Рішення № 12182889, 18.10.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" жовтня 2010 р. Справа № 42/293-10

вх. № 7524/1-42

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Бриль Т.В. (дов.)

відповідача - 1 - не з'явився

відповідача 2 - не з'явився

розглянувши справу за позовом ПАТ ВТБ Банк в особі відділення "Харківська регіональна дирекція", м. Харків

до 1.ФОП ОСОБА_1, м. Харків

2.ТОВ "МТ-1", м. Харків

про стягнення 794129,96 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ПАТ ВТБ Банк в особі відділення "Харківська регіональна дирекція", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідачів, 1.ФОП ОСОБА_1, 2.ТОВ "МТ-1", про стягнення заборгованості за кредитним договором № 15.57-00/08-СК від 04.07.2008р. у загальній сумі 794129,96 грн., в т.ч. :

- прострочена заборгованість по кредиту за період з 09.04.2010 р. по 26.07.2010 р. у сумі 44096,80 грн. ;

- прострочена заборгованість за відсотками за період з 09.04.2010 р. по 26.07.2010 р. у сумі 57552,70 грн. ;

- прострочена заборгованість по комісії за обслуговування кредитом за період з 08.06.2010 р. по 26.07.2010р. у сумі 18817,85 грн. ;

- пеня за порушення умов сплати частин кредиту у сумі 1434,51 грн. ;

- пеня за порушення умов сплати процентів у сумі 2200,77 грн. ;

- пеня за порушення строків сплати комісії за обслуговування кредиту в сумі 1094,53 грн. ;

- частина кредиту, що залишилась несплаченою (сума строкової заборгованості за кредитом) у сумі 661452,05 грн. ;

- сума процентів до дострокової сплати (строкова заборгованість за процентами за користування кредитом) у сумі 7480,75 грн.

В слуханні справи 05.10.2010р. оголошувалась перерва до 18.10.2010р.

У судовому засіданні представник позивача підтримує позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідачі в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені під розписку, про причини неявки суду не повідомили, відзив на позов не надали.

У судовому засіданні 05.10.2010р. не заперечували проти факту отримання кредиту, при цьому 2-й відповідач вказував на те, що йому необхідно провести звірку з банком для встановлення суми заборгованості на теперішній час.

Суд вважає, що нез'явлення відповідачів не перешкоджає розгляду справи, у зв'язку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Вислухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

04.07.2008 р. між ВАТ ВТБ Банк (позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (1-відповідач) укладений Кредитний договір № 15.57-00/08-СК (далі - Кредитний договір).

Відповідно до наданого статуту та свідоцтва про держреєстрацію ВАТ ВТБ Банк змінив свою назву на Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк".

Відповідно до умов Кредитного договору з врахуванням додаткової угоди до нього № 1 від 03.09.2008 р., Договору про внесення змін № 2 від 29.09.2009 р. 1-відповідачу позивачем надається кредит в сумі 715000,00 грн. на строк до 03.07.2015 р. зі сплатою 21,5 % річних.

Позивачем фактично були перераховані кошти на рахунок 1-відповідача, що підтверджується випискою з рахунку НОМЕР_1.

Згідно умов Кредитного договору Відповідач 1 зобов'язався щомісячно, у встановлені договором порядку та строки, здійснювати повернення частин кредиту, а також сплачувати нараховані відсотки за використання кредиту згідно Додатку № 1 (Графік) до Кредитного договору. Відповідно до п. 1.1. Кредитного договору, п.п. 1.4., 1.3. Договору про внесення змін № 2 за період з 04.07.2010 р. по 29.09.2009 р. та з 29.09.2010 р. до кінця дії Кредитного договору проценти за користування встановлено в розмірі 21,5% річних, а за період з 29.09.2009 р. по 28.09.2010 р. - в розмірі 16% річних.

Також, відповідно до п.1.2. Кредитного договору в редакції Договору про внесення змін № 2 , в разі порушення позичальником кредитного договору в термін з 29.09.2009 р. по 28.09.2010 р., зокрема несплатою/неналежною сплатою платежів, передбачених Графіком (частини кредиту, проценти, комісії) протягом 15 календарних днів, починаючи з 16-го календарного дня що слідує за днем неналежного виконання, процентна ставка встановлюється на рівні 21,5 %.

Пунктом 5.1 кредитного договору передбачено, що позичальник зобовязаний повернути Банку кредит у повному обсязі в строк та у порядку, встановлені Кредитним договором.

Однак, позичальник зобовязання по кредитному договору не виконує, а саме з 09.04.2010р. 1-відповідач не здійснює сплати частин кредиту та процентів за користування кредитом, внаслідок чого утворилась прострочена заборгованість по кредиту, яка станом на 26.07.2010 р. за період з 09.04.2010 р. по 26.07.2010 р. становить 44096,80 грн., та прострочена заборгованість за відсотками, яка за цей період складає станом на 26.07.2010 р. 57552,70 грн. (відповідні розрахунки додані до матеріалів справи).

Крім того в відповідно до Договору про внесення змін № 2 від 29.09.2009р. до Кредитного договору (п.п. 3.25, 3.26, 3.27) передбачено сплату комісії за період з 29.09.2009 р. по 28.09.2010 р. згідно визначеного Договором розрахунку.

1-відповідачем не сплачувались належні суми комісії в обумовлені договором строки, внаслідок чого за період з 08.06.2010 р. по 26.07.2010 р. склалась прострочена заборгованість по комісії за обслуговування кредитом в сумі 18817,85 грн.

У судовому засіданні 05.10.2010р. відповідачі вказували на проведення звірки взаєморозрахунків з позивачем.

