Рішення № 12182759, 08.11.2010, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.11.10           Справа № 8/126-10. 08.11.2010р.                               Справа № 8/126-10

За позовом: закритого акціонерного товариства «ЦАНТ», м. Суми

до відповідача: відкритого акціонерного товариства «Сумихімпром», м. Суми

про стягнення 22022 грн. 43 коп.

СУДДЯ КІЯШКО В.І.

За участю представників сторін:

від позивача: Кожемякін В.А.

від відповідача: Паламаренко Т.І.

при секретарі судового засідання Мелащенко І.М.

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 22022 грн. 43 коп., з них: 21381 грн. основного боргу, який виник станом на 21.10.2010р., відповідно до договору № 3/3-07/Сх від 15.05.2007р., 641 грн. 43 коп. штрафних санкцій, а також 220 грн. 22 коп. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач письмово відзиву на позов в обґрунтування своєї позиції по справі не подав, але надав заяву про розстрочення виконання рішення № 15-9431 від 08.11.2010р., де зазначає, що має перед позивачем заборгованість в сумі 21381 грн. та просить суд розстрочити виконання рішення терміном на 2 місяці, посилаючись на те, що на підприємстві склалося складне економічне становище, викликане значною кредиторською заборгованістю відповідача по кредитам та відсоткам в сумі 526 593,69 тис. грн., перед постачальниками газу в сумі 117 031,00 тис. гри., та енергоносіїв в розмірі 12 444,00 тис грн., майно підприємства включено в державний реєстр обтяжень рухомого та нерухомого майна щодо його розпорядження останнім, а на рахунках ВАТ «Сумихімпром» практично відсутні кошти.

          Представник позивача в судовому засіданні, яке відбулося 08.11.2010р., усно пояснив, що проти заяви відповідача про розстрочку виконання рішення терміном на 2 місяці не заперечує.

Згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

15.05.2007р. між сторонами у справі було укладено договір № 3/3-07/Сх на створення (переобладнання) науково-технічної продукції, а саме: технічне переоснащення засобів управління технологічним процесом дільниці розчину (АСУТП «Розчину – поновлення – Сх2» цеху № 2 відповідача по виробництву двоокису титану із застосуванням мікропроцесорних контролерів «SIMATIK S7 - 300».

Відповідно до пп. 2.1 п. 2 зазначеного договору, загальна вартість договору складає 204602 грн., в тому числі ПДВ в розмірі 34200 грн. 33 коп., а пп. 2.2 п. 2 договору № 3/3-07/Сх від 15.05.2007р. визначає, що оплата за договором проводиться поетапно: 1-й етап – оплата частини комплексу робіт авансом – 60 % від вартості договору, 2-й етап – оплата по факту закінчення робіт – 40 % від вартості договору на протязі 10 днів з дати підписання акту виконаних робіт.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що на виконання умов укладеного між сторонами договору, позивач здійснив технічне переоснащення засобів управління технологічним процесом дільниці розчину (АСУТП «Розчину – поновлення – Сх2» цеху № 2 відповідача по виробництву двоокису титану із застосуванням мікропроцесорних контролерів «SIMATIK S7 - 300», а відповідач частково оплатив зазначені роботи по договору № 3/3-07/Сх від 15.05.2007р. на суму 183221 грн., чим порушив умови укладеного між сторонами договору.

Факт виконання позивачем робіт по зазначеному договору на загальну суму 204602 грн. підтверджується актами № 1 та № 2 передання – прийняття науково-технічної продукції від 24.12.2007р. та від 31.01.2008р., які підписано сторонами та скріплено їх печатками. Оригінали зазначених актів передання – прийняття науково-технічної продукції досліджені судом у судовому засіданні, яке відбулося 08.11.2010р., а копії приєднано до матеріалів справи.

