Рішення № 12182353, 17.12.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.12.09                                                                                           Справа№ 4/58

Господарський суд Львівської області у складі судді Гриців В.М. при секретарі Бохонок В.З. з участю представників: позивача Шмигельської О.В. розглянув у відкритому судовому засіданні заяву позивача про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення від 22.04.2008р. у справі №4/41-17/5 за позовом дочірнього підприємства "Майс" до приватного підприємства "Артвіт", за участю третьої особи товариства з обмеженою відповідальністю "Сако Ойл Груп" про стягнення 288584 грн.

ВСТАНОВИВ:          

Дочірнє підприємство "Майс" 05 травня 2009 року звернулось до господарського суду Львівської області із заявою, в якій просить переглянути рішення господарського суду Львівської області від 22 квітня 2008 року по справі №4/41-17/5 за нововиявленими обставинами, скасувати його та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги дочірнього підприємства „Майс” і стягнути з приватного підприємства „Артвіт”, як з поручителя, 288584,00 грн. заборгованості й судові витрати. В обґрунтування поданої заяви дочірнє підприємство "Майс" повідомляє, що 03 березня 2009 року постановою вищого господарського суду України, постановленою у справі № Б-15/18, скасовано постанову господарського суду Івано-Франківської області від 01 лютого 2007 року, якою товариство з обмеженою відповідальністю „Сако Ойл Груп” визнано банкрутом та ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 30 березня 2007 року, якою ліквідовано товариство з обмеженою відповідальністю „Сако Ойл Груп”. Стверджує, що скасування судового рішення, покладеного в основу рішення господарського суду Львівської області від 22 квітня 2008 року по справі №4/41-17/5, є нововиявленою обставиною, яка має істотне значення для справи і яка не могла бути відома заявникові на дату прийняття господарським судом Львівської області рішення по справі №4/41-17/5. Вважає, що договір комісії і договір поруки є дійсними. Дані обставини є підставою для перегляду і скасування цього рішення і задоволення позовних вимог.

До заяви додано постанову Вищого господарського суду України від 03 березня 2009 року по справі № Б-15/18 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю „Сако Ойл Груп”, отриману з Єдиного державного реєстру судових рішень України.

Представник відповідача і третьої особи в судове засідання не з»явилися. Суду подано клопотання представника відповідача, в якому представник повідомив суд про касаційне оскарження відповідачем 09 грудня 2009 року до Верховного суду України ухвали Вищого господарського суду України, якою відмовлено в прийнятті касаційної скарги приватного підприємства „Артвіт” на ухвалу господарського суду Львівської області від 12 травня 2009 року № 4/58 (№4/41-17/5) про прийняття до розгляду заяви позивача про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення від 22 квітня 2008 року по справі №4/41-17/5. На тій підставі та керуючись ст.79 ГПК України просить провадження у справі зупинити.

В судовому засіданні представник позивача заявила, що проти зупинення провадження у справі заперечує, оскільки відсутні законні підстави для такої процесуальної дії. Вважає, що оскаржуючи судові ухвали по даній справі, відповідач недобросовісно користується наданими йому законом процесуальними правами. Адже ст.113-1 ГПК України не передбачено оскарження ухвали про прийняття заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Заяву про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами підтримала повністю і навела доводи, аналогічні тим, що викладені у заяві, позовній заяві та доданих до них документах, просить задовольнити.

Розглянув матеріали справи, заслухав пояснення представника позивача, дослідив надані докази суд вважає, що законні підстави для зупинення провадження у даній справі відсутні, а заяву позивача про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення від 22 квітня 2008 року по справі №4/41-17/5 за позовом дочірнього підприємства "Майс" до приватного підприємства "Артвіт", за участю третьої особи товариства з обмеженою відповідальністю "Сако Ойл Груп" про стягнення 288584 грн. слід розглянути за наявними у справі матеріалами та задовольнити з наступних підстав.

