Рішення № 12181935, 14.09.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" вересня 2010 р. Справа № 15/088-10

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю “ВіЕйБі Лізинг”, м. Київ

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с.Петропавлівська Борщагівка

про стягнення 813173,77 грн.

за участю представників:

від позивача: Козак О.Д. (дов. № 2763 від 31.08.2010р.);

від відповідача: ОСОБА_2 (дов. №802 від 19.07.2010р.).

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю “ВіЕйБі Лізинг” (далі-Позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі-Відповідач) про стягнення 813173,77 грн., з яких 672795,26грн. заборгованості за договором № 081006-209/ФЛ-Ф-А від 08.10.2008 р., 54104,95 грн. пені, 7917,79 грн. 3% річних, 34755,77 грн. інфляційних втрат та 43600,00 грн. штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не сплачені позивачу лізингові платежі за договором № 081006-209/ФЛ-Ф-А від 08.10.2008 р., у звязку з чим у відповідача виникла заборгованість у сумі 672795,26грн. У звязку з наявністю зазначеної заборгованості позивачем нараховано відповідачу 54104,95 грн. пені, 7917,79 грн. 3% річних, 34755,77 грн. інфляційних втрат. Також позивач зазначає, що відповідач з 2 кварталу 2009р. по 1 квартал 2010р. звіт про стан та місцезнаходження предмету лізингу не надавав, чим порушив п. 8.2.1. договору, тому позивач за VІ квартали, відповідно до п. 11.2.3 договору нарахував відповідачу штраф у розмірі 1% від вартості предмету лізингу за кожен випадок невиконання п.8.2.1. договору, а саме у сумі 43600,00 грн. Всього сума позову становить 813173,77 грн.

27.08.2010р. через загальний відділ господарського суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач, заперечуючи проти позовних вимог посилається на те, що отриманий за договором лізингу автокран не відповідає сертифікату відповідності, який був наданий разом з автокраном, а саме: автокран не обладнаний приладом реєстрації параметрів та координатним захистом від небезпечної напруги під час їх роботи поблизу ЛЕП, тому відповідач не має змоги зареєструвати його в Держгірпромнагляді для використання його в господарській діяльності, тобто автокран є неякісним і не може бути використаний для мети з якою він був придбаний. Дізнавшись про зазначену обставину відповідач повідомив про це позивача та перестав виконувати свій обовязок по оплаті товару. Відповідач вважає, що поданий позов є повністю безпідставним, оскільки позивачем порушені вимоги ст. ст. 673, 674 ЦК України та істотні умови договору, так як позивач не виконав свого обовязку щодо передачі якісного товару відповідачу, тому відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову повністю.

27.08.2010р. від відповідача до суду надійшло клопотання про призначення судової інженерно-технічної експертизи, для встановлення відповідності автокрану сертифікату відповідності та можливості використання автокрана на території України.

У задоволенні зазначеного клопотання судом відмовлено з підстав, викладених в мотивувальній частині рішення.

Ухвалою суду від 27.08.2010р. відповідача зобовязано надати суду докази звернення до Держгірпромнагляду для реєстрації предмету лізингу за договором № 081006-209/ФЛ-Ф-А від 08.10.2008р., докази відмови Держгірпромнагляду від реєстрації предмету лізингу у разі їх наявності, а у разі відсутності пояснення з цього приводу та докази повідомлення позивача про те, що предмет лізингу не може використовуватися відповідачем на території України.

03.09.2010р. до суду від відповідача надійшли доповнення до відзиву на позовну заяву, в яких відповідач зазначає, що 19.08.2010р. уклав з Київським експертно-технічним центром національного науково-дослідного інституту договір на проведення експертизи щодо відповідності автокрану вимогам нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, згідно висновку якого автокран не відповідає сертифікату відповідності, що підтверджує заперечення відповідача проти позову. До зазначених доповнень додано висновок експертизи №80.2-02-10-0923.10 щодо відповідності обладнання підвищеної небезпеки вимогам нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки.

