Рішення № 12182168, 23.09.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" вересня 2010 р. Справа № 10/178-10

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді                                                                       Привалова А.І.

при секретарі                                                                       Казміренко Л.В.

розглянувши справу № 10/178-10

за позовом                    заступника військового прокурора Білоцерківського гарнізону в інтересах держави в особі квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква, м. Біла Церква;

до                              комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа», м. Біла Церква;

про                              стягнення 115613,74 грн.

Представники сторін:

від прокуратури: Алєксєєв А.А., посвідчення № 746 від 14.07.2009р.

від позивача: Зінченко В.А., довіреність № 2227 від 14.09.2010р.;

від відповідача: Колесник Т.А., довіреність № 11 від 05.01.2010р.

обставини справи:

Заступник військового прокурора Білоцерківського гарнізону звернувся до Господарського суду Київської області з позовом в інтересах держави в особі квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква (надалі –позивач) про стягнення комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа»(надалі –відповідач) заборгованості в розмірі 115613,74 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок неналежного виконання відповідачем умов Договору № 322 на відпуск теплової енергії від 21.10.2009р. у останнього виникла заборгованість в сумі 105181,03 грн., за несвоєчасну сплату якої нараховані пеня в сумі 8040,44 грн. та втрати від інфляції –2392,27 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 30.08.2010р. порушено провадження у справі № 10/178-10 та призначено її розгляд на 14.09.2010р.

Присутні у судовому засіданні представники прокуратури та позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Представник відповідача подав клопотання № 1317 від 13.09.2010р., в якому просив зобов’язати позивача надати додатки до позовної заяви, а саме: розрахунок заборгованості, розрахунок пені та інфляційних витрат, оскільки останні не були направлені на адресу відповідача, що перешкоджає підготовки відзиву на позовну заяву.

Відповідно до ч. 3 ст. 77 ГПК України, в засіданні суду була оголошена перерва до 23.09.2010р. для надання представнику відповідача можливості ознайомитись з матеріалами справи.

У судовому засіданні 23.09.2010р. представник прокуратури, на підставі ст. 22 ГПК України, подав заяву № 1718 від 17.09.2010р. про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 105181,03 грн., пеню в сумі 8146,80 грн., втрати від інфляції –2392,27 грн. та 3% річних у сумі 1567,15 грн.

Суд, розглянувши заяву заступника військового прокурора Білоцерківського гарнізону про збільшення позовних вимог, подану у судовому засіданні 23.09.2010р., дійшов висновку про часткову відмову в її задоволенні, а саме в частині стягнення 3% річних. Згідно п. 3 Інформаційного листа від 02.06.2006р. № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році», Вищий господарський суд України на запитання, чи може бути збільшення розміру позовних вимог пов’язано з пред’явленням додаткових позовних вимог, відповів таке. Під збільшення розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. Тому збільшення розміру позовних вимог не може бути пов’язано з пред’явленням додаткових позовних вимог, про які не йшлося в позовній заяві.

Представник відповідача в засіданні суду подав відзив на позовну заяву № 1917 від 22.09.2010р., в якому відповідач не визнає позовні вимоги в частині стягнення пені, інфляційних та 3% річних. Вказані заперечення обґрунтовані тим, що станом на 01.09.2010р. згідно статей балансу відповідача, кредиторська заборгованість підприємства за спожитий газ становить 44,2 млн. грн., а дебіторська заборгованість за надані послуги становить 49.6 млн. грн., із них населення за спожиті послуги теплопостачання, як основний споживач послуг (90%) заборгувало підприємству 39,2 млн. грн. Отже, вини підприємства в затримці оплати суми основного боргу перед позивачем немає.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

21.10.2009р. між квартирно-експлуатаційним відділом м. Біла Церква (за договором –постачальник) та комунальним підприємством Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа»(за договором –замовник) було укладено Договір № 322 на відпуск теплової енергії, предметом якого являється виробництво та постачання постачальником теплової енергії замовнику з давальницького палива (природного газу) для опалення та підігріву води для споживачів замовника за адресами:

- військове містечко № 1: в/ч А2167 –ж/б по вул. Фастівська, 1;

- військове містечко № 2: в/ч А2167 –ж/б по вул. Ш.Алейхема, 21;

- військове містечко № 3: в/ч А1232 –ж/б по вул. Коновальця, № 3, 5, 7, 9, 27.