Конституцією України (ч.2 ст.19) встановлено обов»язок органів державної влади, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 79 ГПК України передбачено можливість зупинення провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

В даному випадку суду подано клопотання зупинити провадження в даній справі на тій підставі, що подана касаційна скарга на ухвалу суду, постановлену теж в даній справі, що є незаконно. Станом на дату і час судового засідання справа не витребувана, доказів прийняття касаційної скарги до розгляду суду не надано. Крім того, суд зважає й на тривалість розгляду цієї справи.

З урахуванням викладеного суд відмовляє в задоволенні клопотання зупинити провадження у справі та ухвалює заяву позивача про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення від 22 квітня 2008 року по справі №4/41-17/5 за позовом дочірнього підприємства "Майс" до приватного підприємства "Артвіт", третя особа товариство з обмеженою відповідальністю "Сако Ойл Груп" розглядати згідно із ст.75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Як вбачається з матеріалів справи, дочірнє підприємство „Майс” 29 грудня 2006 року звернулося до господарського суду Львівської області із позовом до приватного підприємства „Артвіт”, просить суд стягнути з відповідача, як з поручителя за договором поруки від 12 жовтня 2005 року, на користь позивача 288584,00 грн. заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю „Сако Ойл Груп”, що виникла з неналежного виконання останнім договору комісії № 2 К/05 від 04 лютого 2005 року.

Відповідач повністю заперечує позовні вимоги про стягнення 288584 грн. Свою позицію обгрунтовує тим, що до пред’явлення вимоги особі, яка несе субсидіарну відповідальність, кредитор повинен спершу пред’явити вимогу до основного боржника. Якщо ж останній відмовився її задовольнити або не дав відповіді в розумний строк, тоді кредитор може вимагати від поручителя виконання цього збов’язання в повному обсязі. Також наголошує на тому, що боржник повинен виконати своє зобов’язання у семиденний строк з дня пред’явлення вимоги, а таким днем є дата її одержання. Оскільки ТзОВ „Сако Ойл Груп” вимоги № 92 від 23 жовтня 2006 року не отримувало, а позивач не надав належних доказів її направлення, звернення до субсидіарного боржника –приватного підприємства „Артвіт” про сплату заборгованості в сумі 288584,00 грн є безпідставним (т.1, а.с.38, 40).

Третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю „Сако Ойл Груп” у відзиві на позовну заяву, наданому суду 10 квітня 2007 року, позов заперечує з тих підстав, що будь-яких вимог від Комісіонера (позивача у справі) щодо оплати поставленого за договором № 2 К/05 комісії на закупівлю продукції товару від 04 лютого 2005 року, в тому числі й вимоги № 92 від 23 жовтня 2006 року, не отримувало. У разі отримання такої вимоги її буде розглянуто та у випадку підставності – задоволено (т.1, а.с.52 ).

Рішенням господарського суду Львівської області від 22 квітня 2008 року, постановленим у справі №4/41-17/5 за позовом дочірнього підприємства "Майс" до приватного підприємства "Артвіт", за участю третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Сако Ойл Груп", в позові відмовлено. Як зазначено в рішенні, суд відмовив у позові з тих підстав, що ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 30 березня 2007 року, постановленою у справі № Б-15/18 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю „Сако Ойл Груп”, товариство з обмеженою відповідальністю „Сако Ойл Груп” (ідентифікаційний код 33152314) ліквідовано та виключено з Єдиного державного реєстру. Господарський суд Івано-Франківської області також ухвалив вважати погашеними вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, а також вимоги, не задоволені в ході ліквідаційної процедури. Дочірнє підприємство „Майс” не подавало до господарського суду Івано-Франківської області заяви з кредиторськими вимогами до товариства з обмеженою відповідальністю „Сако Ойл Груп”. У зв»язку із ліквідацією товариства з обмеженою відповідальністю „Сако Ойл Груп” в судовій процедурі банкрутства усі зобов»язання банкрута припинились, а вимоги, не заявлені в ліквідаційній процедурі, є погашеними. У зв»язку з припиненням основного зобов»язання за договором комісії, припинене і забезпечувальне зобов»язання, що виникло на підставі договору поруки.