Представник позивача у судовому засіданні 03.09.2010р. надав суду заперечення від 01.09.2010р. на клопотання про призначення експертизи, в якому позивач посилається на те, що предметом розгляду справи є плата за користування майном, відповідач в своїх поясненнях підтверджує той факт, що автокран безпосередньо використовувався протягом дії договору лізингу, а згідно з умовами п.7.5. договору лізингу ризик невідповідності майна цілям використання цього майна несе лізингоодержувач. Позивач зазначає, що автокран було передано відповідачу 03.11.2008р., а про факти викладені в клопотанні позивач довідався лише 27.08.2010р., а відповідно до ч.2 ст. 11 ЗУ «Про фінансовий лізинг»лізингоодержувач зобовязаний письмово повідомляти лізингодавця, а в гарантійний строк і продавця предмета, про всі випадки виявлення несправностей предмета лізингу, його поломок або збоїв у роботі. Також позивач зазначає, що відповідач посилається, що він намагався після передачі в користування автокрану зареєструвати його в держгірпромнагляді, однак жодних доказів звернення до держгірпромнагляду та доказів відмови у видачі дозволу відповідачем не надано.

Представник позивача в судових засіданнях підтримав позов.

Представник відповідача в судових засіданнях проти заявлених позовних вимог заперечував.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

08 жовтня 2008 р. між товариством з обмеженою відповідальністю “ВіЕйБі Лізинг” (Лізингодавець) та фізичною особою-підприємцем Матвієнком Олегом Анатолійовичем (Лізингоодержувач) було укладено договір № 081006-209/ФЛ-Ф-А фінансового лізингу. Відповідно до умов цього договору предметом даного договору є надання Лізингодавцем в платне володіння та користування на умовах фінансового лізингу Лізингоодержувачу предмету лізингу, найменування, модель, ціна одиниці, кількість і загальна вартість на момент укладення Договору якого наведена в специфікації (додаток №2) далі «Майно»для використання у власних потребах Лізингоодержувача на визначений строк, за умови сплати останнім періодичних лізингових платежів.

Пунктом 2.1. Договору № 081006-209/ФЛ-Ф-А від 08.10.2008 р. встановлено, що строк користування Лізингоодержувачем майном становить 37 місяців з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі майна згідно пункту 4.3. даного договору за умови належної сплати ним лізингових платежів та належного користування майном за цим договором.

Згідно з п.п. 3.1., 3.1.1., 3.1.2. Договору Лізингоодержувач виплачує Лізингодавцю лізингові платежі відповідно до графіку сплати лізингових платежів та пунктів 3.4.1.-3.4.5. договору. Лізингові платежі включають: платежі по відшкодуванню частини вартості майна та винагороду Лізингодавцю за отримане у лізинг майно, з врахуванням коригування, вказаного в пунктах 3.4.1.-3.4.4. договору.

Відповідно до п.п. 3.2., 3.3. договору загальна вартість майна на момент укладення договору складає разом з ПДВ 1090000,00 грн. Загальна сума винагороди Лізингодавцю за отримане в лізинг майно за цим договором складає суму без ПДВ 20% 257730,63 грн., при умові дотримання Лізингоодержувачем встановленого договором графіку сплати лізингових платежів (додаток №1). Вказана сума може бути збільшена з урахуванням умов п.п.3.4.1.-3.4.4. договору.

Пунктом 3.4.1. договору встановлено, що Лізингоодержувач здійснює платежі за цим договором відповідно до графіку сплати лізингових платежів (Додаток №1) з наступним коригуванням на зміну курсу гривні до долару США (крім авансового лізингового платежу). Сума Sn, що підлягає сплаті на користь Лізингодавця на дату фактичного виконання платежу визначається наступним чином: Sn= (SoхKn)/Ko, де Kn курс гривні до долару США в розрахунку на один долар США, встановлений НБУ на дату сплати лізингового платежу згідно графіку сплати лізингових платежів, збільшений на 1,5%; Ko курс гривні до долару США, за яким банківська установа фактично здійснила продаж кредиту у іноземній валюті, отриманого під заставу майна, So сума платежу у відповідності з Графіком сплати лізингових платежів.

