсон, р/рахунок - № 26006301002729 в ХФ КБ "Форум", МФО - 342252 на користь Управління Державної служби охорони при УМВС України в Херсонській області, ідентифікаційний код - 08597032, адреса: буд. 6, вул. Молодіжна, м. Херсон, р/рахунок - № 26003070368991 у ХФ АТ "Брокбізнесбанк", МФО - 352372, 461 грн. 64 коп. основного боргу, 55 грн. 00 коп. пені, 34 грн. 33 коп. 3% річних, 102 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України (вступна, описова, мотивувальна і резолютивна частини).

Суддя Т.А. Остапенко

Повне рішення складено 08.11.2010 року