Рішення господарського суду Львівської області від 22 квітня 2008 року оскаржувалось в апеляційному та в касаційному порядку, не скасоване, набрало законної сили.

Натомість Вищий Господарський Суд України постановою від 03 березня 2009 року, ухваленою по справі № Б-15/18, скасував постанову господарського суду Івано-Франківської області від 01 лютого 2007 року, якою товариство з обмеженою відповідальністю „Сако Ойл Груп” визнано банкрутом та ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 30 березня 2007 року, якою товариство з обмеженою відповідальністю „Сако Ойл Груп” ліквідовано.

Суду надано довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо товариства з обмеженою відповідальністю "Сако Ойл Груп" ( ідентифікаційний код 33152314) станом на 26 серпня 2008 року, згідно з якою судове рішення про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи внесено 25 серпня 2009 року, місцезнаходженням товариства з обмеженою відповідальністю "Сако Ойл Груп" є: 78400, Івано-Франківська область, м.Надвірна, вул.Майданська, будинок 8. Тобто, державна реєстрація юридичної особи товариства з обмеженою відповідальністю "Сако Ойл Груп" відновлена.

Підставою для перегляду рішення господарського суду Львівської області від 22 квітня 2008 року за нововиявленими обставинами є постанова Вищого Господарського Суду України від 03 березня 2009 року по справі № Б-15/18, якою спростовано факти, що слугували підставою прийняття цього рішення суду. Названий факт є істотною обставиною, яка не могла бути відома заявникові на дату прийняття господарським судом Львівської області рішення по справі №4/41-17/5.

За приписами ст.ст.112, 114 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові. Рішення, що набрало законної сили і прийнято судом першої інстанції, переглядається господарським судом, який прийняв ці судові рішення. Неявка заявника та інших осіб, які беруть участь у справі, не є перешкодою для розгляду заяви. У разі зміни або скасування рішення за результатами перегляду за нововиявленими обставинами приймається рішення, яке може бути переглянуто на загальних підставах. У разі скасування судового рішення за результатами його перегляду за нововиявленими обставинами справа розглядається господарським судом за правилами, встановленими цим Кодексом.

Отже, суд розглядає справу за правилами, встановленими ГПК України.

Згідно з матеріалами справи товариство з обмеженою відповідальністю „Сако Ойл Груп” (Комітент) і дочірнє підприємство „Майс” (Комісіонер) 04 лютого 2005 року уклали договір № 2 К/05 комісії на закупівлю продукції за умовами якого Комісіонер зобовязався за дорученням Комітента укласти в інтересах останнього від свого імені договір на купівлю продукції, а саме: жиру технічного великої рогатої худоби третього гатунку для виготовлення господарського мила (п.1.1.). Загальна сума договору становить 5000000,00 грн. ( п.1.4.). Комітент зобов’язався отримати від комісіонера товар і з моменту отримання товару відшкодувати всі понесені витрати, пов’язані з придбанням товару, включаючи його вартість, а також винагороду ( п.п.3.2., 5.1.). Передача товару від Комісіонера до Комітента проводиться по акту прийому-передачі. (п.4.2.). Відповідно до вимог п. 5.2. договору в редакції додатку № 3 до договору № 2 К/05 розрахунки за поставлений товар повинні бути здійснені протягом тридцяти банківських днів від дати поставки товару. Як визначено п.9.1. договору, такий набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2005 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов»язань за договором. В разі, якщо жодна із сторін за 20 днів до закінчення терміну не заявить клопотання про його припинення, договір вважається пролонгованим на наступний календарний рік.