Додатком № 1 «Графік сплати лізингових платежів»до договору фінансового лізингу № 081006-209/ФЛ-Ф-А від 08.10.2008 р. встановлено строк сплати платежів з врахуванням винагороди Лізингодавцю за отримане в лізинг майно, відшкодування вартості майна, розміри лізингових платежів.

Додатком № 2 «Специфікація»до договору фінансового лізингу № 081006-209/ФЛ-Ф-А від 08.10.2008 р. встановлено, що майном, яке передається у лізинг є: автокран XCMG, рік випуску 2008, модель QY25K5, вартістю з ПДВ на момент укладення договору 1090000,00 грн.

03.11.2008 р. між товариством з обмеженою відповідальністю “ВіЕйБі Лізинг” (Лізингодавець) та фізичною особою-підприємцем Матвієнком Олегом Анатолійовичем (Лізингоодержувач) підписано акт приймання передачі майна в користування, згідно з яким Лізингодавець передав майно, а саме автокран XCMG QY25K5, 2008 року випуску, державний номер АА3976НХ, заводський номер LXGCPA3178А000461, а Лізингоодержувач прийняв вищевказане майно в користування. Вартість майна на момент передачі становить 1090000,00 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 1 Закону України “Про фінансовий лізинг” за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 11 Закону України “Про фінансовий лізинг” лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Відповідач в порушення умов Договору у строки, встановлені Додатком № 1 “Графік сплати лізингових платежів” не сплачував чергові лізингові платежі.

Позивачем для здійснення платежів за договором виставлялися відповідачу у період з 20.03.2009р. по 22.04.2010р. рахунки-фактури, в яких зазначена сума до сплати з врахуванням відшкодування вартості майна та комісії лізингодавця.

В підтвердження нарахування лізингових платежів, які підлягають сплаті, позивачем надані довідки, в яких визначається сума до сплати з врахуванням курсу гривні до долара США станом на день проведення платежу, згідно з графіком лізингових платежів (додаток №1 до договору), відповідно до п.3.4.1. договору.

Станом на 26.04.2010р. у відповідача виникла заборгованість перед позивачем за несплату лізингових платежів за період з березня 2009р. по квітень 2010р. у сумі 672795,26 грн. з урахуванням зміни курсу гривні до долара США, відповідно до п.3.4.1. договору.

У відзиві на позовну заяву відповідач посилається на те, що автокран XCMG QY25K5 є неякісним, оскільки автокран не обладнаний приладом реєстрації параметрів та координатним захистом від небезпечної напруги під час їх роботи поблизу ЛЕП, і не може бути використаний для мети з якою він придбавався, а тому, дізнавшись про це, відповідач перестав виконувати свій обовязок по оплаті товару відповідно до ст. 538 ЦК України.

З цього приводу судом встановлено наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України “Про фінансовий лізинг” відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 806 ЦК України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, повязаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 2 ст. 662 ЦК України продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем було передано відповідачу паспорт на кран на автомобільному шасі XCMG QY25K5, в якому міститься сертифікат відповідності № 882239 серії ДЗ на продукцію кран стріловий самохідний гідравлічний на спеціальному шасі модель QY25K5. З сертифіката вбачається, що зазначений кран обладнаний приладом реєстрації параметрів та координатним захистом від небезпечної напруги під час роботи поблизу ЛЕП. Наявність цього приладу передбачена у пункті 3.5.3 паспорта на кран (сторінка 38 паспорту).

Відповідно до ч. 1 ст. 682 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, що відповідає умові договору купівлі-продажу щодо комплектності.

Як вбачається з акта приймання-передачі майна від 03.11.2008 р., за яким позивачем був переданий відповідачу автокран XCMG QY25K5, лізингоодержувач підтверджує, що будь-які пошкодження майна відсутні, майно та його комплектація відповідають заявці Лізингоодержувача та Специфікації до договору; лізингоодержувач не має жодних претензій до Лізингодавця стосовно характеристик, комплектації та якості майна, будь-які пошкодження та/або недоліки майна відсутні.

