Рішення № 12182892, 21.10.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" жовтня 2010 р. Справа № 29/291-10

вх. № 8257/5-29

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Ярова Л.І.; відповідача 1 - не з"явився; відповідача 2 - не з"явився;

розглянувши справу за позовом ТОВ "АВП", м. Харків

до ТОВ "Елкап", м. Кам"янець-Подільський та до ФОП ОСОБА_1, м. Харків;

про стягнення 366240,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить суд стягнути з відповідачів солідарно 366240,00 грн.безпідставно отриманих грошових коштів.

Від першого відповідача 06.10.10 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв"язку з неможливістю явки представника в судове засідання.

Представник позивача проти відкладення розгляду справи не заперечував.

Ухвалою суду від 07.10.10 розгляд справи було відкладено на 21.10.10.

20.10.10 відповідач 1 надав до канцелярії суду електронне повідомлення з клопотанням від директора ТОВ “Елкап” про відкладення розгляду справи в звязку з хворобою представника та неможливістю його участі в судовому засіданні.

21.10.10 позивач надав до канцелярії суду заяву про долучення до матеріалів справи поданих ним документів.

Окрім того, позивачем 21.10.10 через канцелярію суду було надано відмову від позову в частині позовних вимог заявлених до відповідача 2, також позивач просить суд припинити провадження в цій частині та стягнути всю суму заборгованості з відповідача 1.

Враховуючи, що згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову або зменшити розмір позовних вимог, а також те, що відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України відмова позивача від позову викладається в адресованій суду письмовій заяві, суд перевіривши повноваження представника позивача на вчинення такої процесуальної дії, розяснивши наслідки відмови позивача від позову, вважає, що відмова від позову в частині позовних вимог до відповідача 2 не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси, суд прийняв відмову позивача від позову в частині стягнення з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (відповідач 2) солідарно заборгованості в сумі 355240,00 гривень.

Відповідачі в судове засідання не з"явились, вимоги ухвали суду про порушення провадження по справі не виконали.

Клопотання відповідача 1 про відкладення розгляду справи не підлягає задоволенню, так як до нього не надано жодних документів, підтверджуючих викладені в ньому обставини.

Згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає розгляд справи в межах строків, встановлених статтею 69 цього кодексу, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Протягом 2008 2009 років відповідачем 1 на користь позивача було поставлено товарів на загальну суму 1657531,87 грн., що підтверджується видатковими накладними.

Позивач в свою чергу перерахував на рахунок відповідача 1 грошові кошти на загальну суму 2023771,87 гривень.

Матеріалами справи та поясненнями позивача підтверджується, що грошові кошти в сумі 366240,00 гривень були перераховані ним на користь відповідача 1 помилково.

04 серпня 2010 року позивач направив на адресу відповідача 1 письмову вимогу про повернення помилково перерахованих грошових коштів.

Згідно ч.1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобовязана повернути потерпілому це майно. Особа зобовязана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

За таких обставин, відповідач 1 повинен повернути позивачу помилково перераховані ним грошові кошти в сумі 366240,00 гривень, що підтверджується матеріалами справи.

16 серпня 2010 року між позивачем та відповідачем 2 було укладено договір поруки, відповідно до умов якого відповідач 2 зобовязався солідарно відповідати перед позивачем за виконання відповідачем 1 обовязку щодо повернення грошових коштів.

Згідно ст. 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Позивач звернувся з позовом до 1-го та 2-го відповідача про стягнення солідарно заборгованості в сумі 366240,00 гривень. Однак, під час розгляду справи позивач відмовився від позову в частині стягнення з відповідача 2 солідарно заборгованості в сумі 366240,00 гривень, та судом було прийнято відмову від позову в частині позовних вимог до відповідача 2, як таку, що не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси, в звязку з чим суд вважає за необхідне припинити провадження у справі в цій частині згідно п.4 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що в разі відмови позивача від позову в частині стягнення заборгованості з одного із відповідачів під час розгляду справи, справа повинна бути розглянута по суті тим судом, який прийняв справу до свого провадження з додержанням правил підсудності.

За таких обставин суд дійшов висновку, що дана справа повинна бути розглянута по суті Господарським судом Харківської області.

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Крім того, згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищевикладене та те, що позивачем грошові кошти в розмірі 366240,00 гривень були перераховані відповідачу 1 помилково, така сума відповідачем 1 не повернута, відповідач 1 не надав на вимогу суду докази обґрунтованості отримання зазначених грошових коштів, або докази їх повернення позивачу, суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими і підлягаючими задоволенню в частині стягнення з відповідача 1 заборгованості в сумі 366240,00 гривень.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу суд покладає на відповідача 1.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 11, 1212 Цивільного кодексу України, ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», ст.ст. 1, 4, 12, 15, 17, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, 78, п.4 ст. 80, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Прийняти відмову позивача від позову в частині стягнення солідарно заборгованості з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1.

В частині стягнення з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 солідарно заборгованості в сумі 366 240,00 гривень провадження у справі припинити.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АВП» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Елкап» задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Елкап» (32300, Хмельницька обл., м. Камянець-Подільський, просп. Грушевського, 43, код ЄДРПОУ 33930709) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВП» (м. Харків, вул. Монтажна, 3, код ЄДРПОУ 32032630) 366240,00 гривень заборгованості, 3622,40 гривень витрат по сплаті державного мита, 236,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя