Рішення № 12181871, 11.10.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"11" жовтня 2010 р. Справа № 21/172-10

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Дочірнього підприємства «Макарівський хлібозавод»Відкритого акціонерного товариства «Київхліб», Київська обл., смт. Макарів

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Київська обл., смт. Макарів

про стягнення 3091,33 гривень

за участю представників:

від позивача: Петровський С.В. (довіреність №756 від 18.08.2010р.)

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірнє підприємство «Макарівський хлібозавод»Відкритого акціонерного товариства «Київхліб»(далі-ДП «Макарівський хлібозавод»/позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі-ФОП ОСОБА_1/відповідач) про стягнення 3091,33 грн. заборгованості за договором №217 від 15.07.2008р.

Відповідач не скористався правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.

Ухвалою господарського суду Київської області від 29.07.2010р. порушено провадження у справі №21/172-10 та призначено її до розгляду на 18.08.2010р.

Ухвалами господарського суду Київської області від 18.08.2010р., 06.09.2010р. та 27.09.2010р. розгляд даної справи відкладався на 06.09.2010р., 27.09.2010р. та 11.10.2010р. відповідно.

В судові засідання 18.08.2010р., 06.09.2010р., 27.09.2010р. та 11.10.2010р. представник відповідача не з'явився, витребувані судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

15.07.2008р. між ДП «Макарівський хлібозавод»(далі-постачальник) та ФОП ОСОБА_1 (далі-покупець) укладено договір поставки-відпуску хліба, хлібобулочних та кондитерських виробів №217 (далі-Договір).

Пунктами 1.1, 3.3, 3.4 та 8.1 Договору визначено, що постачальник зобовязується виготовити і передати на умовах даного договору хліб, хлібобулочні, кондитерські, макаронні вироби, у відповідності з поданими покупцем замовленнями та товарно-супровідною документацією, а покупець зобовязаний прийняти товар у власність та своєчасно сплатити його вартість.

Умови поставки товару, графік постави та умови оплати товару визначаються по окремим групам виробів, визначених у специфікації.

Розрахунки за товар проводяться у відповідності до умов оплати, визначених у специфікації, в національній валюті України шляхом перерахування на банківський рахунок постачальника у безготівковому порядку та/або готівкою через касу, що знаходиться на території підприємства постачальника.

Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 15.07.2009р.

Судом встановлено, що позивач свої обовязки за Договором в частині поставки товару виконав належним чином.

Так, на виконання умов Договору протягом, зокрема, жовтня 2008р.-серепня 2009р. позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар загальною вартістю, як зазначає позивач, 8704,33 грн., що підтверджується картками реалізації покупця за зазначений період, а також підписами і відбитками печаток сторін на Акті звірки взаєморозрахунків між сторонами від 23.06.2010р. Зазначені документи містяться в матеріалах справи.

Про належне виконання позивачем своїх зобовязань за Договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення постачальником умов Договору.

Втім, відповідач свої обовязки за Договором в частині своєчасної оплати вартості поставленого товару належним чином не виконав сплативши 5613,00 грн., що підтверджується картками реалізації покупця за зазначений період, а також підписами і відбитками печаток сторін на Акті звірки взаєморозрахунків між сторонами від 23.06.2010р., внаслідок чого за ним утворилось, як зазначає позивач, 3091,33 грн. заборгованості.

Наявність 3091,33 грн. заборгованості відповідача за Договором підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою №01-02/753 від 18.08.2010р., яка підписана директором і головним бухгалтером ДП «Макарівський хлібозавод»та скріплена відбитком печатки Підприємства.

Предметом позову є вимога позивача про стягнення з відповідача 3091,33 грн. заборгованості по сплаті вартості поставленого протягом січня-серпня 2009р. товару згідно Договору.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд у відповідності до ст. 75 ГПК України, здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до п. 1ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Приписами ч. 2 п. 1 ст. 193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 1.1 Договору передбачено, що постачальник зобовязується виготовити і передати на умовах даного договору хліб, хлібобулочні, кондитерські, макаронні вироби, у відповідності з поданими покупцем замовленнями та товарно-супровідною документацією, а покупець зобовязаний прийняти товар у власність та своєчасно сплатити його вартість.

Водночас, відповідно до наданих позивачем карток реалізації покупця, протягом січня 2009р. позивачем за Договором поставлено товар загальною вартістю 454,56 грн., а не 429,12 грн. як зазначено у Акті звірки взаєморозрахунків, і як помилково вважає позивач.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що фактичний розмір заборгованості відповідача перед позивачем по сплаті вартості поставленого товару протягом спірного періоду згідно Договору (8729,77 грн.) з урахуванням часткових оплат (5613,00 грн.) становить 3116,77 грн.

Відповідно до ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки, станом на день прийняття рішення відповідач частково розрахувався за поставлений позивачем товар, зазначений факт відповідачем не спростований, арифметично вірний розмір заборгованості становить 3116,77 грн., а суд приймаючи рішення не може виходити за межі позовних вимог, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 3091,33 грн. заборгованості по сплаті вартості поставленого протягом січня-серпня 2009р. товару згідно Договору підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 49, 59, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 525, 526, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 175, 193, 265 Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер за ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Дочірнього підприємства «Макарівський хлібозавод»Відкритого акціонерного товариства «Київхліб»(08000, Київська обл., Макарівський р-н, смт. Макарів, вул. Леніна, 2, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 05486786) 3091 (три тисячі девяносто одну) грн. 33 коп. заборгованості, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

СуддяВ.А. Ярема

Повне рішення складено 12.10.2010р.