Відповідач посилається на те, що він не будучи експертом з даних питань не міг установити відповідність автокрану вимогу закону щодо якості та техніко-економічним показникам, а коли не зміг зареєструвати його в Держгірпромнагляді, то повідомив про це позивача та перестав виконувати свій обовязок по оплаті товару.

Відповідно до п. 3 Порядку видачі дозволів Державним комітетом з нагляду за охороною праці та його територіальними органами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.10.2003 р. № 1631, (далі Порядок) суб'єкт господарської діяльності, який має намір розпочати (продовжити) виконання роботи підвищеної небезпеки або експлуатацію об'єктів, машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки (далі - об'єкти) за переліками згідно з додатками 1 і 2 чи проводити навчання працівників з питань охорони праці інших суб'єктів господарської діяльності, професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації працівників, які залучаються до виконання робіт підвищеної небезпеки, повинен одержати відповідний дозвіл Держнаглядохоронпраці або його територіального органу.

Пунктом 4 Порядку передбачено, що для одержання дозволу суб'єкт господарської діяльності або уповноважена ним особа подає (надсилає поштою) до Держнаглядохоронпраці або його територіального органу за місцем розташування заяву за зразком згідно з додатком 3.

Згідно з п. 6 Порядку Держнаглядохоронпраці або його територіальний орган протягом 30 робочих днів після реєстрації заяви видає суб'єкту господарської діяльності відповідний дозвіл (додаток 4) або повідомляє письмово про відмову з належним обґрунтуванням.

Пунктом 7 Порядку передбачені підстави з яких Держнаглядохоронпраці або його територіальний орган приймають рішення про відмову у видачі дозволу.

Відповідно до п. 8 Порядку після усунення причин, які призвели до відмови у видачі дозволу, суб'єкт господарської діяльності має право повторно подати заяву на одержання дозволу відповідно до цього Порядку.

Ухвалою суду від 27.08.2010р. відповідача було зобовязано надати суду докази звернення до Держгірпромнагляду для реєстрації предмету лізингу за договором № 081006-209/ФЛ-Ф-А від 08.10.2008р., докази відмови Держгірпромнагляду від реєстрації предмету лізингу, та докази повідомлення позивача про те, що предмет лізингу не може використовуватися відповідачем на території України.

Доказів звернення до Держгірпромнагляду для реєстрації предмету лізингу за договором № 081006-209/ФЛ-Ф-А від 08.10.2008р., доказів відмови у видачі дозволу відповідачам суду не надано. Доказів повідомлення позивача про те, що предмет лізингу не може використовуватися на території України відповідачем суду також не надано.

Пунктом 5 ч. 2 ст. 11 Закону України “Про фінансовий лізинг” передбачено, що лізингоодержувач зобов'язаний письмово повідомляти лізингодавця, а в гарантійний строк і продавця предмета, про всі випадки виявлення несправностей предмета лізингу, його поломок або збоїв у роботі.

Доказів того, що відповідач повідомляв продавця предмету лізингу про недоліки предмету лізингу відповідачем суду не надано.

Відповідач посилається на те, що предмет лізингу не може бути використаний для мети з якою він придбавався, проте відповідно до п. 7.5 договору фінансового лізингу № 081006-209/ФЛ-Ф-А ризик невідповідності майна цілям використання цього майна несе Лізингоодержувач.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, листом від 19.12.2008 р. відповідач просив позивача відстрочити поточні платежі по договору фінансового лізингу № 081006-209/ФЛ-Ф-А терміном на 3 місяці в зв`язку з затримкою платежів від контрагентів за надані послуги.

В акті приймання-передавання від 01.06.2010 р., за яким відповідач повернув позивачу предмет лізингу за договором № 081006-209/ФЛ-Ф-А, зазначені показники роботи крану, а саме: 13790 мотогодин. Акт приймання-передавання від 01.06.2010 р. підписаний представником позивача та відповідачем.

Зазначене свідчить про те, що автокран XCMG QY25K5, 2008 року випуску, державний номер АА3976НХ використовувався відповідачем навіть без наявності необхідного дозволу.

Крім того, правові наслідки передання товару неналежної якості визначені ч. ч. 1, 2 статті 678 ЦК України, а правові наслідки передання некомплектного товару - ч.ч. 1, 2 статті 684 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 статті 678 ЦК України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором:

1) пропорційного зменшення ціни;

2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;

3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

Частиною 2 статті 678 ЦК України передбачено, що разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором:

1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми;

2) вимагати заміни товару.

Згідно з ч. 1 ст. 684 ЦК України у разі передання некомплектного товару покупець має право вимагати від продавця за своїм вибором:

1) пропорційного зменшення ціни;

2) доукомплектування товару в розумний строк.

Частиною 2 статті 684 ЦК України передбачено, що якщо продавець у розумний строк не доукомплектував товар, покупець має право за своїм вибором:

1) вимагати заміни некомплектного товару на комплектний;

2) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої грошової суми.

Відповідно до ч. 1 ст. 688 ЦК України покупець зобов'язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару. У разі невиконання покупцем цього обов'язку продавець має право частково або в повному обсязі відмовитися від задоволення відповідних вимог покупця, якщо продавець доведе, що невиконання покупцем обов'язку повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу спричинило неможливість задоволення його вимог або спричинить для продавця витрати, що перевищують його витрати у разі своєчасного повідомлення про порушення умов договору.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не повідомляв позивача про порушення умов договору ні щодо комплектності, ні щодо якості предмету лізингу, не виставляв відповідачу вимог, передбачених ст. ст.678, 684 ЦК України.

Отже, посилаючись на те, що автокран не обладнаний приладом реєстрації параметрів та координатним захистом від небезпечної напруги під час їх роботи поблизу ЛЕП, та те, що його якість не відповідає сертифікату відповідності, що підтверджується висновком експертизи № 80.2-02-10-0923.10, відповідач під час користування предметом лізингу в порушення ч. 1 ст. 688 ЦК України не повідомив про це позивача та не заявив йому відповідних вимог, передбачених ст. ст.678, 684 ЦК України.

Таким чином, на даний час предмет лізингу за договором № 081006-209/ФЛ-Ф-А від 08.10.2008р. повернутий позивачеві, а до моменту звернення позивача з даним позовом до суду між сторонами у справі спір з приводу недоліків предмету лізингу був відсутній, тобто відповідачем порушений передбачений законодавством порядок, дотримання якого є обов`язковим для застосування тих наслідків передання товару неналежної якості, на які відповідач посилається у відзиві на позовну заяву, як то відмова від договору та повернення сплаченої за товар грошової суми. Отже, результати інженерно-технічної експертизи, яку просить призначити відповідач, не можуть вплинути на вирішення даного спору по суті, у зв`язку з чим клопотання про її призначення задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного наданий відповідачем висновок № 80.2-02-10-0923.10 Київського експертно-технічного центру національного науково-дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці не стосується предмету спору та крім того, не є належним доказом відповідно до ст. ст. 32, 34 ГПК України.

Отже, станом на час прийняття рішення відповідачем не сплачено заборгованість перед позивачем, що виникла станом на 26.04.2010р. за Договором № 081006-209/ФЛ-Ф-А від 08.10.2008 р., яка згідно з наявним в матеріалах справи розрахунком, який є арифметично вірним, становить 672795,26 грн.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки станом на час прийняття рішення заборгованість, що виникла у звязку з несплатою чергових лізингових платежів станом на 26.04.2010р. за Договором № 081006-209/ФЛ-Ф-А від 08.10.2008 р. у сумі 672795,26 грн. відповідачем не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 672795,26 грн. підлягає задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача 34755,77 грн. інфляційних втрат, що нараховані за загальний період з 26.10.2009 р. по 31.03.2010 р. та 3% річних у сумі 7917,79 грн., що нараховані за загальний період з 26.10.2009 р. по 26.04.2010 р.