Відповідно до поданих позивачем доказів, заборгованість відповідача перед позивачем по договору № 3/3-07/Сх від 15.05.2007р., станом на 21.10.2010р., складає 21381 грн., що повністю підтверджується матеріалами справи, зокрема зазначеним договором, актом № 1 передання – прийняття науково-технічної продукції від 24.12.2007р., актом № 2 передання – прийняття науково-технічної продукції від 31.01.2008р. та визнається відповідачем у судовому засіданні.

Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання-відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених зазначеним кодексом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов‘язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов‘язання (неналежне виконання).

Суд, розглянувши матеріали справи, дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 21381 грн. за договором № 3/3-07/Сх від 15.05.2007р., є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до пп. 4.1 п 4 зазначеного вище договору, у разі затримки оплати робіт більш десятиденного терміну після підписання акту передання – прийняття робіт, відповідач сплачує штраф у розмірі 3 % від суми, яка належить до оплати.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного кодексу України, усі укладені договори є обов'язковими для виконання сторонами.

Стаття 898 Цивільного кодексу України, замовник по договору на виконання науково - технічних або конструкторських і технологічних робіт зобов'язаний прийняти виконані роботи і оплатити їх.

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і не рухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

На підставі пп. 4.1 п. 4 договору № 3/3-07/Сх від 15.05.2007р. та вищевикладених норм за не належне виконання грошових зобов‘язань позивачем було нараховано відповідачеві штраф в розмірі 641 грн. 43 коп.

Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій в сумі 641 грн. 43 коп., передбачені умовами договору та діючим законодавством, тому позовні вимоги в зазначеній частині, також є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного Кодексу України.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

При зазначених обставинах, вимоги позивача визнаються судом правомірними, обґрунтованими, і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Від відповідача надійшла заява про розстрочення виконання рішення № 15-9431 від 08.11.2010р., в якій останні просить суд розстрочити виконання рішення терміном на 2 місяці, посилаючись на те, що на підприємстві склалося складне економічне становище, викликане значною кредиторською заборгованістю відповідача по кредитам та відсоткам в сумі 526 593,69 тис. грн., перед постачальниками газу в сумі 117 031,00 тис. гри., та енергоносіїв в розмірі 12 444,00 тис грн., майно підприємства включено в державний реєстр обтяжень рухомого та нерухомого майна щодо його розпорядження останнім, а на рахунках ВАТ «Сумихімпром» практично відсутні кошти.

Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, суд у виняткових випадках може відстрочити виконання рішення при наявності обставин, що ускладнюють його виконання.

Враховуючи тяжкий фінансовий стан відповідача і викладені ним обставини та приймаючи до уваги згоду представника позивача, суд вважає за доцільне задовольнити заяву відповідача про розстрочення виконання рішення № 15-9431 від 08.11.2010р. та відповідно до п. 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, розстрочити виконання рішення терміном на 2 місяці до 08.01.2011р. рівними частинами кожного місяця з дня набрання рішення законної сили.

Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, понесені позивачем покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Сумихімпром» (40012, м. Суми, вул. Харківська, п/в 12; р/р 26001110000003 в СФ АКБ «Індустріалбанк», МФО 337892, код 05766356) на користь закритого акціонерного товариства «ЦАНТ» (40035, м. Суми, вул. Д. Коротченка, б. 14; р/р 26002750947303 в Харківській обласній філії АКБ «Укрсоцбанк», МФО 351016, код 13998939) 21381 грн. боргу, 641 грн. 43 коп. штрафних санкцій, розстрочивши виконання рішення терміном на 2 місяці до 08.01.2011р. рівними частинами кожного місяця з дня набрання рішення законної сили.

3. Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Сумихімпром» (40012, м. Суми, вул. Харківська, п/в 12; р/р 26001110000003 в СФ АКБ «Індустріалбанк», МФО 337892, код 05766356) на користь закритого акціонерного товариства «ЦАНТ» (40035, м. Суми, вул. Д. Коротченка, б. 14; р/р 26002750947303 в Харківській обласній філії АКБ «Укрсоцбанк», МФО 351016, код 13998939) 220 грн. 22 коп. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу,

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ                     КІЯШКО В.І.

Суддя