Рішення № 12182569, 27.10.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" жовтня 2010 р.Справа № 12/110-10-3563 За позовом Прокурора Фрунзівського району Одеської області в інтересах держави в особі Фрунзівської раонної державної адміністрації до відповідача: фермерського господарства „Степчишин”

про зобов’язання звільнити земельну ділянку та стягнення 6938,13 грн.

Суддя Цісельський О.В.

За участю представників сторін:

від прокуратури: Лянна О.А.–посвідчення № 98 від 04.11.1998 р.

від позивача: не з’явився;

від відповідача: Степчишин В.І. –голова.

Відповідно до ст. 77 ГПК України в судовому засіданні 01.10.2010р. судом оголошувалася перерва до 15.10.2010р. об 10:20 год.

Суть спору: 13.08.2010 р. Прокурора Фрунзівського району Одеської області звернувся до господарського суду із позовною заявою в інтересах держави в особі Фрунзівської раонної державної адміністрації до фермерського господарства „Стептишин”, в якій просить зобов’язати відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 7,6 га., з земель тимчасової консервації колишнього КСП "Новий шлях" на території Ленінської сільської ради і повернути її за належністю Фрунзівській районній державній адміністрації та стягнути заподіяну шкоду на загальну суму у розмірі 6938,13 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.08.2010р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, їй присвоєно № 12/110-10-3563 та справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.09.2010 р. первісного відповідача –фермерське господарство „Стептишин” замінено на належного відповідача –фермерське господарство „Степчишин” (далі по тесту - ФГ „Степчишин”).

Представник прокуратури позовну заяву підтримує, наполягає на її задоволенні посилаючись на те, що самовільне зайняття земельної ділянки спричиняє державі і територіальній громаді економічні збитки, перешкоджає здійсненню передбаченого Конституцією України права власності на землю, унеможливлює використання Фрунзівською районною державною адміністрацією зазначеної земельної ділянки для державних і суспільних потреб, тягне нераціональне використання земель і спричиняє збитків оточуючому середовищу.

Позивач в судові засідання не з’являвся, проте був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання. Однак суду було надано письмову заяву позивача від 04.09.2010р. (вх. № 24567) в якій позивач виключає заподіяння збитків державі з боку відповідача у справі, стосовно вимог про звільнення земельних ділянок, вважає це можливим після збирання врожаю.

Представник відповідача надав суду відзив від 30.09.2010р. в якому відповідач зазначає, що з його сторони не відбулося заподіяння збитків державі, стосовно вимог про звільнення земельних ділянок, вважає це можливим після збирання врожаю.          

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.10.2010 р. строк розгляду справи продовжено до 28.10.2010р.

В процесі розгляду справи з боку представників сторін до суду були подані додаткові документи, які судом були оглянуті у судових засіданнях та долучені до матеріалів справи у якості документальних доказів.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача, суд встановив:

Відповідно до повідомлення начальника Відділу держкомзему у Фрунзівському районі Одеської області від 21.10.2010р. земельна ділянка площею 7,6 га. з земель тимчасової консервації колишнього КСП "Новий шлях" на території Ленинської сільської ради, знаходиться за межами населених пунктів в землях державної власності і орендодавцем є Фрунзівська раонна державна адміністрація.

27.05.2010 року старшим державним інспектором Фрунзівського району сектору управління з контролю за використанням та охороною земель в Одеській області проведено перевірку додержання вимог земельного законодавства України з боку ФГ „Степчишин”, в особі голови Степчишина Володимира Івановича (Одеська область, Фрунзівський район, с. Леніне).

Під час проведення перевірки встановлений факт самовільного зайняття ФГ „Степчишин” земельної ділянки загальною площею 7,6 га з земель тимчасової консервації колишнього КСП "Новий шлях" на території Ленінської сільської ради, що є порушенням ч. З ст. 125 Земельного кодексу України, згідно якої приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

За результатами проведеної перевірки старшим державним інспектором Фрунзівського району сектору управління з контролю за використанням та охороною земель в Одеській області складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства № 002912 від 27.05.2010 р., акт обстеження земельної ділянки №1 від 27.05.2010р., протокол № 002895 від 27.05.2010 р. про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 53-1 КУпАП, припис № 002897 від 27.05.2010 р. про усунення порушень закону.

11.06.2010 р. старшим державним інспектором Фрунзівського сектору управління з контролю за використанням та охороною земель у Одеській області винесено постанову № 002895 по ст. 53-1 КУпАП про накладення на ФГ „Степчишин” адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.

На припис про усунення в 30-денний термін виявлених порушень закону ФГ „Степчишин” не відреагувало. В добровільному порядку самовільно зайнята земельна ділянка звільнена відповідачем не була.

29.06.2010 р. старшим державним інспектором Фрунзівського сектору управління з контролю за використанням та охороною земель у Одеській області складений акт повторної перевірки №002954, протокол про адміністративне правопорушення №002903 о ст. 188-5 КУпАП, виданий повторний припис №002922 та надано повідомлення про дати розгляду адміністративних справ.

Старшим державним інспектором сектору Держземінспекції відділу Держкомзему у Фрунзівському районі Одеської області здійснено розрахунок розміру заподіяної державі шкоди внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, згідно якого розмір заподіяної державі шкоди внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки ФГ „Степчишин” становить 6938,13 грн. та направлено ФГ „Степчишин” зазначений розрахунок.

ФГ „Степчишин” добровільно, самовільно зайняту земельну ділянку не звільнив, заподіяну шкоду добровільно не відшкодував, у зв’язку з чим прокурор Фрунзівського району Одеської області був вимушений звернутись до господарського суду із позовною заявою.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

В силу статей 5, 7 Конституції України носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. В Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.

Відповідно до частини першої статті 13 Конституції України земля є об’єктом права власності Українського народу, від імені якого це право здійснюють органи державної влади і органи місцевого самоврядування в межах, визначених чинним законодавством України.

Відповідно до статті 140 Конституції України місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Стаття 116 Земельного кодексу України встановлює, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціон.

Згідно ст. 125 Земельного кодексу України, приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж натурі, одержання документа, що посвідчує право на неї та державної реєстрації цього документа забороняється.

Згідно ст. 1 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель” самовільне зайняття земельних ділянок –це будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та до його державної реєстрації.

Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства України № 002912 від 27.05.2010р., складеним старшим державним інспектором Фрунзівського району сектору управління з контролю за використанням та охороною земель в Одеській області, підтверджується факт фактичного використання відповідачем спірної земельної ділянки без відповідних правовстановлюючих документів на неї.

В свою чергу, відповідач посилається на те, що правомірність знаходження відповідача на спірній земельній ділянці підтверджується договором оренди земельної ділянки від 30.01.2008р. укладеним між відповідачем та позивачем.

Відповідно до ст.125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації; право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації . Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості). одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Однак, як вбачається з договору оренди земельної ділянки від 30.01.2008р. наявному в матеріалах справи, зазначений договір не було зареєстровано відповідно до вимог ст. 125 Земельного кодексу України, тому зазначений договір не може свідчити про правомірність використання спірної земельної ділянки відповідачем виходячи з приписів ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

Згідно з вимогами ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В свою чергу, відповідачем жодних доказів правомірності використання спірної земельної ділянки з дотриманням вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України, суду представлено не було.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач користується спірною земельною ділянкою з порушенням визначеного порядку надання земельних ділянок, оскільки у нього відсутнє відведення землі в натурі, ним не одержано документа, що засвідчує право на землю та відсутня державна реєстрація зазначеного документа.

Згідно ст. 212 земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки може відбуватись у тому числі шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Згідно п. 12 Розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Крім того, згідно ст. 211 Земельного кодексу України, за самовільне зайняття земельних ділянок громадяни та юридичні особи несуть відповідальність відповідно до законодавства.

Розмір шкоди, заподіяної державі внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, визначається згідно постанови Кабінету Міністрів України за № 963 від 25.07.2007 р. "Про затвердження Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару фунту) без спеціального дозволу".

Відповідно до п. 6.1 Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затверджених наказом Державного комітету України по земельних ресурсах № 110 від 12.09.2007 р., шкода (збитки), заподіяні державі внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, підлягають відшкодуванню протягом п'ятнадцяти днів з моменту вручення (направлення поштою) порушнику земельного законодавства розрахунку розміру заподіяної шкоди (збитків), а в разі оскарження або опротестування розміру заподіяної шкоди (збитків) - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.

Враховуючи викладене, суд вважає цілком обґрунтованими вимоги Прокурора Фрунзівського району Одеської області в інтересах держави в особі Фрунзівської раонної державної адміністрації про зобов’язання ФГ „Степчишин” звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 7,6 га., з земель тимчасової консервації колишнього КСП "Новий шлях" на території Ленінської сільської ради і повернути її за належністю Фрунзівській районній державній адміністрації та стягнути заподіяну шкоду на загальну суму у розмірі 6938,13 грн.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судові витрати про сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача по справі, виходячи з положень ст.ст. 44,49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 32,33,44,49,75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Зобов’язати фермерське господарство „Степчишин” (66743, Одеська область, Фрунзівський район, с. Леніне, ЄДРПОУ 32651874) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 7,6 га., з земель тимчасової консервації колишнього КСП "Новий шлях" на території Ленінської сільської ради і повернути її за належністю Фрунзівській районній державній адміністрації (66700, Одеська область, смт. Фрунзівка, вул. Леніна, 67, ЄДРПОУ 04057238).

3.          Стягнути з фермерського господарства „Степчишин” (66743, Одеська область, Фрунзівський район, с. Леніне, ЄДРПОУ 32651874) заподіяну шкоду в сумі 6938,13 грн. та зарахувати її на р/р 31111106700495, одержувач - УДК у Фрунзівському районі Банк ГУДКУ у Одеській області.

4.          Стягнути з фермерського господарства „Степчишин” (66743, Одеська область, Фрунзівський район, с. Леніне, ЄДРПОУ 32651874) на користь державного бюджету України (р/р 31114095700008, одержувач ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 23213460, банк одержувача ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, код бюджетної класифікації 22090200) державне мито в сумі 187 грн.

5.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Астеліт” (03110, м. Київ, вул. Солом’янська, 11-а, ЄДРПОУ 22859846) на користь державного бюджету (р/р 31213264700008, одержувач ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 23213460, банк одержувача ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, код бюджетної класифікації 22050003, символ звітності 264) витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 236 грн.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Накази видати у порядку ст.116 ГПК України.

Рішення підписане 01.11.2010р.

Суддя