Відповідно до вимог статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 34755,77 грн. інфляційних втрат, що нараховані за загальний період з 26.10.2009 р. по 31.03.2010 р. Інфляційні втрати, що розраховані з урахуванням листа Верховного суду України “Рекомендації стосовно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ” № 62-97р від 03.04.1997р. за період з листопада 2009р. по березень 2010р. включно становлять 34287,14 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Також позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у сумі 7917,79 грн., що нараховані за загальний період з 26.10.2009 р. по 26.04.2010 р. Розрахунок позивача є арифметично вірним, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 7917,79 грн., які нараховані за загальний період з 26.10.2009 р. по 26.04.2010 р. підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 54104,95 грн. пені, нарахованої за загальний період з 26.10.2009р. по 26.04.2010р.

Пунктом 11.2, 11.2.1. Договору встановлено, що за порушення обовязку з своєчасної сплати лізингових платежів та інших платежів, передбачених пунктом 3.1. даного договору Лізингоодержувач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочки, від непогашеної заборгованості за лізинговими платежами за кожен день прострочки.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 54104,95 грн. пені, нарахованої за загальний період з 26.10.2009р. по 26.04.2010р. Згідно з вірним арифметичним розрахунком пеня, яка нарахована за період з 26.10.2009р. по 26.04.2010р., з урахуванням вимог п.6. ст. 232 ГК України та дат виникнення заборгованості становить 31875,65 грн., яка підлягає стягненню з відповідача.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача 43600,00грн. штрафу за неподання інформації про стан та місцезнаходження предмету лізингу, посилаючись на п.11.2.3. договору.

Пунктом 11.2.3. Договору встановлено, що за неподання інформації про стан та місцезнаходження майна, згідно пункту 8.2.1. цього договору Лізингодавець сплачує Лізингоодержувачу штраф у розмірі 1(один) відсоток загальної вартості майна на момент укладення цього договору за кожен випадок такого порушення.

Відповідно до п.8.2.1. договору Лізингоодержувач зобовязаний щоквартально письмово інформувати Лізингодавця про стан та місцезнаходження майна шляхом направлення Лізингодавцю звіту у формі встановленій Сторонами (додаток№3 до договору).

Позивач просить суд стягнути з відповідача 43600,00 грн. штрафу за неподання інформації про стан та місцезнаходження предмету лізингу, посилаючись на те, що відповідач з 2 кварталу 2009р. по 1 квартал 2010р. звіт у встановленій формі не надавав, тому позивач за VI квартали нарахував відповідачу штраф у розмірі 4% від вартості предмету лізингу. Факт неподання звітів відповідачем не заперечувався. Оскільки розрахунок штрафу є арифметично вірним, вимога позивача про стягнення з відповідача 43600,00 грн. штрафу за неподання інформації про стан та місцезнаходження предмету лізингу підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 ГПК України покладаються судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 33, 34, 44, 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “ВіЕйБі Лізинг” (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 21-Г, код 33880354) 672795,26 грн. (шістсот сімдесят дві тисячі сімсот девяносто пять грн. 26 коп.) боргу, 34287,14 грн. (тридцять чотири тисячі двісті вісімдесят сім грн. 14 коп.) інфляційних втрат, 7917,79 грн. (сім тисяч девятсот сімнадцять грн. 79 коп.) 3% річних, 31875,65 грн. (тридцять одна тисяча вісімсот сімдесят пять грн. 65 коп.) пені, 43600,00 грн. (сорок три тисячі шістсот грн. 00 коп.) штрафу, 7904,76 грн. (сім тисяч девятсот чотири грн. 76 коп.) витрат по сплаті державного мита та 229,41 грн. (двісті двадцять девять грн. 41 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

2. В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Рябцева О.О.

Рішення підписано 04.10.2010 р.