На виконання договору № 2 К/05 комісії на закупівлю продукції від 04 лютого 2005 року товариство з обмеженою відповідальністю „Сако Ойл Груп” надавало дочірньому підприємству „Майс” замовлення на поставку товару у вигляді додатків до договору № 2 К/05 комісії на закупівлю продукції, а саме: 01 червня 2006 року - на поставку жиру технічного ВРХ ІІ сорту в кількості 63 тонни на загальну суму 179550,00 грн.; 09 липня 2006 року - на такий же товар на загальну суму 185850,00 грн. Названа сума включає вартість поставки, витрати та комісійну винагороду. На виконання цих замовлень сторони підписали відповідні специфікації від 01червня 2006 року та від 09 липня 2006 року. Поставка товару та виконання замовлення оформлені актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № МС –0000009 від 09 червня 2006 року та № МС –0000011 від 07 липня 2006 року. За твердженням позивача сума основного боргу товариства з обмеженою відповідальністю „Сако Ойл Груп” дочірньому підприємству „Майс” за товар, поставлений за договором № 2 К/05 комісії на закупівлю продукції, становить 288584,00 грн.

За приписами ст.ст. 22,33,34 ГПК України сторони зобов»язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Сторони зобов»язані належними і допустимими доказами доводити обставини, що є підставою їх вимог чи заперечень.

Вказані обставини та факти не заперечують й не спростовують ні товариство з обмеженою відповідальністю „Сако Ойл Груп”, ні приватне підприємство „Артвіт”.

З урахуванням викладеного заборгованість товариства з обмеженою відповідальністю „Сако Ойл Груп” дочірньому підприємству „Майс” за договором № 2 К/05 комісії на закупівлю продукції становить 288584,00 грн.

Крім того, 12 жовтня 2006 року дочірнє підприємство „Майс” (Комісіонер), товариство з обмеженою відповідальністю „САКО Ойл Груп” (Комітент), та приватне підприємство „Артвіт” (Поручитель) уклали договір поруки за умовами якого Поручитель зобов»язався відповідати перед Комісіонером в розмірі, передбаченому договором, за виконання зобов’язань Комітента, що виникли за договором № 2 К/05 від 04 лютого 2005 року (Основний договір), а саме п.3.2. Відповідно до п.3 договору поруки, Поручитель (приватне підприємство „Артвіт”), несе субсидіарну відповідальність перед Комісіонером за належне виконання Комітентом забезпеченого зобов’язання. Проте в будь-якому випадку розмір відповідальності Поручителя не повинен перевищувати розміру забезпеченого зобов»язання, а саме вартості переданого Комітенту товару, визначеного доповненнями до Основного договору. Зобов’язанням, яке забезпечується порукою, згідно з п.2.1. договору, є отримання Комітентом від Комісіонера товару та відшкодування останньому витрат, що понесені при виконанні п.3.2 договору комісії від 04 лютого 2005 року. Пунктом 7.1. договору визначено, що цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до моменту припинення дії основного договору, окрім випадків визначених статтею 559 Цивільного кодексу України.

Позивач 23 жовтня 2006 року звернувся до товариства з обмеженою відповідальністю „Сако Ойл Груп” з вимогою № 92 до 05 листопада 2006 року погасити 288584,00 грн. заборгованості за товар, поставлений за договором № 2 К/05 комісії на закупівлю продукції від 04 лютого 2005 року. Також позивач попередив боржника, що у випадку несплати ним боргу він залишає за собою право стягнення цього боргу в судовому порядку як з товариства з обмеженою відповідальністю „Сако Ойл Груп”, так і з приватного підприємства „Артвіт” – поручителя за договором поруки від 12 жовтня 2006 року. Названа вимога була направлена товариству з обмеженою відповідальністю „Сако Ойл Груп” рекомендованою кореспонденцією за двома адресами (Івано-Франківська область, м. Надвірна, вул..Мазепи,31/9 та Івано-Франківська область, м. Надвірна, вул..Майданська, будинок 8), що підтверджується двома описами вкладення у лист від 23 жовтня 2006 року (а.с.28,29,30).