У судове засідання 18.10.2010р. позивачем наданий примірник акту звірки, складеного банком, а також докази отримання даного акту 2-відповідачем 11.10.2010р., однак відповідачами не наданий акт звірки підписаний з їхнього боку та не надано заперечень щодо акту.

Відповідно до п. 8.1. Кредитного договору у випадку прострочення виконання 1-відповідачем своїх зобов'язань щодо повернення кредиту та/або сплати процентів, та/або інших платежів згідно умов договору 1-відповідач сплачує неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент прострочення, від суми прострочених зобов'язань. Відповідно до п.8.4. Кредитного договору в редакції Договору про внесення змін № 2 пеня та штрафи, які виникли до 29.09.2009 р. позивачем не стягуються.

Станом на 26.07.2010 р. розмір пені за порушення умов сплати частин кредиту становить 1434,51 грн., за порушення умов сплати процентів - 2200,77 грн., за порушення строків сплати комісії за обслуговування кредиту - 1094,53 грн. Розрахунок пені доданий до матеріалів справи та відповідає умовам договору, нормам чинного законодавства.

Відповідно до п. 5.6. Кредитного договору позичальник зобов'язаний повністю повернути Кредит та сплатити нараховану плату за користування кредитом незалежно від настання строку виконання зобов'язань, зокрема, у випадку невиконання 1-відповідачем зобов'язань за кредитним договором. Крім того, Кредитним договором в редакції Договору про внесення змін № 2 (п.7.6.) банк має право вимагати дострокового погашення кредиту, сплати процентів, неустойки, комісій у випадках, передбачених кредитним договором або чинним законодавством України, якщо в період з 29.09.2009 р. по 28.09.2010 р., зокрема, заборгованість по сплаті нарахованих процентів перевищує 15 календарних днів.

Згідно наданого розрахунку заборгованість 1-відповідача по процентам склалась в період з 29.09.2009 р. по 28.09.2010 р., тобто кількість днів прострочення сплати процентів перевищує 15 календарних днів.

Станом на 26.07.2010 р. частина кредиту, що залишилась несплаченою (сума строкової заборгованості за кредитом) становить 661452,05 грн., сума процентів до дострокової сплати (строкова заборгованість за процентами за користування кредитом) становить 7480,75 грн.

З метою забезпечення виконання 1-м відповідачем (позичальником) зобовязань за договором кредиту позивачем був укладений з ТОВ "МТ-1" (2-й відповідач) договір поруки № 15.57-00/08-ДП01 від 04.07.2008 р., відповідно до умов якого 2-й відповідач зобовязався відповідати перед кредитором (позивачем) за виконання 1-м відповідачем зобовязань у повному обсязі за договором кредиту № 15.57-00/08-СК від 04.07.2008р. та будь-якими додатковими угодами до нього ( в т.ч. збільшуючими основне зобов'язання).

Відповідно до умов договору поруки сторони визначили, що у випадку невиконання 1-м відповідачем взятих на себе зобов'язань по договору кредиту поручитель (2-й відповідач) несе солідарну відповідальність перед позивачем у тому ж обсязі, що і 1-й відповідач, включаючи сплату основного боргу за договором кредиту, комісій, пені, інших платежів передбачених договором кредиту, а також відшкодування збитків.

З матеріалів справи вбачається , що позивач звертався до відповідачів з вимогами про погашення заборгованості, які залишені без задоволення.

На момент прийняття рішення по справі в матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення відповідачами заборгованості в добровільному порядку.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обовязку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обовязків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

У відповідності із ст.173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший субєкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконати її обовязку.

Господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського суду України, одним із способів захисту права є примусове виконання обовязку в натурі (присудження до виконання обовязку в натурі).

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобовязання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Пунктом 1 ч.1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до ст.554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Частина перша ст.543 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

У відповідності до статей 251, 252 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі, зі спливом якого повязана дія чи подія, яка має юридичне значення, строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями, годинами. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого повязана дія чи подія, яка має юридичне значення, він визначається календарною датою або вказівкою на подію яка має неминуче настати. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідачі визнаються судом такими, що прострочили виконання зобовязання по договору кредиту та договору поруки.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобовязання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 статті 548 Цивільного кодексу України, виконання зобовязання (основного зобовязання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання), а у разі порушення зобовязання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобовязання.

Ст.549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення.

Згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачі, в порушення домовленості сторін, позику не повернули, відсотки за користування нею та комісію не сплатили, та не надали суду жодних з доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.

Враховуючи вищевикладене суд вважає позовні вимоги нормативно та документально обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України та покладає судові витрати у даній справі солідарно на відповідачів.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 25, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 4, 4-6, 12, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 66, 67, 79, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути солідарно з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2, адреса реєстрації : АДРЕСА_1, інші відомості в матеріалах справи відсутні) та Товариства з обмеженою відповідальністю "М-1" (код 22654363, м. Харків, пр.Московський, 218, корп."А", інші відомості в матеріалах справи відсутні) на користь Публічного акціонерного товариства „ВТБ Банк” (01004 м. Київ, бул. Т.Шевченко/вул. Пушкінська, 8/26, код 14359319) в особі відділення "Харківська регіональна дирекція" ПАТ "ВТБ Банк" (61002 м. Харків, вул. Чернишевська, 66) заборгованість за кредитним договором № 15.57-00/08-СК від 04.07.2008 р. станом на 26.07.2010 р. в загальній сумі 794129,96 грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 7941,30 грн. та витрати за інформаційно технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 21.08.2010р., залишити до виконання даного рішення суду.

Суддя

Рішення підписано 25.10.2010р.