Згідно з п.п. 2.1., 2.2. договору, замовник здійснює оплату природного газу та забезпечує його транспортування до котельні постачальника орієнтовано кількістю 765903 м. куб. з розбивкою по місяцях. Замовник приймає теплову енергію в обсягах, необхідних для забезпечення вище перелічених об’єктів тепловою енергією.

Відповідно до п. 3.1. договору, постачальник зобов’язується відпускати замовнику теплову енергію для опалення та підігріву води в залежності від температури зовнішнього повітря з розподілом по місяцях, наведеному у даному пункті договору.

Пунктами 4.5., 4.6. договору передбачено, що розрахунковим періодом приймається термін з 01 по 31 число кожного місяця. Постачальник та замовник щомісячно до 1 числа складають акти про споживання газу сторонами та відпуск теплової енергії замовнику згідно нормативних розрахунків теплових навантажень об’єктів замовника, що є підставою для розрахунків. Замовник зобов’язаний розрахуватись з постачальником не пізніше 10 банківських днів з дня підписання акту про кількість виробленої енергії. В разі невиконання платіжних зобов’язань, постачальник нараховує замовнику пеню за кожний день прострочки у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення платежів.

У відповідності з умовами договору, між сторонами були підписані акти прийому передачі теплової енергії згідно договору № 322 від 21.10.2009р. від 27.02.2010р. на суму 66191,56 грн., від 26.03.2010р. на суму 59878,11 грн. та від 20.04.2010р. на суму 5733,04 грн., всього на загальну суму 131802,71 грн. Відповідач за спожиту теплову енергію розрахувався частково в сумі 26621,68 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов‘язків.

Згідно ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов‘язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Частина 2 статті 509 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п. 1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Приписами статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 105181,03 грн. за теплову енергію, спожиту відповідачем за період з лютого по квітень 2010 року, на підставі Договору № 322 на відпуск теплової енергії від 21.10.2009р., на день прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи та відповідачем не оспорювався під час розгляду справи, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 105181,03 грн. боргу підлягає задоволенню.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором, позивач, на підставі п. 4.6. договору, яким передбачено, що в разі невиконання платіжних зобовязань, постачальник нараховує замовнику пеню за кожний день прострочки у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення платежів, просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 8146,80 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов’язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами. Якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, судом перевірено правильність нарахування пені, яка підлягає задоволенню в сумі 8146,80 грн. за розрахунком, доданим до заяви про збільшення розміру позовних вимог, який є арифметично вірним.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача втрати від інфляції в розмірі 2392,27 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд перевірив правильність нарахування індексу інфляції на суму заборгованості та задовольняє позовні вимоги в цій частині повністю за розрахунком позивача, доданим до заяви про збільшення розміру позовних вимог.

Враховуючи вище викладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Судові витрати, відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа»(09109, Київська область, м. Біла Церква, вул. Мережна, 3; код ЄДРПОУ 04654336) на користь квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква (09109, Київська область, м. Біла Церква, вул. Ярмаркова, 1; код ЄДРПОУ 08167863) суму основної заборгованості 105181 грн. 03 коп., пеню –8146 грн. 80 коп., втрати від інфляції –2392 грн. 27 коп.

3. Стягнути з комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа»(09109, Київська область, м. Біла Церква, вул. Мережна, 3; код ЄДРПОУ 04654336) в доход Державного бюджету України 1157 грн. 20 коп. - державного мита та 236 грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяА.І. Привалов Дата складення та підписання рішення в повному обсязі –14.10.2010 р.