Оскільки направлену на адресу Комітента вимогу від 23 жовтня 2006 року № 92 щодо сплати заборгованості за товар в сумі 288584,00 грн. залишено без відповіді, позивач 29 грудня 2006 року звернувся до господарського суду Львівської області з позовом про стягнення вказаних коштів з субсидіарного боржника –приватного підприємства „Артвіт”.

Відповідно до вимог ст.553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Статтею 554 Цивільного кодексу України встановлено правові наслідки порушення зобов'язання, забезпеченого порукою, а саме:

1. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

2. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

3. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

За приписами ст.559 Цивільного кодексу України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем. Порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника. Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

В силу ст.619 Цивільного кодексу України договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи. До пред'явлення вимоги особі, яка несе субсидіарну відповідальність, кредитор повинен пред'явити вимогу до основного боржника. Якщо основний боржник відмовився задовольнити вимогу кредитора або кредитор не одержав від нього в розумний строк відповіді на пред'явлену вимогу, кредитор може пред'явити вимогу в повному обсязі до особи, яка несе субсидіарну відповідальність. Особа, яка несе субсидіарну відповідальність, повинна до задоволення вимоги, пред'явленої їй кредитором, повідомити про це основного боржника, а у разі пред'явлення позову, - подати клопотання про залучення основного боржника до участі у справі.

Виходячи з викладеного суд констатує, що:

1. Сума основного боргу товариства з обмеженою відповідальністю „Сако Ойл Груп” дочірньому підприємству „Майс” за договором № 2 К/05 комісії на закупівлю продукції становить 288584,00 грн. і така на дату розгляду справи не погашена.

2. На підставі договору поруки від 12 жовтня 2006 року відповідач - приватне підприємство „Артвіт” є субсидіарним поручителем перед дочірнім підприємством „Майс” - кредитором товариства з обмеженою відповідальністю „Сако Ойл Груп” за виконання ним свого обов'язку за договором № 2 К/05 комісії на закупівлю продукції від 04 лютого 2005 року. В даному випадку таким обов»язком є сплата 288584,00 грн. заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю „Сако Ойл Груп” дочірньому підприємству „Майс”.

3. Статтями 22,33,34 ГПК України встановлено обов»язок сторін добросовісно користуватись наданими законом процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об»єктивного дослідження всіх обставин справи, належними і допустимими доказами доводити суду обставини, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень.

4. Суду не надано доказів припинення договору № 2 К/05 комісії на закупівлю продукції від 04 лютого 2005 року, доказів припинення поруки за договором поруки від 12 жовтня 2006 року. Також відповідач і третя особа не заперечили й не спростували факту заборгованості 288584,00 грн. дочірньому підприємству „Майс”. Заперечення представниками відповідача і третьої особи факту отримання товариством з обмеженою відповідальністю „Сако Ойл Груп” вимоги приватного підприємства „Артвіт” № 92 від 23 жовтня 2006 року та твердження про відсутність належних доказів її направлення спростовуються викладеними вище фактичними обставинами справи та наявними у матеріалах справи доказами (т.1., а.с.28,29,30).

5. Дочірнє підприємство „Майс” пред'явило вимогу до основного боржника - товариства з обмеженою відповідальністю „Сако Ойл Груп”, а саме 23 жовтня 2006 року звернулося до товариства з обмеженою відповідальністю „Сако Ойл Груп” з вимогою до 05 листопада 2006 року погасити 288584,00 грн. заборгованості за товар, поставлений за договором № 2 К/05 комісії на закупівлю продукції від 04 лютого 2005 року та попередило, що у випадку несплати ним боргу залишає за собою право стягнення цього боргу в судовому порядку як з товариства з обмеженою відповідальністю „Сако Ойл Груп”, так і з приватного підприємства „Артвіт” – поручителя за договором поруки від 12 жовтня 2006 року.

