Рішення № 12182492, 27.10.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" жовтня 2010 р.Справа № 3/74-10-3683 За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕЛЕНИ" До відповідача: Відкритого акціонерного товариства "Комсомолець"

про стягнення 149904,91 грн.           

Суддя Д’яченко Т.Г.

Представники:

Від позивача: Кухарук П.П., директор

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЕЛЕНИ" звернувся до господарського суду Одеської області із позовною заявою та уточненнями позовних вимог від 27.10.2010р., в якій просить суд стягнути з відповідача Відкритого акціонерного товариства "Комсомолець" 64267,77 грн. 28 % річних за користування грошовими коштами, 52037,14 грн. інфляційних, 33600 грн. заподіяних збитків та відшкодувати за рахунок відповідача понесені судові витрати.

Представник відповідача у судові засідання не з’явився, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав, відповідач свого права на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судового засідання належним чином шляхом надіслання ухвал суду на юридичну адресу, що вбачається з поштових повідомлень про вручення ухвал суду.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив.

02 жовтня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДЕЛЕНИ" (Постачальник) та Відкритим акціонерним товариством "Комсомолець" (Покупець) було укладено Договір № 83 (далі за текстом –Договір), згідно якого Постачальник зобов’язався продати, а Покупець купити виноград по сортам і цінам, визначених у специфікаціях .

Згідно п. 1.2 Договору в редакції додаткової угоди сторін від 28.10.2009р. до договору Покупець зобов’язався провести оплату Продавцю за виноград готівкою або шляхом перерахування на протязі трьох місяців з моменту поставки винограду в рівних долях помісячно. В разі прострочення платежів, Покупець зобов’язується сплатити Продавцю відсотки за користування грошовими коштами на суму простроченої заборгованості із розрахунку 26 відсотків річних.

Положеннями п. п. 2.1., 2.2., 2.4 Договору визначено умови передачі товару Покупцю. Так, переліченими положеннями Договору було передбачено, що поставка здійснюється транспортом Продавця, вартість транспортування винограду сплачує Покупець; датою поставки вважається дата, вказана у накладних; приймання товару за кількістю та якістю здійснюється на підставі накладних;

На виконання умов Договору від 02 жовтня 2009 року Товариством з обмеженою відповідальністю "ДЕЛЕНИ" поставлено, а Покупцем - Відкритим акціонерним товариством "Комсомолець" прийнято товар на суму 819446 грн., Товариством з обмеженою відповідальністю "ДЕЛЕНИ" надано транспортні послуги по транспортуванню товару, а Покупцем - Відкритим акціонерним товариством "Комсомолець" прийнято транспортні послуги на суму 20480 грн. що підтверджується видатковими накладними № Б-БФ-0380 та № Б-БФ-383 від 30.10.2009р. (а.с. 8).

Відповідач за поставлений товар та за транспортні послуги розрахувався, сплативши заборгованість платежами від 15.10.2009р. на суму 20000 грн. та від 25.03.2010р. на суму 819926 грн.

24.05.2010р., 08.07.2010р. та 13.07.2010р. Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЕЛЕНИ" неодноразово зверталось до Відкритого акціонерного товариства "Комсомолець" з вимогою про сплату відсотків за користування грошовими коштами та індексу інфляції. Перелічені звернення були отримані відповідачем 02.06.2010р., 19.07.2010р. 28.07.2010р., однак залишені без відповіді та реагування.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням прийнятих на себе зобов’язань за договором від 02 жовтня 2010 року та направлено на стягнення з відповідача 66372,25 грн. 28 % річних за користування грошовими коштами, 53586,71 грн. інфляційних, 34240 грн. заподіяних збитків, у зв’язку з несвоєчасним виконанням грошових зобов’язань.

Суд, розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст. 193 ГК України).

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до п. 1.2 Договору в разі прострочення платежів, Покупець зобов’язується сплатити Продавцю відсотки за користування грошовими коштами на суму простроченої заборгованості із розрахунку 26 відсотків річних.

Суд, перевіривши розрахунок Позивача щодо сплати Відповідачем суми 28 % річних за користування грошовими коштами та інфляційних вважає його вірним, а позовні вимоги про стягнення 64267,77 грн. 28 % річних та 52037,14 грн. інфляційних такими, що підлягають задоволенню.

Згідно вимог ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Зі змісту положень роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 01.04.1994 № 02-5/215 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди" вбачається, що правовою підставою відповідальності за завдану шкоду є правопорушення, складовими елементами якого є: наявність шкоди, протиправна поведінка заподіювача шкоди, причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювана, вина.

Відсутність одного з елементів складу цивільного правопорушення, які складають цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за заподіяну шкоду оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Як вбачається з письмових пояснень Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕЛЕНИ", в результаті несплати на вимогу позивача грошової суми відсотків за користування грошовими коштами та інфляційних відповідачем, ТОВ "ДЕЛЕНИ" були понесені збитки, у зв’язку з викликаною несплатою боргу необхідністю продати рапс по заниженій ціні 2800 грн. за тону на день продажу 06.07.2010р., не зважаючи на те, що ціна рапсу на момент продажу мала тенденцію до зростання.

Згідно ст. 33 Господарсько процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Із наданих суду документів не є можливим встановити, що саме з вини Відкритого акціонерного товариства "Комсомолець" відбувся продаж рапсу позивачем за ціною 2800 грн., а також те, що продаж рапсу, за ціною нижчою ніж очікував позивач стався по причині несплати грошової суми відсотків за користування грошовими коштами та інфляційних ВАТ „Комсомолець", тому на думку суду, позовні вимоги про стягнення збитків необґрунтовані належними та допустимими доказами, у зв’язку з чим суд у задоволенні позовної вимоги про відшкодування 33600 грн. заподіяних збитків відмовляє.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення уточнених позовних вимог зі стягненням з відповідача суми 64267,77 грн. 28 % річних за користування грошовими коштами, 52037,14 грн. інфляційних, і іншій частині позовних вимог суд відмовляє.

На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в сумі 497,51грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, –

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Комсомолець" (Одеська область, м. Арциз, вул. Комсомольська, 30, код 00413133, р/р 260032159, банк „Аваль”, МФО 328351) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕЛЕНИ" (65005, м. Одеса, вул. Запорізька, 19, кв. 89, код 31596928; п/р 26006310769801 в АБ „Південний” м. Одеса) 64267 (шістдесят чотири тисячі двісті шістдесят сім) грн. 77 коп. 28 % річних, 52037 (п’ятдесят дві тисячі тридцять сім) грн. 14 коп. інфляційних, 1163 (тисяча сто шістдесят три) грн. 05 коп. державного мита та 177 (сто сімдесят сім) грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Повний текст рішення складено та підписано 29 жовтня 2010 року.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                               Т.Г. Д’яченко