6. Товариство з обмеженою відповідальністю „Сако Ойл Груп” не задовольнило вимогу дочірнього підприємства „Майс”, не надіслало відповіді на пред'явлену вимогу. Тому дочірнє підприємство „Майс” пред'явило позовну вимогу про стягнення 288584,00 грн. боргу за товар, поставлений за договором № 2 К/05 комісії на закупівлю продукції від 04 лютого 2005 року до особи, яка несе субсидіарну відповідальність – до приватного підприємства „Артвіт”.

7. До подання позову дочірнє підприємство „Майс” не пред'являло субсидіарному поручителю - приватному підприємству „Артвіт” вимоги про сплату 288584,00 грн. боргу товариства з обмеженою відповідальністю „Сако Ойл Груп” за товар, поставлений за договором № 2 К/05 комісії на закупівлю продукції від 04 лютого 2005 року.

Постановляючи рішення суд враховує дату звернення дочірнього підприємства „Майс” з позовом до суду ( 26 грудня 2006 року) та той факт, що станом на грудень 2009 року ні третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю „Сако Ойл Груп”( основний боржник), ні відповідач - приватне підприємство „Артвіт” (субсидіарний поручитель) не погасили дочірньому підприємству „Майс” 288584,00 грн. основного боргу товариства з обмеженою відповідальністю „Сако Ойл Груп”, та керується такими загальними засадами цивільного законодавства, як справедливість, добросовісність та розумність (п.6 ст.3 Цивільного кодексу України). Саме через призму принципів справедливості, добросовісності і розумності суд оцінює і тлумачить договірні відносини сторін, фактичні обставини справи та приписи закону і наслідки його застосування. Суд вважає, що за викладених обставин об'єктивна істина полягає в тому, що після подання позовної заяви (26 грудня 2006 року ) відповідач знав про пред'явлену вимогу позивача, про наявність боргу, а тому в силу названих принципів справедливості, добросовісності і розумності повинен був виконати зобов'язання перед позивачем з урахуванням звичаїв цивільного обороту. Суд також вважає, що за даних обставин застосування в даній справі формальних приписів закону перед зверненням до суду з позовом пред'явити вимогу в повному обсязі до особи, яка несе субсидіарну відповідальність, призведе до несправедливих результатів.

Виходячи з викладеного суд задовольняє заяву позивача про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення від 22.04.2008р. у справі №4/41-17/5 за позовом дочірнього підприємства "Майс" до приватного підприємства "Артвіт", за участю третьої особи товариства з обмеженою відповідальністю "Сако Ойл Груп" про стягнення 288584 грн. та судові витрати покладає на позивача.

Керуючись ст.ст.4, 4-1, 4-2, 4-3, 4-4, 4-5, 4-6, 4-7, 32, 43, 44, 49, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд–

ВИРІШИВ:

Заяву про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення від 22 квітня 2008 року по справі №4/41-17/5 за позовом дочірнього підприємства "Майс" до приватного підприємства "Артвіт", за участю третьої особи товариства з обмеженою відповідальністю "Сако Ойл Груп" про стягнення 288584 грн. задовольнити.

Рішення господарського суду Львівської області від 22 квітня 2008 року, постановлене у справі №4/41-17/5 за позовом дочірнього підприємства "Майс" до приватного підприємства "Артвіт" за участю третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Сако Ойл Груп", скасувати.

Стягнути з приватного підприємства "Артвіт" (м.Львів, вул.Чорновола,67;ідентифікаційний код 13831234 ) на користь дочірнього підприємства "Майс" (Волинська область, м.ковель, вул.Остапа Вересая4/22; ідентифікаційний код23250863) 288584,00 грн. боргу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя